05 березня 2026року
м. Київ
справа № 127/36568/24
провадження № 61-2108ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу Квартирно-Експлуатаційного відділу м. Вінниці на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-Експлуатаційного відділу м. Вінниці про часткове визнання незаконними та скасування наказів,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Квартирно-Експлуатаційного відділу м. Вінниці (далі - КЕВ м. Вінниці), в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ КЕВ м. Вінниці (по стройовій службі) № 202 від 11 жовтня 2024 року у частині поновлення її з 08 квітня 2024 року на посаді начальника району електричних мереж КЕВ м. Вінниці.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КЕВ м. Вінниці, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ КЕВ у м. Вінниці
(по стройовій частині) № 227 від 15 листопада 2024 року у частині звільнення ОСОБА_1 , начальника району електричних мереж, з 15 листопада 2024 року, відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин; визнати незаконним та скасувати наказ КЕВ у м. Вінниці
(з адміністративно - господарської діяльності) «Про результати службового розслідування» № 199 від 15 листопада 2024 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 січня 2026 року об'єднано в одне провадження справу № 127/40353/24 за позовом ОСОБА_1 до КЕВ м. Вінниці про визнання незаконними та скасування наказів зі справою № 127/36568/24 (провадження № 2/127/5395/24) за позовом ОСОБА_1 до КЕВ м. Вінниці про часткове визнання незаконним та скасування наказу, об'єднаній справі присвоєно номер № 127/36568/24, провадження №2/127/5395/24.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до КЕВ м. Вінниці задоволено. Визнано незаконним
та скасовано наказ КЕВ у м. Вінниці (по стройовій частині) № 202 від 11 жовтня
2024 року у частині поновлення ОСОБА_1 з 08 квітня 2024 року на посаді начальника району електричних мереж КЕВ м. Вінниці. Визнано незаконним
та скасовано наказ КЕВ у м. Вінниці (по стройовій частині) № 227 від 15 листопада 2024 року у частині звільнення ОСОБА_1 , начальника району електричних мереж з 15 листопада 2024 року, відповідно до пункту 4 частини першої
статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Визнано незаконним та скасовано наказ КЕВ у м. Вінниці (з адміністративно - господарської діяльності) «Про результати службового розслідування» № 199 від 15 листопада 2024 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2026 року апеляційну скаргу КЕВ м. Вінниці задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до КЕВ м. Вінниці про визнання незаконним та скасування наказу КЕВ
м. Вінниці (з адміністративно - господарської діяльності) «Про результати службового розслідування» № 199 від 15 листопада 2024 року скасовано
та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1
у цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Вінницького міського суду від
14 жовтня 2025 року залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
19 лютого 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» КЕВ у м. Вінниці подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2026 року скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року визнано доречним вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають, передусім, подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачуваним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - дотримання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.
У цій справі предметом позову є вимоги щодо визнання незаконними та часткового скасування наказів, а саме: наказів КЕВ м. Вінниці у частині поновлення позивача на посаді, звільнення з посади, про результати службового розслідування». Спір між сторонами виник з трудових правовідносин.
З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, ця справа є малозначною, як справа незначної складності, що не належить до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Отже, судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Оскільки справа № 127/36568/24 є малозначною, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а), б), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Незгода заявника з оскарженими судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судом апеляційної інстанції.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, КЕВ м. Вінниціподав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-Експлуатаційного відділу м. Вінниці на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-Експлуатаційного відділу м. Вінниці про часткове визнання незаконними та скасування наказів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник