05.03.2026 Справа № 908/532/26
м. Запоріжжя
Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши заяву та клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову за вих. від 04.03.26 у справі № 908/532/26 (надійшли до суду в системі «Електронний суд»)
за позовною заявою: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: акціонерного товариства «Мотор січ», 69068, м. Запоріжжя, вул. Фелікса Мовчановського, буд. 54
про витребування майна з чужого незаконного володіння
01.03.26 до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява за вих. від 01.03.26 з вимогами ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) до ООО Мотор сич про (дослівно):
«…Витребувати у незаконного власника ВАТ Мотор січ на користь ОСОБА_1 цінні папери 15 штук простих іменних паперів а також нарахованих дівідендів 56 гривень 70 копійок Виправити помилку чоловіком був ОСОБА_2 замість ОСОБА_3 ( який є сином померлим а не чоловіком ) у свідотстві про право на спадщіну нотаріусом зроблена помилка. …».
01.03.26 до суду в системі "Електронний суд", разом із позовною заявою від 01.03.26 надійшла заява за вих. від 01.03.26 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/532/26, в якій ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на 15 простих іменних акцій, грошові суми або майно, що належить відповідачеві, в межах ціни позову.
02.03.26 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/532/26 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.03.26 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 03.03.26 судом повернуто ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову за вих. від 01.03.26 у справі № 908/532/26 з підстав викладених в ухвалі суду.
04.03.26 до суду в системі «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли:
- клопотання про вжиття заходів для забезпечення виконання судового рішення за вих. від 04.03.26, в якому остання просить суд накласти арешт на 15 простих іменних акцій та дивіденди у межах позову;
- заява про забезпечення позову за вих. від 04.03.26, в якій остання просить суд (дослівно):
«… 1) Забезпечити позов ОСОБА_1 до ВАТ мотор січ про витребування цінних паперів
2) Накласти арешт на цінні папери 15 штук простих іменних номінальна вартість 135 гривень загальна сума 2025 гривень діведенди 56 гривень 70 копіок зо підтвержує випискою з рееструвласників іменних цінних паперів від 15.10.2001 року про стан особового рахунку номер НОМЕР_1 виданою тов фірма січ реестр
3) Заборонити депозітаріям ВАТ Мотор січ та будь яким іншим особам вчиняти будь які обликові операції переказ списання обтяження з вишезазначеними цінними паперами до набрання законної сили рішенням суду у справі 908//532/26
3) Ухвалу про забузпечення позову направити для виконання до ВАТ мотор січ депозітарієв та Національну коміссію з цінних паперів та фондового ринку
4) Надати актуальний рахунок сумму судового сбору до сплати та розсрочку до ухваленого рішення за подану заяву про забезпечення позову
Докази витребувати у кримінальному провадженні ГУНП у Запорізький області 69000 тел 0612392102 слідчого Деркач Сергій м Запоріжжя вул Мотросова 29 …»;
- заява про забезпечення позову за вих. від 04.03.26, в якій остання просить суд (дослівно): «… Внести мої дані до дотаткових відомостей про учасника справи 908/532/26 у системі Електронний суд Надати мені доступ до матеріалів справи 908/532/26 В Електронному кабінеті вжити заходів щодо забезпечення позову ОСОБА_1 (ПІБ або найменування позивача повністю) до _ВаТ Мотор січ________ (ПІБ або найменування відповідача) про __витребування цінних паперів із чужого незаконного володіння також добросовісного набувача 2)Надати розстрочку сплати судового збору до ухваленого рішення Винести ухвали з актуальними реквізитами для сплати судового збору та суммою до сплати у кассах послуг сплат банків_______ (вказати предмет позову) у вигляді _Накладання арешту на 15 простих іменних акцій згідно з правом власності заповітом про право ____спадщіни____Відкрити провадженя інші документи надам у засіданні (вказати заходи щодо забезпечення позову).»;
- клопотання за вих. від 04.03.26, в якому остання просить суд (дослівно): «… Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 про судовий збір Просимо надати розстрочку сплати до ухваленого рішення.».
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати судового збору до ухвалення рішення, викладені у заяві про забезпечення позову та клопотанні за вих. від 04.03.26 судом враховано наступне.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника (ч. 1). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (ч. 2). При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3).
Судом враховано, що особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмір.
В обґрунтування клопотання про розстрочку сплати судового збору до ухвалення рішення, викладені у заяві про забезпечення позову та клопотанні за вих. від 04.03.26, ОСОБА_1 зазначила лише те, що має пільги у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, не надала жодних обґрунтувань та доказів, які б свідчили про наявність у неї пільг визначених п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, зокрема, заявниця до вказаних клопотань про розстрочку сплати судового збору, не надала жодних доказів, які б свідчили, що:
- розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, як фізичної особи, яка подає заяву про забезпечення позову;
- судовий збір є надмірним і не спів мірним із фінансовим станом заявниці;
- ОСОБА_1 має не задовільний стан здоров'я чи критичний фінансовий стан;
- ОСОБА_1 має інші підстави, визначені наведеною вище статтею закону, за наявності яких суд має право задовольнити її заяву (клопотання).
Більш того, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з заявою чи клопотанням про її звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, положення п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.
Вказаної думки дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.23 у справі № 906/308/20.
Зважаючи на повторність поданої до суду у справі № 908/532/26 заяви (клопотання) про забезпечення позову, суд звертає увагу ОСОБА_1 на ту обставину, що відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд наділений правом, а не обов'язком розстрочувати чи відстрочувати сплату судового збору. А тому, саме лише посилання позивачки у цій справі на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не є достатньою правовою підставою для такого звільнення.
Зважаючи на ігнорування ОСОБА_1 проложень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», яка є чинною та обов'язковою для застосування судом, у суду відсутні правові підстави та, як наслідок, судом відмовляється в задоволенні клопотань про розстрочку сплати судового збору до ухвалення рішення, викладені у заяві про забезпечення позову та клопотанні за вих. від 04.03.26.
Розглянувши заяву та клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову за вих. від 04.03.26 у справі № 908/532/26 (надійшли до суду в системі «Електронний суд») судом враховано наступне.
Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Положеннями ст. ст. 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права особи, яка звернулась до суду з позовною заявою.
В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.
Згідно з ч. 1 ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З наведеного вище в тексті цієї ухвали вбачається, що питання задоволення заяви сторони (учасника) у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на утруднення або неможливість виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Статтею 136 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2).
Позов забезпечується (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України), зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і заходяться в нього чи в ін. осіб.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1). Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику (ч. 2).
Згідно із ч. 5 ст. 139 ГПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При зазначені учасників у вступній частині:
1) в заяві про забезпечення позову за вих. від 04.03.26 заявником зазначено:
- позивача та його реквізити як (дослівно): « ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 »;
- відповідача та його реквізити як (дослівно): «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МОТОР СІЧ», адреса 69068, Україна, Запорізька область, Запоріжжя вул. Фелікса Мовчановського, 54, ЕРДПОУ 14307794»;
2) в клопотанні про вжиття заходів для забезпечення виконання судового рішення від 04.03.26:
- позивача та його реквізити як (дослівно): « ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 »;
- відповідача та його реквізити взагалі не зазначено.
Крім того, в мотивувальній та прохальній частинах тексту заяви та клопотання про забезпечення позову за вих. від 04.03.26 у справі № 908/532/26 (надійшли до суду в системі «Електронний суд»), заявник зазначає відповідача як ВАТ Мотор січ.
При цьому, перевіряючи учасників по справі судом встановлено, що заявником не зазначено поштового індекса заявника, як того вимагає п. 2 ч. 1 ст. 139 ГПК України.
Також, згідно із безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повним найменуванням відповідача є акціонерне товариство «МОТОР СІЧ», місцезнаходження юридичної особи - 69068, Запорізька область, м. Запроріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 15.
Розглянувши матеріали заяви та клопотання про забезпечення позову за вих. від 04.03.26 у справі № 908/532/26 (надійшли до суду в системі «Електронний суд»), судом встановлено, що при зверненні із заявою до суду заявником взагалі не зазначено інформації щодо наявності чи відсутності у сторін зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Частиною 7 ст. 140 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Суд повертає заяву про забезпечення позову заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Судом встановлено, що заявником у заяві та клопотанні ОСОБА_1 про забезпечення позову за вих. від 04.03.26 у справі № 908/532/26 (надійшли до суду в системі «Електронний суд»):
- не зазначено поштового індекса заявника, як того вимагає п. 2 ч. 1 ст. 139 ГПК України;
- не зазначено взагалі (вірне та повне найменування) відповідача (в клопотанні про вжиття заходів для забезпечення виконання судового рішення), як того вимагає ч. 2 ст. 139 ГПК України;
- не зазначено вірного місцезнаходження відповідача, як того вимагає ч. 2 ст. 139 ГПК України;
- не додано до матеріалів заяви та клопотання про забезпечення позову за вих. від 04.03.26 у справі № 908/532/26 (надійшли до суду в системі «Електронний суд») доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, як того вимагає ч. 5 ст. 139 ГПК України.
А тому, як наслідок, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 зазначених вище заяви та клопотання про забезпечення позову за вих. від 04.03.26 у справі № 908/532/26 (надійшли до суду в системі «Електронний суд»).
Судом роз'яснюється, що оскільки заяви (клопотання) у цій справі ОСОБА_1 подано (у т.ч. 04.03.26) через електронний суд, на сторінці Судова влада України / Господарський суд Запорізької області/ за адресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/tax/ вказано платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях, а також:
- розмір судового збору за подачу позовної заяви до господарського суду;
- розмір судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, яка подається до суду разом із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 4-7, 13, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76, 78, 86, 136-140, 234, 235 ГПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд
Повернути ОСОБА_1 заяву та клопотання про забезпечення позову за вих. від 04.03.26 у справі № 908/532/26 (надійшли до суду в системі «Електронний суд»).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 05.03.26 та підлягає апеляційному оскарженню відповідно до ст. 255 ГПК України.
Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів, а на ухвалу суду - протягом 10 днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1). Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (ч. 3).
Суддя В.Л. Корсун