05 березня 2026 року
м. Київ
справа № 173/1112/22
провадження № 61-2768ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства «Барвінок» на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня
2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Барвінок» про визнання відсутності права оренди та усунення перешкод у праві користування земельною ділянкою,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Фермерського господарства «Барвінок» (далі - ФГ «Барвінок») про визнання відсутності права оренди та усунення перешкод у праві користування земельною ділянкою.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмета позову, яка була прийнята судом, в якій просив суд:
- визнати відсутнім право оренди у ФГ «Барвінок», зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису, інше речове право: 30784408 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:46053481 від 20 березня 2019 року, вид іншого речового права: «право оренди земельної ділянки» за договором оренди землі, виданим 15 березня 2019 року, видавник сторони договору ОСОБА_1 , та ФГ «Барвінок» щодо земельної ділянки площею 4,9119 га з кадастровим номером 1221081800:01:022:0421, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район сільська рада Боровківська;
- зобов'язати ФГ «Барвінок» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 4,9119 га
з кадастровим номером 1221081800:01:022:0421, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область Кам'янський (раніше Верхньодніпровський) район, Верхньодніпровська територіальна громада, (раніше сільська рада Боровківська).
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області
від 29 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року, позовні вимоги за позовом
ОСОБА_1 до ФГ «Барвінок» про визнання відсутності права оренди та усунення перешкод у праві користування земельною ділянкою задоволено.
Визнано відсутнім право оренди у ФГ «Барвінок» зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису, інше речове право: 30784408 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:46053481 від 20 березня 2019 року, вид іншого речового права: «право оренди земельної ділянки» за договором оренди землі серія та номер:б/н виданий 15 березня 2019 року, видавник сторони договору ОСОБА_1 , та ФГ «Барвінок» щодо земельної ділянки площею 4,9119 га з кадастровим номером 1221081800:01:022:0421, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, сільська рада Боровківська.
Зобов'язано ФГ «Барвінок» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 4,9119 га
з кадастровим номером 1221081800:01:022:0421, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область Кам'янський (раніше Верхньодніпровський) район, Верхньодніпровська територіальна громада, (раніше сільська рада Боровківська).
Стягнуто із ФГ «Барвінок» на користь ОСОБА_1 1 984,80 грн на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.
02 березня 2026 року ФГ «Барвінок» засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року (повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2026 року, касаційна скарга надійшла до суду 04 березня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 969,60 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
У позовах про зобов'язання повернути нерухоме майно ціна позову визначається вартістю майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21).
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2022 році, однак зміна предмету позову відбулася у 2025 році, та заявляв одну позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру (повернення земельної ділянки).
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
ФГ «Барвінок» оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції у повному обсязі.
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на 2025 рік (відсутнє визначення вартості спірної земельної ділянки), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимоги майнового характеру, у зв'язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (майнова оцінка спірної земельної ділянки або інші належні докази).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за 1 позовну вимогу немайнового характеру 2 422,40 грн (1 211,20*200%=2 422,40) та за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Фермерського господарства «Барвінок» на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня
2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць