05.03.2026 Справа№914/617/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши матеріали заяви: ОСОБА_1 , м. Львів,
про: забезпечення позову до пред'явлення позову
до особи, яка може отримати статус відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівімпорт», м. Львів,
до особи, яка може отримати статус відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Генікс Люмін», м. Львів,
На розгляд Господарського суду Львівської області 03.03.2026 вх. №676 надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЬВІВІМПОРТ» в особі Директора та/або будь-яких інших уповноважених осіб вчиняти наступні дії: здійснювати будь-які платежі (перерахування грошових коштів), списання коштів з банківських рахунків на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕНІКС ЛЮМІН»; здійснювати відвантаження товару, передачу рухомого чи нерухомого майна, майнових прав на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕНІКС ЛЮМІН»; Підписувати акти приймання-передачі, видаткові накладні, акти звірки взаєморозрахунків та будь-які інші первинні документи щодо виконання зобов'язань перед ТОВ «ГЕНІКС ЛЮМІН».
- заборони ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЬВІВІМПОРТ» та ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕНІКС ЛЮМІН» укладати договори про відступлення права вимоги, переведення боргу, факторингу, прощення боргу, а також вчиняти будь-які інші дії щодо заміни кредитора або боржника у зобов'язаннях, що виникли між цими юридичними особами.
-заборони ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЬВІВІМПОРТ» до вирішення спору по суті відчужувати (продавати, дарувати, обмінювати, вносити до статутного капіталу інших юридичних осіб), передавати в заставу або іпотеку об'єкти основних засобів (зокрема транспортні засоби, складську техніку, обладнання та нерухоме майно), що належать Товариству на праві власності.
- заборонити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕНІКС ЛЮМІН» відчужувати будь-яким третім особам майно (товари), отримане від ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» за будь-якими правочинами (договорами), укладеними у період з 12.09.2024 року по поточну дату.
Як вбачається з поданої заяви, Заявник, ОСОБА_1 , є учасником ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» (надалі - Товариство) із часткою 50% статутного капіталу. Заявник має намір звернутися до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» та ТОВ «ГЕНІКС ЛЮМІН» про визнання недійсними правочинів (договорів), укладених між вказаними юридичними особами, та застосування наслідків недійсності (повернення безпідставно набутого майна та коштів).
Підставою для майбутнього позову, заявниця зазначає, укладення Директором ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» ОСОБА_2 правочинів із ТОВ «ГЕНІКС ЛЮМІН» з перевищенням повноважень (порушення ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо вчинення значних правочинів), а також внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною (ст. 232 ЦК України) з метою прихованого виведення активів Товариства на підконтрольну структуру.
Зокрема, як стверджує заявниця, Згідно з долученою фінансовою звітністю ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» (рядки Балансу 1495):
Станом на кінець 2024 року чисті активи складали 34 014 400,00 грн. Відповідно, 50% ліміт становив 17 007 200,00 грн. Станом на 30 вересня 2025 року (за 9 місяців) чисті активи становили 33 815 200,00 грн.
Як вбачається з долучених Оборотно-сальдових відомостей (ОСВ) по контрагенту ТОВ
«ГЕНІКС ЛЮМІН», загальний обсяг операцій (перерахування коштів та відвантаження товару) за оспорюваними договорами становить 24 099 999,99 грн, що є очевидним та грубим перевищенням встановленого законом ліміту (на понад 7 мільйонів гривень). Заявниця, зазначає, що вона, як власниця 50% статутного капіталу, згоди на укладення цих правочинів не надавала, Загальні збори з цього питання не скликалися.
Виведення активів на підконтрольну компанію ТОВ «ГЕНІКС ЛЮМІН» (код 45612043) було зареєстроване 12.09.2024. Як підтверджується Витягом з ЄДРПОУ, одноосібним засновником та Директором цього підприємства є ОСОБА_3 . Водночас, згідно з кадровими документами та внутрішньою інформацією (докази долучаються), ОСОБА_3 є працівником ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» (обіймає посаду спеціаліста з тендерів) та перебуває у прямому підпорядкуванні Директора Живиляка В.А. Цей факт беззаперечно свідчить про те, що Директор ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» умисно укладає фіктивні договори зі своєю підлеглою, штучно створюючи заборгованість та виводячи обігові кошти підприємства на підконтрольну особу.
Невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявниці, може нести ризик неможливості виконання рішення суду у зв'язку з незаконним відчуженням активів Товариства.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Згідно пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 № 6-2552цс16 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов'язання відповідача вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
За частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо
При вжитті таких заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Предметом майбутнього позову заявниця зазначає визнання недійсними правочинів (договорів), укладених між ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» та ТОВ «ГЕНІКС ЛЮМІН» та застосування наслідків недійсності (повернення безпідставно набутого майна та коштів).
Серед підстав забезпечення позову заявник зазначає укладення Директором ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» ОСОБА_2 правочинів із ТОВ «ГЕНІКС ЛЮМІН» з перевищенням повноважень (порушення ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо вчинення значних правочинів), а також внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною (ст. 232 ЦК України) з метою прихованого виведення активів Товариства на підконтрольну структуру.
Відповідно до статті 137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Забезпечення позову не допускається, якщо воно може призвести до зупинення господарської діяльності відповідача або суттєво ускладнити її. Верховний Суд у своїх численних постановах підкреслює принцип пропорційності та справедливого балансу інтересів сторін при вирішенні питання про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову не повинні бути надмірними і не повинні порушувати права та законні інтереси відповідача.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно Загальними зборами учасників.
Згідно з долученою фінансовою звітністю ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» (рядки Балансу 1495): Станом на кінець 2024 року чисті активи складали 34 014 400,00 грн. Відповідно, 50% ліміт становив 17 007 200,00 грн. Станом на 30 вересня 2025 року (за 9 місяців) чисті активи становили 33 815 200,00 грн. Відповідно, 50% ліміт становив 16 907 600,00 грн.
Як вбачається з долучених Оборотно-сальдових відомостей (ОСВ) по контрагенту ТОВ «ГЕНІКС ЛЮМІН», загальний обсяг операцій (перерахування коштів та відвантаження товару) за оспорюваними договорами становить 24 099 999,99 грн, що є очевидним перевищенням встановленого законом ліміту (на понад 7 мільйонів гривень).
Заявниця, як власник 50% статутного капіталу, стверджує, що згоди на укладення цих правочинів не надавала, Загальні збори з цього питання не скликалися
За відсутності вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, у випадку задоволення позову, беручи до уваги існування ризику подальшого відчуження активів Товариства, може бути підставою для ініціювання нових судових процесів, що суперечить принципу ефективного судочинства.
При цьому обрані види забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість протиправних фінансово- господарських операцій з афілійованим ТОВ «ГЕНІКС ЛЮМІН» та збереження виробничої бази (основних засобів) підприємства. При цьому ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» зможе безперешкодно здійснювати торгівлю, виплачувати заробітні плати, податки та розраховуватися з іншими добросовісними контрагентами.
Відтак вжиття заходів до забезпечення позову, зазначених у заяві, сприятиме запобіганню порушення прав заявниці на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість відновлення порушених прав.
Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову.
З огляду на зазначене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Крім того, суд зазначає, що відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 вх. №676 від 03.03.2026- задоволити.
2. Застосувати заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЬВІВІМПОРТ» (Код ЄДРПОУ 43440447, адреса: 79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 2) в особі Директора та/або будь-яких інших уповноважених осіб вчиняти наступні дії: здійснювати будь-які платежі (перерахування грошових коштів), списання коштів з банківських рахунків на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕНІКС ЛЮМІН» (79047, м. Львів, пр.Чорновола В., буд. 59, Код ЄДРПОУ 45612043); здійснювати відвантаження товару, передачу рухомого чи нерухомого майна, майнових прав на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕНІКС ЛЮМІН» (Код ЄДРПОУ 45612043); підписувати акти приймання-передачі, видаткові накладні, акти звірки взаєморозрахунків та будь-які інші первинні документи щодо виконання зобов'язань перед ТОВ "ГЕНІКС ЛЮМІН".
-заборони ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЬВІВІМПОРТ» (Код ЄДРПОУ 43440447) та ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕНІКС ЛЮМІН» (Код ЄДРПОУ 45612043) укладати договори про відступлення права вимоги, переведення боргу, факторингу, прощення боргу, а також вчиняти будь-які інші дії щодо заміни кредитора або боржника у зобов'язаннях, що виникли між цими юридичними особами.
-заборони ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЬВІВІМПОРТ» (Код ЄДРПОУ 43440447) до вирішення спору по суті відчужувати (продавати, дарувати, обмінювати, вносити до статутного капіталу інших юридичних осіб), передавати в заставу або іпотеку об'єкти основних засобів (зокрема транспортні засоби, складську техніку, обладнання та нерухоме майно), що належать Товариству на праві власності.
-заборонити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕНІКС ЛЮМІН» (Код ЄДРПОУ 45612043) відчужувати будь-яким третім особам майно (товари), отримане від ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» за будь-якими правочинами (договорами), укладеними у період з 12.09.2024 по поточну дату.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Березяк Н.Є.