04 березня 2026 р. Справа № 902/1421/25
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
від АТ КБ "Приват Банк" : Ювко В.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1421/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 03.12.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1421/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1421/25 арбітражного керуючого Белінську Н.О.. Призначено попереднє засідання на 16.03.2026 року.
При цьому, 04.12.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
25.12.2025 року до суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла заява б/н від 25.12.2025 року (вх. № 01-36/1694/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 63 284,73 грн у справі № 902/1421/25.
Ухвалою суду від 29.12.2025 року призначено заяву АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 25.12.2025 року (вх. № 01-36/1694/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1421/25 до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2026 об 11:00 год..
При цьому, ухвалою суду від 24.02.2026 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О. та представника АТ КБ "ПриватБанк", адвоката Ювка В.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1421/25, яке призначено на 04.03.2026 року об 11:00 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
На визначену дату - 04.03.2026 в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явився представник АТ КБ "ПриватБанк".
При цьому, судом встановлено, що 05.01.2026 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення №02-933/24 від 05.01.2026 року про результати розгляду вимог АТ КБ "Приват Банк" у справі № 902/1421/25.
Крім того, 03.03.2026 року до суду від представника АТ КБ "ПриватБанк" через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення б/н від 03.03.2026 року у справі №902/1421/25.
Судом були оглянуті подані документи та долучені до матеріалів справи.
В ході розгляду справи, представник АТ КБ "ПриватБанк" просив суд визнати у повному обсязі заявлені вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Суд, розглянувши вказану вище кредиторську заяву, заслухавши пояснення представника Заявника та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 25.12.2025 року, ОСОБА_1 (далі - позичальник, клієнт, боржник) звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим, підписав Заяву про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги "Картка для виплат" № 250411B1TT206086GUEXMAIN від 11.04.2025 та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг.
Отже, з моменту підписання позичальником заяви, між Банком та позичальником був укладений договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. На підставі вищевказаної заяви позичальнику відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку.
Клієнт після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахунку.
В свою чергу, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав боржнику можливість розпоряджатись рахунком на умовах передбачених Договором, а боржник отримавши картку фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим мав безперервний доступ до самого рахунку.
Однак, у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, боржник станом на 03.12.2025 року має заборгованість в сумі 61,52 грн.
Крім цього, ОСОБА_1 (далі - позичальник, клієнт, боржник) звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим, підписав Анкету-заяву № бн від 13.01.2011 р. та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг.
На підставі вищевказаної анкети-заяви позичальнику відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку.
Клієнт після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахунку.
Разом з тим, у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, боржник станом на 03.12.2025 року має заборгованість в сумі 63 223,21 грн, яка складається з наступного: 53 644,31 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 975,36 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 7603,54 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до боржника - ОСОБА_1 у загальному розмірі 63 284,73 грн; включити до реєстру вимог кредиторів боржника відповідні грошові вимоги та судовий збір в сумі 4 844, 80 грн.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-933/24 від 05.01.2026 року про результати розгляду вимог АТ КБ "ПриватБанк" у справі №902/1421/25, в описовій частині заяви кредитора з грошовими вимогами до Боржника, згідно наданого розрахунку заборгованості, та при арифметичному підрахунку, загальна сума заборгованості становить 63 223,21 грн, а не 63 284,73 грн, як зазначено у прохальній частині заяви.
Стосовно Анкети-заяви № бн від 13.01.2011 року на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг укладеної між АТ «Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , частково визнає вимоги АТ «Комерційний Банк «ПриватБанк» в розмірі 63223,21 грн, а саме : 53 644,31 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 975,36 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 7 603,54 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Відносно Анкети-заяви № бн від 13.01.2011 року на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг укладеної між АТ «Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, не визнає вимоги АТ «Комерційний Банк «ПриватБанк» в розмірі 61,52 грн, як безпідставно заявлені.
Разом з цим, у цьому повідомлено зазначено, що заява з грошовими вимогами АТ «Комерційний Банк «ПриватБанк» була створена в системі «Електронний Суд» 25.12.2025 року, в зв'язку з чим, 30-денний строк не пропущено.
Відповідно до письмових пояснень представника АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 03.03.2026 року у справі № 902/1421/25, Банк у своїй заяві з грошовими вимогами (п. 1 та п.2 заяви) чітко розмежував підстави виникнення боргу:
Пункт 1 заяви: заборгованість за договором від 11.04.2025 у розмірі 61,52 грн.
Пункт 2 заяви: заборгованість за договором від 13.01.2011 у розмірі 63 223,21 грн.
Арифметичний підрахунок: 63 223,21 грн + 61,52 грн = 63 284,73 грн. Арифметичної помилки не існує.
Відхилення вимог на суму 61,52 грн відбулося виключно через те, що арбітражний керуючий проігнорувала пункт 1 заяви Банку та не дослідила докази, що підтверджують правовідносини сторін за 2025 рік. Це є грубим порушенням обов'язку керуючого щодо повного та об'єктивного розгляду поданих кредитором документів.
Крім того, на підтвердження заборгованості в сумі 61,52 грн Банк надав суду та арбітражному керуючому: Заяву про відкриття Поточного рахунку №250411B1TT206086GUEXMAIN від 11.04.2025, підписану кваліфікованим електронним підписом Боржника (РНОКПП НОМЕР_1 ). Підписанням цієї заяви боржник прямо приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг; Виписку за рахунком (картка № НОМЕР_2 ), яка відображає деталізований рух коштів. Згідно з первинним документом (випискою), заборгованість виникла внаслідок нарахування комісії за обслуговування рахунку (20,00 грн щомісяця) та процентів за несанкціонований овердрафт. Кінцеве сальдо становить саме 61,52 грн.
Отже, вимоги Банку в розмірі 61,52 грн повністю доведені первинними бухгалтерськими документами, достовірність яких не спростована. Рішення керуючого реструктуризацією відхилити ці вимоги з формулюванням "безпідставно заявлені" є голослівним, не містить правового обґрунтування та суперечить матеріалам справи і сталій практиці Верховного Суду.
Зважаючи на вказане, представник Заявника просить суд визнати у повному обсязі та включити до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 63 284,73 грн, а також вимоги щодо відшкодування судового збору в розмірі 4 844,80 грн.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 04.12.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 25.12.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1421/25, надійшла до суду 25.12.2025 року за вх. № 01-36/1694/25 (сформована в системі "Електронний суд" - 25.12.2025), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 11.04.2025 між AT КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 (Клієнт) підписано Заяву про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги "Картка для виплат" № 250411B1TT206086GUEXMAIN, якою, серед іншого, передбачено наступне.
Підписанням цієї Заяви на підставі статті 634 Цивільного кодексу України Клієнт приєднується до розділу "Загальні положення" та підрозділів "Картка для виплат", "Поточні рахунки", "Використання картки", "Віддалені канали обслуговування", "Система переказів PrivatMoney", "Операції у відділеннях (умови та правила проведення операцій у відділеннях Банку)", "Сервіс "BankID"", "Автоплатежі", "Списання цільових зарахувань з картки іншого банку на Картку для виплат регулярним платежем" Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка та обслуговування платіжного інструменту(далі - Договір), приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати (п. 7).
Банк зобов'язується відкрити Клієнту Поточні рахунки та емітувати Картку для Виплат / Картку для Виплат GOLD (далі - Електронний платіжний засіб/ або Платіжна картка/ або Платіжний інструмент) для зарахування грошових коштів у вигляді заробітної плати, соціальних та пенсійних виплат, стипендій, виплат за договорами цивільно-правового характеру, інших виплат та розрахунків, а також здійснювати обслуговування Поточного рахунку, а Клієнт зобов'язується сплачувати Банку (п. 8).
Тарифи (комісії та інші платежі за надання та користування платіжними послугами; проценти, комісії та інші обов'язкові платежі), чинні на момент укладення цього Договору, містяться у мережі інтернет за посиланням https://privatbank.ua/terms. Протягом строку дії Договору істотні умови, в т.ч. тарифи, комісійні винагороди та інші збори за цим Договором можуть бути змінені в порядку, визначеному Договором (п. 12).
Сторони узгодили, у разі виникнення на рахунку Несанкціонованого овердрафту, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого Банком кредитного ліміту (розмір кредитного ліміту за цим Договором становить "0" грн), що обумовлений Договором із Банком, а якщо такого встановленого кредитного ліміту немає - над залишком власних коштів Клієнта на рахунку, і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення, терміном повернення суми Несанкціонованого овердрафту є останнє число місяця, наступного за місяцем, в якому виник Несанкціонований овердрафт. При цьому за користування Несанкціонованим овердрафтом Клієнт зобов'язаний сплатити Банку проценти у розмірі 3,6 % на місяць від розміру Несанкціонованого овердрафту.
В разі непогашення Клієнтом Несанкціонованого овердрафту в термін, визначений абзацом 1 цього пункту, Клієнт зобов'язаний сплатити на користь Банку заборгованість за Несанкціонованим овердрафтом та проценти за його користування, а також проценти від суми неповернутого в строк Несанкціонованого овердрафту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості (суми неповернутого в строк Несанкціонованого овердрафту та прострочених до сплати процентів за користування Несанкціонованим овердрафтом) в розмірі 86,4 % річних (п. 13).
Договір укладається строком на 20 років. Датою укладення Договору є дата отримання Клієнтом Картки (п. 28).
Клієнт підтверджує, що ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщено на сайті https://privatbank.ua/terms (п. 30.).
Цей Договір укладається в електронній формі (п. 34.).
Разом з цим, згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" № 0000005074275543 від 22.12.2025 року, мж АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: №картки НОМЕР_3 ; дата відкриття - 11.04.2025; термін дії - 04/29; тип картки - Картка для виплат GOLD.
Крім цього, судом встановлено, що 13.01.2011 р. ОСОБА_1 (Клієнт) звернувся до AT КБ "ПриватБанк" із Анкетою-заявою б/н про приєднанння до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка обопільно підписана Клієнтом та Банком.
У цій Анкеті-заяві вказано розмір кредитного ліміту за платіжною карткою "Універсальна" / GOLD в сумі 10 000,00 грн.
Крім цього, у даній Анкеті-заяві містяться, зокрема, такі відомості : Клієнт згоден, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Такрифами становить між Клієнтом та Банком Договір про надання банківських послуг. Клієнт ознайомився і згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Такрифами банку, які буди надані Клієнту для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Клієнт зобов'язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.
Згідно абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.
Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовій формі, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надаються клієнту одразу після підписання договору.
Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".
Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 29 Закону України "Про платіжні послуги", надання платіжних послуг (у тому числі виконання окремих або разових платіжних операцій, відкриття та обслуговування рахунків тощо) здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах.
Договір про надання платіжних послуг укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Договір про надання платіжних послуг може укладатися шляхом приєднання користувача до договору, розміщеного у доступному для клієнта місці у надавача платіжних послуг та на його веб-сайті в мережі Інтернет. Усі поточні редакції публічної пропозиції укладення договору та документів, що містять інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, що надається користувачу згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 цього Закону, зберігаються на веб-сайті надавача платіжних послуг із зазначенням строку їх дії. Користувачі мають право в будь-який час отримати доступ до всіх редакцій публічної пропозиції укладення договору та інших документів, зазначених у цій статті, що розміщені на веб-сайті надавача платіжних послуг.
Отже, Умови та правила надання банківських послуг АТ КБ "Прибатбанк", відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та ч. 2 ст.29 Закону України "Про платіжні послуги" є публічною частиною договору, до якого приєднався Боржник, підписавши описані вище Заяву про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги "Картка для виплат" № 250411B1TT206086GUEXMAIN від 11.04.2025 року та Анкету-заяву б/н про приєднанння до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 13.01.2011 року, які є індивідуальною частиною договору.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відтак, підписані між Банком та Боржником вказані вище Заява про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги "Картка для виплат" № 250411B1TT206086GUEXMAIN від 11.04.2025 року та Анкета-заява б/н про приєднанння до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 13.01.2011 року, є договорами приєднання.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 були укладені договори від 13.01.2011 року та від 11.04.2025 року, які складаються із вищевказаних Заяви про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги "Картка для виплат" № 250411B1TT206086GUEXMAIN від 11.04.2025 року, Анкети-заяви б/н про приєднанння до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 13.01.2011 року та Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк", які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua (обумовлено вказаними Заявою та Анкетою-заявою), та за своїм змістом і правовою природою є кредитними договорами.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , підписавши Заяву про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги "Картка для виплат" № 250411B1TT206086GUEXMAIN від 11.04.2025 року та Анкету-заяву б/н про приєднанння до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 13.01.2011 року, прийняв відповідні пропозиції Банку на укладення договорів банківського обслуговування в повному обсязі, що свідчить про дотримання форми цих договорів, визначеної наведеми вище нормами законодавства.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", у разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.10.2025 року у справі № 910/8710/24, з урахуванням встановлених судами обставин надання Боржниці згідно із заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001035056101 від 12.05.2018 споживчого кредиту, належним джерелом інформації, а відповідно і належним доказом, що визначає та підтверджує поточний розмір заборгованості споживача, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати, стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, баланс рахунку на початок відповідного періоду, баланс рахунку на кінець відповідного періоду, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яку іншу інформація за споживчим кредитом є виписка з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, з описом проведених операцій.
Судом встановлено, що згідно наявної у справі виписки за договором б/н за період з 01.01.1999 по 03.12.2025 року щодо ОСОБА_1 по картці № НОМЕР_3 , останній у період з 11.04.2025 р. по 13.10.2025 користувався відповідними кредитними коштами.
У цій виписці зазначено : усього витрати складають 6 447,55 грн; усього надходжень - 6386,03 грн; баланс на кінець періоду (- 61,52 грн).
Також, відповідно до виписки за договором б/н за період з 01.01.1999 по 03.12.2025 року щодо ОСОБА_1 , останній у період з 19.01.2011 р. по 01.12.2025 користувався кредитними коштами по картках : № 4149609008231831, № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 .
У вказаній виписці зазначено : усього витрати складають 413 675,9 грн; усього надходжень : 350 576,15 грн; баланс на кінець періоду (- 63 099,75 грн).
Поряд з цим, у цих виписках вказані деталі операцій по описаних вище картках (перекази з картки, купівля продуктів, зарахування переказів на картку, оплата товарів, поповнення мобільного, списання відсотків за використання кредитного ліміту, комісія за обслуговування, т.ін.).
Водночас, згідно наявного у справі розрахунку заборгованості за договором №SAMDNWFC000125769657 вiд 11.04.2025, укладеного мiж АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 , станом на 03.12.2025, заборгованість за наданим кредитом складає 61,52 грн.
Також, відповідно до розрахунку заборгованості за договором №SAMDN50000040015535 вiд 13.01.2011, укладеного мiж АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 , станом на 03.12.2025 року, заборгованість складає 63 223,21 грн, з яких : 53 644,31 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 975,36 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 7 603,54 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Принагідно, суд зважає на те, що згідно вказаного розрахунку заборгованості за договором № SAMDN50000040015535 вiд 13.01.2011 станом на 03.12.2025 року, зазначені вище суми боргу за відсотками, нараховані по 01.12.2025 року, тобто до відкриття провадження у справі № 902/1421/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Крім цього, у даному розрахунку заборгованості, Заявником розпочато нарахування відсотків з 11.11.2011 року, що узгоджується із операціями по картках № НОМЕР_6 , № НОМЕР_4 , № 5577212700904983, які здійсненні Боржником згідно виписки за договором б/н за період з 01.01.1999 по 03.12.2025 року.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згадані вище розрахунки заборгованості за договором № SAMDNWFC000125769657 вiд 11.04.2025, станом на 03.12.2025 та за договором № SAMDN50000040015535 вiд 13.01.2011, станом на 03.12.2025 року, дійшов висновку, що заявлені до визнання Заявником кредиторські вимоги до Боржника в загальному розмірі 63 284,73 грн (61,52 грн + 63 223,21 грн), відповідають умовам даних кредитних договорів та наявним у справі доказам, а тому є правомірними та підлягають визнанню.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення чи спростування Боржником заборгованості перед АТ КБ "ПриватБанк" в загальній сумі 63 284,73 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 25.12.2025 року (вх. № 01-36/1694/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1421/25, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 63 284,73 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 25.12.2025 року (вх. № 01-36/1694/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1421/25.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570; вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 63 284,73 грн (друга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1421/25.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1421/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ КБ "ПриватБанк" - sud@privatbank.ua; представнику АТ КБ "ПриватБанк" Ювку В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.