Справа № 909/381/25
27.02.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська
(вул. Мулика, буд. 9, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківська область, 76018)
в інтересах держави в особі:
Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області
(вул. М. Грушевського буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський
район, Івано-Франківська область, 76608)
до відповідачів: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради
(вул. Любомира Гузара, буд. 15, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківська область, 76019)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"
(вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківська область,76019)
про визнання недійсними додаткових угод № 2, № 3, № 4 до договору постачання електричної енергії № 2021/8/1 від 12.01.2022 та стягнення грошових коштів в сумі 141 181, 97 гривень,
за участю:
від прокуратури: Кутинської Наталії Ярославівни,
від позивача: Попович Віталії Іванівни,
від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд": Дмитрука Олега Івановича,
від відповідача - Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради: представник в судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У березні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області із позовною заявою до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод № 2, № 3, № 4 до договору постачання електричної енергії № 2021/8/1 від 12.01.2022 та стягнення грошових коштів в сумі 141 181, 97 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. Ухвалою від 31.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 06.05.2025; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу в строк п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.
6. 14.04.2025 за вх. № 6167/25 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" Дмитрука О. І. надійшов відзив на позовну заяву.
7. 15.04.2025 за вх. № 6231/25 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області В. Попович надійшли письмові пояснення по справі.
8. 17.04.2025 за вх. № 6465/25 через підсистему "Електронний суд" від керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська Стефанишина І. Я. надійшла заява із поясненнями по справі.
9. 05.05.2025 за вх. № 7429/25 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" Дмитрука О. І. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
10. Судове засідання призначене на 06.05.2025 не відбулося, у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування приміщень Господарського суду Івано-Франківської області.
11. Ухвалою від 06.05.2026 суд призначив підготовче засідання на 20.05.2025.
12. Ухвалою від 20.05.2026 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вх. № 7429/25 від 05.05.2025) про зупинення провадження у справі та зупинив провадження у справі № 909/381/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
13. Ухвалою від 09.01.2026 суд поновив провадження у справі № 909/38125; підготовче засідання призначив на 03.02.2026.
14. Ухвалою від 03.02.2026 суд закрив підготовче провадження у справі № 909/381/25 та призначив розгляд справи по суті на 19.02.2026.
15. В судовому засіданні 19.02.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву для проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення до 27.02.2026.
16. У судовому засіданні 27.02.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
17. Позиція прокуратури. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2022 між Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2021/8/1. Після чого, сторонами, в порушення вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", укладено додаткові угоди № 2 від 22.09.2022, № 3 від 05.10.2022 та № 4 від 24.10.2022 до вищевказаного договору, якими зменшено обсяги електричної енергії та збільшено її вартість, що призвело до безпідставної сплати Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" бюджетних коштів. Відтак, враховуючи положення Закону України "Про публічні закупівлі", вказані додаткові угоди до договору мають бути визнані недійсними в судовому порядку, а безпідставно отримані постачальником кошти у розмірі 141 181, 97 гривень - повернуті до місцевого бюджету.
18. Позиція позивача. У письмових поясненнях по суті спору вказала що Департамент освіти і науки Івано-Франківської міської ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету та у разі задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до договору постачання електричної енергії № 2021/8/1 від 12.01.2022 та стягнення грошових коштів в сумі 141 181, 97 гривень, вказані грошові кошти необхідно стягнути на користь Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради як головного розпорядника коштів згідно оспорюваних додаткових угод.
19. Позиція відповідача - Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради. Відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
20. Позиція відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд". У поданому до суду відзиві на позов відповідач зазначив, що внесення змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку відбувалося шляхом укладення додаткових угод, а також було обґрунтованим та документально підтвердженим. Зазначає про те, що листом Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії" Уповноважений орган вказав на можливість використання для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку інформацію про результати торгів на РДН та ВДР, яку оприлюднює відповідно до Закону № 2019 ДП "Оператор ринку" на власному веб-сайті (https://www.oree.com.ua/). Показником, який одночасно враховує ціну та обсяги купівлі-продажу електроенергії, є середньозважена ціна електричної енергії, яка складається за результатами торгів на РДН та ВДР.
21. Відповідно до механізму зміни ціни, що описаний пунктом 13.2.2. Договору, ТОВ "Прикарпатенерготрейд" у письмовій формі зверталось до Споживача із пропозицією внесення змін до договору. На момент укладення договору ціна на ринку на добу наперед (далі - РДН) становила 2, 85507 грн без ПДВ та тарифу на передачу. Складова ціни електричної енергії на момент укладення договору становила 2, 915 грн без ПДВ та тарифу на передачу. Тобто, на момент укладення договору ніякого демпінгу зі сторони постачальника не було. Ціна укладеного договору була вищою, ніж ціна на РДН ОЕС на 2 %. Свідомого заниження цінової пропозиції, про яке наголошує позивач, не було.
22. Також ТОВ "Прикарпатенерготрейд" зазначило, що щодо зміни ціни за одиницю електричної енергії більше, ніж на 10 % за один період, то необхідно звернути увагу на те, що законодавством не передбачено кількість додаткових угод, які можуть підписати сторони щодо зміни ціни за одиницю в межах 10 %. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Виходячи з цього, було підписано 3 додаткові угоди щодо зміни ціни за одиницю товару, що опубліковані на веб-сайті Уповноваженого органу, кожна з яких не перевищувала 10 %, відповідно порушень законодавства в частині зміни ціни в межах 10 % не відбулось. Збільшення ціни за одиницю товару було проведено відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та згідно вимог договору.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
23. Як встановлено з матеріалів справи, 01.12.2021 на електронному майданчику "Prozorro" Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-01-007726-b (Електрична енергія), обсяг електричної енергії 874 970 кВт*год з очікуваною вартістю 4 112 359, 00 гривень з ПДВ, джерело фінансування - місцевий бюджет.
24. За результатами проведеної процедури закупівлі, переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" з ціновою пропозицією 3 423 554, 62 гривень з ПДВ.
25. За результатами закупівлі 12.01.2021 між Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради (надалі - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (надалі - Постачальник) укладено Договір № 2021/8/1 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).
26. Згідно із пунктом 1.1. Договору, цей Договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
27. За пунктом 1.2. Договору, умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ). Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом - Сторони.
28. Відповідно до пункту 2.1. Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб Об'єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
29. Обсяг закупівлі електричної енергії складає - 874 970 кВт/год (п. 2.2. Договору).
30. У пункті 5.2. Договору сторони дійшли згоди про те, що загальна вартість цього Договору становить 3 423 554, 62 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ 20 % 570 592, 44 грн.
31. Пунктами 5.3., 5.4. Договору передбачено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
32. Згідно підпункту 10 пункту 6.1. Договору, Споживач має право оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії Постачальника, що порушують права Споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених законодавством та цим Договором.
33. Відповідно до підпунктів 2 та 10 пункту 7.1. Договору, Постачальник зобов'язується нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором. Протягом 3 (трьох) днів від дати, коли Постачальнику стало відомо про нездатність продовжувати постачання електричної енергії Споживачу, він зобов'язується проінформувати Споживача про його право: вибрати іншого електропостачальника та про наслідки невиконання цього; перейти до електропостачальника, на якого в установленому порядку покладені спеціальні обов'язки (постачальник "останньої надії"); на відшкодування збитків, завданих у зв'язку з неможливістю подальшого виконання Постачальником своїх зобов'язань за цим Договором.
34. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної у заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору, та укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач (п. 13.1. Договору).
35. Пунктом 13.2. Договору передбачено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі":
- Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
- Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.
- Покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
- Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
- Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Сторони вносять до Договору зміни у разі зміни регульованого тарифу на передачу та/або розподіл електричної енергії, з моменту набрання чинності нормативно-правовим актом, яким встановлено (змінено) регульовану ціну (тариф) на передачу та/або розподіл електричної енергії. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в дію в порядку встановленому законодавством) норматично-правові акти відповідного уповноваженого органу або держави щодо встановлення (зміни) регульованого тарифу на передачу та/або розподіл електричної енергії (якщо включено в предмет закупівлі послуги з розподілу та/або передачі);
- Зміни умов у зв'язку із застосуванням положень п. 13.2.6 цього Договору.
36. За приписами пункту 14.1. Договору, невід'ємною частиною цього Договору є:
- Додаток 1 "Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу".
- Додаток 2 "Комерційна пропозиція до Договору про постачання електричної енергії".
- Додаток 3 "Договірні обсяги постачання електричної енергії Споживачу".
- Додаток 4 "Межа балансової належності об'єктів Замовника (дислокація закладів освіти Івано-Франківської міської ради)".
37. Одночасно з Договором сторонами також було підписано додаток № 2 до Договору - комерційну пропозицію, за якою, ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3, 912768 кВт/год з ПДВ. В ціну включено тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО", затверджений постановою НКРЕКП № 1998 від 04.11.2020. У разі укладення Договору з дотриманням положень Закону України "Про публічні закупівлі", зміна ціни цього Договору допускається із настанням підстав, передбачених ч. 5 ст. 41 згаданого Закону. У разі зміни ціни цього Договору з підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", факт коливання ціни за одиницю товару повинен бути обґрунтованим та документально підтвердженим сторонами.
38. В подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору, відповідно до яких, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внесено зміни до Додатку 1 до Договору.
39. Так, як встановлено з матеріалів справи, 22.09.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою викладено пункт 2.2. договору, пункт 1.1. комерційної пропозиції у новій редакції, та відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 839 371 кВт/год; ціну електричної енергії за 1 кВт/год встановлено в сумі 4, 255572 грн за 1 кВт. з ПДВ. За умовами п. 5 Додаткової угоди № 2, ця угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.09.2022.
40. У підтвердження коливання ціни відповідач надав фактографічну довідку Івано-Франківської торгово-промислової палати від 15.08.2022 № В-303, яка містить інформацію (у вигляді додатків) з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", про середньозважені ціни купівлі продажу за 10 днів липня (01.07. - 10.07) 2022 року на ринку "на добу на перед" та її порівняння з 10 днями серпня (01.08. - 10.08) 2022 року та 10 днів серпня 2021 року.
41. 05.10.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, якою викладено пункт 2.2. договору, пункт 1.1. комерційної пропозиції у новій редакції, та відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 832 181 кВт/год; ціну електричної енергії за 1 кВт/год встановлено в сумі 4, 6319712 грн за 1 кВт. з ПДВ. За умовами п. 5 Додаткової угоди № 2, ця угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 16.09.2022.
42. У підтвердження коливання ціни відповідач надав фактографічну довідку Івано-Франківської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № В-354, згідно з якою, зокрема, середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за серпень (01.08 - 31.08) 2022 року складає 2 993, 06 грн/МВт/год, а середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 10 днів вересня (01.09 - 10.09) 2022 року складає 3 303, 40 грн/МВт/год, відсоток коливання ціни: +10, 37.
43. 24.10.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, якою викладено пункт 2.2. договору, пункт 1.1. комерційної пропозиції у новій редакції, та відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 815 842 кВт/год; ціну електричної енергії за 1 кВт/год встановлено в сумі 5, 0452572 грн за 1 кВт. з ПДВ. За умовами п. 5 Додаткової угоди № 2, ця угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.10.2022.
44. У підтвердження коливання ціни відповідач надав фактографічну довідку фактографічну довідку Івано-Франківської торгово-промислової палати від 11.10.2022 № В-417, згідно з якою, зокрема, середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за серпень (01.08 - 31.08) 2022 року складає 2 993, 06 грн/МВт/год, а середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за вересень (01.09 - 30.09) 2022 року складає 3 503, 26 грн/МВт/год, відсоток коливання ціни: +17, 15.
45. За період дії Договору про закупівлю № 2021/8/1 від 12.01.2022 та Додаткових угод до нього з 12.01.2022 по 31.12.2022, згідно наявних в матеріалах справи актів приймання - передачі ТОВ "Прикарпатенерготрейд" поставило Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради 815 594 кВт електричної енергії.
46. Департаментом освіти і науки Івано-Франківської міської ради за означеними актами про використану електричну енергію до Договору про закупівлю № 2021/8/1 від 12.01.2022 та Додаткових угод до нього сплачено на користь ТОВ "Прикарпатенерготрейд" у 2022 році грошові кошти за поставлену електричну енергію в загальній сумі 3 332 412, 08 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
47. Прокурор зазначає, що сторонами при укладенні додаткових угод № № 2 - 4 до Договору № 2021/8/1 від 12.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу порушено вимоги пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме зміни до Договору відбулися шляхом так званого "каскадного" укладення Додаткових угод № 2 від 22.09.2022, № 3 від 05.10.2022, № 4 від 24.10.2022 до вказаного Договору, що призвело до того, що ціна за одиницю товару зросла із 3, 912768 грн. до 5, 0452572 грн., тобто на + 28, 9 %, а відтак споживачем здійснено оплату товару за значно вищою ціною, ніж він розраховував під час укладення договору.
48. Прокурор вказує, що фактографічні довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати, які стала підставою для укладення Додаткових угод до Договору не можуть бути розцінені, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору № 2021/8/1 від 12.01.2022 в частині збільшення вартості товару, оскільки не містять даних на підтвердження наявності коливання ціни з моменту укладення Договору № 2021/8/1 від 12.01.2022 до внесення змін до нього.
49. Прокурор доводить, що Додаткові угоди № № 2 - 4 до Договору № 2021/8/1 від 12.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладені сторонами за відсутності правових підстав (документального підтвердження такого коливання), а тому підлягають визнанню судом недійсними з моменту їх укладання, а безпідставно збережені Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" грошові кошти у розмірі 141 181, 97 гривень мають бути повернуті останнім до бюджету Івано-Франківської міської ради.
50. 10.03.2025 Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська скеровано лист № 09.50-69-1222ВИХ-25 до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, в якому повідомлено про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" внаслідок укладення Додаткових угод до Договору № 2021/8/1 від 12.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу та про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, та звернення до суду з позовом про визнання недійсними Додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 141 181, 97 гривень.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
51. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
52. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
53. Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
54. Системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).
55. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
56. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
57. З матеріалів справи вбачається, що позивач - Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області - є орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
58. Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
59. Водночас Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21 зауважено, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес і стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна й інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, може порушувати економічні інтереси територіальної громади області.
60. Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.
61. Відповідно до положень статті 142 Конституції України, частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
62. Згідно із частинами 1, 2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
63. За приписами частини 5 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
64. За положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
65. У статті 26 Бюджетного кодексу України закріплено, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
66. Джерелом фінансування вказаної у позовній заяві закупівлі є кошти місцевого бюджету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області.
67. Велика Палата Верховного Суду Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 підтвердила висновок про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі.
68. З огляду на викладене, Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
69. Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти, є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.
70. Відповідно прокурор у даній справі цілком обґрунтовано визначив Івано-Франківську міську раду Івано-Франківської області позивачем за пред'явленим ним до суду позовом, оскільки остання є головним розпорядником бюджетних коштів у спірних правовідносинах, а відтак набуває статусу позивача у відповідності до вимог абзацу 2 частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України.
71. 10.03.2025 Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська скеровано лист № 09.50-69-1222ВИХ-25 до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, в якому повідомлено про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" внаслідок укладення Додаткових угод до Договору № 2021/8/1 від 12.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу та про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, та звернення до суду з позовом про визнання недійсними Додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 141 181, 97 гривень.
72. Враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.
Щодо суті спору.
73. Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
74. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
75. Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
76. Частинами 1 - 3 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
77. За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
78. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 якого договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
79. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
80. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
81. Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
82. За правилами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
83. Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 цього Закону. Зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару у сторону збільшення чи у сторону зменшення. Що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, разом із тим, не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.
84. В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
85. Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п'ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом із тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 11.10.2023 у справі № 903/742/22).
86. В постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
87. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).
88. З аналізу вищенаведеного слідує, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Тобто, повинно бути доведено наявність коливання ціни у бік підвищення на ринку електроенергії за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткових угод.
89. Водночас, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 по справі № 903/366/22 зазначає, що виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
90. Верховний Суд також вказує, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання ним договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.
91. Відтак, з урахуванням положень закону щодо можливості зміни ціни виключно у разі коливання ціни такого товару на ринку, дослідженню та встановленню підлягає наявність факту такого коливання.
92. При цьому суд зазначає, що ціна на електричну енергію є динамічною та змінюється як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.
93. Приймаючи до уваги, що внесення змін до договору відбувається на підставі положень статті 652 Цивільного кодексу України, першочерговим є питання можливості сторін передбачити таку зміну обставин та закласти її у підприємницький ризик.
94. Заразом, оскільки договір укладається за наслідком проведення тендеру та обрання переможця, який фактично запропонував найнижчу ціну, що відповідно є вигідним для покупця електричної енергії, за висновком суду істотність зміни ціни має розглядатися та оцінюватися не у порівнянні з найменшою ціною у період дії договору, а принаймні з ціною, що мала місце станом на момент подачі тендерної пропозиції.
95. В рамках розгляду господарської справи № 922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю. Відповідаючи на це питання Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 виклала правовий висновок про те, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
96. Господарський суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові № 920/19/24 від 21.11.2025 підтвердила, що не вбачає підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
97. Однак, у даному випадку ціна товару загалом збільшилася на 28, 9 % від вартості, встановленої у Договорі № 2021/8/1 від 12.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу.
98. Обґрунтуванням укладання Додаткових угод № № 2, 3, 4 послугували надані відповідачем фактографічні довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати від 15.08.2022 № В-303, від 14.09.2022 № В-354 та від 11.10.2022 № В-417.
99. Суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що такі не містять інформації щодо коливання ціни на електричну енергію, що за змістом вищенаведених приписів статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. Надані відповідачем документи не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не можуть бути розцінені, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору в частині збільшення ціни, оскільки у таких документах має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).
100. Як встановлено судом питання щодо внесення змін до Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" вперше здійснено на підставі даних фактографічної довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати від 15.08.2022 № В-303.
101. У фактографічій довідці Івано-Франківської торгово-промислової палати від 15.08.2022 № В-303, міститься інформацію (у вигляді додатків) з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", про середньозважені ціни купівлі продажу за 10 днів липня (01.07. - 10.07) 2022 року на ринку "на добу на перед" та її порівняння з 10 днями серпня (01.08. - 10.08) 2022 року та 10 днів серпня 2021 року.
102. Однак, у зазначеній фактографічній довідці Івано-Франківської ТПП від 15.08.2022 № В-303 не наведено розрахунок вартості електроенергії станом на попередні календарні дати, у тому числі дати подання пропозиції (17.12.2021), укладання Договору (12.01.2022), звернення до Івано-Франківської ТПП (15.08.2022), дати укладання Додаткової угоди № 2 (22.09.2022) та дані про відсоток коливання ціни електроенергії на ринку у вказаний період.
103. Так, як встановлено з матеріалів справи, 22.09.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою викладено пункт 2.2. договору, пункт 1.1. комерційної пропозиції у новій редакції, та відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 839 371 кВт/год; ціну електричної енергії за 1 кВт/год встановлено в сумі 4, 255572 грн за 1 кВт з ПДВ. За умовами п. 5 Додаткової угоди № 2, ця угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.09.2022.
104. Суд зазначає, що до принципів здійснення публічних закупівель (згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі") віднесені максимальна економія, а також ефективність та пропорційність. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").
105. Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору (на таких твердження неодноразово акцентував увагу Верховний Суд, для прикладу у постановах від 16.02.2023 по справі № 903/383/22, від 31.05.2022 по справі № 927/515/21).
106. Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України).
107. Відповідно до частин 1 - 3 статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
108. Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.02.022 у справі № 922/4089/20.
109. Відтак суд приходить до висновку, що Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції відповідача про збільшення ціни підписав Додаткову угоду № 2, внаслідок чого обсяг електроенергії зменшено з 874 970 до 839 371 кВт/год, а ціну за 1 кВт/год підвищено з 3, 912768 грн до 4, 255572 грн з ПДВ., яка на 8, 61 % більше ніж передбачено Договором № 2021/8/1 від 12.01.2022, без належного не те документального підтвердження, що призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.
110. За правилами частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
111. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.
112. Згідно із приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
113. За наведеного вбачається, що Додаткова угода № 2 від 22.09.2022 укладена з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положень статті 203 Цивільного кодексу України та без належних обґрунтувань підвищення ціни за одиницю товару, а тому суд приходить до висновку, що така угода є недійсною.
114. Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
115. Верховний Суд неодноразово наголошував, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Зокрема, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору (постанови Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 по справі за № 913/368/19)
116. Як наслідок, всі наступні зміни істотних умов Договору в частині збільшення ціни за постачання електричної енергії, внесені Департаментом освіти і науки Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Прикарпатенерготрейд" додатковими угодами № № 3, 4, здійснені з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", так як кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично є незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна по послідуючій буде фактично перевищувати підняття ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % визначених в пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у порівнянні з ціною зазначеною у Договорі.
117. Водночас суд вважає за необхідне зазначити наступне.
118. На підставі фактографічної довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № В-354 між Споживачем та Постачальником 05.10.2022 укладено Додаткову угоду № 3, якою змінено умови Договору з 16.09.2022 в частині збільшення ціни за 1 кВт електричної енергії з 3, 912768 грн до 4, 6319712 грн, яка на 8, 84 % більша ніж передбачено попередньою додатковою угодою і на 18, 03 % більша від основного договору.
119. У фактографічній довідці Івано-Франківської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № В-354 не наведено розрахунок вартості електроенергії станом на попередні календарні дати, у тому числі дати укладання Договору (12.01.2022), дати укладання Додаткової угоди № 2 (22.09.2022), звернення до Івано-Франківської ТПП (15.08.2022), та дані про відсоток коливання ціни електроенергії на ринку у вказаний період.
120. На підставі фактографічної довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати від 11.10.2022 № В-417 між Споживачем та Постачальником 24.10.2022 укладено Додаткову угоду № 4, якою змінено умови Договору з 01.10.2022 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з 4, 6319712 грн. до 5, 0452572 грн., яка на 8, 92 % більша ніж передбачено попередньою Додатковою угодою та на 28, 9 % більша від основного договору.
121. Водночас, зміни, внесені Додатковою угодою № 3, поширюють свою дію на відносини, що виникли з 16.09.2022, а зміни, внесені Додатковою угодою № 4, поширюють свою дію на відносини, що виникли з 01.10.2022, тобто мають різницю в часі всього 14 днів.
122. У фактографічній довідці Івано-Франківської від 11.10.2022 № В-417 не наведено розрахунок вартості електроенергії станом на попередні календарні дати, у тому числі дати укладання Договору (12.01.2022), дати укладання Додаткової угоди № 2 (22.09.2022), Додаткової угоди № 3 (05.10.2022), звернення до Івано-Франківської ТПП (11.10.2022), та дані про відсоток коливання ціни електроенергії на ринку у вказаний період.
123. Суд також зауважує, що проведення у фактографічних довідках 14.09.2022 № В-354 та від 11.10.2022 № В-417 порівняння різних періодів вересня 2022 року відносно різних періодів серпня 2022 року зумовило різний відсоток коливання середньозваженої ціни на електричну енергію, а відтак фактично подвійне відсоткове збільшення. За думкою суду, це свідчить про штучне викривлення результатів порівняння внаслідок використання вигідних Постачальнику для порівняння періодів.
124. Відтак, суд зазначає, що в доданих Постачальником на підтвердження коливання ціни за одиницю товару означених фактографічних довідках Івано-Франківської торгово-промислової палати, не обраховано коливання і пропорційне до нього збільшення ціни електроенергії за період між останньою зміною та складенням документа, що повинен таке коливання підтвердити, не наведено дані про відсоток коливання ціни електроенергії на ринку у вказаний період. Також до довідок додаються аналітичні матеріали, які також не стосуються періоду укладання договору та усіх додаткових угод. Фактографічні довідки Івано-Франківської ТПП та додатки до них містять інформацію про вартість електроенергії за довільно визначені відповідачем періоди за вигідним для нього принципом (коли коливання ціни відбувалося в бік збільшення), в довідках не проведено дослідження коливання ціни упродовж всього періоду (з моменту укладення основного договору до дати звернення), а констатовано ціни на електричну енергію на певні дати.
125. З урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 28, 9 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку Постачальника, укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.
126. Враховуючи наведене, суд звертає увагу на відсутність підстав для зміни договору на підставі статті 652 Цивільного кодексу України, оскільки така вартість електричної енергії на ринку "на добу наперед" в повному обсязі могла бути закладена в підприємницький ризик при поданні тендерної документації.
127. Заразом, як вбачається зі змісту оспорюваних додаткових угод сторони посилаючись на положення статті 631 Цивільного кодексу України, застосовували умови кожної з укладених угод на відносини сторін, які виникли до її укладання.
128. У той же час, необхідною умовою застосування приписів частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України є наявність між сторонами відносин, які залишались неврегульованими та виникли до укладення договору, а не під час дії іншого договору або іншої редакції цього ж договору.
129. Норми частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України не надають право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або окремого договору, які змінюють вже врегульовані та виконані договірні відносини. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 910/14082/17 та від 12.10.2018 у справі № 910/21671/17.
130. У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
131. Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
132. За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
133. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
134. Наведене у сукупності свідчить про наявність підстав для визнання Додаткових угод № 2 від 22.09.2022, № 3 від 05.10.2022 та № 4 від 24.10.2022 до Договору постачання електричної енергії споживачу № 2021/8/1 від 12.01.2022 недійсними та відповідно задоволення позовних вимог в цій частині.
135. Відповідно до абзацу 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
136. Обставина визнання оспорюваних Додаткових угод № № 2 - 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 2021/8/1 від 12.01.2022 недійсними означає, що зобов'язання сторін регулюються договором, а отже вартість 1 кВт/год становить 3, 912768 гривень з ПДВ.
137. Як було зазначено судом, за спірний період відповідачем було поставлено 815 594 кВт електричної енергії, вартість якої з урахуванням положень договору мала становити 3, 912768 гривень, при цьому Департаментом освіти і науки Івано-Франківської міської ради було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" у 2022 році грошові кошти за поставлену електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 2021/8/1 від 12.01.2022 в загальній сумі 3 332 412, 08 гривень.
138. Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
139. У частині 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
140. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
141. У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
142. Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
143. З огляду на те, що Господарським судом визнано недійсними Додаткові угоди № 2 від 22.09.2022, № 3 від 05.10.2022 та № 4 від 24.10.2022 до Договору постачання електричної енергії споживачу № 2021/8/1 від 12.01.2022, суд приходить до висновку, що отримана відповідачем оплата у сумі 141 181, 97 гривень за товар, який не був ним поставлений Споживачу, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" до місцевого бюджету Територіальної громади міста Івано-Франківська на підставі частини 1 статті 670 Цивільного Кодексу України.
144. Органи місцевого самоврядування, основною функцією яких є публічне управління, як правило, безпосередньо не вступають у господарські відносини з метою реалізації певних повноважень у відповідних сферах, а делегують владні повноваження з розпорядження і використання бюджетних коштів, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів.
145. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України).
146. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. 8 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
147. Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
148. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, зробила висновок, що коли повернення майна (коштів) стороні правочину не відновлює права позивача, який не є стороною правочину, суд може застосувати інший, крім реституції, ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.
149. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, виснував, що якщо позивачем у справі є розпорядник бюджетних коштів, то його правовий статус, повноваження, відповідальність визначаються положеннями Бюджетного кодексу України та Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 (далі - Порядок № 228).
150. Так, абзацами 1, 2 пункту5 Порядку № 228 визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
151. За змістом абзацу 2 пункту 43 Порядку № 228, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
152. Враховуючи наведене, касаційний суд дійшов висновку, що комунальне підприємство, установа чи організація у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товарів чи послуг в обсязі та в межах видатків, визначених селищною радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).
153. Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21 вказав на те, що у цій справі апеляційний суд дійшов помилкових висновків про відмову у стягненні коштів на користь селищної ради з тих підстав, що остання не була стороною договору про закупівлю та додаткових угод до нього, а школа є окремою юридичною особою, що має власні рахунки і самостійно здійснює свою фінансово-господарську діяльність.
154. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
155. Згідно зі статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
156. За рішенням Івано-Франківської міської ради від 01.12.2015 № 4-1 створений Департамент освіти і науки Івано-Франківської міської ради.
157. За приписами пункту 1.2. Положення про Департамент освіти і науки Івано-Франківської міської ради, Департамент утворюється Івано-Франківською міською радою, підзвітний і підконтрольний Івано-Франківській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, міському голові, першому заступнику міського голови.
158. Відповідно до пункту 1.4. Положення, Департамент є юридичною особою, яка має самостійний баланс, рахунки в установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням із зображенням Державного Герба України, кутовий та інші штампи, бланки із своєю назвою та інші атрибути юридичної особи відповідно до законодавства України.
159. Згідно пункту 1.3. Положення Департамент фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету. Майно, яке знаходиться на балансі Департаменту є комунальною власністю територіальної громади міста Івано-Франківська та перебуває в оперативному управлінні Департаменту.
160. За частинами 1, 2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
161. Фінансування спірної закупівлі здійснювалося з коштів міського бюджету, що підтверджується витягами з рішень міської ради та розподілами коштів бюджету.
162. Враховуючи встановлені обставини справи, викладені правові позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку про те що вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" на користь Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (як розпорядника бюджетних коштів вищого рівня) грошових коштів в сумі 141 181, 97 гривень є правомірними та такими що підлягають до задоволення.
163. За правилами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
164. При цьому суд виходить з того, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Висновок суду.
165. Таким чином, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати.
166. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 9 689, 60 гривень покладається на відповідачів у рівних частинах.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод № 2, № 3, № 4 до договору постачання електричної енергії № 2021/8/1 від 12.01.2022 та стягнення грошових коштів в сумі 141 181, 97 гривень - задовольнити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.09.2022 до договору постачання електричної енергії № 2021/8/1 від 12.01.2022, укладену між Департаментом освіти і науки Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 05.10.2022 до договору постачання електричної енергії № 2021/8/1 від 12.01.2022, укладену між Департаментом освіти і науки Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 24.10.2022 до договору постачання електричної енергії № 2021/8/1 від 12.01.2022, укладену між Департаментом освіти і науки Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019; ідентифікаційний код: 42129720) на користь Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (вул. М. Грушевського буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76608; ідентифікаційний код: 33644700) грошові кошти в сумі 141 181, 97 гривень (сто сорок одну тисячу сто вісімдесят одну гривню дев'яносто сім копійок).
6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019; ідентифікаційний код: 42129720) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Ґрюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015; ідентифікаційний код: 03530483) судовий збір в сумі 4 844, 80 гривень (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).
8. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
9. Стягнути з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради (вул. Любомира Гузара, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019; ідентифікаційний код: 40312499) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Ґрюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015; ідентифікаційний код: 03530483) судовий збір в сумі 4 844, 80 гривень (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).
10. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
11. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
12. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
13. Повний текст рішення складено - 05.03.2026.
Суддя В. В. Михайлишин