8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4352/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, м. Зміїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіті Еко 24", м. Кагарлик
про стягнення коштів
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився,
Позивач, Комунальне підприємство "Зміїв-сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіті Еко 24", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь завданих майнових збитків у розмірі 505 061,97 грн, що становить різницю у вартісному вираженні між обсягами робіт, зазначеними в актах форми № КБ-2в та фактично виконаними обсягами, встановленими за результатами ревізії Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України.
В обґрунтування позову позивач вказує на те, що з 28.07.2025 до 24.09.2025 Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України проводив ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Зміїв-сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області у період з 01.01.2021 до 30.06.2025. За результатами ревізії Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України у Харківської області окремих питань фінансово-господарської діяльності КП "Зміїв-сервіс" за період з 01.01.2021 по 30.06.2025 року установлено порушення при виконанні робіт на об'єкті "Реконструкція очисних споруд за адресою: вул. Садова, 1 а в с. Бірки Зміївського району" за договором на закупівлю "Реконструкція очисних споруд за адресою: вул. Садова, 1 а в с. Бірки Зміївського району Харківської області" від 27.08.2020 №108, а саме: невідповідність обсягів робіт, зазначених у актах форми № КБ-2в, фактичним обсягам, встановленим ревізією та завищення (збитки) на загальну суму 505 061,97 грн з ПДВ. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 09.12.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Позивач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд зауважує, що, виходячи зі змісту диспозитивних положень пунктів 1 - 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення може бути не лише день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (тобто день фактичного отримання рішення), а й день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 903/237/23).
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Відповідно до позицій, висловлених у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18 та від 21.03.2019 у справі №916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/4352/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки сторони своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направили, відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від сторін не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
27.08.2020 між Комунальним підприємством "Зміїв-сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (попереднє найменування - Комунальне підприємство "Зміїв-Сервіс" Зміївської районної ради Харківської області, далі іменується Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віталіті Еко 24" (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепр Екострой", далі іменується Відповідач, Підрядник) був укладений договір на закупівлю "Реконструкція очисних споруд за адресою: вул. Садова, 1 а в с. Бірки Зміївського району Харківської області" № 108 (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проєктно-кошторисної і тендерної документацій та умов Договору будівельні роботи з реконструкції в межах ціни цього договору (далі - Роботи) та здати у встановлений Договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити закінчені роботи.
Пункт 1.2 Договору встановлює, що об'єкт реконструкції ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Реконструкція очисних споруд за адресою: вул. Садова, 1 а в с. Бірки Зміївського району Харківської області" (за кодом ДК 021-2015-45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи) (далі -Об'єкт).
Відповідно до пункту 11.1 Договору розрахунки за виконані Роботи з реконструкції Об'єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою № КБ-3, проміжними платежами в міру виконання Робіт за видами Робіт або за повністю завершені Роботи (для цілей складання проєкту договору про закупівлю за результатами цих торгів учасник повинен надати у складі пропозиції довідку (довідки) з обслуговуючого(-их) банку (банків) про наявність рахунків учасника, та про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами станом не більше місячної давнини відносно кінцевого строку подання пропозицій). Підрядник самостійно визначає обсяги та вартість виконаних Робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику за 5 робочих днів до завершення звітного періоду. Замовник зобов'язаний підписати подані Підрядником документи, що підтверджують виконання Робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 календарних днів з дня одержання. Вартість виконаних Робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості Робіт, передбачених ціною Договору, визначеною в пункті 3.1 цього Договору, із урахуванням виконаних обсягів Робіт та їх вартості.
Отже, відповідно до умов Договору оплати проводилися на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в).
Підрядник надав Замовнику акти КБ-2в: Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2021 року від 01.09.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень 2021 року від 01.09.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 за серпень 2021 року від 01.09.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 за серпень 2021 року від 01.09.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 за серпень 2021 року від 01.09.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 6 за серпень 2021 року від 01.09.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 7 за серпень 2021 року від 01.09.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 8 за серпень 2021 року від 01.09.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 9 за серпень 2021 року від 01.09.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №10 за грудень 2021 року від 21.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №11 за грудень 2021 року від 21.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №12 за грудень 2021 року від 21.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №13 за грудень-2 2021 року від 24.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №14 за грудень-2 2021 року від 24.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №15 за грудень-2 2021 року від 24.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №16 за грудень-2 2021 року від 24.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №17 за грудень-2 2021 року від 24.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №18 за грудень-2 2021 року від 24.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №19 за грудень-2 2021 року від 24.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №20 за грудень-2 2021 року від 24.12.2021; Акт приймання виконаних будівельних робіт №21 за 04.12.2023; Акт приймання виконаних будівельних робіт №22 на 13.11.2023; Акт приймання виконаних будівельних робіт №23 за 04.12.2023; Акт приймання виконаних будівельних робіт №24 за 04.12.2023; Акт приймання виконаних будівельних робіт №25 за 04.12.2023. Замовник підписав відповідні акти.
На підставі підписаних актів Замовником здійснювалася оплата виконаних робіт.
З 28 липня 2025 року до 24 вересня 2025 року Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України проводив ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області у період з 01 січня 2021 року до 30 червня 2025 року.
Комісією, у складі директора КП "Зміїв-сервіс" Даншина О.О., начальника технічного відділу КП "Зміїв-сервіс" Нестерцова М.О., в присутності головного державного фінансового інспектора відділу контролю у сфері будівництва Північно-східного офісу Держаудитслужби Хістевої С.Б. та головного державного аудитора відділу контролю у сфері будівництва Північно-східного офісу Держаудитслужби Хищенко О.Л., без участі представника підрядної організації ТОВ "Днепр Екострой", без участі представника технічного нагляду за будівництвом ТОВ "ІК "Стратегія", проведені вибіркові контрольні обміри (обстеження) фактично виконаних робіт (які не є прихованими) ТОВ "Днепр ЕКострой" та наявність устаткування, на об'єкті "Реконструкція очисних споруд за адресою: вул. Садова, 1 а в с. Бірки Зміївського району Харківської області".
За результатами проведених контрольних обмірів (обстежень) було складено акт контрольного обміру (обстеження), який підписаний всіма учасниками без заперечень.
За результатами контрольних обмірів встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами робіт та обсягами робіт, вказаними в актах ф. №КБ-2в, що є порушенням п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (стандарт був чинним на дату укладення Договору), а саме: не виконані роботи з установлення бортових каменів, вимощення навколо колодязів, огорожі, декоративного штукатурення будівлі, із заземлення електричного опору контуру, з установлення драбин металевих, з укладання плит перекриття каналів та інші роботи. Зазначене призвело до завищення вартості виконаних робіт ТОВ "Депр Екострой" по об'єкту "Реконструкція очисних споруд за адресою: вул. Садова, 1 а в с. Бірки Зміївського району Харківської області" на загальну суму 505 061,97 грн з ПДВ, в тому числі за 2021 рік на суму 254 637,44 грн та за 2023 рік на суму 250 424,53 грн.
Отже, за результатами ревізії Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України у Харківської області окремих питань фінансово-господарської діяльності КП "Зміїв-сервіс" за період з 01.01.2021 по 30.06.2025 установлено порушення при виконанні робіт на об'єкті "Реконструкція очисних споруд за адресою: вул. Садова, 1 а в с. Бірки Зміївського району" за договором на закупівлю "Реконструкція очисних споруд за адресою: вул. Садова, 1 а в с. Бірки Зміївського району Харківської області" від 27.08.2020 № 108, а саме: - невідповідність обсягів робіт, зазначених у актах форми № КБ-2в, фактичним обсягам, встановленим ревізією; - завищення (збитки) на загальну суму 505 061,97 грн з ПДВ.
Як вказує Позивач, оскільки ревізією Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України у Харківської області встановлено невідповідність обсягів між фактично виконаними обсягами робіт та обсягами робіт, вказаними в актах ф. №КБ-2в, що є недоліком виконання зобов'язання за договором підряду, то це є підставою для відповідальності Відповідача за завдану шкоду.
Відповідно до пункту 4.1.7 Договору Замовник має право вимагати під Підрядника усунення за його рахунок, у визначені Замовником чи уповноваженими Замовником особами строки всіх виявлених, як при прийнятті Об'єкта в експлуатацію і передачі об'єкта Замовнику, так і під час гарантійного строку експлуатації цього Об'єкта недоліків (недоробок, порушень), якщо ці недоліки (недоробки, порушення) виникли саме з вини Підрядника, а також сплати Підрядником визначених умовами Договору штрафних санкцій і збитків та у випадку вимоги, повернення відповідної частки сплачених Підряднику за Договором коштів.
Згідно з пунктом 4.1.8 Договору Замовник має право вимагати від Підрядника відшкодування завданих збитків, зумовлених порушенням ним умов Договору.
На підставі вищевикладеного Позивач вимагає стягнути з Відповідача на користь Позивача суму завданих майнових збитків у розмірі 505 061,97 грн, що становить різницю у вартісному вираженні між обсягами робіт, зазначеними в актах форми № КБ-2в та фактично виконаними обсягами, встановленими за результатами ревізії Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України.
Позивачем на виконання пункту 17.1 Договору стосовно досудового урегулювання спору здійснювалася претензійна робота шляхом направлення претензії вих. № 1103 від 30.10.2025. Направлення здійснювалося як на відомі Позивачу адреси електронної пошти (у вигляді файла формату pdf, підписаного електронним підписом керівника Позивача) Відповідача з документації, що була видана на виконання Договору (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3), так і на електронну адресу Відповідача, відомості про яку були отримані з результату безкоштовного запиту у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ІНФОРМАЦІЯ_4), так і шляхом відправлення 30.10.2025 рекомендованого листа з описом вкладення (у паперовому вигляді) на адресу реєстрації Відповідача: 09200, Україна, Київська обл., Обухівський р-н, м. Кагарлик, вул. Незалежності, буд. 22.
17.11.2025 відправлений Позивачем лист повернувся у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині 3 статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом частин 1-3 статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За приписами частин 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як встановлено судом, сторони досягли усіх суттєвих умов відносно вказаного виду договорів, тому спірний договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань та є обов'язковими для виконання сторонами у відповідності до статті 629 ЦК України.
За приписами статей 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або невизначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовними вимогами Позивач вимагає стягнути з Відповідача на свою користь суму завданих майнових збитків у розмірі 505 061,97 грн, що становить різницю у вартісному вираженні між обсягами робіт, зазначеними в актах форми № КБ-2в та фактично виконаними обсягами, встановленими за результатами ревізії Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі Положення), основним завданням Держаудитслужби, зокрема, є: здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення інспектування (ревізії); здійснює контроль за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства (пункт 4 Положення).
Отже, Держаудитслужбі надане право, згідно з чинним законодавством, здійснювати державний фінансовий контроль у формі ревізії та вимагати від керівників підприємств, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства.
Поряд з цим, акт ревізії це офіційний документ, яким оформляються та фіксуються результати обстеження господарсько-фінансової діяльності підприємства, організації, установи, який складається особами, що проводили ревізію. Акт ревізії відображає достовірні документально підтверджені дані, які характеризують виробничу і господарсько-фінансову діяльність об'єкта, що ревізується, законність і економічну ефективність матеріальних, трудових і грошових витрат. На основі акта приймається рішення про усунення порушень, відшкодування матеріальних збитків, притягнення до відповідальності винних осіб.
За приписами статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно статті 853 ЦК України, якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Будь-яких заперечень замовника щодо обсягів чи вартості виконаних відповідачем робіт матеріали справи не містять.
Таким чином, умови договору були виконані сторонами повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків (відшкодування шкоди), господарський суд, перш за все, повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, а саме наявність правил поведінки, встановлених законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.
Згідно з частиною 1 статті 22, частиною 1 статті 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення. Недоведення хоч би одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.
Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Кошти, які позивач заявляє до стягнення з відповідача, отримані останнім як оплата за належне виконання робіт за спірним договором, а тому такі кошти набуті за наявності правової підстави договору і їх сплата не може вважатись збитками.
Посилання позивача на акт ревізії його фінансово-господарської діяльності, як на підставу для стягнення зазначених коштів, суд відхиляє з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 10 цього Закону, органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Положенням визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами визначено, що акт ревізії документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Таким чином, акт ревізії (перевірки, аудиту) це документ про результати проведеної ревізії (перевірки, аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки.
Пунктом 50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами передбачено, що за результатами проведеної ревізії, у межах наданих прав, органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
У той же час, матеріали справи не містять доказів того, що на підставі здійсненої ревізії вжито будь-які з вищезазначених заходів (в тому числі звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства).
Крім того, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Тобто, укладання сторонами у справі договору підряду, дії сторін по виконанню його умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата, є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.
Отже, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін у справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних робіт, надання послуг та договором.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії, у даному випадку, фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак, акт ревізії фінансово-господарської діяльності, сам по собі, не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов'язань за спірними договорами.
Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17.
Також, у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою та актом, не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №910/7984/16 аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Аналогічні висновки наведені також у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №922/3816/19.
Отже, акт ревізії не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Позивач не надав доказів того, що відповідач порушив прийняті на себе договірні зобов'язання, вийшов за межі погодженої сторонами договірної ціни виконання робіт, а також доказів того, що виконані роботи не відповідають умовам договору.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Комунальне підприємство "Зміїв-сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (63404, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Покровська, 24, код ЄДРПОУ 37083454).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віталіті Еко 24" (09200, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 22, код ЄДРПОУ 39805812).
Повне рішення підписано 05 березня 2026 року.
СуддяО.В. Погорелова