ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.03.2026 м. КиївСправа № 910/12898/25
За позовом: приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ";
до: товариства з обмеженою відповідальністю "АБР ЕЛЕКТРИК";
про: стягнення 56.470,75 грн.
За зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АБР ЕЛЕКТРИК";
до: приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ";
про: стягнення 33.678,45 грн.
Суддя Сергій Балац
Секретар судового засідання Молодід Д.С.
Представники:
позивача (відповідача за зустрічним позовом): Ланчковський Ю.В.;
відповідача (позивача за зустрічним позовом): Кузнець О.М.
Приватне акціонерне товариство "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АБР ЕЛЕКТРИК" про стягнення 56.470,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено виконання зобов'язання з поставки товару за договором купівлі-продажу, укладеного сторонами спору у спрощений спосіб, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 56.470,75 грн., з яких: 33.678,45 грн. - основна заборгованість у вигляді попередньої оплати, 3.792,29 грн. - 3 % річних та 19.000,01 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12898/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: погодженням між сторонами строків поставки товару; часткову затримку поставки товару з незалежних від відповідача підстав; недобросовісну поведінку позивача.
До господарського суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "АБР ЕЛЕКТРИК" (далі - позивач за зустрічним позовом/відповідач за первісним позовом) до приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" (далі - позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 33.678,45 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом порушено грошове зобов'язання за договором купівлі-продажу, укладеного сторонами спору у спрощений спосіб, що призвело до звернення позивача за зустрічним позовом до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості в сумі 33.678,45 грн.
Ухвалою від 25.11.2025 № 910/12898/25 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/12898/25 та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/12898/25.
Ухвалою від 25.11.2025 № 910/12898/25 подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 22.12.2025.
Відповідач за зустрічним позовом скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким зустрічний позов відхилив з урахуванням: відсутності погодження між сторонами строку поставки товару, оскільки рахунок-фактура від 10.01.2022 № 31 не був направлений відповідачу за зустрічним позовом; відповідач за зустрічним позовом відмовився від отримання товару листом від 20.04.2022 № 04/00-001142 та повернення попередньої оплати; довіреність від 10.06.2022 № 164 свідчить лише про готовність відповідача за зустрічним позовом прийняти оплачений товар.
В підготовчому засіданні 22.12.2025 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 26.01.2026.
В судовому засіданні 26.01.2026 суд на місці ухвалив: відкласти судове засідання на 09.02.2026.
До господарського суду надійшло клопотання відповідача за зустрічним позовом про визнання рахунку-фактури від 10.01.2022 № 31 та електронного листування між сторонами спору недопустимими доказами.
В судових засіданнях 09.02.2026 та 16.02.2026 оголошено перерви до 16.02.2026 та до 02.03.2026 відповідно.
В судовому засіданні 02.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та повідомив про те, що вступна та резолютивна частини рішення будуть проголошені в цьому судовому засіданні.
В судовому засіданні 02.03.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
На підставі усних домовленостей між сторонами спору з приводу поставки та оплати товару відповідачем за первісним позовом виставлений позивачу за первісним позовом рахунок-фактуру від 10.01.2022 № 31 на суму 67.356,90 грн. із зазначенням, зокрема, найменування товару (IME12-04BPSZC0S Датчик інд.М12 рнр. НО 4мм М12; DOS-1205-G Кабельний роз'єм прямий), виробника товару (Sick), кількості товару та строку поставки (8-12 тижнів).
Вказаний рахунок частково сплачений позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.01.2022 № 181 на суму 33.678,45 грн.
Вказані первинні документи наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Факт виставлення відповідачем за первісним позовом рахунку-фактури та часткова його оплата позивачем за первісним позовом свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Позивач за первісним позовом стверджує, що відповідачем за первісним позовом не здійснено виконання зобов'язання з поставки товару в обумовлений строк (10 днів), що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості у вигляді попередньої оплати в сумі 33.678,45 грн.
Також позивачем за первісним позовом заявлені вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 3 % річних в сумі 3.792,29 грн. та інфляційних втрат в сумі 19.000,01 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Приписом частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Так, в призначенні платежу платіжної інструкції від 13.01.2022 № 181 на суму 33.678,45 грн. є посилання на те, що платіж є передплатою 50 % за рахунком-фактурою від 10.01.2022 № 31. Відтак, позивач за первісним позовом був обізнаний і про існування вказаного рахунку-фактури і про інформацію, яка в ньому зазначена (найменування товару, виробника товару та строку поставки.
Враховуючи вказану обставину судом відхилені твердження позивача за первісним позовом про відсутність погодження між сторонами строку поставки товару та визнання рахунку-фактури від 10.01.2022 № 31 недопустимим доказом.
Відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом листом від 23.02.2022 № 23-02/22 про затримку поставки товару виробником (Sick) та просив офіційно повідомити про прийняте рішення з приводу збільшення термінів поставки. Отримання вказаного листа засобами електронної пошти позивач за первісним позовом не заперечує. Проте, відповіді на зазначений лист позивач за первісним позовом не надав.
Водночас, відповідач за первісним позовом отримав лист-звернення позивача за первісним позовом від 20.04.2022 № 04/00-001142 про повернення попередньої оплати в сумі 48.507,45 грн. Водночас, зазначеної суми попередньої оплати позивач за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом фактично не перераховував.
Відтак, листом-зверненням від 20.04.2022 № 04/00-001142 позивач за первісним позовом відмовився від отримання товару, про що останній не заперечує у відзиві на зустрічний позов.
При цьому, позивачем за первісним позовом надана довіреність від 10.06.2022 № 164 на отримання матеріальних цінностей від відповідача за первісним позовом.
Положеннями частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Із вказаного принципу добросовісності походить доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).
При цьому, приймаючи до уваги: обізнаність про істотні умови укладеного між сторонами спору договору поставки; відсутність реагування на запит про продовження строку поставки; звернення на повернення некоректної суми попередньої оплати, а також відсутність здійснення повної оплати за товар від іноземного виробника, дії позивача за первісним позовом, за висновками суду, свідчать про суперечливу поведінку останнього, що суперечить принципу добросовісності при виконанні зобов'язань сторонами.
Також суд приймає до уваги те, що відмова від отримання товару, викладена у листі-зверненні від 20.04.2022 № 04/00-001142, фактично мотивована не затримкою поставки товару відповідачем за первісним позовом, а браком коштів у позивача за первісним позовом.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Враховуючи викладені вище обставини, за висновками суду, відповідачем за первісним позовом в підтвердження обставини відсутності неправомірних дій в процесі виконання зобов'язання з поставки товару, подано до суду саме таку кількість доказів (електронне листування, завчасне попередження про затримку поставки іноземним виробником та фактичне погодження на таку поставку без 100 % попередньої оплати), яка переважує доводи позивача за первісни позовом про таку обставину.
Приймаючи до уваги викладені вище обставини позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у вигляді попередньої оплати в сумі 33.678,45 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3.792,29 грн. та інфляційних втрат в сумі 19.000,01 грн. задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості, у задоволенні якої судом відмовлено.
Положеннями частини 4 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Таким чином, позовна вимога за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом вартості частини неоплаченого товару в сумі 33.678,45 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 та пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору за зустрічним та первісним позовами на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати позивача за первісним позовом покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" (Україна, 40020, Сумська обл., місто Суми, ПРОСПЕКТ КУРСЬКИЙ, будинок 6, ідентифікаційний код: 00220434) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АБР ЕЛЕКТРИК" (Україна, 02132, місто Київ, ВУЛИЦЯ САДОВА 117, будинок 7, ідентифікаційний код: 41855024) заборгованість в сумі 33.678 (тридцять три тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 45 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 05 березня 2026 року
Cуддя Сергій Балац