Справа № 766/18496/24
н/п 2/766/2811/25
16.02.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участю секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, третя особа: Управління освіти Херсонської міської ради про стягнення заробітної плати, -
Представник позивача - адвокат Біла Т.В. у жовтні 2024 року звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Управління освіти Херсонської міської ради, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за період з 30.07.2023 року по 01.11.2024 року у розмірі 32695,65 грн та витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач до повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну працювала вихователем в Херсонському закладі дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради. З серпня 2022 року по 30.12.2022 року не отримувала заробітної плати. 30.12.2022 року позивач у мобільному додатку «Вайбер» отримала наказ Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради від 30.12.2022 року за № 5 «Про призупинення дії трудових відносин», що підписаний виконуючою обов'язки директора закладу ОСОБА_2 . Постановою Одеського апеляційного суду від 29.07.2024 року по справі №521/5175/23, скасовано наказ Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30.12.2023 року №5 в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 , стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2023 року по 29.07.2024 року в розмірі 125149,00 грн та заробітну плату в розмірі 35005,00 грн. Таким чином, оскільки з моменту ухвалення зазначеного вище рішення позивач не отримувала заробітної плати, відповідні обставини слугували підставою звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.05.2025 року клопотання представника позивача про заміну відповідача на належного та залучення третьої особи - задоволено, замінено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Херсонської міської ради про стягнення заробітної плати первісного відповідача - Управління освіти Херсонської міської ради на належного - Херсонський заклад дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, залучено - Управління освіти Херсонської міської ради до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог.
03.07.2025 року від Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки 30.07.2024 року наказом №29 ОСОБА_1 поновлено на роботі, проте отримали заяву від останньої про призупинення дії трудового договору. Тому, серпень, вересень, жовтень 2024 року не підлягає оплаті.
Позивач у судове засідання не з'явилася, представник позивача надала суду заяву у якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та розглядати справу за наявними у справі доказами.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, подав суду письмові пояснення по справі у яких зазначив, що позовні вимоги не визнає, просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 29.07.2024 року постановою Одеського апеляційного суду № 521/5175/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Біла Тетяна Володимирівна, задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2023 року скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Скасовано наказ Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради від 30.12.2022 за № 5 «Про призупинення дії трудових відносин» в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, вул. Воронцовська, буд. 15-А; код ЄДРПОУ 02146713) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату з серпня 2022 року по 30 грудня 2022 року в розмірі 33500 грн, без урахування обов'язкових податків та платежів. Стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, вул. Воронцовська, буд. 15-А; код ЄДРПОУ 02146713) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2023 року по 29 липня 2024 року в розмірі 125149,50 грн, без урахування обов'язкових податків та платежів.
Вказаним рішенням було встановлено також, що наказом Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради від 28 жовтня 2022 року №1 «Про визнання відсутності з нез'ясованих причин» вказано: вважати відсутніми з нез'ясованих причин працівників, в тому числі ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року.
Наказом Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради від 30 грудня 2022 року №5 «Про призупинення дії трудових відносин», керуючись статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ, із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ (редакція від 19.07 2022), Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №19807-22 від 26.08.2022 року, у зв'язку зі здійсненням пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, відкритим схилянням працівників закладу до роботи на окупаційну владу, встановленню та підтриманню окупаційного режиму призупинено трудові відносини з 30 грудня 2022 року до прийняття рішення про скасування призупинення трудового договору до припинення, працівникам, в тому числі з вихователем ОСОБА_1 .
Також встановлено, що позивачу в період з 08 вересня 2022 року по 30 грудня 2022 року не нараховувалася та не виплачувалася заробітна плата згідно табелів обліку робочого часу Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради з серпня по грудень 2022 року та наказу від 28 жовтня 2022 року №1 «Про визнання відсутності з нез'ясованих причин», оскільки остання фактично припинила виконання своїх посадових обов'язків, про що зазначено у листі Управління освіти Херсонської міської ради від 17 лютого 2023 року №01-38/16.
За 9 місяців 2022 року позивачу нараховано заробітну плату в розмірі 69548,67 грн, що підтверджується довідкою Управління освіти Херсонської міської ради від 16 лютого 2023 року №58/08-11.
Згідно наказу Херсонського закладу дошкільної освіти №23 ХМР від 30.07.2024 року про поновлення дії трудового договору з працівником, з 30.07.2024 року поновлено дію трудового договору з ОСОБА_3 .
Згідно заяви від 30.07.2024 року ОСОБА_4 просить тимчасово призупинити дію трудового договору з 30.07.2024 року до скасування дії воєнного стану.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 Конституції України).
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором; роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
У ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).
Отже, із матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 29.07.2024 по справі №521/5175/23 суд стягнув заробітну плату з серпня 2022 року по 31.12.2022 та середній заробіток з 01.01.2023 року по 29.07.2024 року.
30.07.2024 року позивача було поновлено на роботі, проте, згідно заяви останньої, ОСОБА_4 просила призупинити дію трудового договору з 30.07.2024 року до завершення воєнного стану, таким чином спірний період не підлягає оплаті, оскільки позивач не виконувала трудових обов'язків, а отже відсутні законні підстави для нарахування заробітної плати.
Так, у відповідності зі ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, варто зазначити, що саме Управління освіти Херсонської міської ради виплачувало заробітну плату позивачу, а отже належним відповідачем по справі є Управління освіти Херсонської міської ради.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 червня 2025 року № 766/9397/24.
Згідно з положеннями ч. 1ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно ч.2ст.48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.
На позивача покладений обов'язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов'язаний виконати покладений на нього законом або договором обов'язок.
Законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.
Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
За змістом ст.51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.
Як вбачається зі змісту ст.ст.51,175 ЦПК України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання.
З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
Пленум Верховного Суду України у п.8Постанови від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) у якій зроблено висновок, що "пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, приймаючи до уваги регламентовані законодавством України положення щодо необхідності захисту трудових прав громадян, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, заява представника позивача - адвоката Білої Т.В. про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 13, 81, 82,137,141,247,258, 265, 268 , 430 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, третя особа: Управління освіти Херсонської міської ради про стягнення заробітної плати - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.02.2026 року
СуддяЯ. В. Шестакова