02.03.2026 м. Дніпро Справа № 908/2870/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Мартинюка С.В.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс»
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Сушко Л.М.) від 21.11.2024р. у справі № 908/2870/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Діамант")
до Приватного підприємства "Аллен-Бізнес"
про банкрутство, -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024, з урахуванням ухвали від 03.12.2024 про виправлення описки, серед іншого, відкрито провадження у справі № 908/2870/24 про банкрутство ПП "Аллен-Бізнес" та визнано грошові вимоги ТОВ "ЮА "Діамант" у сумі 56669582,78 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024 у справі № 908/2870/24 та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Скаржник вважає, що у даному випадку є підстави для відмови у відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки наявний спір про право стосовно грошових вимог у сумі 10416207,15 грн.
Скаржник зазначає, що грошові вимоги у розмірі 10416207,15 грн ґрунтуються на заборгованості Приватного підприємства “Аллен-бізнес», яка виникла через порушення умов укладеного 23.01.2020 з Товариством з обмеженою відповідальністю “Текссол-С» договору № 008ТС/2020 від 23.01.2020, право вимоги виконання зобов'язань за яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридичне агентство “Діамант» набуло на підставі договору уступки права вимоги від 15.11.2024.
Своєю чергою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс» 28.10.2024 придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю “Текссол-С» право вимоги зі сплати Приватним підприємством “Аллен-бізнес» 10416207,15 грн заборгованості за договором № 008ТС/2020. Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридичне агентство “Діамант» обґрунтовує свої грошові вимоги правочином з уступки права вимоги, який укладено після придбання цього права Товариством з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс» у Товариства з обмеженою відповідальністю “Текссол-С», що свідчить про наявність спору про право, вирішення якого підлягає в порядку позовного провадження.
З огляду на викладене, скаржник вважає, що у даному випадку між Товариством з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс» і Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридичне агентство “Діамант» наявний спір про право вимоги виконання Приватним підприємством “Аллен-бізнес» зобов'язань за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю “Текссол-С» договором № 008ТС/2020, щодо погашення заборгованості у розмірі 10416207,15 грн, що виключає підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2025р. у справі № 908/2870/24 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.09.2025р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Профі текс" задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі № 908/2870/24 скасовано, справу № 908/2870/24 передано но новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 908/2870/24 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередко А.Є. (доповідач), суддів - Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025р. вказаним вище складом суду справу № 908/2870/24 прийнято до свого провадження для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024р., розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.01.2026р.
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Дарміна М.О. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 26.01.2026р., розгляд апеляційної скарги у справі № 908/2870/24 не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2026р. у зв'язку із усуненням обставин, що перешкоджали розгляду справи, зокрема, виходом з лікарняного судді Дарміна М.О., розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.03.2026р.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Кощеєва І.М. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Дарміна М.О., Мартинюка С.В.
Представник апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити, зазначаючи також про вирішення оскаржуваною ухвалою його прав та обов'язків, виходячи з доводів апеляційної скарги.
Представник ініціюючого кредитора та розпорядник майна у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу, поданою особою, яка не має права її оскаржувати, що є підставою для закриття апеляційного провадження.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов'язковою, а неявка учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників учасників справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників апелянта, ініціюючого кредитора та розпорядника майна, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024, з урахуванням ухвали від 03.12.2024 про виправлення описки, серед іншого, відкрито провадження у справі № 908/2870/24 про банкрутство ПП "Аллен-Бізнес" та визнано грошові вимоги ТОВ "ЮА "Діамант" у сумі 56669582,78 грн.
З апеляційною скаргою на вказану ухвалу звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс», яке не є учасником провадження у справі, втім обгрунтовує звернення з апеляційною скаргою вирішенням оскаржуваною ухвалою його прав та інтересів.
Отже, виходячи з вищенаведених обставин та підстав скасування постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.09.2025р. постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі № 908/2870/24, в-першу чергу, дослідженню підлягає питання щодо статусу заявника апеляційної скарги та, відповідно, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024р. у справі № 908/2870/24.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарсько процесуального кодексу України (ГПК України) та Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї із сторін спору.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Варто враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.
У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17).
Частиною п'ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.
Так, за статтею 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс» не зверталося до суду з грошовими вимогами до боржника, не визнавалося господарським судом кредитором у справі, чи іншим учасником провадження.
Отже, з матеріалів справи вбачається та не оспорюється апелянтом, що він не є учасником справи про банкрутство № 908/2870/24, відтак в силу вищенаведеного, позбавлений права на оскарження судових рішень у цій справі в статусі його учасника.
Також не вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали і безпосереднього вирішення судом прав, інтересів та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс».
Так, як вже вище зазначалось, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Між тим, будь-яких висновків щодо безпосереднього вирішення прав, інтересів та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс» ухвала Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024р. у справі № 908/2870/24 не містить.
Колегія суддів також враховує, що наявність у апелянта спору з ініціюючим кредитором щодо права грошових вимог до боржника не свідчить про вирішення судом оскаржуваною ухвалою прав, інтересів та обов'язків.
Так, зазначеною ухвалою вирішено специфічні питання, притаманні саме процедурі банкрутства (непозовному провадженню), передбачені ст. 39 КУзПБ. При цьому предметом розгляду суду першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали не було вирішення питань щодо позовних вимог та прав чи обов'язків апелянта, зокрема, стосовно наявності або відсутності у боржника перед ініціюючим кредитором грошових вимог, оскільки при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника, суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє правомірність заявлених вимог.
Відтак, в силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 254 ГПК України, в ТОВ “Швейна фабрика “Профі текс» відсутнє право апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024р. у справі № 908/2870/24.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Виходячи з усього вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Швейна фабрика “Профі текс» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024р. у справі № 908/2870/24.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 264, 270, 271, 281, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Профі текс» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024р. у справі № 908/2870/24 - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повна ухвала складена та підписана 05.03.2026 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя М.О. Дармін
Суддя С.В. Мартинюк