Ухвала
Іменем України
03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 464/3998/25
провадження № 61-2397ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив», яка підписана представником Шишлюком Максимом Олексійовичем, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив» про зобов'язання до вчинення дій та стягнення заборгованості,
У 2025 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» про зобов'язання до вчинення дій та стягнення заборгованості.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року:
позов ОСОБА_1 задоволено;
визнано неправомірною односторонню відмову ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» від договору № БВ34210 ФК № АКВ-МОЛ/ОД/Прим-рн/пн/с-1/кв12 купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових інструментів від 28 липня 2020 року;
стягнуто з ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» на користь ОСОБА_1 суму попередньої оплати за Договором № БВ34210 ФК № АКВ-МОЛ/ОД/Прим-рн/пн/с-1/кв12 купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових інструментів від 28 липня 2020 року у розмірі 5 344,62 дол. США, що еквівалентно 221 427,60 грн по курсу НБУ (41,43 грн за 1 дол.);
визнано неправомірними штрафні санкції у розмірі 3 740,90 дол. США по курсу НБУ (27,39 грн, за 1 дол.), що еквівалентно 102 463,25 на день укладення договору, ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» до ОСОБА_1 ;
стягнуто з ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» неправомірно утримані з ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 3 740,90 дол. США по курсу НБУ (27,39 грн, за 1 дол.), що еквівалентно 102 463,25 на день укладення договору, на користь ОСОБА_1 ;
стягнуто з ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» 13 925,1 відсотків річних від простроченої суми за користування чужими грошима на користь ОСОБА_1 ;
вирішено питання про розподіл судових витрат.
09 січня 2026 року ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» не погодившись із рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 січня 2026 року:
апеляційну скаргу ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків;
роз'яснено, що невиконання вимог даної ухвали є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до вимог статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
апеляційний суд зазначив, що ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» у поданій апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року, покликаючись на те, що жодних судових повісток, копії позовної заяви чи іншої процесуальної кореспонденції, що стосувалась розгляду цивільної справи № 464/3998/25 на адресу відповідача не надходило, оскаржуване рішення суду відповідач не отримував у передбачений законом спосіб, про існування рішення йому стало відомо лише 18 грудня 2025 року у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження та арештом рахунків товариства;
до суду апеляційної інстанції надійшли лише матеріали апеляційної скарги ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», а не матеріали цивільної справи № 464/3998/25, що позбавляє суд апеляційної інстанції перевірити доводи клопотання заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження щодо неотримання відповідачем копії оскаржуваного судового рішення;
особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами. За таких обставин, заявнику необхідно надати суду докази в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року, зокрема, докази того, що матеріали цивільної справи не містять відомостей про скерування або не скерування судом першої інстанції відповідачу копії оскаржуваного судового рішення чи докази про отримання (не отримання) відповідачем такого, зокрема й через систему «Електронний суд». Такими доказами може бути довідка із суду першої інстанції про відсутність (наявність) в матеріалах справи доказів скерування районним судом копії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року учасникам справи, отримання (не отримання) останніми копії такого, зокрема й через систему «Електронний суд», в тому числі і заявником, чи інше;
апеляційний суд вказав, що на підставі частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку;
також за подання апеляційної скарги було не в повній мірі сплачено судовий збір.
Оскарженою ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
апеляційний суд вказав, що на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 14 січня 2026 року ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, мотивуючи її тим, що повний текст рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року був отриманий відповідачем через адвоката Шишлюка М. О. 22 грудня 2025 року, після його завантаження через підсистему «Електронний суд». До цього моменту відповідач не мав реальної можливості ознайомитися з повним текстом судового рішення та належним чином реалізувати право на апеляційне оскарження, оскільки копія рішення суду відповідачу поштовим зв'язком не надсилалася. Також на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 14 січня 2026 року представником товариства було направлено адвокатський запит до Сихівського районного суду м. Львова з вимогою надати інформацію щодо направлення та вручення копії судового рішення у цивільній справі № 464/3998/25 та згідно з довідкою про доставку електронного документа, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду, копію судового рішення від 30 вересня 2025 року було надіслано відповідачу виключно через його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» та доставлено до такого 30 вересня 2025 року о 20:57. Вважає, що формальне доставлення електронного документа не може ототожнюватися з його реальним отриманням та можливістю своєчасного ознайомлення з його змістом. У зв'язку з масованими обстрілами енергетичної системи України, у тому числі об'єктів енергетичної інфраструктури Львівської області, що мали місце, зокрема, у жовтні 2025 року, відповідач був позбавлений можливості своєчасно отримувати електронні повідомлення та користуватися підсистемою «Електронний суд» через регулярні та тривалі відключення електроенергії, а також перебої у роботі інтернет зв'язку. Додатково звертає увагу на те, що у штаті відповідача відсутній юрист, у зв'язку з чим відповідач не мав об'єктивної можливості самостійно та оперативно відслідковувати стан судового провадження, контролювати рух справи в електронних судових сервісах або своєчасно виявити факт ухвалення рішення суду першої інстанції;
перевіривши доводи заяви, колегія суддів зробила висновки про те, що зазначені в ній причини для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними;
суд вказав, що оцінюючи доводи ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року, апеляційний суд повинен перевірити, чи відповідають доводи скаржника не тільки нормам процесуального права, а й зокрема, принципу res judicata, що є складовою частиною верховенства права, й відповідно, чи поновлення строку не призведе до порушення принципу правової визначеності і до необґрунтованого втручання у права особи, які були визнані оскаржуваним рішенням суду. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 (провадження № К/990/25232/22);
апеляційний суд зазначив, що з довідки Сихівського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року, долученої до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду вбачається, що оскаржуване рішення суду було надіслано та отримано ТОВ «Компанія з управління активами «Актив»» в його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» та доставлено до такого 30 вересня 2025 року о 20:57, однак апеляційна скарга була подана лише 09 січня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду. Доводи заяви про те, що формальне доставлення електронного документа не може ототожнюватися з його реальним отриманням та можливістю своєчасного ознайомлення з його змістом не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), що спростовує доводи клопотання про необхідність надіслання рішення суду поштовим зв'язком;
колегія суддів також виснувала, що відсутність у штаті відповідача юриста, у зв'язку з чим відповідач не мав об'єктивної можливості самостійно та оперативно відслідковувати стан судового провадження, контролювати рух справи в електронних судових сервісах або своєчасно виявити факт ухвалення рішення суду першої інстанції, не є поважною причиною, яка перешкоджала юридичній особі оскаржити рішення суду в межах встановленого цивільним процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження рішення суду. Інших об'єктивних обставин, які перешкоджали апелянту оскаржити рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року в передбачений законом строк на апеляційне оскарження рішення суду в заяві не зазначено. Масовані обстріли енергетичної системи України, у тому числі об'єктів енергетичної інфраструктури Львівської області, що мали місце, зокрема, у жовтні 2025 року, через що відповідач був позбавлений можливості своєчасно отримувати електронні повідомлення та користуватися підсистемою «Електронний суд» через регулярні та тривалі відключення електроенергії, а також перебої у роботі інтернет зв'язку також не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі не були постійними;
з огляду на зазначене, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто - не залежать від волевиявлення особи, що пропустила цей строк, і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами;
відтак, оскільки ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» так і не було зазначено обставин, які безпосередньо унеможливили або ускладнили можливість подачі ним апеляційної скарги у визначений законом строк, а вказані ним причини пропуску строку не може бути визнано поважними для поновлення строку, то у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
25 лютого 2026 року ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» через підсистему Електронний суд подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Шишлюком М. О., на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року, у якій, посилаючись порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційним судом було здійснено формальну оцінку, без реального дослідження обставин та фактів, що викладались відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не було встановлено дійсний момент отримання оскаржуваного судового рішення, не було взято до уваги наявність об'єктивно непереборних обставин, що стали причиною пропуску строку на апеляційне оскарження;
18 грудня 2025 року відповідачеві стало відомо про відкриття Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчого провадження № НОМЕР_1. Того ж дня відповідачу стало відомо про існування виконавчого листа у справі № 464/3998/25, виданого Сихівським районним судом м. Львова, а також про наявність ухваленого судового рішення - рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року у справі № 464/3998/25. Про існування зазначеного судового рішення Відповідач дізнався випадково під час здійснення розрахунків між контрагентами та виявлення арешту на своїх рахунках на підставі постанови органу державної виконавчої служби;
згідно зі штатним розписом ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», у відповідача відсутній юрисконсульт та/або інший фахівець у галузі права, що зумовлено мобілізаційними процесами та спричиненим унаслідок цього дефіцитом професійних кадрів, який міг би, зокрема, здійснювати контроль за судовими процесами за участю відповідача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд»;
одразу після того, як стало відомо про існування цього судового процесу, 22 грудня 2025 року відповідачем було залучено представника - адвоката Шишлюка М. О. для надання правової допомоги у цій справі, який, зокрема, роз'яснив порядок функціонування підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та особливості роботи з нею;
на поштову адресу відповідача судові повістки, копії позовної заяви та інша процесуальна кореспонденція, що стосувалася цивільної справи № 464/3998/25, не надходили, так само як не надходили будь-які повідомлення від позивача та/або його представника;
унаслідок цього відповідач фактично не брав участі у розгляді справи, яка була вирішена за його відсутності, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості викласти свої доводи та аргументи, подати докази й інші відомості, необхідні для повного, всебічного та неупередженого вирішення справи;
також, з огляду на нестабільне функціонування енергетичної системи внаслідок постійних ракетно-дронових атак, зокрема у ніч проти 05 жовтня 2025 року (інформація про що є загальновідомою та підтверджується загальнодоступними відомостями, опублікованими на загальноукраїнському новинному сайті TSN.ua і наданими до суду апеляційної інстанції як доказ поважності причин пропуску строку), а також спричиненими ними повітряними тривогами, відповідач був змушений внести зміни до внутрішньої організації роботи товариства, зокрема шляхом запровадження дистанційного формату роботи. Унаслідок зазначених обставин, на які відповідач не міг вплинути чи запобігти їм, діяльність товариства була істотно ускладнена. Окрім того, з невідомих для відповідача причин на його електронну адресу не надходили повідомлення про надходження процесуальних документів до підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», що, зокрема, зумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги;
окрім того, 06 листопада 2025 року на вебсайті Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за посиланням https://ics.gov.ua/ics/news/novyny/1903084/, було опубліковано оголошення такого змісту: «До відома користувачів! На інфраструктуру ДП «Інформаційні судові системи» з 21 жовтня 2025 року по 31 жовтня 2025 року включно здійснювалась масштабна DDoS-атака. У зв'язку з цим були можливі тимчасові перебої в роботі окремих сервісів підсистеми «Електронний суд». На поточний момент функціонування окремих сервісів підсистеми «Електронний суд» повністю відновлено. Дякуємо за розуміння.»;
судом апеляційної інстанції зазначені обставини поважними визнані не були, більш того, оскаржувана ухвала апеляційного суду не містить жодної згадки про наведені відповідачем доводи щодо хакерської атаки на інфраструктуру ДП «Інформаційні судові системи», внаслідок якої починаючи з 21 жовтня 2025 року по 31 жовтня 2025 року підсистема ЄСІТС «Електронний суд» не функціонувала або функціонувала не коректно, що знаходилась поза волею та можливістю відповідача, а строк на апеляційне оскарження, тільки через зазначену хакерську атаку, скоротився для відповідача на третину (враховуючи те, рішення суду першої інстанції було постановлено 30 вересня 2025 року);
зазначене, на думку відповідача, є наслідком поверхневого та надмірно формального підходу суду апеляційної інстанції до оцінки доводів і аргументів відповідача щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, що, на думку відповідача, становить порушення права на доступ до правосуддя як складової права на справедливий судовий розгляд. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження є незначним та обумовлений об'єктивними обставинами. Так, рішення суду першої інстанції ухвалено 30 вересня 2025 року, тоді як про його існування відповідачу стало відомо лише 18 грудня 2025 року. Одразу після отримання інформації про наявність рішення відповідачем було залучено адвоката для підготовки та подання апеляційної скарги. Після ознайомлення з матеріалами справи апеляційну скаргу подано 09 січня 2026 року, тобто без невиправданих зволікань та у максимально стислий строк, необхідний для належної підготовки процесуального документа. Відмова у відкритті апеляційного провадження за формальними ознаками призвела до фактичної легалізації судового рішення, яке було прийнято судом першої інстанції з абсолютним порушенням норм щодо територіальної юрисдикції;
дотримання права ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» в цьому випадку може розглядатися як дотримання права, передбаченого статтею 6 Конвенції, шляхом забезпечення останньому права на доступ до правосуддя та на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Європейський суд з прав людини зауважував, що «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Також касаційний суд вважає за необхідне зауважити, що в частині обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, зміни вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону, тобто з 20 лютого 2024 року. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою(частина сьома статті 14 ЦПК України).
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року в справі № 592/6701/19 (провадження № 61-15286св20) зазначено, що «суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України). Наведені вимоги процесуального закону унеможливлюють відкриття апеляційного провадження та апеляційний перегляд справи до вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції не навів мотивів, за яких уважав причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку та/або погодження з доводами особи, яка подала апеляційну скаргу та відповідне клопотання, з урахуванням отримання представником ОСОБА_2 копії рішення 20 липня 2020 року, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції».
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №480/8341/22 (адміністративне провадження № К/990/34473/23) зазначено: «сам факт ненадіслання судом першої інстанції [безпосередньо] позивачеві копії судового рішення - ухваленого за наслідками розгляду справи - на паперових носіях (тобто засобами поштового зв'язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується. Висловлені у цьому зв'язку доводи про відсутність зв'язку (спілкування) зі своїм адвокатом, як і відсутність позивача за повідомленою суду адресою (місцем проживання) протягом кількох місяців, на яких, головним чином, побудована позиція позивача щодо позбавлення [його] можливості на апеляційне оскарження судового рішення, не дають підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження».
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
Апеляційний суд встановив, що: оскаржене рішення суду було надіслано та отримано ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» в його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» та доставлено до такого 30 вересня 2025 року о 20:57, однак апеляційна скарга була подана лише 09 січня 2026 року; ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» не було зазначено обставин, які безпосередньо унеможливили або ускладнили можливість подачі ним апеляційної скарги у визначений законом строк.
Встановивши, що підстави, указані у заяві ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду є неповажними, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Аргумент касаційної скарги про те, що у відповідача відсутній юрисконсульт та/або інший фахівець у галузі права, який міг би здійснювати контроль за судовими процесами за участю відповідача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» є безпідставним, оскільки не свідчить про відсутність можливості у ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» отримувати документи у справах через електронний кабінет, реєстрація якого для юридичних осіб є обов'язковою.
Аргумент касаційної скарги про те, що на поштову адресу відповідача судові повістки, копії позовної заяви та інша процесуальна кореспонденція не надходили, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
У касаційній скарзі не наведено, а апеляційним судом не встановлено факту звернення ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» до суду із заявою про отримання копії судового рішення у паперовому вигляді, натомість суд встановив, що оскаржене рішення суду було надіслано ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» в його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» та доставлено до такого 30 вересня 2025 року о 20:57.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив», яка підписана представником Шишлюком Максимом Олексійовичем, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив» про зобов'язання до вчинення дій та стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков