02.03.2026м. СумиСправа № 920/1593/25
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, б. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-С» (вул. с-г Технікум, б.22, кв. 24, м. Суми, 40031, код ЄДРПОУ 14019121)
про стягнення 446293,74 грн та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
за участю представників сторін:
від позивача: Панченко П.Е.
від відповідача: Зацепін В.С. (в режимі відеоконференції)
Стислий виклад позицій сторін по справі.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 446293,74 грн заборгованості по договору на організацію складування вантажів №П/НКМ-20499/НЮ від 06.04.2020, з них: 302715,60 грн основана заборгованість, втрат від інфляції в сумі 33939,42 грн, пені у сумі 99489,77 грн, 3% річних у сумі 10148,95 грн. Також, позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні акціонерним товариством “Українська залізниця» частиною земельної ділянки площею 300 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська область, м. Суми, ст. Суми Товарна, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю “СІГМА-С» припинити користування частиною земельної ділянки площею 300 кв.м. та відновити стан цієї земельної ділянки, шляхом звільнення її від склобою та бетонних плит. Стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 7 777,93 грн.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язань за договором від 06.04.2020 на організацію складування вантажів №П/НКМ-20499/НЮ (далі по тексту - договір) у частині оплати послуг позивача з організацію складування за період з 01.06.2023 по 01.09.2025 та звільнення майданчика для складування у зв'язку із закінченням строку дії договору.
Відповідач заперечує проти позову з огляду на те, що позивачем не надавались послуги за договором у зв'язку із ненаправленням відповідачем згідно з п. 3.1. договору заявок щодо надання послуг за формою відповідно до додатку 1 до договору. Відсутність надання послуг також підтверджується листом № ЦТЛ-19/178 від 02.03.2022 року, яким Позивач керуючись п. 6.2 Договору повідомляє про форс-мажорні обставини, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року повідомляє про неможливість виконання зобов'язань по вищезазначеному договору.
Рух справи. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, що вчинялися судом.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.11.2025 відкрито провадження у справі № 920/1593/25. Згідно зі ст. ст. 12, 247, 252 ГПК України визначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу також надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
10.12.2025 від відповідача надійшов відзив на позов разом з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву (вх. №5948) та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (вх. №6341).
18.12.2025 позивачем подано відповідь на відзив разом з клопотанням про визнання поважними причин неподання у встановлений строк доказів - копій заявок з червня 2023 по березень 2025 (вх. №6085).
Ухвалою суду від 24.12.2025 задоволене клопотання представника відповідача про поновлення строку для надання відзиву (викладене у відзиві на позов, вх. №5948 від 10.12.2025); задоволене клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін (вх. №6341 від 10.12.2025); розгляд справи № 920/1593/25 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 26.01.2026, 12:30 з повідомленням сторін; задоволене клопотання представника позивача про визнання поважними причин неподання у встановлений строк доказів - копій заявок з червня 2023 по березень 2025 (викладене у відповіді на відзив, вх. №6085 від 18.12.2025).
Розгляд справи 26.01.2026 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 26.01.2026 відкладено розгляд справи по суті на 09.02.2026, 12:40.
Розгляд справи 09.02.2026 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 09.02.2026 відкладено розгляд справи по суті на 02.03.2026, 12:45.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
06 квітня 2020 між акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та товариством з обмеженою відповідальністю «СІГМА-С» був укладений договір на організацію складування вантажів № П/НКМ-20499/НЮ (далі - Договір). Договір діяв до 01.04.2025 (п. 3.1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.1 Договору Сторона 1 надає Стороні 2 право на розміщення вантажу (складування) на відкритому майданчику (частині майданчику) у смузі відведення залізниці, який розташований за адресою: м. Суми, Сумська область, загальною площею 300 кв.м. (або площа частини майданчику, яка планується для складування майна), відповідно до схеми розташування майданчика, а Сторона 2 приймає та оплачує вказану послугу.
За п. 4.1.1 Договору вартість послуг з організації складування вантажу визначається з розрахунку вартості організації складування вантажу за 1 м2 за добу та становить за цим договором 493 735,50 грн з ПДВ.
Згідно з п. 4.1.2 Договору оплата послуг здійснюється на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1 протягом 5 днів з дати погодження Стороною 1 заявки про надання послуги та отримання Стороною 2 рахунку.
Пунктом 5.2.2 Договору встановлено, що Сторона 2 зобов'язана здійснювати оплату послуг, що надаються Стороною 1 відповідно до умов цього Договору.
Позивач відповідно до п. 4.1.2. договору направляв відповідачу рахунки для проведення попередньої оплати, листами з описами вкладення за періоди з 01.06.2023 по 31.03.2025 (копії рахунків, розрахунки плати за кожний місяць та описи вкладення додані до матеріалів справи).
Позивач зазначає, що відповідач, в порушення пунктів 4.1.2 та 5.2.2 Договору, з червня 2023 року по серпень 2024 року взагалі не здійснював оплату послуг, а з вересня 2024 року здійснював оплату послуг частково.
До матеріалів справи додані банківські виписки.
Відповідно до п. 4.3 Договору факт надання послуг Стороною 1 та прийняття їх результатів Стороною 2 оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.
Факт надання послуг Стороною 1 підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, які Позивач направляв у двох екземплярах підписаними зі своєї сторони для підписання Стороні 2 листами з описом вкладення.
Позивач направив відповідачу акти за періоди з 01.06.2023 по 31.03.2023, копії яких з доказами направлення додані до матеріалів справи.
Відповідач акти приймання-передачі не підписав та позивачу не повернув.
Відповідно до п. 4.4. договору у випадку, якщо надісланий Стороною 1 Акт приймання-передачі наданих послуг не підписаний Стороною 2 протягом 10 робочих днів з моменту його отримання і належним чином не повідомлено про причини не підписання, послуги вважаються прийнятими у повному обсязі, в такому разі датою підписання Акта є дата його отримання Стороною 2.
Позивач зазначає, що у період з 01.06.2023 по 01.04.2025 у відповідача утворилась заборгованість за договором у розмірі 226548,40 грн.
Крім цього, відповідно до п. 5.2.4. договору відповідач зобов'язаний внести оплату за весь фактичний період складування вантажу, якщо Сторона 2 після закінчення строку визначеного пунктом 3.1.1 цього Договору не звільнила майданчик (його частину).
Згідно п. 3.1.1 Договору Договір діє до 01.04.2025.
Однак Відповідач продовжує користуватися майданчиком (його частиною) після 31.03.2025, що підтверджується актами перевірки земельної ділянки по станції Суми-Товарна від 01.04.2025 та 01.05.2025, листом від 09.06.2025 № Д-02-06/103н та виписками банку за 13.05.2025, 02.06.2025, 10.09.2025, 15.09.2025, 19.09.2025 та 10.10.2025.
Тому позивач нарахував відповідачу за послуги за договором за період з 01.04.2025 по 01.10.2025 -109360,80 грн. Відповідач частково оплатив послуги позивача, а саме - 33193,60 грн.
Тому за період з квітня 2025 по вересень 2025 (після закінчення строку дії договору) виникла заборгованість відповідача у розмірі 76167,20 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за надані послуги, на думку позивача, складає:
- 226548,40 грн (за період з 01.06.2023 по 31.03.2025);
- 76167,20 грн (за період з 01.04.2025 по 30.09.2025).
Всього - 302715,60 грн.
Також відповідно до п. 6.6. договору та ст. 625 ЦК України позивач нарахував на суму основної заборгованості пеню, 3% річних та втрати від інфляції (розрахунки додані до позову).
Крім цього, Згідно з п. 5.2.3 Договору відповідач зобов'язується звільнити майданчик (його частину) після закінчення строку, визначеного у пункті 3.1.1 цього Договору.
Після закінчення строку дії Договору або у разі його припинення та розірвання відповідач зобов'язується здійснити заходи з приведення території майданчика (частини майданчика) у первісний стан (частина перша п. 5.2.7 Договору).
Пунктом 3.1.1 Договору регламентовано, що Договір діє до 01.04.2025.
Однак у порушення пунктів 5.2.3 та 5.2.7 Договору відповідач не привів територію майданчика (частини майданчика) у первісний стан та не звільнив майданчик (його частину) після 31.03.2025, а продовжує користуватися майданчиком (його частиною), що розміщений на земельній ділянці Позивача за відсутності правових підстав, зокрема, Відповідач продовжує складування склобою, не прибирає огородження з бетонних плит.
Договір на користування зазначеною земельною ділянкою (складування, оренда, сервітут тощо) між Позивачем та Відповідачем не укладався.
З метою захисту порушених прав Позивач неодноразово як усно так і письмово (акти перевірки земельної ділянки по станції Суми-Товарна від 01.04.2025 та від 01.05.2025, лист від 09.06.2025 № Д-02-06/103н) повідомляв Відповідача про необхідність звільнення самовільно захопленої земельної ділянки.
Однак, Відповідач весь цей час продовжує протиправно (самовільно) користуватися земельною ділянкою.
Тому позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями частини першої ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу приписів частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Між сторонами за договором виникли правовідносини з надання послуг, що урегульовані гл. 63 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Факт укладання договору сторонами не заперечується, договір не визнавався недійсним.
При дослідженні поданих доказів судом установлено, що позивачем було дотримано узгоджений сторонами у договорі порядок надання та оформлення наданих послуг.
Так, на виконання п. 3.1 договору послуги надавалися на підставі попередньо направлених відповідачем заявок за формою, наведеною у додатку 1 до договору.
Позивач надав до суду копії заявок відповідача за період з 01.06.2023 по 31.03.2025 (а.с. 179-189).
Тому, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо відсутності заявок відповідача, судом не приймаються.
Також позивач надав суду копії рахунків на попередню оплату послуг відповідно до п. 4.1.2. договору та докази їх направлення відповідачу. Суд критично оцінює заперечення відповідача щодо ненаправлення рахунків позивачем відповідачу.
При дослідженні копій рахунків на попередню оплату судом установлено, що рахунки формувалися на підставі отриманих від відповідача заявок, а саме:
- за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 - рахунок від 24.05.2023 № 82/478 на суму 7 560,00 грн;
- за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 - рахунок від 22.06.2023 № 90/478 на суму 7 812,00 грн (лист від 22.06.2023 № ДН-3-02-06/183);
- за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 - рахунок від 20.07.2023 № 101/478 на суму 8 370,00 грн (лист від 21.07.2023 № ДН-3-02-06/225);
- за період з 01.09.2023 по 30.09.2023 - рахунок від 21.08.2023 № 108/478 на суму 8 100,00 грн (лист від 23.08.2023 № ДН-3-02-06/265);
- за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 - рахунок від 26.09.2023 № 111/478 на суму 8 370,00 грн (лист від 27.09.2023 № ДН-3-02-06/284);
- за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 - рахунок від 18.10.2023 № 114/478 на суму 8 694,00 грн (лист від 23.10.2023 № ДН-3-02-06/294);
- за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 - рахунок від 24.11.2023 № 122/478 на суму 8 983,80 грн (лист від 27.11.2023 № ДН-3-02-06/335);
- за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 - рахунок від 21.12.2023 № 140/478 на суму 8 983,80 грн (лист від 22.12.2023 № ДН-3-02-05/2055);
- за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 - рахунок від 23.01.2024 № 20/478 на суму 9 030,60 грн (лист від 24.01.2024 № ДН-3-02-06/11);
- за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 - рахунок від 21.02.2024 № 36/478 на суму 9 653,40 грн (лист від 21.02.2024 № ДН-3-02-06/18);
- за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 - рахунок від 22.04.2024 № 66/Д 03 на суму 9 612,00 грн (лист від 22.04.2024 № Д-02-06/142);
- за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 - рахунок від 29.04.2024 № 67/Д 03 на суму 9 932,40 грн (лист від 30.04.2024 № Д-02-06/185);
- за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 - рахунок від 04.06.2024 № 89/Д 03 на суму 19 224,00 грн (лист від 05.06.2024 № Д-02-06/267);
- за період з 01.07.2024 по 30.07.2024 - рахунок від 02.07.2024 № 110/Д 03 на суму 12 816,00 грн;
- за період з 31.07.2024 по 31.08.2024 - рахунок від 30.07.2024 № 123/Д 03 на суму 14 414,40 грн (лист від 31.07.2024 № Д-02-06/342);
- за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 - рахунок від 09.09.2024 № 137/Д 03 на суму 13 536,00 грн (лист від 09.09.2024 № Д-02-06/414);
- за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 - рахунок від 30.09.2024 № 150/Д 03 на суму 13 987,20 грн (лист від 30.09.2024 № Д-11-06/458);
- за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 - рахунок від 31.10.2024 № 164/Д 03 на суму 16 776,00 грн (лист від 05.11.2024 № Д-02-06/538);
- за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 - рахунок від 28.11.2024 № 181/Д 03 на суму 17 335,20 грн (лист від 02.12.2024 № Д-02-06/656);
- за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 - рахунок від 30.12.2024 № 207/Д 03 на суму 17 335,20 грн (лист від 06.01.2025 № Д-02-06/7);
- за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 - рахунок від 30.01.2025 № 34/444/Д 03 на суму 16 262,40 грн (лист від 31.01.2025 № Д-02-06/68);
- за період з 01.03.2025 по 31.03.2025 - рахунок від 27.02.2025 № 113/444/03 на суму 18 004,80 грн (лист від 28.02.2025 № Д-02-06/127).
Розрахунки вартості послуги разом з рахунками також направлялися відповідачу та здійснювалися відповідно до п. 4.1.3. договору, а саме з урахуванням площі майданчика та строку надання послуг.
Відповідач заперечень щодо розрахунків позивача за надані послуги не надавав.
Відповідач згідно з п. 4.1.2. договору був зобов'язаний здійснити 100% попередню оплату протягом 5 днів з дати погодження позивачем заявки та отримання рахунку.
У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати послуг за договором виникла заборгованість за період з 01.06.2023 по 31.03.2025 у розмірі 226548,40 грн.
Також після закінчення строку дії договору (01.04.2025) відповідач не звільнив майданчик. Зазначений факт підтверджується актами від 01.04.2025, 01.05.2025 перевірки земельної ділянки, яка використовувалася для складування (а.с. 144) та фактом оплати відповідачем у травні 2025-жовтні 2025 послуг за договором (виписки банку додані до матеріалів справи). Заборгованість за період з квітня 2025-вересень 2025 (після закінчення дії договору) складає 76167,20 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за надані послуги складає 302715,60 грн.
Відповідач доказів сплати боргу за надані за договором послуги суду не надав.
Заперечення відповідача щодо відсутності заявок відповідача та ненаправлення рахунків на попередню оплату повністю спростовуються поданими позивачем та дослідженими судом доказами, про які зазначено судом.
Також відповідачем заперечується факт надання послуг за договором відсутністю підписаних актів приймання-передачі та листом позивача №ЦТЛ-19/178 від 02.03.2022 про наявність форс-мажорних обставин за договором.
При цьому, факт отримання актів приймання-передачі відповідачем не заперечується.
Відповідно до п. 4.4. договору відповідач був зобов'язаний у випадку непідписання актів приймання-передачі протягом 10 днів повідомити позивача про причини непідписання. Відповідач вказаний обов'язок не виконав, тому послуги вважаються прийнятими у повному обсязі (п.4.4. договору).
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову у частині стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 302715,60 грн за загальний період з 01.06.2023 по 31.09.2025.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Позивач просить стягнути 10148,95 грн - 3% річних та 33939,42 грн інфляційних втрат за період з 01.06.2023 по 30.09.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за кожен місяць прострочення відповідача (а.с. 114-141).
Відповідач заперечення щодо розрахунку не надав.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача у зазначеній частині.
Щодо стягнення пені.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 99489,77 грн пені за загальний період з 01.06.2023 по 30.09.2025, обґрунтовуючи свої вимоги п. 6.6. договору
Відповідно до ст. 549 ЦК України (у редакції, що діяла на момент укладення договору) пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Також у п. 6.6. договору сторони установили, що за несвоєчасне або не повне проведення грошових розрахунків відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення оплати.
Позивач надав суду розрахунки пені за кожен місяць прострочення окремо, за загальний період з 01.06.2023 по 30.09.2025. При дослідженні розрахунків судом установлено, що позивач не застосував положення ч. 6 ст. 232 ГК України (у редакції, що діяла на момент укладення договору), згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тому суд здійснив перерахунок пені, застосовуючи приписи вказаної норми щодо обмеження періоду нарахування штрафних санкцій та дійшов висновку, що правомірним є нарахування пені у загальному розмірі 41205,75 грн.
Позов у частині стягнення пені в розмірі 58284,02 грн задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки.
Позивач просить усунути перешкоди у користуванні акціонерним товариством «Українська залізниця» частиною земельної ділянки площею 300 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська область, м. Суми, ст. Суми-Товарна, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю «СІГМА-С» припинити користування частиною земельної ділянки площею 300 кв.м. та відновити стан цієї земельної ділянки, шляхом звільнення її від склобою та бетонних плит.
При цьому, позивач обґрунтовує вимоги у цій частині ст. 391 ЦК України, тобто заявляє негаторний позов.
Негаторний позов це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Позов подається власником або титульним володільцем стосовно майна, яке знаходиться у власника (володільця) у випадку, коли інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю.
При цьому, умовою задоволення негаторного позову є відсутність між сторонами договірних відносин.
У цій справі відповідач використовував частину земельної ділянки на умовах договору.
Однак, на момент звернення до суду із позовом строк дії договору закінчився. Відповідач доказів повернення земельної ділянки позивачу у належному стані не надав.
За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини другої ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (п. «б» частина третя ст. 152 Земельного кодексу України).
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
У розумінні норм ст. 391 ЦК України право власності може бути порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
При цьому підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.
З огляду на викладене, умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, рішення чи розпорядження власника, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця).
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 926/3881/1.
Тому суд вважає вимоги позивача у зазначеній частині правомірними та задовольняє їх.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено частково, витрати зі сплати судового збору в розмірі 7078 грн 52 коп. покладаються на відповідача, витрати зі сплати судового збору в розмірі 699 грн 41 коп. покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-С» про стягнення 446293,74 грн та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-С» (вул. с-г Технікум, б.22, кв. 24, м. Суми, 40031, код ЄДРПОУ 14019121) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, б. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) 302715 грн 60 коп. основного боргу, 33939 грн 42 коп. втрат від інфляції, 10148 грн 95 коп. - 3% річних, 41205 грн 75 коп. пені, 7078 грн 52 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Усунути перешкоди у користуванні акціонерним товариством “Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) частиною земельної ділянки площею 300 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська область, м. Суми, ст. Суми Товарна, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю “СІГМА-С» (код ЄДРПОУ 14019121) припинити користування частиною земельної ділянки площею 300 кв.м. та відновити стан цієї земельної ділянки, шляхом звільнення її від склобою та бетонних плит.
4. У позові в частині стягнення 58284 грн 02 коп. пені - відмовити.
5. Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 699 грн 41 коп. покласти на позивача.
6. Видати Акціонерному товариству «Українська залізниця» наказ після набрання рішенням законної сили.
7. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 05.03.2026.
СуддяО.Ю. Резніченко