23.02.2026м. СумиСправа № 920/910/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/910/24:
за позовом Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича
( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до відповідача ОСОБА_1 (
АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (
АДРЕСА_3 , паспорт серія НОМЕР_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
про стягнення 988736 грн 38 коп.
За участю представників сторін:
від позивача - не прибув,
від відповідача - Матієнко І.С.,
від 3-ї особи - ОСОБА_2
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість з орендної плати за умовами Договору оренди приміщення № АК/15/21 від 18.09.2021 за період з 01.01.2022 по 18.07.2024 у сумі 695879 грн 03 коп., заборгованість зі сплати компенсації вартості опалення орендованого приміщення за умовами договору оренди приміщення № АК/15/21 від 18.09.2021 за опалювальні періоди з 01.01.2022 по 31.03.2024 у сумі 71272 грн 95 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.07.2024 справу № 920/910/24 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.
Ухвалою суду від 02.08.2024 (суддя Джепа Ю.А.) відкрито провадження у справі № 920/910/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ; встановлено сторонам строки для надання процесуальних документів по суті спору (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив).
23.08.2024 відповідачем надано до суду відзив від 19.08.2024, б/н (вх.№485024) на позовну заяву.
23.08.2024 відповідачем надано до суду клопотання від 19.08.2024, б/н (вх.№3847) про призначення експертизи, відповідно до змісту якого просить суд:
1. Призначити почеркознавчу експертизу та поставити експерт, питання:
A) Чи виконано підпис у документі Договір оренди приміщення №АК/15/21 від 18.09.2021 р. ОСОБА_1 ?
Б) Чи виконано підпис у документі Додаткова Угода №1 від 01Л0.2021 р. до Договору оренди приміщення №АК/15/21 від 18.09.2021 р. тією особою, ОСОБА_1 ?
B) Чи виконано підпис у документі Акту приймання-передачі приміщення від 15.10.2021 р. до Договору оренди приміщення №АК/15/21 від 18.09.2021р. ОСОБА_1 ?
2. Зупинити провадження у справі з мотивів призначення господарським судом судової експертизи (ст. 228 ГПКУ).
3. Експертизу провести в Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України, який знаходиться за адресою - 65026, м. Одеса, Рішельєвська 8.
23.08.2024 представник відповідача адвокат Матієнко І.С. надав до суду Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 19.08.2024 (вх. № 3846 від 23.08.2024).
04.09.2024 позивач надав до суду через систему «Електронний суд» відповідь на відзив від 03.09.2024 (вх. № 2618 від 04.09.2024).
Ухвалою від 09.09.2024 суд задовольнив заяву представника відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) - Матієнка Ігоря Сергійовича б/н від 19.08.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/910/24.
18.09.2024 третя особа - ОСОБА_2 надала до суду Заяву про розгляд справи без її участі (вх. № 5315/24 від 18.09.2024), відповідно до змісту якої зазначає, що вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що треба задовольнити. Окрім цього просить справу розглядати без її участі.
19.09.2024 позивач надав до суду Клопотання про долучення підтвердження відправлення копії позовної заяви з додатками третій особі у справі (вх. № 2781 від 19.09.2024).
Підготовче судове засідання, що було призначене на 19.09.2024, 11:00, не відбулось у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги на території Сумської області.
При вирішенні питання щодо призначення підготовчого судового засідання у даній справі на іншу дату, судом встановлено, що 19.09.2024 подано заяву (вх.№ 2783 від 19.09.2024) про вступ у справу № 920/910/24 представника позивача, до якої додано ордер на представництво інтересів позивача - ФОП Одринченка Віталія Олексійовича серії ВМ № 1055427 адвокатом - Джепою Григорієм Володимировичем.
Ухвалою суду від 19.09.2024 заявлено та задоволено самовідвід у справі №920/910/24 (судді Джепи Ю.А.).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 справу № 920/910/24 розподілено для розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 25.09.2024 призначено підготовче засідання з повідомленням сторін на 17.10.2024, 10:20.
15.10.2024 через електронну пошту третьою особою - ОСОБА_2 надано до суду заяву від 15.10.2024, б/н (вх.№5797/24 від 15.10.2024), відповідно до якої просить суд розгляд справи №920/910/24 здійснювати без її участі, водночас зазначаючи, що позовні вимоги вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 14 хв. до 13 год. 37 хв. 17.10.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 17.10.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 17.10.2024 призначено підготовче засідання у справі №920/910/24 на 31.10.2024, 11:45.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 08 год. 39 хв. до 12 год. 23 хв. 31.10.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 31.10.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 31.10.2024 призначено підготовче засідання у справі №920/910/24 на 26.11.2024, 12:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 11 год. 58 хв. до 15 год. 04 хв. 26.11.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 26.11.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 26.11.2024 призначено підготовче засідання у справі на 12.12.2024, 11:30.
11.12.2024 через систему "Електронний суд" позивачем надано до суду клопотання від 10.12.2024, б/н (вх.№3901 від 11.12.2024) про приєднання документів до матеріалів справи.
12.12.2024 представником позивача надано до суду клопотання від 12.12.2024, б/н (вх.№7076/24 від 12.12.2024) про відкладення судового засідання у справі №920/910/24.
Ухвалою від 12.12.2024 суд відклав підготовче засідання на 07.01.2025, 11:20.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 10 год. 25 хв. до 11 год. 56 хв. 07.01.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 07.01.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 07.01.2025 (з урахуванням ухвали суду від 15.01.2025 про виправлення описки) призначено підготовче засідання у справі №920/910/24 на 22.01.2025, 11:45.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 08 год. 56 хв. до 11 год. 55 хв. 22.01.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 22.01.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 22.01.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/910/24 на 06.02.2025, 10:20.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 48 хв. 06.02.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 06.02.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 06.02.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/910/24 на 20.02.2025, 11:40.
Ухвалою суду від 20.02.2025 (з урахуванням ухвали суду від 05.03.2025 про виправлення описки) відкладено підготовче засідання у справі № 920/910/24 на 12.03.2025, 10:40.
05.03.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано до суду Заяву б/н від 05.03.2025, б/н (вх.№1077 від 05.03.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №920/910/24, відповідно до якого зазначений представник просить судове засідання призначене на 12.03.2025, 10:40 та всі наступні судові засідання провести за участю представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи ВКЗ; в судовому засіданні як представник відповідача братиме участь Матієнко Ігор Сергійович (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Ухвалою від 05.03.2025 суд задовольнив заяву представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференцз'язку (вх.№1077 від 05.03.2025) у справі №920/910/24.
11.03.2025 через систему "Електронний суд" представник позивача надав до суду заяву про збільшення позовних вимог від 11.03.2025 (вх. № 1199 від 11.03.2025).
12.03.2025 через систему "Електронний суд" позивачем надано до суду:
- клопотання (вх.№1205) про витребування доказів у справі №920/910/24;
- клопотання (вх.№1061) про долучення доказів до матеріалів справи №920/910/24;
- заяву (вх.№1063) про розгляд справи №920/910/24 за відсутності представника позивача;
- Заперечення на клопотання представника боржника про призначення почеркозначої експертизи (вх. № 1066 від 12.03.2025).
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 08 год. 56 хв. до 11 год. 24 хв. 12.03.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 12.03.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 12.03.2025 призначено судове засідання у справі №920/910/24 на 25.03.2025, 10:40.
25.03.2025 через систему "Електронний суд" позивачем надано до суду клопотання (вх.№1278) про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Розгляд справи 25.03.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 14.03.2025 по 31.03.2025, у відпустці з 01.04.2025 по 03.04.2025.
Ухвалою суду від 04.04.2025 (з урахуванням ухвали суду від 07.04.2025 про виправлення описки) призначено підготовче засідання у справі №920/910/24 на 24.04.2025, 12:00.
24.04.2025 через систему "Електронний суд" позивачем надано до суду клопотання (вх.№1908 від 24.04.2025) про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 49 хв. до 12 год. 30 хв. 24.04.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 24.04.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 24.04.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/910/24 на 06.05.2025, 12:00.
Протокольною ухвалою суду від 06.05.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/910/24 до 03.06.2025, 10:10.
Ухвалою суду від 06.05.2025 повідомлено Фізичну особу - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича та ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання на 03.06.2025, 10:10.
30.05.2025 через систему "Електронний суд" відповідачем надано до суду заяву (вх.№3128) про відвід судді.
02.06.2025 через систему "Електронний суд» позивачем надано до суду:
- заяву-пояснення (вх.№2607) щодо розкритої суддею інформації в судовому засіданні 06.05.2025;
- заперечення (вх.№2604) на заяву представника відповідача про відвід судді.
Розгляд справи 03.06.2025 не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці 03.06.2025.
Ухвалою суду від 04.06.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30.05.2025, б/н (вх. № 3128 від 30.05.2025) про відвід судді Заєць С.В. у справі № 920/910/24 - відмовлено, заявлено та задоволено самовідвід у справі, а справу № 920/910/24 направлено на повторний автоматизований розподіл у порядку, який визначений Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
05.06.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 920/910/24 визначено суддю Резніченко О.Ю.
Ухвалою від 06.06.2025 суд призначив підготовче засідання у справі № 920/910/24 в судове засідання на 09.07.2025, 11:55.
16.06.2025 до суду представник відповідача - ОСОБА_1 надіслав заяву (вх. №3412 від 16.06.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №920/910/24 поза межами суду за допомогою системи "EasyCon".
Ухвалою від 17.06.2025 суд задовольнив заяву представник відповідача - ОСОБА_1 (Вх.№3412 від 16.06.2025) про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції по справі №920/910/24 поза межами суду.
24.06.2025 від третьої особи ОСОБА_2 надійшло до суду клопотання від 24.06.2025 (вх. №3597 від 24.06.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №920/910/24 та доручити забезпечення проведення відеоконференції Східному апеляційному господарському суду.
Ухвалою від 07.07.2025 суд у задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_2 від 24.06.2025 (вх. №3597 від 24.06.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 920/910/24 відмовив.
09.07.2025 третя особа надала до суду:
- Заяву про перенесення судового засідання на іншу дату задля забезпечення прав на доступ до суду та через відмову у його проведенні в режимі відео-конференції (вх. № 3797/25 від 09.07.2025).
- Клопотання про проведення судового засідання в режимі відео-конференції (вх. № 3597 від 24.06.2025).
- Заяву про направлення процесуальних документів у справі на електронну адресу (вх. № 3798 від 09.07.2025).
Ухвалою від 09.07.2025 суд відклав підготовче засідання на 11.08.2025, 12:00.
Ухвалою від 09.07.2025 суд задовольнив Заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (вх. №3881 від 09.07.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/910/24. Доручив забезпечити проведення судового засідання по справі №920/910/24, яке відбудеться 11.08.2025, 12:00 в режимі відеоконференції в приміщенні Східного апеляційного господарського суду (проспект Незалежності, 13, м. Харків, 61058). У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 .
09.07.2025 позивач надав до суду через систему «Електронний суд» Заяву від 09.07.2025 (вх. №3322 від 09.07.2025), відповідно до змісту якого просить перенести підготовче судове засідання у справі на іншу дату задля забезпечення третьої особи на стороні позивача доступу до суду та для забезпечення засад рівності сторін перед судом.
11.08.2025 позивач надав до суду через систему «Електронний суд»:
- Клопотання про долучення виписок з рахунку фотокопій прибуткових касових ордерів щодо сплати орендної плати (вх. № 3782 від 11.08.2025).
- Заяву про визнання факту підписання Договору оренди приміщення (вх. № 3784 від 11.08.2025).
- Заяву про розгляд справи за відсутності позивача від 11.08.2025 (вх. № 3778 від 11.08.2025).
- Заяву про збільшення позовних вимог до позовної заяви про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 за зобов'язаннями фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за умовами Договору оренди приміщення № АК/15/22 від 18 вересня 2021 року (вх. № 4369 від 11.08.2025).
- Клопотання про долучення у справу доказу направлення копії заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 3788 від 11.08.2025).
В судовому засіданні 11.08.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.09.2025, 12:30.
10.09.2025 позивач надав до суду через систему «Електронний суд» Клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (вх. № 4327 від 10.09.2025).
Ухвалою від 10.09.2025 суд постановив:
- У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення експертизи (вх №3847 від 23.08.2024) - відмовити.
- Заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 11.03.2025 (т. 1 а.с. 226) прийняти до розгляду у частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з 10.01.2022 по 12.03.2025 у сумі 756263,88 грн (у тому числі: 462000,00 грн заборгованість з орендної плати, 93156,00 грн інфляційних збитків, 26145,14 грн - 3% річних, 174962,74 грн проценти на рівні подвійної облікової ставки НБУ) та стягнення заборгованості з оплати компенсації спожитого опалення у сумі 77657,83 грн за період з 10.01.2022 по 12.03.2025 та вважати предметом спору стягнення 833921,71 грн заборгованості за договором оренди.
- Відмовити у прийнятті заяви у частині стягнення подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення повернення з оренди за період з серпня 2024 року по березень 2025 року у сумі 240000,00 грн.
- У задоволенні заяви позивача про витребування доказів (вх. №1205 від 12.03.2025) - відмовити.
- Заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 11.08.2025 (т. 3 а.с. 115-124) задовольнити частково та прийняти до розгляду у частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 896070,87 грн за період з 10.01.2022 по 11.08.2025 (у тому числі: 462000,00 грн заборгованість з орендної плати, 156295,24 грн інфляційних збитків, 40823,52 грн - 3% річних, 236925,11 грн проценти на рівні подвійної облікової ставки НБУ) та стягнення заборгованості з оплати компенсації спожитого опалення у сумі 92665,51 грн (у тому числі: 50000,00 грн основна заборгованість, 16018,25 грн інфляційних збитків, 4012,68 грн - 3% річних, 22634,58 грн проценти на рівні подвійної облікової ставки НБУ) та вважати предметом спору стягнення 988736,38 грн заборгованості.
- Відмовити у прийнятті заяви від 11.08.2025 у частині стягнення 390000,00 грн подвійної плати за користування приміщенням за період з серпня 2024 року по серпень 2025 року.
- Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
- Розгляд справи по суті призначити на 08.10.2025, 12:15.
08.10.2025 відповідач надав до суду Клопотання про зміну підсудності справи (вх. № 5358 від 08.10.2025).
Ухвалою суду від 08.10.2025 у задоволенні усної заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 про відвід судді Резніченко О.Ю. - відмовлено, заявлено та задоволено самовідвід у справі № 920/910/24, справу направлено на повторний автоматизований розподіл у порядку, який визначений Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
09.10.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 920/910/24 визначено суддю Жерьобкіну Є.А.
Ухвалою від 13.10.2025 суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням учасників справи на 29.10.2025, 10:00.
27.10.2025 позивач надав до суду Заяву про розгляд справи без участі позивача (вх. № 5130 від 27.10.2025). Відповідно до змісту язаяви просить судовий розгляд справи, в тому числі призначене на 29.10.2025 року судове засідання у справі № 920/910/24 провести без участі позивача. Також зазначає, що заявлені у справі позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
28.10.2025 позивач надав до суду Заперечення на клопотання про зміну підсудності справи (вх. № 5168 від 28.10.2025).
Ухвалою суду від 29.10.2025 у задоволенні усної заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 , про відвід судді Жерьобкіної Є.А. - відмовлено, заявлено та задоволено самовідвід у справі № 920/910/24, справу направлено на повторний автоматизований розподіл у порядку, який визначений Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
29.10.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 920/910/24 визначено суддю Ковтуна В.М.
Ухвалою від 30.10.2025 у справі № 920/910/24 суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням учасників справи на 18.11.2025, 09:30.
06.11.2025 ОСОБА_2 засобами Електронного суду надіслала клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх № 5851 від 06.11.2025), відповідно до якого просить забезпечити проведення судового засідання яке призначене на 18.11.2025, 09:30 у справі № 920/910/24 у режимі відеоконференції; визначити Східний апеляційний господарський суд (61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, inbox@eag.court.gov.ua) як суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час судового засідання.
Ухвалою від 07.11.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання б/н від 05.11.2025 (вх. № 5851 від 06.11.2025) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 920/910/24.
10.11.2025 ОСОБА_2 засобами Електронного суду надіслала клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх № 5899 від 10.11.2025), відповідно до якої просить забезпечити проведення судового засідання яке призначене на 18.11.2025, 09:30 та всі судові засідання у справі № 920/910/24 у режимі відеоконференції; визначити Другий апеляційний адміністративний суд (61000, м. Харків, майдан Театральний, 1, inbox@2aa.court.gov.ua) як суд, відповідальний за проведення відеоконференцій під час судових засідань.
Ухвалою від 11.11.2025 суд задовольнив Клопотання б/н від 10.11.2025 (вх. № 5899 від 10.11.2025) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 920/910/24. Доручив Другому апеляційному адміністративному суду (61000, м. Харків, майдан Театральний, 1, inbox@2aa.court.gov.ua) забезпечити участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні, призначеному на 18.11.2025, 09:30 у справі № 920/910/24, в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога судове засідання у справі 920/910/24, призначене на 18.11.2025, 09:30 не відбулось, про що складено акт суду від 18.11.2025.
Ухвалою суду від 18.11.2025 призначено розгляд справи по суті на 09.12.2025, 09:30.
09.12.2025 третя особа - ОСОБА_2 надала до суду Клопотання про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі (вх. № 5917 від 09.12.2025).
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 09.12.2025, 09:30 у справі 920/910/24 не відбулось, про що складено акт суду від 09.12.2025.
Ухвалою суду від 09.12.2025 призначено розгляд справи по суті на 05.01.2026, 12:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 05.01.2026, 12:00 у справі 920/910/24 не відбулось, про що складено акт суду від 05.01.2026.
Ухвалою суду від 06.01.2026 призначено розгляд справи № 920/910/24 по суті на 20.01.2026, 10:00, визначено резервний час для розгляду справи № 920/910/24 по суті в судовому засіданні 20.01.2026, 15:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 20.01.2026, 10:00 та на 15:00 у справі 920/910/24 не відбулось, про що складено акт суду від 21.01.2026.
Ухвалою суду від 21.01.2026 призначено розгляд справи № 920/910/24 по суті на 30.01.2026, 10:00; визначено часом для початку судового засідання з розгляду справи по суті 30.01.2026 період з 11 год. 00 хв. до 12 год. 30 хв. У разі, якщо на час початку судового засідання 29.01.2026 у Сумському районі буде тривати повітряна тривога, суд розпочне судове засідання в цей день у межах відведеного періоду часу, через 20 хв. після закінчення повітряної тривоги.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання призначене на 30.01.2026, 10:00 та на 11:00, 12:00, 12:30 у справі 920/910/24 не відбулось, про що складено акт суду від 30.01.2026.
Ухвалою від 30.01.2026 суд призначив розгляд справи № 920/910/24 по суті на 13.02.2026, 09:30. Визначив часом для початку судового засідання з розгляду справи по суті 13.02.2026 період з 10 год. 00 хв. до 12 год. 30 хв. У разі, якщо на час початку судового засідання 13.02.2026 у Сумському районі буде тривати повітряна тривога, суд розпочне судове засідання в цей день у межах відведеного періоду часу, через 20 хв. після закінчення повітряної тривоги.
У судовому засіданні 13.02.2026, за участю представника відповідача Матієнко І.С., та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зміну підсудності справи від 08.10.2025 (вх. № 5358 від 08.10.2025), а також оголосив перерву в судовому засіданні до 16.02.2026, 11:00. Визначив часом для початку судового засідання з розгляду справи по суті 16.02.2026 період з 11 год. 00 хв. до 12 год. 30 хв. Також встановив резервний час: 23.02.2026 з визначенням часу для початку судового засідання з розгляду справи по суті 11:00 - 12:30 Зазначив, що наступне судове засідання почнеться зі стадії дослідження доказів.
16.02.2026 позивач надіслав до суду:
- Вступне слово (в письмовому виді) (вх. № 782 від 16.02.2026).
- Клопотання про долучення доказу направлення Вступного слова третій особі (вх. № 785 від 16.02.2026).
Ухвалою суду від 19.02.2026 суд постановив виправити описку у вступній частині ухвал Господарського суду Сумської області від 30.10.2025, 07.11.2025, 11.11.2025, 18.11.2025, 09.12.2025, 06.01.2026, 21.01.2026, 30.01.2026, 13.02.2026, правильно зазначивши предмет спору - "про стягнення 988736,38 грн".
У судовому засіданні від 16.02.2026 у справі № 920/910/24 у зв'язку з тим, що закінчився визначений судом процесуальний час, суд оголосив перерву до 23.02.2026, 11:00.
У судове засідання 23.02.2026 позивач - ФОП Одринченко В.О. не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача - адвокат Матієнко І.С. у судовому засіданні 23.02.2026 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні 23.02.2026 підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 23.02.2026 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, господарським судом встановлені наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що фізичній особі ОСОБА_2 (третя особа у справі) на праві власності належать нежитлові приміщення загальною площею 50 кв.м., які розміщені на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_4 , приміщення 15,16,17, 18, 19-1, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речвих прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.03.2028 № 117409025.
15.09.2021 між ОСОБА_2 (Позикодавець) та Фізичною особою - підприємцем Одринченко Віталієм Олексійовичем (Користувач) укладено Договір безоплатного користування нежитловим приміщенням (позичка) (надалі Договір позички), відповідно до умов якого Позикодавець надає у безоплатне користування, а Користувач отримує у позичку індивідуально визначене майно, що вказано у п. 1.2. цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору позички предметом договору є таке майно: нежитлові приміщення загальною площею 50 кв.м., які розміщені на першому поверсі за адресою: Сумська область, Білопільський район, м. Білопілля, вул. Макаренка, буд.1/1, приміщення 15,16,17, 18, 19-1 (майно).
Пунктом 2.1. Договору позички сторони погодили, що Користувач має право використовувати майно у власній господарській підприємницькій діяльності, передавати майно у користування третім особам без письмового дозволу Позикодавця.
Відповідно до п. п. 7.1., 7.2. Договору позички цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується 31.12.2023 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору за один місяць до закінчення строку дії Договору він вважається продовженим на такий саме строк і на тих самих умовах, що передбачені цим Договором.
Додатковою угодою № 1 від 18.09.2021 до Договору безоплатного користування нежитловим приміщенням (позички) від 15 вересня 2021 року сторонами внесено зміни, а саме, пункт 7.2. Договору позички викладено у новій редакції: « 7.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується 01.08.2024 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору за один місяць до закінчення строку дії Договору він вважається продовженим на такий саме строк і на тих самих умовах, що передбачені цим Договором.»
Як свідчать матеріали справи, 18 вересня 2021 року між Фізичною особою-підприємцем Одринченко В.О. (Позивач, Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди приміщення № АК/15 /21 (надалі Договір оренди).
Відповідно до п. 1.1. Договору оренди, предметом Договору є передача Орендодавцем і прийняття Орендарем в строкове платне користування без права викупу нежитлові приміщення № 15,16,17, 18, 19-1, які знаходяться на 1 поверсі в будинку № АДРЕСА_4 на умовах, визначених цим договором. Загальна площа орендованого приміщення становить 50 квадратних метрів.
Приміщення передається в оренду для розміщення магазину Оптика 1СТ (п. 1.4. Договору оренди).
Згідно з п. 1.5. Договору оренди право користування Приміщенням переходить до Орендаря одночасно з підписанням Акту прийому-передачі.
Розмір щомісячної орендної плати становить 3000,00 грн. (п. 4.1. Договору оренди).
Відповідно до п. 2.4.3 Договору Орендар зобов'язаний, Незалежно від результату своєї господарської діяльності своєчасно сплачувати орендну плату.
Сторони домовились, що нарахування орендної плати по договору починається з 15 жовтня 2021 року. Оплата орендної плати за кожен поточний місяць здійснюється Орендарем не пізніше 10 числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця відповідно до договору незалежно від отримання ним рахунку на таку сплату (п. 4.1.1., п. 4.1.4. Договору оренди).
Відповідно до п. 4.5. Договору оренди передбачено, що в суму орендної плати відповідно до п. 4.1. Договору не входить сума витрат за надані Орендарю комунальні послуги. Оплата витрат за комунальні послуги здійснюється Орендарем щомісячно до 5-го числа наступного місяця.
Згідно з п. 5.1.1 Договору оренди, за прострочення сплати Заставного платежу і прострочення оплати послуг оренди приміщення, починаючи з 20 числа поточного місяця, з Орендаря на користь Орендодавця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Договір набуває чинності з 18 вересня 2021 року і діє до 01 серпня 2024 року, а в частині взаємних розрахунків і відповідальності сторін - до повного виконання умов договору (п. 9.1. Договору оренди).
Позивач у позовній заяві вказує, що при укладенні Договору оренди приміщення № АК/15/21 від 18 вересня 2021 р. сторони передбачали виконання ремонтних робіт Орендарем, але пізніше дійшли згоди, що саме Орендодавцем буде виконано капітальний ремонт приміщення, при цьому розмір орендної плати буде збільшено.
01 жовтня 2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди приміщення № АК/15 /21 від 18 вересня 2021 року, якою Сторони погодили розмір щомісячної орендної плати 15000 грн. (п. 1 Додаткової угоди).
Позивач зазначає, що за вимогами Відповідача та відповідно до наданого ним плану та під його потреби, було виконано капітальний ремонт приміщення, укладено тротуарну плитку перед входом в орендоване приміщення.
Відповідно до Акту приймання-передачі нежитлового приміщення 15 жовтня 2021 року відремонтоване приміщення було передано Відповідачу у користування.
Відповідно до п. 2 Акту приймання-передачі зазначено, що приміщення в момент передачі знаходиться в належному стані, в приміщенні виконано ремонт, проведено опалення, електроенергія, встановлено біметалічні радіатори 35 секцій, 8 лед -ламп, 2 світильника, одна одинарна та три подвійні та одна потрійна розетки, два подвійні та три одинарних вимикачі світла, один електролічильник, один лічильник води, унітаз, раковина, кран.
Як зазначає Позивач, підписані Відповідачем екземпляри Позивача Договору оренди приміщення № АК/15/21 від 18 вересня 2021 р., Додаткової угоди №1 від 01 жовтня 2021 року та Акту приймання-передачі нежитлового приміщення 15 жовтня 2021 року, Позивачу було передано представником Відповідача, яким було пред'явлено довіреність, видану Відповідачем 13 вересня 2021 року, та посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В.
Позивач зазначає, що Відповідачем сплачувалися на рахунок ФОП Одринченко В.Л. грошові кошти, зокрема:
- 28.09.2021 зараховано 3000,00 грн;
- 01.10.2024 зараховано 10000,00 грн;
- 04.10.2021 зараховано 5600,00 грн;
- 05.10.2021 зараховано 4645,00 грн;
- 08.11.2021 зараховано 10000,00 грн;
- 10.11.2021 зараховано 2000,00 грн;
-11.11.2021 зараховано 3000,00 грн;
- 08.12.2021 зараховано 2000,00 грн
- 09.12.2021 зараховано 3000,00 грн;
- 10.12.2021 зараховано 10000,00 грн;
- 06.01.2022 зараховано 3000,00 грн.;
Всього сплачено 56245 грн (з призначенням платежу орендна плата, заставний платіж).
Відповідно до наданих розрахунків Позивач вказує, що Орендарем за оренду приміщення за Договором оренди сплачено орендну плату у загальному розмірі 40500 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що в результаті недобросовісної поведінки Відповідача, за умовами Договору оренди приміщення, виник борг з орендної плати (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) за період з січня 2022 року по липень 2024 року (включно), що становить 462000,00 грн. На суму боргу з орендної плати Позивачем нараховані 3% річних, інфляційні втрати та пеня.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскільки Відповідач в порушення умов Договору оренди не сплатив орендні платежі у визначені договором строки та розмірі, а також не відшкодував комунальні платежі, Позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) (положення якого чинні на момент укладення договорів оренди та виникнення спірних правовідноси), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
У відповідності до ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Як передбачено ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що спір у даній справі між сторонами виник у сфері орендних відносин нерухомого майна приватної власності.
Як вже зазначалося, Позивач підписані Відповідачем екземпляри Договору оренди приміщення № АК/15/21 від 18 вересня 2021 р., Додаткової угоди №1 від 01 жовтня 2021 року та Акту приймання-передачі нежитлового приміщення 15 жовтня 2021 року, Позивачу було передано представником Відповідача, яким було пред'явлено довіреність, видану Відповідачем 13 вересня 2021 року, та посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує факт підписання ним спірного Договору оренди приміщення № ВК/15/21 від 18.09.2021, Додаткової угоди до нього та Акту приймання-передачі нежитлового приміщення.
В свою чергу, Відповідач підтверджує, що дійсно, 13.09.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладена довіреність на представництво його інтересів, зокрема, довіреністю надано право укладати та підписувати договору оренди. Також Відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 проінвестував у відкриття магазину «Оптика 1st», із місцем розташування у АДРЕСА_4. Однак , виконавець - ОСОБА_3, який зазначається у довіреності № 1082 від 13.09.2021, не вчинив ніяких дій для відкриття цього магазину.
До відзиву Відповідачем доданано Інвестиційний договір №4 від 07.09.2021, укладений між Фізичною особою ОСОБА_1 (Інвестор) та Фізичною особою - ОСОБА_3 (Виконавець), предметом, відповідно до п.п. 1.1 та 2.1 Інвестиційного договору, є інвестування відповідачем коштів у відкриття довіреною особою відповідача ОСОБА_3 (довіреність долучено
позивачем до позовної заяви) магазину Оптика 1СТ в будинку АДРЕСА_5 ).
Оскільки Інвестиційний договір не є предметом спору у даній справі, суд аналізує його лише в частині яка може доводити чи спростовувати підстави, що стосуються спірних правовідносин у даній справі.
В свою чергу твердження Відповідача про невчинення ніяких дій для відкриття магазину Оптика 1СТ в будинку АДРЕСА_4, суд оцінює критично.
Так, відповідно до спірного Договору оренди приміщення № АК/15/21 від 18 вересня 2021 р. його предметом, відповідно до п.1.1 Договору оренди, є саме оренда приміщення під розміщення магазину Оптика 1СТ в будинку АДРЕСА_4.
Заперечення факту розміщення магазину Оптика 1СТ в будинку АДРЕСА_4 в період з 2021 по 2024 рік сторонами до матеріалів справи не надано.
Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідно до виписки банку Позивача (а.с. 16, том 1) Відповідачем ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) було перераховано 9000,00 грн з призначенням платежу «Оплата за оренду за листопад 2021, за 12/2021 р, за 01/2022 р. згідно договору № 195 від 02.10.2021 без ПДВ.».
Проте, ні доказів існуванні інших окрім як спірного у даній справі, Договору оренди між Позивачем та Відповідачем не укладалося, ні доказів того, що ці кошти направлено помилково, ні інших дій з боку Відповідача про помилковість направлення на рахунок ФОП Одринченко В.О. коштів матеріали справи не містять.
Отже, означені дії щодо перерахування з рахунку Відповідача на рахунок Позивача коштів за оренду, суд розцінює як конклюдентні дії в підтвердження існування договірних відносин між сторонами за спірним договором.
Під час розгляду цієї справи господарський суд враховує принципи «естопель» та «заборони суперечливої поведінки».
Доктрина «естопель» бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.
Доктрина римського права "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.
Суд звертає увагу на те, що поведінка Відповідача не відповідає принципу естопель і доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). У судовій практиці принцип добросовісності охоплює естопель та заборону суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Естопель правовий принцип, згідно з яким сторона позбавляється права без розгляду питання по суті висувати певні заперечення або заяви, які явно розходяться з її початковим поведінкою. Принцип заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) базується на правилі, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України», заява № 41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини», заяви №№ 41340/98, 41342/98, 41344/98), він підлягає застосуванню і українськими судами.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14 визначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У ст. І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права закріплено, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Одним із способів захисту добросовісної сторони є принцип естопелю: особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своїх домагань, якщо його попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції.
Обов'язкові умови для застосування естопелю:
a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель. Довіра добросовісної сторони має стати результатом попередньої поведінки недобросовісної сторони, здатної сформувати таку довіру (наприклад, будь-яких заяв, обіцянок, фактичної поведінки, що формує в іншої сторони обґрунтовані очікування, у тому числі й бездіяльності).
(b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони У добросовісної сторони мають виникнути певні очікування щодо подальшої поведінки іншої особи. Сторона має розумні підстави для того, щоб покладатися на поведінку контрагента.
(с) очевидна несправедливість підриву довіри. Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки.
(Добросовісність поведінки у практиці ЄСПЛ 1) рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року, заява № 9815/82, п. 46; 2) рішення у справі «Фрессо і Руар проти Франції» від 21 січня 1999 року, заява № 29183/95, п. 55; 3) рішення у справі «Карабет та інші проти України» від 17 січня 2013 року, заяви №№ 38906/07 і 52025/07, п. 276).
Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов'язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).
Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.
За змістом частини другої статті 13 Цивільного кодексу України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів Цивільного кодексу України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 Цивільного кодексу України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов'язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).
У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов'язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.
З матеріалів справи вбачається, що за долученим до відзиву інвестиційним договором п. 2.4 та долученою до позовної заяви довіреністю, боржник доручив Щичку Вадіму Олександровичу укладення договору оренди приміщення в будинку АДРЕСА_5 для реалізації інвестиційного проекту по відкриттю та роботи магазину Оптика 1СТ, сплачував зі свого банківського рахунку на рахунок позивача орендні платежі, в той же час, у відзиві на позов заперечує укладення договору оренди вказаного приміщення, що свідчить, на думку суду про суперечливу поведінку Відповідача у спірних правовідносинах.
В свою чергу, суд не аналізує і не надає правову оцінку діям довіреної особи Відповідача Щичку Вадіму Олександровичу у взаємовідносинах з Відповідачем, оскільки він не є безпосередньою стороною Договору оренди приміщення в будинку АДРЕСА_5 .
Вирішуючи питання дійсності чи недійсності спірного Договору оренди від 18.09.2021 № АК/15/21, суд приймає до уваги наступне:
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/11079/17 виснував наступне: Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. Крім того, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину».
Окрім цього, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 року у справі № 910/8682/18, від 30.08.2018 року у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10.09.2019 року у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 року у справі № 903/849/17.
Детальний аналіз матеріалів справи дає суду підстави для висновку, що між сторонами Позивачем та Відповідачем склались відносини щодо оренди нежитлового приміщення за адресою: вул. Макаренка, буд. 1, м. Білопілля, Сумська область для розміщення магазину Оптика 1СТ, що також було предмет Інвестиційного договору № 4 від 07.09.2021, і про факт внесення інвестицій вказує сам Відповідач. Матеріали справи та сторони в поданих процесуальних документах по суті спору підтверджують, що фактично магазин Оптика 1СТ, на підставі Договору оренди від 18.09.2021 № АК/15/21, розміщений за адресою: вуд. Макаренка, буд. 1, м. Білопілля, Сумська область. Отже означені факти підтверджують правомірність Договору оренди від 18.09.2021 № АК/15/21, оскільки такий правочин породжує цивільні права та обов'язки щодо використання (оренди) майна за адресою вуд. Макаренка, буд. 1, м. Білопілля, Сумська область для розміщення магазину Оптика 1СТ.
Враховуючи вищеозначене, суд приходить до висновку, що між Позивачем - ФОП Одринченко В.О. та Відповідачем ОСОБА_1 наявні договірні відносини щодо оренди нежитлового приміщення за адресою: вул. Макаренка, буд. 1, м. Білопілля, Сумська область для розміщення магазину Оптика 1СТ на підставі Договору оренди від 18.09.2021 № АК/15/21.
За змістом частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис вміщено в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до наданого розрахунку Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 462000,00 грн за період з січня 2002 року по липень 2024 року (включно).
При цьому Позивачем враховано, що Відповідач за період з вересня 2021 року по січень 2022 року частково сплатив за оренду приміщення за період з жовтня 2021 року по січень 2022 року у загальному розмірі 40500,00 грн.
Твердження Відповідача про несплату коштів за оренду приміщення на підставі спірного договору суд оцінює критично.
Як вже зазначалося, матеріалами справи підтверджується, що з рахунку Відповідача на рахунок Позивача 11.11.20221, 09.12.20221, 06.01.2022 були перераховані кошти у сумі 3000,00 грн при кожному перерахуванню, всього 9000,00 грн. з зазначенням платежу «Оплата за оренду за листопад 2021, за 12/2021, за 01/2022 згідно договору оренди № 195 від 02.10.2021».
Зазначення Відповідачем у призначенні платежу у направлених банку платіжних інструкціях іншого, відмінного від укладеного, номеру договору оренди, як неукладення договору оренди приміщення, є безпідставним, адже будь яких інших договорів оренди приміщень між сторонами не укладалось, а отримані від Відповідача кошти зараховувались Позивачем за укладеним договором оренди.
Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладених у постанові від 07 вересня 2023 року у справі № 905/1965/19: «У випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення» та відповідно до висновків Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладених у постанові від 05 жовтня 2023 року у справі № 911/1981/20: «Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи».
Твердження представника Відповідача про невнесення Відповідачем коштів через касу також спростовується доказами наявними у справі, а саме можливість внесення цих коштів від Відповідача його представником на підставі виданої ним Довіреності від 30.09.2021.
Враховуючи наведене, а також обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає доведеними твердження Позивача щодо часткової оплати Відповідачем за спірним договором оренди, оскільки докази, надані на підтвердження позовних вимог, є більш вірогідними, ніж докази, надані Відповідачем.
Враховуючи означене, суд приходить до висновку, що вказана сума боргу з орендної плати за Договором оренди від 18.09.2021 № АК/15/21 за період з січня 2022 року до липня 2024 року (включно) у загальному розмірі 462000,00 грн підтверджена матеріалами справи.
Доказів на спростування наявної заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 18.09.2021, як і доказів сплати Відповідачем не подано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 462000 грн 00 коп. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до поданого Позивачем розрахунку (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог), Відповідачу нараховано сумарно 40823,52 грн 3% річних та 156295,24 грн інфляційних втрат за порушення строків оплати орендних платежів за Договором оренди від 18.09.2021, нараховані за загальний період з 15.10.2021 по 11.08.2025 року.
Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України, право кредитора на стягнення процентів річних не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення процентів річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь - який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Суд, перевірив надані Позивачем розрахунки, при цьому не змінюючи період нарахування.
Відповідно до розрахунків суду сума 3% річних дорівнює 17565,52 грн, сума інфляційних нарахувань дорівнює 48390,35 грн.
Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.
Відповідач контррозрахунку здійснених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат суду не надав.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача 17565,52 грн 3% річних, 48390,35 грн інфляційних втрат, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В частині стягнення 3% річних у розмірі 23258,00 грн та 107904,89 грн інфляційних втрат суд відмовляє за безпідставністю.
Також Позивач заявив до стягнення з Відповідача пеню.
Відповідно до наданого Позивачем розрахунку заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 236952,11 грн за загальний період з 15 жовтня 2021 року по 11 серпня 2025 року.
Пунктом 5.1.1. Договору оренди визначено, що за прострочення сплати Заставного платежу і прострочення оплати послуг оренди приміщення, починаючи з 20 чисчла поточного місяця, з Орендаря на користь Орендодавця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно із частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).
Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов'язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення:
1) за кожен день прострочення виконання;
2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Отже, поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені.
Відповідно до наданого Позивачем розрахунку не вбачається яким чином нараховано Позивачем пеню.
В той же час порядок застосування штрафних санкцій закріплено в нормах статті 232 ГК України (є чинною на час укладення договору та застосування штрафних санкцій), частина шоста якої визначає правило щодо періоду (строку) та порядку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).
За загальним правилом, визначеним частиною шостою статі 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тож положення частини шостої статті 232 ГК України є диспозитивними, оскільки законом або договором може бути встановлений інший порядок, в тому числі і строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).
За загальним правилом, договір є універсальним регулятором приватноправових відносин, який, як і закон, є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість періоду нарахування штрафних санкцій. Проте його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 910/4164/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 903/962/17, від 07 червня 2019 року у справі № 910/23911/16, від 13 вересня 2019 року у справі № 902/669/18).
Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Тож хоча укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), однак такий строк з урахуванням положень статей 251, 252 ЦК України має бути визначений.
Період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі - початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який, зазвичай, може бути пов'язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати. Наприклад, такий момент може бути визначений шляхом відображення, зазначення (погодження сторонами) в договорі умови про нарахування пені, зокрема, "до повного виконання зобов'язання", "до дати фактичного виконання", "до повної сплати заборгованості / погашення боргу", "протягом року / усього періоду існування заборгованості" тощо.
У разі відсутності подібних умов у договорі (використання/зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснує, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.
Умови договору оренди від 18.09.2021 не містять будь-яких додаткових застережень (зокрема, "до повного виконання зобов'язання", "до повної сплати заборгованості", "до повного погашення боргу" тощо), які свідчили б про визначення в них іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України.
Оскільки умови договору не встановлюють періоду чи строку, за який нараховується пеня, пеня за прострочення виконання Відповідачем за договором має нараховуватися за період шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до наданого розрахунку, вбачається, що Позивач нарахував пеню за загальний період з 15.10.2021 по 11.08.2025.
Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням положень частини шостої статі 232 ГК України (чинної на час існування договірних правовідносин), відповідно до якого розмір пені становить 90026,95 грн.
Розрахунки здійснені судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.
Відповідач контррозрахунку здійснених позивачем нарахувань пені суду не надав.
Враховуючи зазначене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 90026,95 грн.
В частині стягнення пені у розмірі 146925,16 грн суд відмовляє за безпідставністю.
Також Позивач заявляє до стягнення з Відповідача компенсацію за спожите опалення приміщення.
Відповідно до наданого розрахунку розмір заявленої до стягнення компенсації опалення становить 50000,00 грн.
Також, Позивачем на заборгованість з компенсації за спожите опалення у розмірі 50000,00 грн нараховано інфляційні втрати у сумі 16018,25 грн, 3% річних у сумі 4012,68 грн та суму процентів на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 22634,58 грн.
Відповідно до п. 4.5. Договору оренди передбачено, що в суму орендної плати відповідно до п. 4.1. Договору не входять сума витрат за надані Орендарю комунальні послуги. Оплата витрат за комунальні послуги здійснюється Орендарем щомісячно до 5-го числа наступного місяця.
Отже, приймаючи до уваги означене положеннями Договору оренди не передбачено порядок сплати Відповідачем комунальних платежів у тому числі і за опалення орендованого приміщення.
Проте, Позивачем до позовної заяви не надано ні рахунків ні актів наданих послуг з опалення приміщення, що перебуває в оренді у Відповідача на підставі Договору оренди від 18.09.2021 за спірний період на заявлену суму 50000,00 грн. Так само як і не надано доказів направлення таких рахунків та актів виконаних робіт за кожен з періодів (за кожен місяць) окремо Відповідачу.
Відсутність виставлених рахунків та актів виконаних робіт, а також доказів їх направлення чи вручення Відповідачу позбавляє можливості Відповідача та суд перевірити безпосередньо факт надання послуг, правильність нарахування та строк його оплати.
Наявність судових справ (ухвал про відкриття провадження у справі) з предметом спору стягнення з власника приміщень, переданих в оренду Відповідачу, а саме ОСОБА_2 (третя особа у справі) заборгованості за комунальні послуги не є належним доказом в підтвердження заявлених Позивачем компенсації з опалення.
Отже, вимогу Позивача про стягнення з відповідача 50000,00 грн. за не відшкодовані послуги з опалення приміщення суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Оскільки зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю, то нараховані Позивачем 3% річні та інфляційні втрати, нараховані на суму заявлених комунальних послуг з опалення, у зв'язку з відмовою у задоволення вимог щодо стягнення компенсації за комунальні послуги з опалення, також не підлягають задоволенню.
В частині стягнення пені у сумі 22634,58 грн, нарахованої на суму заборгованості за комунальні послуги з опалення, у зв'язку з відмовою у стягнення заборгованості за комунальні послуги, а також приймаючи до уваги, що пеня є договірною санкцією, а Позивачем не надано доказів укладення з Відповідачем договору щодо компенсації комунальних платежів чи врегулювання питання оплати комунальних платежів у Договорі оренді, суд відмовляє у її задоволенні через безпідставність.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Водночас, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький по змісту висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17.
Стандарт доказування вірогідності доказів передбачає зокрема оцінку безпосередньо судом їх змістовної ваги та вплив на переконання суду у більшій ймовірності існування факту, ніж його відсутності.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Враховуючи наведене, а також обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає доведеними твердження Позивача, оскільки докази, надані на підтвердження позовних вимог, є більш вірогідними, ніж докази, надані Відповідачем на їх спростування.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук протии України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на принцип оцінки доказів за критерієм вірогідності, керуючись категорією стандарту доказування, принципом змагальності, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договором оренди від 18.09.2021 з орендної плати у розмірі 462000, 00 грн, пені у розмірі 90026,95 грн, інфляційних втрат у сумі 48390,35 грн та 17565,52 грн 3% річних.
В інший частині позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю та необґрунтованістю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову Позивачу за рахунок Відповідача відшкодовується судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 7415,79 грн.
Інша частина судового збору покладається на Позивача.
Керуючись ст.ст. 123,129, 130, ст. ст. 185, 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича до відповідача ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про стягнення 988736 грн 38 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 462000 грн 00 коп. заборгованість з орендної плати, 90026 грн 95 коп. пені, 48390 грн 35 коп. інфляційних втрат, 17565 грн 52 коп. 3% річних, 7415 грн 79 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В інший частині позову - відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складене та підписане суддею 05.03.2026.
СуддяВ.М. Ковтун