5 березня 2026 року
м. Київ
справа № 626/3304/25
провадження № 51-782 впс 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222100000011 від 25 січня 2023 року стосовно останнього, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установив:
До Касаційного кримінального суду у порядку ст. 34 КПК України надійшло клопотання захисника про направлення вказаного кримінального провадження з Берестинського районного суду Харківської області до Шевченківського районного суду м. Дніпра.
У клопотанні захисник зазначає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 не містить встановлених органом досудового розслідування даних щодо місця вчинення злочину, а всі господарські операції, первинні документи та фактична діяльність ТОВ «СОФІНО», директором якого є обвинувачений, пов'язані з його юридичною адресою у м. Дніпрі, де, на думку, захисника, і могли бути вчинені дії, інкриміновані ОСОБА_5 , зокрема, отримання можливості розпоряджатися бюджетними коштами. Крім того, посилаючись на виняткові випадки, передбачені абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України, зазначає, що більшість свідків проживають у Дніпропетровській області, що ускладнює їх участь у місцевому суді Харківської області та може призвести до затягування судового розгляду. Тому, з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження,справа має бути передана до суду за місцем проживання більшості учасників провадження.
До початку розгляду клопотання надійшло заперечення прокурора, у якому він зазначає, що місце вчинення кримінального правопорушення органом досудового розслідування не встановлено, тому підстав для задоволення клопотання, передбачених ст. 32 КПК України, немає, а посилання захисника на юридичну адресу ТОВ «СОФІНО» не може вважатися місцем вчинення злочину, оскільки невідомо де фактично обвинувачений мав змогу отримати можливість обернути на свою користь грошові кошти, які вибули із володіння Наталинської сільської ради Харківської області. Підстави для застосування абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України також відсутні, оскільки більшість учасників провадження, включно з потерпілим пов'язані з Харківською областю. Окремо він зауважує, що Харківський апеляційний суд 29 січня 2026 року повернув кримінальне провадження до місцевого суду для розгляду, зазначивши про відсутність підстав для задоволення подання місцевого суду щодо необхідності звернення до касаційного суду у порядку ст. 34 КПК України.
Перевіривши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що підстав для задоволення клопотання немає, з огляду на таке.
Згідно з положеннями ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Під час дії воєнного стану, відповідно до положень ч. 9 ст. 615 КПК України, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до абзац. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України, до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків.
Системний аналіз норм кримінального процесуального кодексу дозволяє дійти висновку, що кримінальне провадження на підставах, передбачених абзац. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України, можебути направлено з одногосуду до іншогоу виняткових випадках лише тоді, колиіншим чином забезпечитивиконання завдань кримінальногопровадження неможливо.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану.
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, в грудні 2022 року, точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, із порушенням умов договору № 85-22 від 2 грудня 2022 року поставив 1 000 ковдр з іншим складом характеристик, ніж вказано у договорі, за адресою замовника у Берестинському районі Харківської області. Після цього Наталинською сільською радою на виконання Договору здійснено оплату на рахунок ТОВ «Софіно».
Отже, місце вчинення кримінального правопорушення органом досудового розслідування не встановлено, що прямо зазначено у тексті обвинувального акта.
Водночас, обвинувальний акт складено та підписано 20 жовтня 2025 року старшим слідчим СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області у м. Берестин та затверджено того ж дня прокурором Берестинської окружної прокуратури в Берестинській окружній прокуратурі також у м. м. Берестин Харківської області.
Таким чином, кримінальне провадження надійшло до суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування.
Підстави для застосування виняткових випадків, передбачених абз 6 ч. 1 ст. 34 КПК України, відсутні, оскільки потерпілим є Наталинська сільська рада Харківської області, яка розташована на території, що відноситься до юрисдикції Берестинського районного суду Харківської області, а більшість свідків мешкають на території Берестинського району Харківської області, що забезпечуєвиконання завдань кримінальногопровадження.
Отже, наведені у клопотанні доводи є необґрунтованими та не свідчать про наявність підстав для направлення кримінального провадження з Берестинського районного суду Харківської області на розгляд до Шевченківського районного суду м. Дніпра, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222100000011 від 25 січня 2023 року стосовно останнього, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3