м. Вінниця
05 березня 2026 р. Справа № 120/1810/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення 02.02.2026 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та зобов'язання відповідача виключити такі відомості щодо позивача з відповідного реєстру..
Ухвалою суду від 25.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04.03.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису від 17.02.2026 р. про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скасувати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запис від 17.02.2026 про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 по направленню звернення Е4792711 до органів Національної поліції України від 17.02.2026 щодо необхідності примусового доставлення гр. ОСОБА_1 , як особи, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст. 210, 210-1 КУПАП до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити до органів Національної поліції України звернення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У заяві зазначається, що після скасування спірного запису від 02.02.2026 відповідач продовжував здійснювати активні дії відносно позивача, що свідчить про невідповідність дійсності тверджень відповідача про негайне та повне усунення наслідків помилки, та про безперервність адміністративного впливу відносно нього.
Позивач вказує, що спірні відомості - записи в Реєстрі (персональні дані) постійно трансформувались: 02.02 - 08.02. - 17.02. З цього випливає висновок, що викладені у відзиві відповідача пояснення щодо нібито «технічної помилки» не відповідають дійсності. Ці спірні відомості не були «технічною помилкою», а були свідомо внесеною інформацією, яка породжувала негативні правові наслідки, та яка продовжує нести загрози і на даний час, особливо після її подальшого редагування в Реєстрі посадовими особами відповідача.
Разом з тим, з наданих самим відповідачем до відзиву доказів (таблиця записів до Реєстру) вбачається, що запис від 02.02.2026 було скасовано лише 17.02.2026. Тобто, недостовірні відомості перебували в Реєстрі щонайменше 15 днів.
17.02.2026 відповідач одночасно (в межах однієї хвилини) скасував запис в Реєстрі та звернення до органів Національної поліції від 02.02.2026 як помилкове (в 20:16); здійснив новий запис в Реєстрі від 17.02.2026 та ініціював нове звернення до органів Національної поліції (в 20:17).
Така послідовність дій відповідача свідчить не про ізольований характер «технічної помилки», а про безперервний адміністративний вплив відносно позивача.
Наведені обставини справи свідчать про те, що звернення до поліції 17.02.2026 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з обліковими діями, розпочатими 02.02.2026, а тому не може розглядатися як самостійний та відокремлений епізод.
Крім того, у період з 05.02.2026 по 08.02.2026 відповідачем безпідставно змінено військово-облікову спеціальність (ВОС). Як можна побачити з скріншоту з електронного сервісу «Резерв+» станом на 05.02.2026 ВОС має № 956647, тоді як в скріншоті з електронного сервісу «Резерв+» станом на 08.02.2026 ВОС змінився та має інший № 999097.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач свідомо проігнорував те, що 12.02.2026 він направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 цінним листом з описом вкладення письмове повідомлення про тимчасову непрацездатність з 12.02.2026 по 20.02.2026, додавши медичний висновок №1111-ХКРС-КНХК-Т326.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У контексті зазначеної норми, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч.ч. 1-3 ст. 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов'язком позивача та відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
З аналізу положень ч. 1 ст. 47 КАС України висновується, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому зміна позивачем одночасно як предмета, так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що вже перебуває на розгляді у суді.
Оцінивши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог у цій справі, суд вважає, що така заява за своєю суттю спрямована на зміну предмета позову та підстав позову.
Вказаний висновок ґрунтується на тому, що обставини, на які посилається позивач у своїй заяві, пов'язані із внесенням відповідачем нових відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що відбулися вже після звернення позивача до суду з адміністративним позовом та відкриття провадження у справі, та з інших підстав.
Таким чином, наведені у заяві факти не є уточненням чи конкретизацією первісних обставин, покладених в основу позову, а свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами, які характеризуються іншим змістом оскаржуваних дій відповідача, іншими обставинами та фактами.
Відтак, на думку суду, подана заява передбачає одночасну зміну як предмета позову (шляхом формулювання нових матеріально-правових вимог щодо відомостей реєстру), так і підстав позову (через посилання на обставини (факти), що виникли після подання позову та відкриття провадження у справі).
Отже, прийняття до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог є неможливим та не відповідатиме приписам закону.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, пункт 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, пункт 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв), оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Керуючись ст.ст. 9, 44, 47, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог в адміністративній справі № 120/1810/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна