Провадження № 2/582/273/25
Справа № 582/1302/25
Копія
"04" березня 2026 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Жмурченка В.Д.,
за участю секретаря Коваль В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження без виклику сторін в залі суду в смт Недригайлів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
Директор ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" Ярослава Сердійчук звернулась до суду із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договорами в розмірі 49787,60 грн, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що 16.01.2022 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 555165123009, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 7000,00 грн. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка, фіксована 2.6 % в день від суми Позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення.
18.12.2023 було укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555165123009. Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 555165123009.
18.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7203957, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 20000,00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 7500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
26.07.2024 було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 7203957. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 7203957.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем:
1) за кредитним договором № 555165123009 від 16.01.2022 в розмірі 14287,60 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7287,60 грн;
2) за кредитним договором № 7203957 від 18.01.2022 в розмірі 35500,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 20000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13500,00 грн, заборгованість за комісіями - 2000,00 грн.
У зв'язку із зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь загальну суму заборгованості за кредитними договорами 49787,60 грн, а також суму судових витрат по сплаті судового збору 2422,40 грн, та витрати на правову допомогу в сумі 16000,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а розгляд справи проводити без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, причини неявки не повідомила, про місце та час розгляду справи був повідомлена належним чином, своїм правом на подання відзиву на позов не скористалась, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не направляла.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розгляд справи проведено у відповідності до вимог статті 280 ЦПК України у зв'язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За даних обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 16.01.2022 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 555165123009, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 7000,00 грн на строк користування кредитними коштами 10 днів. Стандартна процентна ставка фіксована, 2,60% в день від суми позики (а.с. 113-118).
18.12.2023 було укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555165123009 (а.с. 98-105). Відповідно до витягу з Реєстру боржників, заборгованість ОСОБА_1 становить 14287,60 грн та складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7287,60 грн (а.с. 90, 93). Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 555165123009.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника.
Відповідач, підписавши договір позики та отримавши кредитні кошти, зобов'язався повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором графіку розрахунків (платежів).
Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього Договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо Кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за Кредитом.
Однак, відповідач зазначені вимоги не виконала, порушення умов договору позики не усунула. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 555165123009 від 16.01.2022 станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 14287,60 грн та складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7287,60 грн (а.с. 119).
Відповідно до Довідки від 22.12.2023, наданої за підписом директора ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія», по кредиту, наданому ОСОБА_1 , за договором позики № 555165123009 від 16.01.2022 у позичальника станом на 22.12.2023 утворилась заборгованість у розмірі 14287,60 грн (а.с. 147-148).
Таким чином, позивачем доведено факт укладання відповідачем договору позики № 555165123009 від 16.01.2022, отримання відповідачем коштів за цим договором. Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 555165123009 в сумі 14287,60 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7287,00 грн - заборгованість за відсотками.
Крім того, 18.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7203957, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 20000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 18.01.2022 (строк кредитування). Термін повернення кредиту 17.02.2022. Орієнтовна загальна вартість кредиту 29500 грн. Витрати за кредитом 9500,00 грн, комісія за надання кредиту 10% від суми кредиту, тобто, 2000,00 грн, 7500,00 грн відсотків за ставкою 1,25% в день (а.с. 138-146).
26.07.2024 було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 7203957 (а.с. 70-80). Відповідно до витягу з Реєстру боржників, заборгованість ОСОБА_1 становить 35500,00 грн і складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 20000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13500,00 грн, заборгованість за комісією - 2000,00 грн (а.с. 59). Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 7203957.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника.
Відповідач, підписавши договір позики та отримавши кредитні кошти, зобов'язалась повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором графіку розрахунків (платежів).
Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього Договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо Кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за Кредитом.
Однак, відповідач зазначені вимоги не виконала, порушення умов договору позики не усунула. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 7203957 від 18.01.2022, станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35500,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 20000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13500,00 грн, заборгованість за комісіями - 2000,00 грн (а.с. 120-121).
Таким чином, позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитного договору № 7203957 від 18.01.2022, отримання відповідачем коштів за цим договором. Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 7203957 в сумі заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 20000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13500,00 грн, заборгованість за комісією - 2000,00 грн.
Отже, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір,в ідповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладені обставини, стягненню із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 555165123009 від 16.01.2022 та кредитним договором № 7203957 від 18.01.2022 на загальну суму 49787,60 грн (27000,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 20787,60 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 2000,00 грн - заборгованість за комісіями).
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача сплачений по справі судовий збір в сумі 2422,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (а.с. 1).
Так, частинами 1 та 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову на відповідача;
2) у разі відмови в позові на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, закон вимагає від суду дослідження питань розумності і справедливості цього виду судових витрат.
Тому, враховуючи складність вказаної справи, а саме, що це справа про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому не є складною, обсягу виконаних адвокатським об'єднанням робіт, часу, витраченого ним на виконання таких робіт, ту обставину, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, і адвокат не приймав безпосередню участь в судових засіданнях, а його участь фактично звелась лише до складання позовної заяви, а також враховуючи принцип розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн з урахуванням співмірності виконаних адвокатським об'єднанням робіт та заявленої суми до стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за договорами в розмірі 49787 (сорок дев'ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 60 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя : В. Д. Жмурченко