Справа № 766/12470/25
н/п 3/766/546/26
04 березня 2026 року м.Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Єпішин Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановив:
05.08.2025 року о 18 годині 05 хвилин в м.Херсоні, по вул. Вишневій, 14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено у встановленому законом порядку на місці зупинки, із застосуванням приладу «Drager», ARНК 0561, тест №1326, результат 1,87 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
08.12.2025 року адвокатом Кривоносовим І.В. надано до суду пояснення згідно яких зазначає, що він як захисник Скиби І.Г. не згоден з протоколом про адміністративне правопорушення та зазначає, що ОСОБА_1 практично не користується належним йому автомобілем, оскільки ніде не працює та не має коштів для придбання пального, має хворі ноги. 04.08.2025 року до нього звернувся його племінник ОСОБА_2 з проханням надати належний ОСОБА_1 автомобіль для перевезення захисних сіток, на що ОСОБА_1 погодився. 05.08.2025 року його біля автомобіля перевірили працівники поліції та відпустили, але після того як останній сів за кермо свого авто працівники поліції знову підійшли до нього з пропозицією пройти перевірку на стан сп'яніння. Знаходячись у автомобілі ОСОБА_1 нікуди їхати не збирався та чекав свого племінника, на підставі чого просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, вину не визнав.
Захисник адвокат Кривоносов І.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що мав домовленість зі ОСОБА_1 стосовно користування його автомобілем. 05.08.2025 року, коли свідок під'їхав на вул. Блюхера, 14, побачив, що біля машини вже стояли поліцейські. Про конкретні обставини справи щодо ОСОБА_1 свідку не відомо.
Від допиту іншого свідка, заявленого захисником ОСОБА_1 відмовився, оскільки остання виїхала за межі міста Херсон.
Суддя, заслухавши пояснення учасників, покази свідка, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
У судовому засіданні досліджено та перевірено наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №702590 від 05.08.2025 року, в якому викладені дата та час, місце та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- квитанцію тесту «Drager» 6820, тест №1326, результат 1,87 ‰ проміле, в якій міститься підпис правопорушника та відсутні заперечення щодо проведення такого огляду;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та з результатами згоден, що підтвердив власним підписом та заперечень не має;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.08.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі;
- рапорт;
- довідку інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП від 07.08.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 отримував (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 23.12.2025 року;
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що поліцейськими роз'яснено ОСОБА_1 причину зупинки та порушення ПДР України. ОСОБА_1 факт порушення ним ПДР і як наслідок причину зупинки не оспорював, зазначав про вживання ним алкогольних напоїв. При цьому ОСОБА_1 вчинялися дії щодо уникнення адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що він був попереджений працівниками поліції про кримінальну відповідальність. Працівниками поліції ознайомлено ОСОБА_1 з правами та запропоновано пройти освідування на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер, на що останній погодився. Також було запропоновано проїхати до медичного закладу. Під час фіксації подій, ОСОБА_1 не заперечувався факт керування ним транспортним засобом, незгоду з результатами огляду останній не висловлював. Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень.
Вище вказані докази повністю узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними та у своєму взаємозв'язку достатніми для постановлення рішення у справі.
Доводи захисника щодо порушень допущених працівниками поліції є безпідставними та необґрунтованими.
На підставі зазначеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічну вимогу мстить і п. 6 розділу ІІ Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
У свою чергу відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення стану сп'яніння.
З досліджених під час судового розгляду доказів, судом встановлено, що вимоги ст. ст. 256, 266, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані.
Окрім того суд зазначає, що ОСОБА_1 погодився з результатами тесту «Drager», при цьому не був позбавлений права на проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
З матеріалів справи вбачається та ніким не оспорюється, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 23.12.2015 року, що свідчить про позитивне складення ним іспиту на знання вимог Правил дорожнього руху, а тому суд дійшов висновку, що останній знає Правила дорожнього руху, в тому числі п. 2.9 «а», і був обізнаний про те, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ОСОБА_1 свідомо ігнорував Правила дорожнього руху, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Щодо заперечень захисника щодо відсутності доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , суд визнає їх безпідставними та зазначає, що з оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечується факт керування транспортним засобом. Сторона захисту необмежена у збиранні та наданні доказів на підтвердження своєї позиції щодо відсутності факту керування транспортним засобом, проте сторона захисту обмежилась у даному випадку лише запереченням даного факту, не надавши на підтвердження своїх доводів належних та допустимих доказів.
Покази свідка ОСОБА_2 , не спростовують обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Надаючи оцінку показам свідка, судом прийнято до уваги, що останній не був безпосередньо свідком подій, а з'явився лише тоді, коли біля автомобіля ОСОБА_1 вже були працівники поліції.
Поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, результат - позитивний, 1,87 проміле. Протокол, складений працівниками поліції щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 підписав, будь-які пояснення чи зауваження ОСОБА_1 в протоколі відсутні.
Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто на даному відеозаписі, зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню.
Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, рішення суду, тощо) суду надано не було. Внаслідок цього, у суду відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції.
Пояснення на протокол надані адвокатом Кривоносовим І.В. носять загальний порядок та є суб'єктивними, розцінюються судом критично, позаяк такі мають формальний характер та зводяться до власної оцінки сторони захисту щодо фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів.
Доводи сторони захисту не можуть бути прийнятними та слугувати підставою для не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки доводи захисника адвоката Кривоносова І.В. зводяться до формального спростування окремих доказів по справі, з метою уникнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Порушень прав ОСОБА_1 визначених ст. 268 КУпАП при складанні протоколу судом не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення разом з наведеними вище доказами, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчинення нимправопорушення та свідчать, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, яке перевищує максимально допустиму норму, визначену п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: п. 2.9 а ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд вважає, що таке стягнення відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.33, 34, 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП,-
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Рахунок отримувача:UA578999980313090149000021001,Одержувач ГУК у м. Херсон обл. /Херсон обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП),Код класифікації доходів бюджету:21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Ю. М. Єпішин