вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"05" березня 2026 р. Cправа № 902/1686/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради, 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, місто Калинівка, вулиця Нестерчука В., будинок 47, ідентифікаційний код юридичної особи 40385478
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан", 03146, місто Київ, вул. Юри Гната, будинок 20, ідентифікаційний код юридичної особи 45067285
про стягнення 154 387,50 гривень
До Господарського суду Вінницької області 11.12.2025 року надійшла позовна заява № 04-25/911 від 12.11.2025 (вх. № 1803/25 від 11.12.2025) Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Інтерференц Систем" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан") про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 154 387,50 гривень за договором про закупівлю товару № 468 від 10.09.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 16.12.2025 судом постановлено позовну заяву №04-25/911 від 12.11.2025 (вх. № 1803/25 від 11.12.2025) Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.
23.12.2025 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків з додатками.
24.12.2025 від позивача надійшла заява про долучення платіжних інструкцій за договором про закупівлю товару № 468 від 10.09.2024 на виконання вимог суду.
До заяви про усунення недоліків позивачем додано позовну заяву у новій редакції.
Згідно позовної заяви у новій редакції позивач просить відповідачем у справі вважати Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультпан" (ідентифікаційний код юридичної особи 45067285) згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою від 29.12.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/1686/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).
Ухвалою суду від 29.12.2025 року судом встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, запропоновано відповідачу відповідно до частини 2 статті 74 ГПК України до 28.01.2026 року надати суду докази відпуску (поставки) на користь позивача пального на суму 154 387,50 гривень на виконання умов договору про закупівлю товару № 468 від 10.09.2024 або повернення позивачу коштів за непоставлений товар у сумі 154 387,50 гривень.
Ухвалу суду від 29.12.2025 року надіслано відповідачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС та отримано останнім 29.12.2025 о 17:20, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Відповідно до вимог частини 13 статті 8, частини 5 статті 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суть спору:
Відділ освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Консультпан" (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем") про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 154 387,50 гривень за договором про закупівлю товару № 468 від 10.09.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю товару № 468 від 10.09.2024 в частині відпуску позивачу на АЗС постачальника пального з використанням талонів оплачених позивачем.
За твердженням позивача, на АЗС постачальника за місцем поставки товару бензин А-95, дизпаливо відсутні, талони на пальне не отоварюються.
З метою врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листом та претензіями щодо не поставки товару та вимогою здійснити поставку палива за неотовареними талонами.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів за неотоварені талони у сумі 154 387,50 гривень.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв, у зв'язку з чим розгляд справи здійснено за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
10 вересня 2024 року між Відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" (яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальність "Консультпан") (далі - постачальник, відповідач) укладено договір про закупівлю товару № 468 (далі - договір), пунктом 1.1. якого визначено, що постачальник зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця товар: дизельне паливо, бензин А-95 код ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти, в кількості та за цінами, визначеними у специфікації, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його (т. 1 а.с. 12-16).
Згідно пункту 1.3. договору найменування (номенклатура, асортимент), ціни товару визначені у специфікації (додаток № 1 до договору), що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 3.1. договору ціна цього договору становить 679 236,00 (шістсот сімдесят дев'ять тисяч двісті тридцять шість гривень 00 копійок ), з урахуванням ПДВ 113 206,00 грн. (сто тринадцять тисяч двісті шість гривень 00 копійок).
За змістом пункту 4.1. договору ціна та загальна вартість товару визначається у специфікації та видаткових документах, що надаються постачальником покупцю (видаткові накладні). Ціна товару визначається з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені витрат на страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів та усіх інших витрат.
Згідно пункту 4.3. договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати поставлених партій товару на підставі видаткової накладної протягом 30 календарних днів з моменту фактичного отримання партій товару за наявності реального фінансування.
Пунктами 5.1., 5.2. договору визначено, що товар постачається частинами (партіями) згідно замовлень (заявок) покупця. Поставка товару проводиться шляхом заправки автотранспорту покупця на АЗС постачальника, за талонами постачальника. Кількість та марка товару визначається у видаткових документах.
Згідно пунктів 5.3., 5.4. договору місце поставки: АЗС учасника розташовані на території Калинівської міської територіальної громади Вінницької області. Перехід права власності на товар відбувається з моменту підписання видаткових документів (видаткових накладних).
Згідно пункту 5.5. договору з моменту переходу до покупця права власності на товар та до моменту його фактичного отримання на АЗС, товар перебуває на відповідальному безкоштовному зберіганні у постачальника.
Положеннями пунктів 5.6, 5.7. договору сторони погодили, що закупівля бензину А-95 та дизельного палива для автотранспортних засобів покупця здійснюється безпосередньо на АЗС постачальника за талонами постачальника - на АЗС Калинівської територіальної громади Вінницької області. Передача товару здійснюється цілодобово безпосередньо на АЗС. Передача товару здійснюється по факту пред'явлення покупцем талонів, емітованих постачальником (далі - талон). Талони є власністю постачальника та передаються покупцю у тимчасове користування відповідно до умов договору. Термін дії талонів повинен становити не менше 12 місяців з дати їх передачі.
Передача талонів покупцеві здійснюється після пред'явлення останнім довіреності на одержання товару, оформленої у встановленому порядку, та підписання видаткових документів (видаткових накладних).
Відповідно до пункту 10.1 цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до остаточного виконання сторонами зобов'язань за договором, але не довше ніж до 31.12.2024 року.
У специфікації до договору (додаток №1) сторони погодили найменування предмета закупівлі: бензин А-95 у кількості 6000 літрів за ціною 57,00 гривень за літр з ПДВ на загальну суму 432 000,00 гривень та дизельне паливо у кількості 6280 літрів за ціною 53,70 гривень за літр з ПДВ на загальну суму 337 236,00 гривень. Загальна вартість закупівлі за специфікацією становить 678 236,00 гривень.
У додатку № 2 до договору визначено перелік АЗС та їх місце розташування.
Договір та додатки до нього підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.
Відповідно до видаткової накладної № 1563 від 23.09.2024 до договору № 468 від 10.09.2024 відповідачем передано, а позивачем прийнято товар: бензин А-95 у кількості 1600 літрів у вигляді талонів на суму 91 200,00 грн. з ПДВ та дизельне паливо у кількості 5 400 літрів у вигляді талонів на суму 289 980,00 грн. з ПДВ. Всього на суму 381 180, 00 гривень (т. 1 а.с. 24).
Видаткова накладна підписана сторонами та скріплена печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.
На виконання умов договору позивачем згідно платіжних інструкцій № 100 від 26.09.2024 року, № 2260 від 26.09.2024 року перераховано відповідачу 381 180,00 гривень із призначенням платежу "за придбання паливно-мастильних матеріалів зг. дог. №468 від 10.09.2024 та накл. № 1563 від 23.09.2024 (т. 1 а.с. 80, 80 зворот).
Позивач зазначив, що згідно умов договору № 468 від 10.09.2024, додатку № 2 встановлено перелік АЗС та їх місце розташування на території Калинівської територіальної громади Вінницької області, через які може здійснюватися видача нафтопродуктів за талонами цілодобово.
За твердженням позивача, дизельне паливо у кількості 2875 літрів за договором про закупівлю товару №468 від 10 вересня 2024 року позивачем не отримано у зв'язку з відсутністю товару в мережі АЗС відповідача.
У позовній заяві позивач зазначив, що не отовареними залишилися талони на дизельне паливо по 15, 20 літрів на загальну суму 154 387,50 гривень.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 154 387,50 гривень заборгованості (попередньої оплати), що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю товару № 468 від 10.09.2024 в частині відпуску позивачу на АЗС пального з використанням талонів оплачених позивачем.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.
Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 ЦК України).
Відповідно до статті 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, правовідносини за якими врегульовано положеннями ЦК України та ГК України (у редакції чинній на час укладення договорів).
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 зазначено, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.
Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов'язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у частині першій статті 655 ЦК України, яка встановлює обов'язок продавця передати товар саме у власність покупця.
Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Положеннями пункту 9 "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 передбачено, що торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом із продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Згідно пункту 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Судом установлено, що предметом договору закупівлі є поставка товару - бензину А-95 та дизельного палива шляхом їх відпуску на АЗС постачальника при пред'явленні уповноваженою особою покупця виданих продавцем талонів.
Водночас талон за змістом укладеного договору та чинного законодавства є документом, який лише підтверджує право його власника/пред'явника отримати паливно-мастильні матеріали на АЗС у кількості та марки, зазначеної у талоні.
Таким чином, підписана сторонами видаткова накладна підтверджує обставину передачі відповідачем позивачу талонів на зазначену у накладній кількість бензину та дизельного палива.
Разом з тим, зобов'язання продавця з поставки товару є виконаним належним чином лише після відпуску покупцю пального на підставі талонів на АЗС продавця.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання щодо оплати зазначеного у видатковій накладній № 1563 від 23.09.2024 товару виконав у повному обсязі, водночас відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки товару належним чином не виконав.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом від 03.02.2025 № 01-12/114 щодо передачі товару, а надалі з претензією № 1 від 21.02.2025 № 01-12/173, за змістом якої просив відповідача виконати зобов'язання з передачі товару на АЗС. Направлена за адресою відповідача претензія повернулося із відміткою Укрпошти "адресат відмовився".
24.03.2025 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № 2 від 24.03.2025 № 01-12/258, у якій просив передати товар за договором (т.1 а.с. 17-23).
Доказів відпуску відповідачем позивачу пального за талонами на спірну суму матеріали справи не містять, водночас у матеріалах справи містяться копії непогашених (неотоварених) талонів відповідного номіналу (т. 1. а.с. 25-47).
Обставини, на які посилається позивач у позові, відповідач під час розгляду справи не спростував.
Положеннями частини 2 статті 74 ГПК України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Ухвалою суду від 29.12.2025 року суд запропонував відповідачу відповідно до частини 2 статті 74 ГПК України до 28.01.2026 року надати суду докази відпуску (поставки) на користь позивача пального на суму 154 387,50 гривень на виконання умов договору про закупівлю товару № 468 від 10.09.2024 або повернення позивачу коштів за непоставлений товар у сумі 154 387,50 гривень.
Вимоги ухвали суду відповідачем не виконані та обставини, на які посилається позивач у позові, відповідач під час розгляду справи не спростував.
Отже, обставину невиконання відповідачем умов договору про закупівлю товару № 468 від 10.09.2024, укладеного сторонами в частині відпуску на користь позивача пального на суму 154 387,50 гривень або повернення позивачу отриманої попередньої оплати у сумі 154 387,50 гривень суд визнає встановленою.
Приписами статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями частини 1 статті 670 ЦК України визначено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За змістом частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар.
Згідно з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 року у cправі № 910/3016/23, від 16.07.2024 у справі № 910/3574/23.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання повернути кошти.
Частиною 3 статті 538 ЦК України визначено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Судом установлено, що вимога про повернення грошових коштів за непоставлений товар заявлена позивачем шляхом пред'явлення позову, який є предметом розгляду у цій справі.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар у сумі 154 387,50 гривень.
Доказів сплати відповідачем вказаної суми боргу на користь позивача матеріали справи не містять.
Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості (попередньої оплати) за договором про закупівлю товару № 468 від 10.09.2024 у сумі 154 387,50 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 154 387,50 гривень попередньої оплати.
Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 153 від 17.10.2025 сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан" (03146, місто Київ, вул. Юри Гната, будинок 20, ідентифікаційний код юридичної особи 45067285) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради (22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, місто Калинівка, вулиця Нестерчука В., будинок 47, ідентифікаційний код юридичної особи 40385478) 154 387,50 гривень попередньої оплати та 3 028,00 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 05 березня 2026 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.