ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.03.2026Справа № 910/15022/25
Суддя Н.Б. Плотницька, розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літ. А, 3-й поверх)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5)
про зобов'язання внести зміни до особового рахунку
Представники сторін: не викликались
02.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання внести зміни до особового рахунку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю підстав для зобов'язання Акціонерного товариства «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 153 479 грн 28 коп., що набуті відповідачем без достатньої правової підстави.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2025 відкрито провадження у справі № 910/15022/25, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
18.12.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
18.12.2025 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу.
02.01.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
06.01.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
06.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (далі по тексту - замовник, позивач у справі) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі по тексту - перевізник, відповідач у справі) шляхом прийняття в цілому пропозиції був укладений договір № 43-41564379/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі по тексту - договір), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до пункту 1.5 договору договір є публічним, за яким залізниця бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
12.09.2022 Акціонерним товариством "Українська залізниця" оприлюднено нову редакцію договору, яка введена в дію з 12.09.2022.
Відповідно до пункту 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи Залізниці.
Пунктом 8.8 договору передбачено, що у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері.
Згідно з пунктом 4.1 договору, розрахунки за цим договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розділі 15 договору.
На виконання пункту 2.3.3 договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № 2829531.
Пунктом 9.6 договору визначено, що умови договору мають пріоритет (вищу силу) над іншими правочинами укладеними між сторонами. У випадку наявності суперечностей між договором та такими іншими правочинами, виконанню підлягатимуть умови встановлені договором.
Згідно з пунктом 14 договору невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема Додаток 1-4 «Умови накопичення вагонів» (далі по тексту - додаток 1-4).
Відповідно до пункту 14.1 договору у випадку, якщо додатками до договору визначені умови інші ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.
Так, приписами додатку 1-4 встановлено, зокрема: на окреме замовлення Перевізник надає послуги Замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів Перевізника та/або вагонів Замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі по тексту - накопичення вагонів) (пункт 1).
Станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення (пункт 2 додатку 1-4).
Для організації накопичення вагонів Замовник направляє для погодження Перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду Перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення Замовника, Перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову (пункт 3 додатку 1-4).
В межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, Замовник щомісячно надає Перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки (пункт 4 додатку 1-4).
На станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення (пункт 5 додатку 1-4).
Початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику (пункт 6 додатку 1-4).
Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону Перевізником (пункт 7 додатку 1-4).
Час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23 (пункт 8 додатку 1-4).
За послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує: плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п. 9.1 додатку 1-4); за затримку вагонів Замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (пункт 9.2 додатку 1-4); за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору (пункт 9.3 додатку 1-4).
Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується.
Нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги (пункт 10 додатку 1-4).
Перевізник, у разі виникнення технічної або технологічної неможливості надання послуги, має право призупинити надання послуг в односторонньому порядку, письмово повідомивши про таке Замовника (пункт 13 додатку 1-4).
Так, 14.09.2022 Залізницею проведено аукціон щодо продажу послуги з використання 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда (зерновози).
Відповідно до Протоколу електронного аукціону № RCE001-UA-20220912-82723 Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" визнано переможцем.
З метою забезпечення здійснення перевезення маршрутним поїздом та з урахуванням приписів додатку 1-4 до договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" за допомогою власних інформаційних систем Залізниці подано замовлення на перевезення на жовтень 2022 року, зокрема Додатковий план перевезень за формою ГУ-12 № 2710 щодо відвантаження зі станції Андріяшівка на станцію Одеса-Порт (експ.) пшениці у кількості 54 вагони.
Залізницею узгоджено замовлення, що підтверджується відсутністю відмови Залізниці (пункт 3 додатку 1-4 до договору) та фактом подачі Залізницею вагонів під навантаження.
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" відвантажено, а Залізницею прийнято до перевезення 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда № 426502 зі станції Андріяшівка на станцію Одеса-Порт (експ.) пшениці, що підтверджується зокрема графами 7, 19, 20, 29 та 64 перевізного документа № 44569036, відомістю вагонів до нього та витягом з АРМ Вантажовідправника.
Відповідно до пункту 1.3 договору маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення Замовником, який відповідає установленій Перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
Водночас, станцією Андріяшівка за час накопичення маршрутного поїзда № 426502 нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" збір за зберігання вантажів у вагонах у розмірі 153 479 грн 28 коп. з ПДВ, що підтверджується Накопичувальною карткою № 06100062 та Переліком № 20221007.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що зважаючи на норми чинного законодавства відповідачем позивачу було надано послугу із накопичення вагонів, однак згідно накопичувальної картки позивачу нарахований збір за зберігання, на підставі чого в наступному списані грошові кошти із особового рахунку. Зважаючи на те, що вказана сума списана безпідставно, просить суд зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 153 479 грн 28 коп.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що оскільки завантажені вагони, простоювали із вини замовника, а саме: оформлялись перевізні документи відправником, відповідачем нарахований позивачу згідно з пункту 9 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вагонів. Крім того, відповідач вказує, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард", щодо вказаного спірного перевезення взагалі не надавалась послуга із накопичення вагонів, що підтверджується накопичувальною карткою № 0610062 від 06.10.2026.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, що діяв на момент укладання договору та надання послуги з накопичення вагонів, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України (що діяв станом на 06.03.2020 та 06.10.2022) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України (що діяв станом на 06.03.2020 та 06.10.2022), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (що діяв станом на 06.03.2020 та 06.10.2022) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України (що діяв станом на 06.03.2020 та 06.10.2022).
Відповідно до частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України (що діяв станом на 06.03.2020 та 06.10.2022) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статті 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 307 Господарського кодексу України (що діяв станом на 06.03.2020 та 06.10.2022) передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (стаття 5 Статуту).
Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Як встановлено судом, 06.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" відправило залізницею зі станції відправлення Андріяшівка 50 вагонів пшениці у складі одного маршрутного поїзда №426502, що підтверджується відповідною залізничною накладною №44569036.
З переліку № 20221007 вбачається, що станцією Андріяшівка за час накопичення маршрутного поїзда № 426502 нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" збір за зберігання вантажів у вагонах у розмірі 153 479 грн 28 коп. з ПДВ.
Згідно пункту 14 договору невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема, додаток 1-4 "Умови накопичення вагонів".
Відповідно до пункту 14.1 договору у випадку, якщо додатками до договору визначені умови інші, ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.
Так, приписами додатку 1-4 встановлено, зокрема: на окреме замовлення Перевізник надає послуги Замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів Перевізника та/або вагонів Замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі накопичення вагонів) (пункт 1).
Станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення (пункт 2 додатку 1-4).
Так, відповідач зазначає, що перевізником не надавалась послуга із накопичення вагонів на станції відправлення Андріяшівка, оскільки позивачем всупереч пункту 3 додатку 1-4 не направлено для погодження Перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них та не отримано за результатом розгляду такого звернення інформації про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них. Крім того, в Переліках № 20221007 та № 20221008 від 08.10.2022 відсутня така підстава стягнення відповідачем з позивача грошових коштів, як послуга «накопичення вагонів».
Однак, відповідно до пункту 2.6. Правил розрахунків перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Тобто, складання перевізних документів та накопичувальних карток є прерогативою саме Акціонерного товариства "Українська залізниця", а тому не включення послуги з накопичення вагонів для оплати замовником не може означати, що така послуга фактично не була надана.
Натомість, суд зазначає, як вбачається із матеріалів справи, зокрема відомості № 06100006 плати за користування вагонами, перевізник надав замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" під завантаження вагони, які були прийняті залізницею в період з 02.10.2022 до 06.10.2022 та, як зазначено в примітках до кожного вагону, входять до складу маршрутного поїзда.
Крім того, згідно накладної № 44569036 від 06.10.2022 в пункті 29 вказано, що дана відправка є групова/маршрутна, згідно пункту 19 - загальна кількість вагонів 50, згідно пункту 7 вказано на підставі яких заяв відправника здійснюється вказане перевезення вантажу.
Вказане узгоджується із поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" додатковим планом перевезень за формою ГУ-12 № 2710 щодо відвантаження зі станції Андріяшівка на станцію Одеса-Порт (експ.) пшениці у кількості 54 вагони.
Отже, відповідач надав позивачу, згідно договору послугу з накопичення вагонів, який мав ознаку «маршрутний» та за попередньою заявкою, без отримання якої не міг бути сформований маршрутний поїзд.
Згідно пунктів 6, 7 додатку 1-4 початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику. Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення приймання останнього вагону Перевізником.
Пунктом 8 додатку визначено, що час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
За послугу з накопичення вагонів замовник сплачує:
- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (пункт 9.1 додатку 1-4);
- за затримку вагонів Замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (пункт 9.2 додатку 1-4);
- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4 договору (пункт 9.3 додатку 1-4).
Згідно накладної 44569036 надані під завантаження вагони є власністю Філіалу "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Жодних документів на підтвердження того, що вказані вагони, що належать перевізнику були затримані, у зв'язку з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника, а не у зв'язку із накопиченням вагонів, відповідачем надано суду не було.
Так, згідно акту загальної форми ГУ-23 № 654 від 06.10.2022 останній складений у зв'язку із затримкою вагонів, що пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів відправником, час початку затримки 02.10.2022 16 год. 50 хв., час закінчення затримки 06.10.2022 06 год. 35 хв.
Згідно акту загальної форми ГУ-23 № 655 від 06.10.2022 останній складений у зв'язку із затримкою вагонів, що пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів відправником, час початку затримки 03.10.2022 16 год. 20 хв., час закінчення затримки 06.10.2022 06 год. 35 хв.
Згідно акту загальної форми ГУ-23 № 656 від 06.10.2022 останній складений у зв'язку із затримкою вагонів, що пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів відправником, час початку затримки 04.10.2022 12 год. 20 хв., час закінчення затримки 06.10.2022 06 год. 35 хв.
Саме на підставі цих актів станцією Андріяшівка за час накопичення маршрутного поїзда № 426502 нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" збір за зберігання вантажів у вагонах у розмірі 153 479 грн 28 коп. з ПДВ.
Разом з тим, як вбачається з відомості № 06100006 плати за користування вагонами перші вагони для формування маршрутного потягу були прийняті залізницею 02.10.2022, а останні - 06.10.2022, що відповідно до пунктів 6, 7 додатку 1-4 є часом початку та закінчення накопичення вагонів.
У постанові від 01.02.2024 у справі №915/305/22 Верховний Суд дійшов до висновку, що накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин, предметом яких є послуги, за які сплачується тариф, що вказує на відсутність такого елементу складу правопорушення як вина ТОВ СП «Нібулон». За таких обставин колегія суддів зазначає, що пункти 8, 9 наведених Правил не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, так як затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від АТ «Українська залізниця», а саме наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях АТ «Українська залізниця» з метою формування маршрутного потягу.
У постанові від 09.04.2024 у справі №915/5/23 Верховний Суд дійшов до висновку, що затримка вагонів під час їх накопичення для формування маршрутного поїзда не може вважатись одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.
З огляду на зазначене вище вбачається, що оформлення / не оформлення окремої накладної на кожну групу вагонів з маршрутного потягу, або одного документа на весь маршрутний потяг ніяк не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу в 50 вагонів з вантажем.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) у цьому випадку відбувається в межах договірних відносин (є предметом послуги, за яку сплачується тариф), отже, не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" та не має такого елементу, як вина відправника.
Щодо самого факту складення актів форми ГУ-23, то цей обов'язок сторін встановлено умовами пункту 8 додатку № 1-4, за яким час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Тобто, актами загальної форми ГУ-23 № 654, 655, 656 лише фіксувався час перебування вагонів на коліях загального користування, що також є предметом послуги "Накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд", оскільки кожен із вказаних актів відображає час, за який сплачується тариф.
Отже формування маршрутного поїзда № 426502 закінчилось 06.10.2022 після чого було сформовано накладну №44569036 від 06.10.2022.
Правовідносини з накопичення маршрутного поїзда з вантажем мають невід'ємну складову - перебування / накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона Перевізником (пункти 6, 7 додатку №1-4 до Договору), що водночас є предметом окремої послуги (додаток №1-4 до Договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому, що немає документів, а тому що не сформовано 50 вагонів (маршрут).
За таких обставин, суд зазначає, що пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від відповідача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного потяга.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, Суд приходить до висновку, що правовідносини сторін з накопичення вагонів для відправлення їх маршрутним поїздом мають невід'ємну складову - перебування вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона. Іншими словами, врегульована додатком 1-4 послуга накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда. Додатком №1-4 не передбачено стягнення додаткової плати за зберігання вантажу у межах послуги накопичування вагонів, оскільки ця складова вартості включена до плати за відповідну послугу.
А тому у даному випадку нарахування відповідачем в односторонньому порядку та списання грошових коштів у розмірі 153 479 грн 28 коп. є неправомірним.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України та абзацу 12 частини 2 статті 16 Цивільного Кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з пунктом 7.4 договору належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання Товариства коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку позивача про зарахування коштів на нього.
Таким чином, позовні вимоги позивача до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов'язання внести зміни до особового рахунку є обґрунтованими.
У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено спеціальні строки позовної давності до вимог позивача, встановлені статтями 134 і 136 Статуту.
Суд зазначає про те, що оскільки спірні грошові кошти фактично були списані не на виконання умов Договору, а відтак такий позов не може бути визнаний як такий, що випливає з перевезення, встановлені статтями 134, 136 Статуту залізниць України, спеціальні строки позовної давності до таких вимог не застосовуються, а позов поданий в порядку приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, до яких застосовується загальний строк позовної давності, який позивачем не пропущений.
Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість нарахування та списання відповідачем збору за зберігання вантажів в загальному розмірі 153 479 грн 28 коп. і оскільки остання в добровільному порядку не внесла відповідних змін до особового рахунку позивача, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов'язання внести зміни до особового рахунку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх, ідентифікаційний код 41564379) № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 153 479 грн 28 коп.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх, ідентифікаційний код 41564379) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька