ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.03.2026Справа № 910/781/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу №910/781/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літ. А; код ЄДРПОУ 30859524) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40; код ЄДРПОУ 20782312) про стягнення грошових коштів,
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повинен виконати свій обов'язок з виплати страхового відшкодування на користь позивача в порядку суброгації.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 14.06.2022 між ПАТ «СК «УСГ» (страховик) та ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0303-00002/00029.
2.2. ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ» звернулося до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
2.3. ПрАТ «АТП «Атлант» виставлено ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ» рахунок-фактуру №001170 від 01.02.2023 на загальну суму 26 284,79 грн.
2.4. ПрАТ «АТП «Атлант» та ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ» підписано Акт виконаних робіт на загальну суму 26 284,79 грн.
2.5. ПАТ «СК «УСГ» складено страховий акт №ДККА-82287 від 17.02.2023 щодо виплати ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ» страхового відшкодування в розмірі 21 021,91 грн.
2.6. Відповідно до платіжної інструкції №41980 від 17.02.2023 ПАТ «СК «УСГ» здійснило перерахунок грошових коштів у розмірі 21 021,91 грн на користь ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ».
2.7. ПАТ «СК «УСГ» складено заяву на виплату (страхового) відшкодування ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» №11/21463 від 23.02.2023.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
3.1 Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 21 021,91 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 22, 512, 514, 526, 549, 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статті 5, 22, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 2, 27 Закону України «Про страхування».
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо виконання обов'язку з відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач не надав відзив на позовну заяву.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали.
Зобов'язано позивача привести електронні докази складені іноземною мовою у відповідність до вимог ст. 10 і § 5 ГПК України та надати докази звернення до відповідача відповідно до ст. 35 Закону № 1961-I.
5.2. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 28.01.2026 о 18 год. 14 хв.
5.3. Отже, у строк до 13.02.2026 включно відповідач мав подати до суду відзив на позовну заяву/клопотання про продовження строку на подання відзиву.
5.4. Суд зазначає, що станом на день прийняття рішення судом, ні відзив, ні відповідне клопотання від відповідача до суду не надходили.
5.5. Також позивачем не виконано ухвалу суду від 28.01.2026 в частині приведення електронних доказів складених іноземною мовою у відповідність до вимог ст. 10 і § 5 ГПК України та надання доказів звернення до відповідача відповідно до ст. 35 Закону № 1961-I.
5.6. Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
5.7. Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5.8. За наведених обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи підтверджено обставини, пов'язані з порушенням матеріальних прав позивача?
- Чи наявні підстави у відповідача для виплати страхового відшкодування позивачу?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше та друге питання, а відповідач протилежне.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НЕДОВЕДЕННІСТЬ ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ.
7.1. Відповідно до пункту 59 частини 1 статті 1 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
7.2. Відповідно до частини 3 статті 102 Закону України «Про страхування» у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим.
Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
7.3. У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства (частина 4 статті 102 Закону України «Про страхування»).
7.4. Згідно з статтею 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
7.5. Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
7.6. Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед особою, якій завдано збитки (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому зобов'язання не припиняються, а відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора): замість особи, якій завдано збитки, прав кредитора набуває страховик.
7.7. Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
7.8. Частиною 1 статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
7.9. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
7.10. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
7.11. Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).
7.12. Позивач повідомляє, що 27.01.2023 в м. Собутка, Великопольке воєводство, Польща водій автомобіля DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , необережно маневруючи транспортним засобом, здійснив наїзд на автомобіль MERCEDES BENZ ACTORS 1841LS державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
7.13. Також позивач повідомляє, що згідно довідки поліції Польщі №0993563 від 27.01.2023 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
7.14. Позивач, посилаючись на виконання зобов'язання за Договором №28-0303-00002/00029 від 14.06.2022, здійснив виплату страхового відшкодування. У зв'язку з наведеним, позивач хоче реалізувати отримане право на відшкодування шкоди винною особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем.
7.15. Суд зазначає, що для відшкодування шкоди обов'язкова наявність наступних умов:
- підтверджено розмір завданої шкоди;
- встановлена неправомірність дій особи;
- між діями особи та шкодою є безпосередній причинно-наслідковий зв'язок;
- наявна вина особи.
7.16. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АТП «АТЛАНТ» здійснило ремонт транспортного засобу - Mercedes-Benz Actors 1841 LSNRA wb 3900 (державний номер НОМЕР_2 ) на загальну суму 26 284,79 грн.
7.17. Позивачем здійснено виплату власнику транспортного засобу Mercedes-Benz Actors 1841 LS (державний номер НОМЕР_2 ) - ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ» страхового відшкодування у розмірі 21 021,91 грн.
7.18. Отже, з наданих доказів можна підтвердити обставину понесення витрат ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ» у розмірі 26 284,79 грн на ремонт свого транспортного засобу, який є предметом Договору страхування №28-0303-00002/00029 від 14.06.2022.
7.19. Щодо дій особи (правомірних або неправомірних), наявності вини та причинно-наслідкового зв'язку, суд зазначає наступне.
7.20. До матеріалів справи додано електронний доказ - фотографію із зображенням об'єктів, які схожі на паперові документи із письмовим текстом на мові, відмінній від української.
7.21. Вказаний вище доказ не є допустимим та належним для встановлення обставин, пов'язаних із дорожньо-транспортною пригодою, про яку повідомляє позивач.
7.22. Матеріали справи не містять інші належні докази, які б дозволити встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди (місце, дату, час, учасників, дії учасників, схематичне відтворення та особи, що зафіксувала факт ДТП тощо).
7.23. Правомірність або неправомірність дій може бути встановлена у передбаченому законом спосіб. У даній справі позивач повідомляє, що дорожньо-транспортна пригода сталася в Польщі, а тому правомірність або неправомірність визначається в розрізі національного законодавства Польщі або міжнародних договорів, що поширюються на територію Польщі.
7.24. Неподання доказів, які об'єктивно можуть підтвердити обставини дорожньо-транспортної пригоди, позбавляє суд встановити, якщо припустити факт настання такої дорожньо-транспортної пригоди, наявність в діях особи правопорушення та вини, а також встановити причино-наслідкові зв'язки із шкодою, завданою потерпілій особі.
7.25. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено неправомірність дій особи та її вину, та причинно-наслідковий зв'язок з витратами ТОВ «АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ» у розмірі 26 284,79 грн.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПІДСТАВИ ВІДМОВИ У ВИПЛАТІ СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ.
8.1. Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон України від 01.07.2004, в редакції від 17.08.2022; чинний на час спірних правовідносин; далі ЗУ «1961-IV») обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
8.2. Згідно з статтею 5 ЗУ « 1961-IV» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
8.3. Статтею 10 ЗУ « 1961-IV» передбачено, що договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом «Зелена картка», що визнається і діє в цих країнах.
8.4. У разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування, посвідчений відповідним уніфікованим страховим сертифікатом «Зелена картка».
8.5. З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 станом на 27.01.2023 була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відповідно до полісу зеленої картки №90425202.
8.6 Відповідно до статті 22.1 ЗУ « 1961-IV» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
8.7. Статтею 29 ЗУ « 1961-IV» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
8.8. Згідно з частиною 36.2 статті 36 ЗУ «1961-IV» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
8.9. Статтею 32 ЗУ « 1961-IV» визначено випадки, коли шкода не відшкодовується, зокрема, відповідно до частини 32.1 страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
8.10. Отже, у відповідача наявна підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з недоведеністю обставин, за які страхувальник відповідача повинен нести цивільно-правову відповідальність.
8.11. Позивач повідомляє про подання заяви про виплату (страхового відшкодування) до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», однак в матеріалах справи відсутні належні докази направлення такої заява у електронній чи паперовій формі до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».
8.12. Відповідно до частини 37.1.4 статті 37 ЗУ « 1961-IV» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
8.13. Отже, у відповідача також наявна підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування через пропущення річного строку для подання заяви про виплату за шкоди заподіяну майну потерпілого.
8.14. Суд зазначає, що позивач (як страохвик за Договором №28-0303-00002/00029 від 14.06.2022) зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Прийняте рішення про страхове відшкодування своєму страховику автоматично не створює цивільних обов'язків для третіх осіб, майнові вимоги до третіх осіб підлягають обґрунтуванню, а тому ризики прийнятого рішення несе сам страховик.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ.
9.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
9.2. Частинами 3-4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
9.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
9.4. Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
9.5. Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
9.6. Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
9.7. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
9.8. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, а тому вимога про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 21 021,91 грн не підлягає задоволенню.
10. СУДОВІ ВИТРАТИ.
10.1. Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.03.2026
Суддя Ігор Курдельчук