Єдиний унікальний номер справи: 766/12258/24
Номер провадження: 11-кп/819/ 111/26
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
03 березня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання: ОСОБА_5
за участю прокурора: ОСОБА_6
адвоката: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 22024230000000290 у порядку спеціального судового провадження (in absentia) за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2025 року щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсона, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 25.07.2025 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг на строк 15 років із конфіскацією всього належного їй майна.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.07.2024 залишено без змін до затримання ОСОБА_8 на виконання цього вироку.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_8 обраховано з дня її фактичного затримання на виконання цього вироку.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг, обраховано з моменту відбуття ОСОБА_8 основного покарання у виді позбавлення волі.
Вирішено питання про речові докази та заходи забезпечення кримінального провадження.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_8 , будучи громадянкою України, фактично проживаючи на території м. Херсон, під час його окупації збройними силами російської федерації, яка відбулася з 24.02.2022 року, з 25 серпня 2022 року, добровільно, свідомо, умисно, переслідуючи антидержавницький мотив і корисливу мету, звернулась із заявою про призначення її на посаду до незаконного правоохоронного органу - так званого «главного управления мвд Херсонской области», створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області відповідно до так званого «Положения о Главном управлении Министерства внутренних дел Херсонской области», затвердженого наказом так званого «Военного коменданта Херсонской области» від 17.06.2022 №51, за місцем знаходження: м.Херсон, вул. Молодіжна, 6.
Наказом так званого «главного управления мвд Херсонской области» від 02.09.2022 №56л/с ОСОБА_8 , на підставі її заяви, призначено на посаду «ведущего специалиста-эксперта отделения организации миграционного учета и оформления виз и приглашений отдела разрешительно-визовой работы управления по вопросам миграции Главного управления МВД Херсонской области» з 5 вересня 2022 року.
Суд кваліфікував дії обвинуваченої за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Узагальнені доводи та вимоги апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2025 року скасувати та постановити виправдувальний вирок стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що вирок підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи та ухваленні вироку допустив однобічність та неповноту судового слідства, при цьому висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Вказує, що пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення є не в повній мірі доведеним. Більшість доказів сторони обвинувачення, ніяким чином не відносяться до обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_8 .
Допитані свідки показали, що не бачили особисто зазначені обставини та повідомили, що не знають чи ОСОБА_8 добровільно пішла на співпрацю з окупаційною владою.
Крім того, в якості доказів до матеріалів справи були долучені документи, які прямо не вказують про добровільність зайняття ОСОБА_8 посади, у незаконних правоохоронних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
За ч. 7 ст. 111-1 КК кримінальна відповідальність настає за добровільне зайняття громадянином України посади, тобто коли таке обрання відбувається за власною волею, без фізичного чи психічного примусу.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги та не надав належної оцінки вказаним обставинам.
Також захисник вказує на неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення.
Так відповідно до вироку суду ОСОБА_8 добровільно, свідомо, умисно звернулась із заявою про призначення її на посаду до незаконного правоохоронного органу - так званого «главного управления мвд Херсонской области».
Наказом так званого «главного управления мвд Херсонской области» ОСОБА_8 призначено на посаду «ведущего специалиста-эксперта отделения организации миграционного учета и оформления виз и приглашений отдела разрешительно-визовой работы управления по вопросам миграции главного управления мвд Херсонской области», що на думку суду є правоохоронним органом.
Проте сторона захисту вважає, що зазначене відділення не є правоохоронним органом, а тому дії ОСОБА_9 не можуть бути кваліфіковані за ч.7 ст.111-1 КК .
Фактично єдиним джерелом визначення переліку правоохоронних органів на законодавчому рівні залишається ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 року № 3781-XII.
У КПК України при визначенні підслідності детективам Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) і слідчим органам Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) застосовується персональний критерій, пов'язаний з особою, яка вчинила кримінальне правопорушення. Так, до підслідності слідчих органів ДБР віднесено здійснення досудового розслідування злочинів, вчинених працівником правоохоронного органу (п. 1 ч. 4 ст. 216 зазначеного Кодексу).
Термін «працівник правоохоронного органу», крім п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України, використовується в цьому Кодексі у ч. 2 ст. 130-1, ч. 6 ст. 135, п. 2 ч. 5 ст. 216, ч. 7 ст. 223, ч.2 ст. 247. У кожному із цих випадків працівником правоохоронного органу визнається особа, яка наділена владними повноваженнями, зокрема й повноваженнями застосовувати заходи державного, у тому числі процесуального, примусу.
Зазначає, що у постанові від 25 травня 2023 року (справа № 686/16180/19) Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області з огляду на порядок її створення та спрямованість діяльності є органом виконавчої влади та не належить до правоохоронного органу і відповідно начальник відділу інструментального лабораторного контролю - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області не є працівником правоохоронного органу.
Колегія суддів Третьої судової палати ККС ВС у постанові від 25 жовтня 2021 року (справа № 159/1383/17) дійшла висновку про те, що начальник територіального сервісного центру МВС № 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області у своїй діяльності не здійснював правоохоронних функцій, а тому не є працівником правоохоронного органу.
На думку захисника , дії ОСОБА_8 повинні були кваліфікуватися за ч.2 cт.111-1 КК як добровільне зайняття громадянином України посади, не пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно- господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Вказує, що покладені в основу вироку не обґрунтовують та не доводять пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення, а тому її необхідно виправдати в інкримінованому злочині, з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 373 КПК України.
Позиції учасників .
Адвокат ОСОБА_7 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Обвинувачену ОСОБА_8 було повідомлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги з дотриманням правил, передбачених ч.8 ст.135 та ст.323 КПК України, зокрема шляхом надсилання повідомлення за останнім відомим місцем реєстрації/проживання обвинуваченої та шляхом публікацій повідомлення про виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»), а також шляхом розміщення повісток про виклик до суду на веб-сайті Херсонського апеляційного суду та направлення документів на адресу її захисника.
Обвинувачена до суду не з'явилася, заяв чи клопотань не подавала, у зв'язку з чим судовий розгляд у даному кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) з обов'язковою участю захисника, який не заперечував проти апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді , пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви суду .
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Наявність підстав та дотримання судом положень щодо спеціального судового провадження відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України в апеляційній скарзі захисником не оспорюються.
Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Із цього випливає, що суд при розгляді кримінального провадження повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати їх та дати оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Як видно із вироку, суд дотримався вимог кримінального процесуального закону щодо оцінки доказів , висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України суд обґрунтував доказами, які безпосередньо досліджені судом з наведенням оцінки цих доказів та мотивів відхилення доводів сторони захисту.
Так суд обґрунтовано взяв до уваги показання свідків, узагальнений зміст яких відобразив у вироку та які оцінив у сукупності з іншими доказами.
Свідок ОСОБА_11 в суді показала, що під час тимчасової окупації м. Херсоні її доставили до відділення поліції, перевірили документи, , почали бити, знущатись, наставляли до обличчя автомат , привезли в «окупаційний паспортний стіл» на пр. Ушакова, поряд з ЦУМом. Завели в приміщення та сказали, що вона буде працювати тут. Перші два дні вона просто дивилась, що роблять працівники. Дівчина з другого поверху, ОСОБА_12 , перекладала документи. Особисто з нею не спілкувалась, документи про її призначення не бачила, до неї звертались колеги за прізвищем та ім'ям. Вона сиділа і щось постійно записувала, перекладала. Свідок так зрозуміла, що ОСОБА_13 була перекладачем. На третій день свідок не вийшла на роботу, відключила телефон, не виходила з дому близько місяця. Це було у вересні 2022 року
Свідок ОСОБА_14 показала, що познайомилась із ОСОБА_13 в паспортній візовій службі, яка знаходилась в приміщенні Херсонського центру зайнятості. Спочатку ОСОБА_8 працювала на посаді спеціаліста, потім її підвищили. Потім поїхала до ОСОБА_15 з окупаційною владою. На посаді спеціаліста займалась перекладом, потім перекладом і внесенням реєстраційних даних в паспорти російської федерації. Вона особисто повідомила про намір переїхати до Генічеська. Військові виконували функцію охорони. З символіки висів триколор у приміщенні, охорона та керівництво було з рф. Познайомилася зі ОСОБА_13 , коли вона прийшла на роботу, у вересні 2022 року на АДРЕСА_2 . Вона представилась на ім'я. Бачились майже кожного дня, працювали в одному приміщенні. Документів про призначення не бачила.
Свідок ОСОБА_16 показала, що працює двірником в ОСББ, ОСОБА_8 мешкала у сусідньому будинку. До вторгнення ОСОБА_8 працювала у Німеччині. Вона приїхала або в грудні, або в січні, ще до повномасштабної війни. До того працювала продавщицею в магазині. Вона сама казала, що працює в паспортному столі. Вона підтримувала окупантів рф, пропонувала свідку зробити російський паспорт та поїхати з нею до рф. Казала, що працює на окупаційну владу. Вона сама казала що їй запропонували цю посаду і вона погодилась.
Свідок ОСОБА_17 показав, що його дівчина вирішила зробити паспорт рф. Пішли у колишній центр зайнятості. Смірнова стояла на рецепшені . Це був серпень-вересень 2022 року. Сфотографувалися заповнили усі документи. Смірнова допомагала заповнювати документи.
Свідок ОСОБА_18 показала, що до червня 2022 року працювала в ГУНП в Херсонській області, після чого була звільнена. В період з 23.06.22 по 12.09.22 року працювала в «Главное управление МВД Херсонской области», спочатку інспектором кадрів в експертно-криміналістичному центрі МВД, згодом була переведена на посаду заступника начальника кадрового забезпечення. 12.09.22 була звільнена за власним бажанням. До її обов'язків входило: перевірка наказів щодо особового складу, статистична звітність для керівництва щодо укомплектованості підрозділів. Під час звільнення скопіювала всю інформацію, що стосувалася кадрового підрозділу МВД в Херсонській області на флеш-носій, який 25.11.22 року було вилучено під час обшуку за місцем мешкання на добровільній основі. Під час обшуку було вилучено ноутбук, телефон і флешка, де зберігалася інформація, що стосувалася головного управління мвд Херсонской области, документи там були, списки з особовим складом на дати, вони постійно там змінювались, накази на призначення, на переведення та звільнення працівників які працювали в незаконному правоохоронному органі, накази про створення та укомплектовування підрозділів які хотіли створювати на території Херсонської області, всі ці документи були в електронному вигляді.
Показання свідків узгоджуються з дослідженими судом письмовими доказами.
Із вироку вбачається, що судом взято до уваги протоколи пред'явлення для впізнання за фотознімками від 02.08.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 впізнав на фотокартці №2 ОСОБА_8 , як особу, яка працювала в окупаційній міграційній службі, видавала паспорти; від 30.05.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 впізнала на фотокартці №3 ОСОБА_8 , як особу, яка працювала на посаді провідного спеціаліста-експерта в управлінні федеральної міграційної служби рф в Херсонській області; від 03.08.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_19 впізнала на фотокартці №2 ОСОБА_8 , як особу, яка працювала у паспортно-візовій службі рф; від 31.05.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_16 впізнала на фотокартці №2 ОСОБА_8 .
Захисник в апеляційній скарзі не ставить під сумнів допустимість та достовірність цих письмових доказів з підстав недотримання слідчим вимог ст. 228 КПК України.
Достовірність показань свідків захисником в апеляційній скарзі під сумнів не ставиться.
Показання свідків узгоджуються з іншими доказами, які суд поклав в основу вироку:
-протокол огляду від 30.03.2023, проведеного за адресою м. Херсон, вул. Стрітенська 7-А, де розташовувалось т.зв. (мовою оригіналу) «управление федеральной миграционной службы ГУ МВД Херсонской области», під час якого виявлено та вилучено документи, огляд яких зафіксовано протоколом огляду від 24.04.2023 , в т.ч. «штатная расстановка управления по вопросам миграции гу мвд», де серед іншого зазначались анкетні дані, посада обвинуваченої та інші документи, що у своїй сукупності підтверджують створення, функціонування незаконного сформованого правоохоронного органу так званого «ГУ МВД Херсонской области» та його структурного підрозділу «Управление Федеральной миграционной службы» та зайняття в цьому органі ОСОБА_8 посади «ведущего специалиста-эксперта отделения организации миграционного учета и оформления виз и приглашений отдела разрешительно-визовой работы управления по вопросам миграции Главного управления МВД Херсонской области»;
- протокол огляду інтернет сторінки від 06.03.2023, на якій розміщено відеозапис з назвою «херсонцы массово получают паспорта россии» на ютуб каналі «Ввічливий кримський кіт», який підтверджує, що одним з напрямків діяльності незаконного правоохоронного органу так званого «главного управления мвд Херсонской области» є видання паспортів російської федерації на тимчасово окупованій території Херсонської області;
- протокол огляду від 10.07.2023 компакт диску DVD-R, на якому розміщено:
- файл, що містить наказ №23л/с від 22.07.2022 по «ГУ МВД Херсонской области» щодо затвердження штатної розстановки, у якому у пункті 1.36 вказано підрозділ (мовою оригіналу) «управление по вопросам миграции Главного управления МВД Херсонской области»;
- файл, що містить таблицю з назвою «Штатная расстановка управления по вопросам миграции ГУ МВД», як додаток до наказу так званого «главного управления мвд Херсонской области» від 05.08.2022 №124;
-копію наказу «начальника главного управления мвд Херсонской области» від 02.09.2022 №56л/с 10, про прийняття на роботу ОСОБА_8 до вказаного правоохоронного органу на посаду так званого «ведущего специалиста- эксперта отделения организации миграционного учета и оформления виз и приглашений отдела разрешительно-визовой работы управления по вопросам миграции Главного управления МВД Херсонской области», з 05.09.2022, на підставі заяви ОСОБА_8 від 25 серпня 2022 року.;
-заяву ОСОБА_8 щодо вступу до Херсонського державного університету на юридичний факультет від 22.09.2022 року, де ОСОБА_8 вказала, що її місцем роботи є міграційна служба.
-протокол огляду від 09.08.2023 інтернет-сторінки за посиланням «паспортно-визовий сервис мвд россии», сайту «Федерального государственного унитарного предприятия «Паспортный-визовый сервис», на якому серед іншого міститься інформація про перелік офісів обслуговування в регіонах російської федерації та нормативно-правова база, відповідно до якої цим підприємством надаються послуги, згідно з чим можна зробити висновок, що орган мвс росії виконує регуляторну функцію стосовно діяльності як вказаного підприємства, так і в сфері міграцій та паспортизації в цілому;
-протокол огляду від 15.08.2023 інтернет-сторінки за посиланням на якій розміщено документ під назвою «приказ мвд россии от 13.12.2019 №940 (редакция от 01.04.2023) разом з документом «Положение о Главном управлении по вопросам миграции Министерства внутренних дел российской федерации».
Допустимість зазначених письмових доказів захисником в апеляційній скарзі не оспорюються.
У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово зазначав, що чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку.
Сукупність наведених у вироку доказів, які узгоджуються між собою, є належними та доводять обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні доводять, зокрема і те, що ОСОБА_8 добровільно, без будь якого примусу, умисно зайняла посаду «ведущего специалиста-эксперта отделения организации миграционного учета и оформления виз и приглашений отдела разрешительно-визовой работы управления по вопросам миграции Главного управления МВД Херсонской области» та виконувала посадові обов'язки за цією посадою .
Суд у вироку навів мотиви неврахування доводів захисника щодо неправильної кваліфікації дій обвинуваченої та недоведеності її винуватості .
Доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність добровільності зайняття зазначеної посади ОСОБА_8 не є обгрнутованими.
Суд у вироку взяв до уваги копію наказ №56л/с від 02.09.2022 начальника «ГУ МВД Херсонской области» про призначення ОСОБА_8 на посаду так званого «ведущего специалиста- эксперта отделения организации миграционного учета и оформления виз и приглашений отдела разрешительно-визовой работы управления по вопросам миграции главного управления МВД Херсонской области» з якого видно, що підставою для призначення на посаду є заява ОСОБА_8 , а за матеріалами кримінального провадження, обвинувачена перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області в м. Генічеськ, де продовжує працювати в «ГУ МВД россии по Херсонской области» що є підтвердженням невимушеності її поведінки, відсутності будь-якого примусу стосовно неї. Отже, її дії були цілком добровільними.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_8 прийняла рішення зайняти вказану посаду під примусом з боку окупаційної влади.
Натомість з показів свідка ОСОБА_16 вбачається, що ОСОБА_8 у розмові з нею вказала, що їй запропонували посаду в паспортній службі і вона погодилась, а з показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_8 спочатку працювала на посаді спеціаліста, потім її підвищили. Потім виїхала до Генічеська з окупаційною владою.
Матеріали провадження не містять відомостей про те, що після деокупації м. Херсона від обвинуваченої надходили заяви до відповідних органів про застосування фізичного чи психологічного тиску щодо неї чи членів її родини. Доказів, які б дійсно свідчили про вчинення відносно обвинуваченої дій, передбачених ст. 39, 40 КК, надано не було ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо неправильної кваліфікації дій обвинуваченої , колегія суддів враховує наступне.
Захисник пов'язує вчинення злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, зі змістом фактично виконуваної обвинуваченою роботи, що не узгоджується з диспозицією цієї кримінально-правової норми, якою встановлено відповідальність саме за зайняття посади в незаконно створеному на тимчасово окупованій території правоохоронному органі, а не за конкретну діяльність особи під час виконуваної нею роботи.
Наявність владних повноважень органу та спрямованість його діяльності є визначальними ознаками під час ідентифікації місця роботи колаборанта як правоохоронного органу.
Частиною 7 ст. 111- 1 КК України передбачено відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Із досліджених судом доказів вбачається, що окупаційною владою країни агресора на тимчасово окупованій території Херсонської області було створено незаконний правоохоронний орган - « главное управление мвд Херсонской области» , структурним підрозділом якого є « управление по вопросам миграции главного управления мвд Херсонской области» з відповідними відділами. Наказом «начальника главного управления мвд Херсонской области» від 02.09.2022 №56л/с 10, до вказаного правоохоронного органу на посаду так званого «ведущего специалиста- эксперта отделения организации миграционного учета и оформления виз и приглашений отдела разрешительно-визовой работы управления по вопросам миграции Главного управления МВД Херсонской области» була прийнята ОСОБА_8 на підставі її заяви від 25 серпня 2022 року.
З покладених в основу вироку доказів, вбачається, що згідно «Положения о Главном управлении по вопросам миграции министерства внутренних дел российской федерации», затвердженого «приказом мвд россии от 13.12.2019 №940 » Главное управление по вопросам миграции министерства внутренних дел российской федерации являється самостійним структурним підрозділом центрального апарата «министерства внутренних дел российской федерации, обеспечивающим и осуществляющим в пределах своей компетенции функции министерства по выработке и реализации государственной политики, а также нормативно-правовому регулированию в сфере миграции». Згідно вказаного положення до повноважень цього управління віднесено, серед іншого, зокрема : виконання ухвалених президентом російської федерації рішень з питань громадянства російської федерації ; видача та заміна громадянам російської федерації основних документів, що засвідчують їхню особу на території російської федерації; облік в установленому порядку справ про адміністративні правопорушення та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення; організація провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері міграції та контролю виконання адміністративних покарань за ними; організація профілактики та припинення адміністративних правопорушень, а також профілактики та виявлення злочинів з питань, що належать до компетенції управління з питань міграції; участь в організації діяльності територіальних органів мвс росії з питань утримання іноземних громадян та осіб без громадянства, які підлягають адміністративному видворенню за межі російської федерації у формі примусового видворення за межі російської федерації, депортації чи редмісії, у спеціальних установах мвс росії або його територіальних органів в частині оформлення документів що засвідчують особу та підтверджують цивільну приналежність , необхідних для перетину державного кордону російської федерації .
За наведеного вбачається, що зазначені повноваження мають і управління з питань міграції незаконного правоохоронного органу « главного управления мвд Херсонской области» .
Сукупність доказів , які суд поклав в основу вироку , дають підстави для висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_8 , яка зайняла добровільно посаду у структурному підрозділі незаконного правоохоронного органу « главное управление мвд Херсонской области» правильно кваліфіковані судом за ч. 7 ст. 111-1 КК України .
Посилання захисника на правові висновки Верховного Суду у постанові від 25 травня 2023 року у справі № 686/16180/19, у постанові від 25 жовтня 2021 року у справі №159/1383/17 не є релевантними до обставин кримінального провадження щодо ОСОБА_8 .
Враховуючи викладене , колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що дії ОСОБА_8 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 111-1 КК України.
Доводів про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_8 покарання захисником в апеляційній скарзі не наводиться.
Істотних порушень вимог КПК які б стали безумовною підставою для скасування вироку в апеляційній скарзі захисника не наведено.
Враховуючи викладене, вирок суду першої інстанції з підстав та за доводів зазначених в апеляційній скарзі, скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 419 , ч. 2 ст. 376 КПК України , апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом трьох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4