ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.03.2026 м. КиївСправа № 910/14916/25
За позовом: ДЕПАРТАМЕНТУ ЕКОНОМІКИ ТА ІНВЕСТИЦІЙ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ);
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП";
про: стягнення 2.608.437,32 грн.
Суддя Сергій Балац
Секретар судового засідання Молодід Д.С.
Представники:
позивача: Павлов Р.В.;
відповідача: не з'явилися.
ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНВЕСТИЦІЙ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП" про стягнення 2.608.437,32 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено сплату пайового внеску у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 2.608.437,32 грн., з яких: 2.093.958,00 грн. - сума пайового внеску, 110.345,43 грн. - 3 % річних та 404.133,89 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14916/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 19.01.2026.
В підготовчому засіданні 19.01.2026 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.02.2026.
В судовому засіданні 16.02.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та повідомив про дату і час його проголошення, а саме: 02.03.2026 о 10:30.
В судовому засіданні 02.03.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши уповноваженого представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Рішенням КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва" від 23.12.2004 № 926/2336, зокрема, вирішено:
- передати товариству з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП", за умови виконання п. 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 4,69 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, в тому числі: частину земельної ділянки площею 4,09 га у Солом'янському районі м. Києва; частину земельної ділянки площею 0,60 га в Голосіївському районі м. Києва (п. 4);
- товариству з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП": питання пайової участі вирішити відповідно до рішення КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (п. 5.5).
Оскільки відповідачем не здійснено сплату пайового внеску у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури м. Києва від 04.06.2024 № 050/18-2166. Направлення зазначеної вимоги на адресу місцезнаходження відповідача підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи у вигляді копії.
Проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів пайової участі в сумі 2.093.958,00 грн. в порядку приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 110.345,43 грн. та інфляційних втрат в сумі 404.133,89 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI).
Так, до 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту були врегульовані приписами статті 40 Закону № 3038-VI.
Приписами частин 1-3 статті 40 Закону № 3038-VI було визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Рішенням КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).
Пунктом 3.1 Порядку визначено, що пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Положеннями пункту 3.3 Порядку передбачено, що в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Частиною 9 статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Так, Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Закон № 132-IX) статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 01.01.2020.
Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону № 3038-VI обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
(1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
(2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Наведене свідчить про те, що норми абзацу 1 та 2 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21 та від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23.
Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 зазначив про те, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
Відповідно до реєстру документів єдиної державної електронної системи у сфері будівництва: державною інспекцією архітектури та містобудування України: 23.02.2024 видано сертифікат № ІУ123240213665 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів - "Будівництво багатофункціонального торговельно-розважального комплексу з підземним паркінгом на вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва" (Коригування); вид будівництва - нове будівництво; назва об'єкта - супермаркет; загальна площа - 3.877,70 кв.м.; кошторисна вартість будівництва - 80230 тис. грн.; дата початку будівництва - 07.06.2012; замовник будівництва - відповідач.
Укладеного між сторонами спору договору пайової участі та звернення замовника будівництва (відповідача) із заявою до позивача про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва матеріали справи не містять.
Абзацом 2 пункту 4.3 Порядку визначено, що прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати.
У випадку, якщо замовниками об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов'язку щодо перерахування коштів пайової участі саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 915/149/23.
Приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Пунктом 3.4 Порядку передбачено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Розрахунок заявленої до стягнення суми безпідставно збережених грошових коштів пайової участі в сумі 2.093.958,00 грн. здійснений позивачем на підставі пункту 6.4 Порядку (із змінами, внесеними рішенням КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 19.12.2019 № 460/8033), а саме:
- РПУ = ЗКВ об'єкта Х 4 %, з яких:
- РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн.);
- ЗКВ об'єкта - загальна кошторисна вартість об'єкта будівництва/реконструкції, визначена відповідно до пункту 6.2 Порядку (грн.);
- ЗКВ об'єкта = S об'єкта Х N нежитл, з яких:
- S об'єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об'єкту будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв.м.);
- N нежитл - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об'єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13.500,00 грн. (грн./кв.м.).
Тобто: 2.093.958,00 грн. = 52.348.950,00 (3.877,70 Х 13.500,00) Х 4 %.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми безпідставно збережених грошових коштів пайової участі суд визнав його арифметично вірним.
Підсумовуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми безпідставно збережених грошових коштів пайової участі в сумі 2.093.958,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки обов'язок з перерахування коштів пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва до місцевого бюджету не виконаний відповідачем ні до прийняття ні після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 915/149/23.
Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав грошове зобов'язання у встановлений строк, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 110.345,43 грн. та інфляційних втрат в сумі 404.133,89 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП" (Україна, 03189, місто Київ, вул. Здановської Юлії, будинок 58А, приміщення 127, ідентифікаційний код: 31811499) на користь ДЕПАРТАМЕНТУ ЕКОНОМІКИ ТА ІНВЕСТИЦІЙ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (Україна, 01044, місто Київ, ВУЛ. ХРЕЩАТИК, будинок 36, ідентифікаційний код: 04633423) суму пайового внеску в розмірі 2.093.958 (два мільйони дев'яносто три тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 110.345 (сто десять тисяч триста сорок п'ять) грн. 43 коп., інфляційні втрати в сумі 404.133 (чотириста чотири тисячі сто тридцять три) грн. 89 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 31.301 (тридцять одна тисяча триста одна) грн. 25 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 05 березня 2026 року
Cуддя Сергій Балац