Постанова від 04.02.2026 по справі 904/4690/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4690/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025

та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2025 (суддя Євстигнеєва Н.М.)

у справі № 904/4690/24

за позовом ОСОБА_1

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Асоціація "ОСББ "Олімпік-2"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А", яке оформлене протоколом №1 від 03.02.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 у справі №904/4690/24 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А", яке оформлене протоколом №1 від 03.02.2024 в частині:

затвердження звіту правління про фінансово-господарську діяльність Асоціації "ОСББ "Олімпік-2" за 2023 рік, оцінка роботи правління (друге питання порядку денного)

затвердження кошторису витрат Асоціації "ОСББ "Олімпік-2" на 2024 рік та його складових (третє питання порядку денного)

внесення змін до Статуту Асоціації "ОСББ "Олімпік-2", запропонованих правлінням (питання п'яте порядку денного);

відключення електроенергії за порушення тиші в нічний час та за проведення ремонтних робіт з підвищеним рівнем шуму в вихідні та святкові дні (питання сьоме порядку денного).

В іншій частині рішення загальних зборів від 03.02.2024 № 1 залишено без змін.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20грн.

Від ОСОБА_1 до господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 036,48грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2025 у справі № 904/4690/24 заяву ОСОБА_1 про розподіл витрат на правничу допомогу - задоволено частково.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00грн (десять тисяч гривень 00 копійок), витрати на отримання витягів про реєстрацію права власності співвласників ОСББ "Олімпік-2А" в сумі 450,00грн (чотириста п'ятдесят гривень 00 копійок). В іншій частині заяви ОСОБА_1 про розподіл витрат на правничу допомогу відмовлено.

Не погодившись з вказаними рішенням та додатковим рішенням Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 у справі №904/4690/24 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Олімпік-2А» яке оформлено протоколом №1 від 03.02.2024 щодо затвердження звіту правління про фінансово господарську діяльність Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» за 2023 рік, оцінка роботи правління (друге питання порядку денного), затвердження кошторису витрат Асоціації «ОСББ «Оліміпік-2» на 2024 рік та його складових (трете питання порядку денного), внесення змін до статуту Асоціації «Олімпік-2» запропонованих правлінням (питання п'яте порядку денного), відключення електроенергії за порушення тиші в нічний час та за проведення ремонтних робіт з підвищеним рівнем шуму в вихідні та святкові дні (питання сьоме порядку денного) та ухвалити нове рішення в цій частині, яким в задоволені позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2025 року по справі №904/4690/24. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Асоціації «ОСББ «Олімпік-2А» судовий збір у розмірі 4 542 гривен 00 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 31 300 гривен 00 копійок.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, при неправильному застосуванні норма матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- саме Асоціація здійснює управління та утримання спільного майна житлового комплексу «Олімпік-2» в інтересах співвласників ОСББ «Олімпік-2А», ОСББ «Олімпік-2Б», ОСББ «Олімпік-2В». З урахуванням прийнятих співвласниками рішень ОСББ «Олімпік-2А» та інших ОСББ, які входять до складу Асоціації приймаються рішення в цілому по житловому комплексу. Відповідач ОСББ «Олімпік-2А» не веде, окремо від Асоціації, господарську-фінансову діяльність, не володіє власним розрахунковим рахунком у банківській установі, не укладає договори з комунальними та іншими підприємствами, не отримує кошти від співвласників. Спільне майно всіх співвласників багатоквартирних будинків перебуває на балансі саме Асоціації;

- згідно статуту Асоціації до компетенції загальних зборів її членів належить затвердження кошторису, балансу Асоціації та річного звіту про виконання кошторису по статтям витрат, визначення порядку, переліку, розмірів сплати внесків та платежів співвласників житлових та нежитлових приміщень будинків житлового комплексу. Кожний власник житлового або нежитлового приміщення входить до складу ОСББ, внаслідок того що всі ОСББ входить до складу Асоціації, то фактично кожний власник є не тільки членом ОСББ а й членом Асоціації. З цього приводу статут Асоціації, а саме п.2.3. визначає що завданням діяльності Асоціації є забезпечення реалізації прав СПІВВЛАСНИКІВ на володіння та користування спільним майном будинків, забезпечення виконання СПІВВЛАСНИКАМИ своїх зобов'язань пов'язаних з діяльністю Асоціації. Таким чином, в Статуті чітко зазначено про те, що вся діяльність Асоціації направлена на захист прав та інтересів саме СПІВВЛАСНИКІВ, а не її членів (саме юридичних осіб);

- суд не врахував вимоги ст. 29 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», якою передбачена цивільна, кримінальна, адміністративна відповідальність за порушення прав власників (користувачів), їх об'єднань і асоціацій; порушення статуту об'єднання та протидії його виконанню;

- суд дійшов суперечливих висновків, що оспорювані рішення є такими що стосуються прав позивача як співвласника багатоквартирного будинку на управління будинком, при цьому голосування мало відбуватися без його участі (тобто за участі членів Асоціації - голів правління кожного ОСББ);

- суд не надав належної оцінки поясненням Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» якою було зазначено що згідно Статуту та практики голова правління має голосувати на загальних зборах членів Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» тільки так як голосували співвласники будинку (у якому він/вона є головою правління);

- всі питання стосуються як ОСББ так і кожного співвласника особисто, тому що саме Асоціація веде господарську діяльність, як балансоутримувач житлового комплексу, співвласники сплачують членські внески та інші платежі на рахунок Асоціації. ОСББ, які входять до складу Асоціації не мають на балансі майна, не здійснюють господарську діяльність по управлінню та обслуговуванню будинків і тому не можуть складати та затверджувати власні кошториси;

- судом першої інстанції не дотримано балансу інтересів сторін та не враховано той факт, що провести загальні збори співвласників з питань порядку денного (які визнані неправомірними) сьогодні є не можливим та неактуальним адже після оскаржуваних зборів були проведені збори ще двічі, та рішення суду буде мати негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ;

- в реєстрі Національної Асоціації Адвокатів України не міститься інформація про те, що адвокат Зарвій Р.Л. здійснює індивідуальну адвокатську діяльність або є учасником Адвокатського об'єднання «Бізнес Енд Лекс». Суду не надано доказів що адвокат перебуває з АО у договірних відносинах. Судом першої інстанції ці обов'язкові вимоги не булі досліджені;

- при прийняті рішення судом першої інстанції було встановлено, що ОСББ «Олімпік-2А» не має у своєму штаті юриста, не має розрахункового рахунку та не веде фінансову-господарську діяльність. Замість відповідача всі витрати: сплати судового збору, витрати на правову допомогу понесла Асоціація «ОСББ «Олімпік-2», яка діє в інтересах ОСББ «Олімпік-2А». Окрім того відповідач просить стягнути витрати на користь Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» як особи яка понесла такі витрати. Сам факт понесених витрат досліджено судом та надано оцінку.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

07.07.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в яких він зазначає, що апеляційну скаргу було подано адвокатом Стрюк Світланою Вікторівною, на підставі договору про надання правничої допомоги від 05.11.2024 № 5/11-2024, згідно якого адвокат має надати правову допомоry/юридичнi послуги ОСББ «Олімпік 2А» виключно у Господарському суді Дніпропетровської областi по справi №904/4690/24 і не містить жодного положення, яке б надавало адвокатові право подавати апеляційні скарги або представляти інтереси ОСББ «Олімпік 2А» в апеляційному суді, тому просить залишити апеляційну скаргу адвоката Стрюк Світлани Вікторівни без розгляду (розглянуті ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2025.

05.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що виключно Загальними зборами Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» може бути прийнято рішення про внесення змін до статуту Асоціації «ОСББ «Олімпік-2». ОСББ «Олімпік-2А», як засновник, приймає участь у Загальних зборах Асоціації «ОСББ «Олімпік-2», згідно з порядком визначеним статутом асоціації. Також погоджується з нормативно-правовим обґрунтуванням, викладеним у оскаржуваному додатковому рішенні, вважає його законним та таким, що прийнято з врахуванням всіх обставин справи та доказів наданих сторонами, а тому вважає, що відсутні підстави для його скасування.

22.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких він заперечив проти вимоги про стягнення правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, оскільки, на його думку, розмір витрат є завищеним. Окремо зазначає про те, що оскільки адвокат Стрюк С.В. представляє інтереси ОСББ "Олімпік-2А", який є відповідачем у цій справі, а вимога заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу стосується Асоціації “ОСББ "Олімпік-2", заява про стягнення витрат на правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь Асоціації “ОСББ "Олімпік-2" задоволенню не підлягає за будь-яких підстав, навіть у випадку задоволення апеляційної скарги.

26.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява, до якої долучено докази надана правничої допомоги та понесених в суді апеляційної інстанції витрат, а саме: Договір про надання правничої допомоги №1106-2025 від 11.06.2025 року та Акт приймання передачі від 25.11.2025 року.

В судовому засіданні 04.02.2026 брав участь представник відповідача (апелянта). Позивача та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї відсутності суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Таким чином, сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Так, у справі вже відбулося судове засідання 26.11.2025, на яке представник позивача не з'явився, при цьому про участь у режимі відеоконференції перед судом не клопотав. Натомість третя особа забезпечила явку свого представника у згадане засідання. Однак, будучи належним чином сповіщеними про наступне судове засідання, в останнє позивач та третя особа не з'явилися, будь-яких заяв/клопотань з процесуальних питань не подали.

Слід зауважити, що позивач та третя особа, як учасники судового процесу, не були позбавлені права забезпечити участь у судовому засіданні 04.02.2026 будь-якого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, в тому числі в режимі відеоконференції.

Аналогічна за змістом позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17.

В свою чергу, варто наголосити на тому, що визначення пріоритету на користь неучасті в судовому засіданні за відсутності визнання судом обов'язкової явки представника - є процесуальним правом сторони, наслідком реалізації якого не може бути неможливість здійснення розгляду справи, тобто відсутність уповноваженого представника в судовому засіданні не є безумовною підставою для відкладення судового засідання.

До того ж, обставин неможливості вирішення відповідного спору за наявними матеріалами судом не встановлено.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з огляду на те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, зважаючи на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників позивача та третьої особи.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.02.2026 просив суд апеляційну скаргу задовольнити, судові рішення в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нові - про відмов в задоволенні позову та відмову у стягненні витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.11.2012 на загальних зборах членів Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2А" прийнято рішення, зокрема, про делегування Асоціації ОСББ "Олімпік-2" частини повноважень правління ОСББ "Олімпік-2А", оформлене протоколом № 2 від 08.11.2012 (а.с.53-55 том 2).

19.01.2024 Асоціація ОСББ "Олімпік-2" прийняла рішення, оформлене протоколом № 1 від наведеної дати, про затвердження: дати, часу, місця проведення загальних зборів співвласників; порядку денного загальних зборів співвласників; тексту звітів правління за 2023 рік, проекту кошторису витрат на 2024 рік та його складових; порядку сплати членських внесків та платежів за послуги управління та обслуговування багатоквартирних будинків та прибудинкової території, нарахувань, платежів поза членськими внесками; проекту нової редакції Статуту Асоціації та ОСББ "Олімпік-2А", ОСББ "Олімпік-2Б", ОСББ "Олімпік-2В" (а.с.106-111 том 1).

Додатком до цього протоколу є зміни до Статутів ОСББ, у тому числі Статуту ОСББ "Олімпік-2А", зміни до Статуту Асоціації (а.с.48-51 том 2).

01.02.2024 відбулося засідання членів правління Асоціації ОСББ "Олімпік-2" щодо розгляду пропозицій співвласників з питань порядку денного загальних зборів та корегування порядку денного (а.с.111-112 том 1).

Листом № 8 від 22.01.2024 Асоціація ОСББ "Олімпік-2" направила ОСОБА_1 повідомлення про скликання та проведення загальних зборів ОСББ "Олімпік-2А", які відбудуться 03.02.2024 о 12:00год за адресою: вул. Слобожанська, б.9А, смт. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області з порядком денним (а.с.34-35 том 1).

В матеріалах справи наявні повідомлення про скликання та проведення загальних зборів ОСББ "Олімпік-2А" за підписом голови правління Асоціації ОСОБА_2 та голови ОСББ Опанаско О.

Повідомлення отримано позивачем особисто, про що свідчить відмітка про отримання від 25.01.2024 (а.с.34 том 1 на звороті; а.с.89 том 1).

01.02.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати текст пропонованих змін у відповідності до законодавства ОСББ, за підписом членів правління та затвердженим головою Асоціації (а.с.22 том 2).

Текст нової редакції Статутів Об'єднання та Асоціації направлено позивачу 23.01.2024 на його електронну пошту. Після отримання цих документів позивач направив Асоціації пропозиції змін до статуту у вигляді порівняльної таблиці, які були включені до порядку денного (п.6).

03.02.2024 відбулося засідання правління ОСББ "Олімпік-2А", з порядком денним: проведення письмового опитування співвласників ОСББ "Олімпік-2А", створення комісії для його проведення, на якому були присутні члени правління: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

На засіданні правління прийнято рішення: провести з 06.02.2024 письмове опитування співвласників ОСББ "Олімпік-2А" та винести для розгляду наступні питання: визначення кількості голосів для прийняття рішення з питань порядку денного зборів; звіт правління за 2023 рік; затвердження кошторису витрат на 2024 рік; затвердження розміру внесків на управління та утримання будинків та прибудинкової території та порядку їх нарахування та сплати на 2024 рік; внесення змін до Статуту ОСББ "Олімпік-2А" та Асоціації "ОСББ "Олімпік-2", запропонованих правлінням; внесення змін до Статуту ОСББ "Олімпік-2А" та Асоціації "ОСББ "Олімпік-2", запропонованих власником кв. АДРЕСА_1 ; відключати електроенергію за порушення тиші в нічний час та за проведення ремонтних робіт з підвищеним рівнем шуму в вихідні та святкові дні; визначення порядку вручення рахунків мешканцям (через охорону, на електронну адресу).

В комісію для проведення письмового опитування включити членів правління, керуючу справами Асоціації ОСОБА_2 та бухгалтера Асоціації ОСОБА_5 .. Документи повинні знаходитися в будинкоуправлінні.

Термін проведення опитування встановити 25 календарних днів з дня проведення зборів, тобто до 16:00 години 28.02.2024.

Результати опитування оформити протоколом засідання правління не пізніше 15 календарних днів з дня встановленого терміну закінчення письмового опитування та оприлюднити їх не пізніше 14.03.2024.

Рішення засідання правління ОСББ "Олімпік-2А" оформлене протоколом № 1 від 03.02.2024 (а.с.113 том 1; а.с.38 том 2).

03.02.2024 відбулися загальні збори співвласників ОСББ "Олімпік-2А" з наступним порядком денним:

1.Визначення кількості голосів для прийняття рішення з питань порядку денного зборів.

2. Звіт правління за 2023 рік.

3. Затвердження кошторису витрат на 2024 рік.

4. Затвердження розміру внесків на управління та утримання будинків та прибудинкової території та порядку їх нарахування та сплати на 2024 рік.

5. Внесення змін до Статуту ОСББ "Олімпік-2А" та Асоціації "ОСББ "Олімпік-2", запропонованих правлінням.

6. Внесення змін до Статуту ОСББ "Олімпік-2А" та Асоціації "ОСББ "Олімпік-2", запропонованих власником кв. 80 буд. 9-а.

7. Відключати електроенергію за порушення тиші в нічний час та за проведення ремонтних робіт з підвищеним рівнем шуму в вихідні та святкові дні.

8. Визначення порядку вручення рахунків мешканцям (через охорону, на електронну адресу).

За результатами розгляду питань порядку денного вирішено:

- для прийняття рішення з усіх питань порядку денного потрібно більше половини голосів "за" від загальної кількості голосів співвласників, що складає 47 голосів (перше питання порядку денного).

За прийняття рішення голосували "за" - 60 співвласників, "проти" - 2. Рішення прийнято.

- затвердити Звіт правління (Асоціації ОСББ "Олімпік-2") за 2023 рік (друге питання).

За прийняття рішення голосували "за" - 61 співвласників, "проти" - 1. Рішення прийнято.

- затвердити кошторис витрат (Асоціації ОСББ "Олімпік-2") на 2024 рік та його складових у сумі 249 325,00 на місяць. Застосовувати кошторис з 01.01.2024 (третє питання).

За прийняття рішення голосували "за" - 61 співвласників, "проти" - 1. Рішення прийнято.

- затвердити розмір внесків та платежів на управління та утримання будинків та прибудинкової території житлового комплексу на 2024 рік наступним чином (четверте питання):

За 1 к.м. квартир, розташованих на 2-му та вище поверхах - 11,06 грн;

За 1 кв.м. нежитлового приміщення, квартир, які експлуатуються та розташовані на 1 поверсі - 5,30 грн;

За 1 кв.м. нежитлового приміщення, квартир, яке не експлуатується та розташовані на 1 поверсі - 4,60 грн.

Визначити порядок сплати внесків та платежів на утримання будинків та прибудинкової території житлового комплексу "Олімпік-2" наступним чином: рахунки на оплату надавати мешканцям до 10 числа, а оплата внесків та платежів повинна відбуватися до 20 числа кожного місяця, в якому надано рахунок.

Нараховувати щомісячно оплату поза членськими внесками: за воду, електроенергію, опалення, послуги охорони, за обслуговування систем домофону, телебачення, електроенергії, місць загального користування, ліфтів, а також різницю між показниками лічильників води.

Вартість послуг охорони будинків 3,74 грн/кв.м. Охорона паркінгу - 128,35грн з автомобіля.

Власники квартир та нежитлових приміщень мають право на оплату 30% вартості опалення за його заявою з проханням припинити постачання теплоносія за повний календарний місяць, якщо в квартирі ніхто не проживає, відсутні показники використання води та електроенергії. Застосовувати розмір внесків з 01.01.2024.

За прийняття рішення голосували "за" - 60 співвласників, "проти" - 2. Рішення прийнято.

- затвердити нову редакцію Статуту ОСББ "Олімпік-2А" та Асоціації "ОСББ "Олімпік-2", запропонованих правлінням (п'яте питання порядку денного).

За прийняття рішення голосували "за" - 59 співвласників, "проти" - 3. Рішення прийнято.

- за прийняття рішення з питання шостого порядку денного - внесення змін до Статуту ОСББ "Олімпік-2А" та Асоціації "ОСББ "Олімпік-2", запропонованих власником кв. 80 буд. 9-а, голосували "за" - 3 співвласників, "проти" - 59. Рішення не прийнято.

- відключати електроенергію в квартирах, мешканці яких порушують тишу в нічний час та за проведення ремонтних робіт з підвищеним рівнем шуму в вихідні та святкові дні. Відновлювати подачу електроенергії, якщо мешканці реагують та припиняють порушувати тишу. Доручити це співробітникам охорони, ввести цей обов'язок в посадову інструкцію охоронців (сьоме питання).

За прийняття рішення голосували "за" - 57 співвласників, "проти" - 5. Рішення прийнято.

- визначити порядок вручення рахунків (восьме питання порядку денного): рахунки-фактури на сплату членських внесків та інших виплат на утримання спільного майна вручати шляхом:

п.8.1. - на посту охорони під особистий підпис (з обов'язковим наданням письмової заяви з дозволом надавати співробітникам охорони рахунки, в яких містяться персональні дані мешканців ПІБ, номер квартири);

п.8.2. - на електронну адресу (вказану в цьому листі опитування).

За прийняття рішення голосували: за п.8.1. - "за" - 6- співвласників, "проти" - 2; за п.8.2. - "за" - 3- співвласників, "проти" - 0. Рішення прийнято.

Рішення підписано головою та секретарем зборів.

У преамбулі протоколу зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 - 92 особи.

Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 7697,47кв.м.

У загальних зборах взяли участь: особисто - 9 співвласників, яким належать квартири або нежитлові приміщення будинку; шляхом письмового опитування - 53 особи, загалом 62 особи, що складає 67,39% голосів від загальної кількості голосів співвласників (при підрахунку голосів рахували 1 квартира - 1 голос, п.3.7. Статуту)

Рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Олімпік-2А" від 03.02.2024 оформлено протоколом №1 від наведеної дати (а.с.14-16 том 1).

Позивач не погоджується з прийнятими на зборах рішеннями, оформлені протоколом № 1 від 03.02.2024, просить визнати їх недійсними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що:

- не дотримано порядку повідомлення усіх власників про проведення установчих зборів, а отже позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, як співвласник майна будинку та здійснити вплив на результати голосування; голосування на зборах відбулося з порушенням Статуту та не було утворено відповідну комісію для його проведення, що ставить під сумнів результати голосування; рішення з питань порядку денного зборів №№5,6,7,8 зборами не приймалось;

- рішення про затвердження кошторису (питання 3 порядку денного) прийнято з порушенням вимог Статуту;

- повідомлення про проведення загальних зборів направлено Позивачу засобами поштового зв'язку 23.01.2024, тобто менше ніж за 14 днів до проведення загальних зборів, як то передбачено п.7.1. Статуту;

- постатейного прийняття нової редакції Статуту Відповідача на загальних зборах не проводилось, отже й встановити в чому полягають зміни внесені в нову редакцію у порівнянні з попередньою співвласники не мали можливості. Розміщення проекту Статуту на дошці об'яв не забезпечує можливості порівняльного аналізу редакції нової та попередньої;

- питання щодо внесення змін до Статуту Асоціації не може бути вирішено на загальних зборах ОСББ;

- загальними зборами прийнято рішення з питання №1 порядку денного та вирішено, відключати електроенергію в квартирах, мешканці яких порушують тишу в нічний час та за проведення ремонтних робіт з підвищеним рівнем шуму в вихідні та святкові дні. Вказане суперечить вимогам чинного законодавства, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 12.12.2018 по справі №766/22228/17).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ від 03.02.2024 підлягає задоволенню частково, а саме: в частині визнання недійсним рішення загальних зборів про затвердження звіту правління про фінансово-господарську діяльність Асоціації за 2023 рік, оцінку роботи правління; затвердження кошторису витрат Асоціації та внесення змін до Статуту Асоціації; відключення електроенергії. В іншій частині рішення загальних зборів залишається без змін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником квартири по АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20 листопада 2013 року серія НОМЕР_1 . У лютому 2024 року відбулися загальні збори учасників ОСББ "Олімпік-2А", на яких прийняті рішення, оформлені протоколом №1 від 03.02.2024. Позивач вважає, що Рішення загальних зборів від 03.02.2024 прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та порушують його права, як співвласника багатоквартирного будинку з наступних підстав:

- рішення загальних зборів прийнято неповноважним складом осіб;

- Протокол №1 від 03.02.2024 не містить інформацію щодо усіх співвласників; повідомлення про загальні збори направлено неналежним суб'єктом;

- рішення про затвердження кошторису (питання 3 порядку денного) прийнято з порушенням вимог Статуту;

- Повідомлення про проведення загальних зборів направлено Позивачу засобами поштового зв'язку 23.01.2024, тобто менше ніж за 14 днів до проведення загальних зборів, як то передбачено п.7.1. Статуту;

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- згідно п. 3.12 Статуту об'єднання визначено, що об'єднання здійснює управління багатоквартирним будинком через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або Асоціації. Згідно Протоколу загальних зборів №2 від 08 листопада 2012 року Асоціації делеговано право щодо скликання та організації загальних зборів. Отже, твердження позивача про те, що загальні збори скликані неповноважною особою, є безпідставними;

- щодо невірного зазначення в протоколі загальних зборів кількості співвласників. Так, на час створення ОСББ "Олімпік-2А" існувало власників 89 квартир та приміщень, але на час проведення загальних зборів кількість приміщень вже було змінено, внаслідок чого кількість власників збільшено до 92 особи, про що свідчить Списки власників, які прибули на збори та власників які голосували.

Відповідач зазначає про те, що:

- приміщення №88 було розподілено на 3 окремі приміщення та кожному з яких були присвоєні окремі поштові адреси, а саме: приміщення №88-А; приміщення №88-Б; приміщення №88-В; - приміщення під №86 було розподілено на 2 окремі приміщення, внаслідок чого існує приміщення під №86 та приміщення під №90;

- твердження позивача щодо порушення порядку проведення загальних зборів та оформлення протоколу з порушенням вимог статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" є передчасним, оскільки під час скликання та проведення загальних зборів відповідач керувався положеннями статуту.

Так, згідно п.3.8. Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не отримано достатньої кількості голосів "за" або "проти" ініціатором зборів проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування проводиться протягом 25 календарних днів з дати проведення зборів (п.3.9. Статуту). Особи, які прибули на загальні збори 03.02.2024 проходили реєстрацію, ставили особистий підпис у списках осіб, які прибули на загальні збори. Такі списки містять інформацію про номер квартири/приміщення власника який прибув, прізвище, ім'я та по-батькові співвласника об'єднання, та документ, який свідчить про наявність права власності на квартиру. Списки додані до Протоколу загальних зборів;

- згідно протоколу правління Асоціації № 1 від 19.01.2024, № 2 від 01.02.2024 Асоціація заздалегідь до проведення загальних зборів розміщує оголошення про проведення зборів у під'їзді кожного будинку. Всі оголошення також розміщуються в чаті Асоціації, до складу якого включені всі співвласники житлового комплексу. Листи з пропозиціями, які надходили до Асоціації до проведення зборів позивачем додані до позовної заяви, що свідчить про належне повідомлення позивача про загальні збори. Відповідач листом від 22.01.2024 № 8, який отримано позивачем особисто 25.01.2024, повідомив про скликання загальних зборів. Крім того, позивач був присутній на загальних зборах;

- відповідач не погоджується з твердженнями позивача про те, що на загальних зборах було розглянуто лише частину питань порядку денного, оскільки з наданого позивачем аудіозапису не можливо ідентифікувати осіб, голос яких зафіксовано в аудіозаписі;

- бухгалтерські звіти за фінансовий рік формуються тільки в січні наступного року, останній строк подання фінансової звітності - до 28 лютого року, що слідує за звітним, тому не можливо прийняти кошторис до 31 січня. Затвердження кошторису на 2024 рік та його складових рішенням загальних зборів від 03.02.2024 не є порушенням та не свідчить про вихід за межі повноважень, передбачених статутом;

- щодо порушення строків повідомлення про проведення загальних зборів та позбавлення позивача можливості ознайомитись з новою редакцією Статуту, провести агітацію серед співвласників на підтримку відповідних змін. Текст нової редакції Статутів Об'єднання та Асоціації направлено позивачу 23.01.2024 на його електронну пошту. Після отримання цих документів позивач направив Асоціації пропозиції змін до статуту у вигляді порівняльної таблиці, які були включені до порядку денного (п.6). Пропозиції позивача до Статутів були розміщені на дошці оголошень. Крім того, при проведенні письмового опитування кожний співвласник був ознайомлений з таблицею позивача та проголосував за кожний пункт;

- щодо рішення про відключення електроенергії в квартирах, мешканці яких порушують тишу в нічний час та за проведення ремонтних робіт з підвищеним рівнем шуму у вихідні та святкові дні, відповідач зазначає, що діяв у відповідності до рішення правління, оформлене протоколом № 2 від 01.02.2024 після оприлюднення колективної заяви від власників квартир будинку № 9-В.

Судом встановлено, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 , який розташований у житловому комплексі "Олімпік-2", відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", для сприяння використання їхнього власного майна та управління, утримання і використанню спільного майна (п.1.1., 1.2. Статуту ОСББ "Олімпік-2А", затверджений рішенням загальних зборів № 1 від 06.02.2016) (а.с.17-28).

Відповідно до п.3.3. розділу ІІІ Статуту, до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема:

- затвердження Статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління Об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розміри внесків і платежів співвласників; визначення обмежень на користування спільним майном; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарський споруд; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах; прийняття рішень про делегування частини своїх повноважень Асоціації Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2"; передача повноважень Асоціації про обмеження або припинення постачання комунальних послуг співвласникам та користувачам, які своєчасно не вносять плату за спожиті послуги та/або не компенсують витрати на утримання загального та неподільного майна житлового комплексу.

Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників; правління (ініціативна група) не менше, ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (п.3.5 розд.ІІІ Статуту).

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники (п.3.6 розд.ІІІ Статуту).

Відповідно до пункту 3.7. Статуту кожний співвласник квартири/нежитлового приміщення під час голосування має один голос (одна квартира-один голос). Якщо співвласником квартири/нежитлового приміщення є два або більше осіб, то всі співвласники мають один голос незалежно від кількості цих осіб. У випадку непогодження співвласника з рішенням іншого співвласника однієї квартири/нежитлового приміщення, то зараховуються голоси усіх співвласників з урахуванням частки їх власності та інше.

Згідно п.3.8. розділу ІІІ Статуту:

Рішення на загальних зборах приймається шляхом відкритого поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення про визначення переліку та розмір внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичними та юридичними особами спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або звернення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

Рішення загальних зборів викладаються письмово та засвідчуються особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти", "утримався"). У разі голосування шляхом визначення "утримався" такий голос не зараховується.

Пунктом 3.9. розділу ІІІ Статуту передбачено, що у разі якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої п.8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах; письмове опитування співвласників проводиться протягом 25 календарних днів з дати проведення загальних зборів; якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п.3.10 розд.ІІІ).

Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального розташування будинку (п.3.11 Статуту).

За пунктом 3.12. Статуту Об'єднання здійснює управління багатоквартирним будинком через свої органи. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані управителю або асоціації.

Виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається з числа співвласників загальними зборами та підзвітне загальним зборам (п.3.13 розд.ІІІ Статуту).

У разі відчуження членом правління всіх належних йому в будинку квартир і нежитлових приміщень, а також в разі смерті члена правління, визнання його померлим, безвісно відсутнім або недієздатним, повноваження такого члена правління припиняються (п.3.13 розд.ІІІ Статуту).

До компетенції правління належить скликання та організація проведення загальних зборів співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення (п.3.14 Статуту)

Правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника (п.3.16 розд.ІІІ Статуту).

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" входить до складу Асоціації ОСББ "Олімпік-2" (Статут Асоціації).

Згідно п. 3.1 Статуту Асоціації органами управління Асоціації є загальні збори її членів, правління, та ревізійна комісія.

Згідно п. 3.2 Статуту Асоціації вищим органом управління Асоціації є загальні збори. Загальні збори приймають рішення з усіх питань діяльності Асоціації.

Згідно п. 3.5. Статуту Асоціації у загальних зборах беруть участь усі члени Асоціації. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували члени які разом мають більше половини від загальної кількості голосів. Рішення про визначення переліку та розміру внесків, платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також інші питання вважається прийнятим якщо за нього проголосували не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. При прийняті рішення Голова правління кожного ОСББ (який є членом Асоціації) не має право висловлювати свою особисту думку, а зобов'язаний голосувати згідно рішень загальних зборів ОСББ по кожному питанню.

Рішення загальних зборів є обов'язковим для всіх членів Асоціації та співвласників (п. 3.6. Статуту Асоціації).

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 ), що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20 листопада 2013 року серія НОМЕР_1 (а.с.16).

Відтак, позивач є співвласником та реалізує своє право в управлінні багатоквартирним будинком шляхом участі у загальних зборах.

03.02.2024 відбулися загальні збори співвласників ОСББ "Олімпік-2А", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №1 від наведеної дати (а.с.14-16 том 1), з якими і не погоджується позивач.

Додатками до протоколу №1 від 03.02.2024 є: листи письмового опитування з питань порядку денного з результатами голосування (а.с.39 том 2); Списки співвласників ОСББ, які запрошені на загальні збори на 03.02.2024 (а.с.42-43 том 2); списки власників квартир, які прибули на загальні збори 03.02.2024 (а.с.44-45 том 2), Порівняльна таблиця до Статуту Асоціації від 30.01.2024 за підписом ОСОБА_1 (а.с.47 том 2).

Так, ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Спеціальним Законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, є Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.01 № 2866-III (набрав чинності 01.01.02).

Статтею 1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон "Про ОСББ"; Закон № 2866-III, в редакції, яка була чинною на дату проведення спірних зборів) визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону "Про ОСББ" встановлено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом.

Відповідно до преамбули Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» цей закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Статтею 1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласник багатоквартирного будинку (далі співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку. Положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників житлових та нежитлових приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (ст. 2 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень (ст. 9 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Статтею 10 Закону України “Про ОСББ» визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах. За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об'єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників. Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Згідно ст. 14 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має, серед іншого, право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі № 473/2005/19 зазначила, що вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Спір між співвласником нерухомого майна - членом ОСББ та самим ОСББ, створення якого оскаржується, є подібним до корпоративного спору.

Оскільки ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , рішення загальних зборів ОСББ від 03.02.2024, якими затверджено звіт правління на 2023 рік, кошторис витрат на 2024 рік, розмір внесків на управління та утримання будинку(ів), внесення змін до Статутів ОСББ "Олімпік-2А" та Асоціації ОСББ "Олімпік-2", визначення порядку вручення рахунків тощо, є такими, що стосуються прав позивача як співвласника багатоквартирного будинку на управління ОСББ.

Щодо скликання загальних зборів Об'єднання та належного повідомлення співвласників про проведення загальних зборів.

Відповідно до частин 1, 3 ст.10 Закону "Про ОСББ" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Вищим органом управління Об'єднання є загальні збори.

Порядок скликання та проведення установчих зборів об'єднання регулюється, зокрема, ст.6 Закону України "Про ОСББ" ( в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14 липня 2023 року № 3270-IX, який набрав чинності з 10.11.2023).

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з частиною 6 статті 6 Закону України "Про ОСББ", повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час та місце проведення установчих зборів; 3) порядок денний установчих зборів; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї (частина 7 статті 6 Закону України "Про ОСББ").

Вказана норма імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або рекомендованим листом.

Судом встановлено, що Статут ОСББ не передбачає іншого способу повідомлення, ніж вручення під розписку або направлення рекомендованим листом (п.3.5. Статуту ОСББ).

Повідомлення про скликання та проведення загальних зборів ОСББ було направлено позивачу Асоціацією ОСББ "Олімпік-2" листом №8 від 22.01.2024.

Позивач не заперечує отримання листа - повідомлення про скликання загальних зборів, однак вважає, що повідомлення відбулося з порушенням пункту 3.5. Статуту ОСББ.

З цього приводу необхідно зазначити, що відповідно до п.3.5. Статуту ОСББ повідомлення про проведення загальних зборів здійснюється не менше ніж за 14 днів до дати проведення.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14 липня 2023 року № 3270-IX, Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та асоціаціям об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, статути яких затверджені до набрання чинності цим Законом, забезпечити приведення таких статутів у відповідність із цим Законом протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, положення статутів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що Статут ОСББ "Олімпік-2А" в редакції 2016 року відповідачем на дату проведення спірних зборів не було змінено, у спірних правовідносинах підлягають застосовуванню приписи Закону України від 14 липня 2023 року № 3270-IX, відтак господарським судом обґрунтовано відхилено доводи позивача щодо порушення відповідачем строку повідомлення про скликання загальних зборів.

При цьому необхідно враховувати, що статут є локальним нормативним актом, тоді як закон має більшу юридичну силу, тому у разі, якщо положення статуту суперечать закону, судам слід керуватися саме нормами закону.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/10463/19, від 16.11.2021 у справі № 912/947/20.

Водночас, слід наголосити на тому, що навіть встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Так, у постановах Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 902/1413/15, Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 925/973/17, від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19 міститься висновок що не всі порушення законодавства, допущені під час проведення загальних зборів, слугують підставами для визнання прийнятих рішень недійсними.

Порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Відповідні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 (п.43), від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 26.10.2022 у справі №916/1010/21, від 21.03.2023 у справі № 914/2565/21.

Колегія суддів зазначає, що під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі № 917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судових захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню, суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №918/964/20.

Отже, з огляду на наведені висновки Верховного Суду, неповідомлення або неналежне повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів, не є безумовною підставою для визнання таких зборів недійсними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги неповідомленням про час та місце проведення загальних зборів від 03.02.2024 усіх власників, позивач фактично звертається до суду не за захистом своїх прав, а за захистом прав таких власників, які мають можливість самостійно захищати свої права.

Неповідомлення про час та місце проведення загальних зборів від 03.02.2024 певних власників фактично може впливати та порушувати права саме таких осіб, а не позивача.

Зважаючи на те, що у ОСОБА_1 відсутні встановлені чинним законодавством повноваження для звернення до суду в інтересах інших власників ОСББ, зазначені позивачем обставини щодо неотримання повідомлення про проведення 03.02.2024 загальних зборів іншими власниками не є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на цих зборах.

Щодо підпису голови правління Асоціації ОСОБА_2 на повідомленні про скликання та проведення загальних зборів на адресу позивача, то таке повідомлення було виконано відповідно до рішення загальних зборів ОСББ "Олімпік-2А" № 2 від 08.11.2012, яким Асоціації було делеговано підготовка та проведення загальних зборів ОСББ.

Щодо кількості голосів, які необхідні для прийняття рішення з питань порядку денного.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 908/2085/21 вказав, що Закон "Про ОСББ" не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (ст.6 Закону).

В свою чергу, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: відсутність більше половини загальної кількості усіх співласників, які голосували за рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів (див. висновки Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі №916/1010/21, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21).

Так, за підрахунком позивача загальна кількість співвласників ОСББ складає 133 особи, половина (50%) від цієї кількості складає 66,5голосів. Позивач вважає, що мають бути враховані всі власники квартир, а голоси всіх власників однієї квартири дорівнюють одиниці (4 власника в одній квартирі по 0,25%, а разом 1). Тому повинні бути підписи таких множинних власників.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції Закону №3270-IX від 14.07.2023) рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (ч.ч. 12, 13 ст. 6 Закону).

Відповідно до частини 14 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, яка була чинною станом на дату прийняття спірного рішення) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п'ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 15 ст. 6 Закону України "Про ОСББ").

За змістом статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статутом об'єднання може бути встановлений інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено ч.ч. 14, 15 ст. 6 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 13 ст. 10 ЗУ "Про ОСББ").

Пунктом 3.8. Статуту ОСББ "Олімпік-2А" передбачено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників. Рішення про визначення переліку та розмір внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

Пунктом 3.7. розділу ІІІ Статуту ОСББ "Олімпік-2А" унормовано, що кожний співвласник квартири/нежитлового приміщення під час голосування має один голос (одна квартира-один голос). Якщо співвласником квартири/нежитлового приміщення є два або більше осіб, то всі співвласники мають один голос незалежно від кількості цих осіб. У випадку непогодження співвласника з рішенням іншого співвласника однієї квартири/нежитлового приміщення, то зараховуються голоси усіх співвласників з урахуванням частки їх власності та інше.

Згідно листа Асоціації ОСББ "Олімпік-2" на адресу голови Слобожанської селищної ради від 05.02.2025 №14 (а.с.86-87 том 2) загальна кількість власників -133 особи, а саме: загальна кількість квартир - 86, загальна кількість нежитлових приміщень - 6, загальна кількість власників квартир - 118, загальна кількість власників нежитлових приміщень - 15.

Зі змісту протоколу від 03.02.2024 вбачається, що загальна кількість співвласників - 92 особи; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень становить 7697,47кв.м.

У загальних зборах прийняли участь 62 особи, з яких: особисто 9 співвласників та шляхом письмового опитування - 53 особи.

Тобто, з урахуванням положень пункту 3.7, 3.8 Статуту ОСББ збори були правомочні приймати рішення з питань порядку денного.

Судом встановлено, що для визначення кількості голосів для прийняття рішення з питань порядку денного зборів було проведено голосування з питання № 1 зборів від 03.02.2024 і прийнято рішення про те, що: рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували "за" співвласники (їх представники) загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості усіх голосів співвласників.

Для прийняття рішення з усіх питань порядку денного зборів необхідно було 47 голосів "за". За прийняття рішення з першого питання порядку денного голосували "за" - 60 співвласників, "проти" - 2. Рішення прийнято.

Згідно пункту 3.14 Статуту Об'єднання до компетенції правління належить зокрема, призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Згідно протоколу №1 від 03.02.2024 засідання правління ОСББ "Олімпік-2А" було прийнято рішення провести з 06.02.2024 письмове опитування сіпввласників ОСББ.

В комісію для проведення письмового опитування включити членів правління, керуючу справами Асоціації ОСОБА_2 та бухгалтера ОСОБА_5 (а.с.54 том 3). Таким чином, рішення про створення комісії було прийнято.

При цьому вимоги до персонального складу комісії для проведення письмового опитування Статутом ОСББ не встановлено.

Відповідно до абз. 17 ст. 6 Закону України "Про ОСББ" письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Апеляційний суд зазначає, що 01 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14.05.2015 № 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон № 417-VІІІ).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 417-VIII, серед іншого, внесено зміни до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Змінами, про які йдеться, зокрема, є: скасовано поняття членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку (усі співвласники беруть участь в діяльності об'єднання); скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

Отже, у разі якщо кількості голосів присутніх співвласників на загальних зборах недостатньо для прийняття рішення "за" або "проти", встановленої ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Згідно ч. 16 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). Якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Таким чином, з огляду на положення частин 15, 16 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" результати голосування з усіх питань порядку денного загальних зборів співвласників визначаються одночасно (за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які брали участь в зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування).

Даними нормами передбачено, що скільки б співвласників не прийшло на загальні збори - загальні збори є правомочними і голосування проводиться, та у разі якщо кількості голосів присутніх співвласників на загальних зборах недостатньо для прийняття рішення "за" або "проти", встановленої частиною 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. При цьому результати голосування з усіх питань порядку денного загальних зборів співвласників визначаються одночасно (за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які брали участь в зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування).

Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 911/4261/16, від 18.04.2023 у справі № 916/3278/21.

Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування. Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти"). Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою (чч. 17 - 20 ст. 10 Закону № 417-VІІІ).

Згідно з ч. 22 ст. 10 Закону № 417-VІІІ листок опитування повинен містити такі відомості: 1) дата опитування; 2) прізвище, ім'я, по батькові співвласника; 3) номер квартири або нежитлового приміщення; 4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення; 5) документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення; 6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 7) питання до співвласника - пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за" або "проти". Питання повинно бути чітко і зрозуміло сформульоване, що не допускає різних тлумачень; 8) відповідь співвласника "за" або "проти" щодо кожного питання окремо; 9) власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, співвласника та особи, яка проводила опитування.

Листи письмового опитування з питань порядку денного, які містяться в матеріалах справи (а.с.97-158 том 2), відповідають вимогам ч. 22 ст. 10 ЗУ № 417-VІІІ (в редакції, яка була чинною станом на дату прийняття рішення): містять дату проведення опитування, ПІБ власника, номер квартири, площу квартири, номер документу про право власності, питання з порядку денного зборів, результати голосування "за" або "проти", власноручний підпис власника, підпис голови та секретаря зборів, які є членами правління і входили до складу комісії яка проводила письмове опитування.

Як слідує з листа опитування від 28.02.2024, ОСОБА_1 голосував проти усіх питань порядку денного (а.с.151 том 2).

Таким чином, голосування відбулося у відповідності до вимог Статуту Об'єднання та Закону.

При цьому посилання Позивача на те, що він був присутній на загальних зборах та зробив звукозапис, з якого вбачається, що на зборах фактично було розглянуто лише чотири питання порядку денного, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції як такі, що не підтверджені належними доказами.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що Загальними зборами ОСББ "Олімпік 2А" прийнято рішення про затвердження звіту правління про фінансово-господарську діяльність Асоціації "ОСББ "Олімпік-2" за 2023 рік, оцінка роботи правління Асоціації (друге питання); затвердження кошторису витрат Асоціації "ОСББ "Олімпік-2" на 2024 рік та його складових (третє питання); внесення змін до Статуту Асоціації "ОСББ "Олімпік-2", запропонованих правлінням (питання п'яте).

Затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту належить до виключної компетенції вищого органу управління, яким є загальні збори співвласників ОСББ (абз. 1 ч. 9 ст. 10 Закону про ОСББ).

Питання затвердження звіту правління про фінансово-господарську діяльність Асоціації "ОСББ "Олімпік-2" за 2023 рік, оцінка роботи правління Асоціації; затвердження кошторису витрат Асоціації "ОСББ "Олімпік-2" на 2024 рік та його складових; внесення змін до Статуту Асоціації "ОСББ "Олімпік-2", запропонованих правлінням відповідно до пункту 3.3. розділу ІІІ Статуту Асоціації "ОСББ "Олімпік-2" віднесено до виключної компетенції загальних зборів Асоціації (а.с.93 том 3).

Згідно пункту 3.3. розділу ІІІ Статуту ОСББ "Олімпік-2А" (а.с.86 том 3) до виключної компетенції загальних зборів Об'єднання належить, зокрема:

затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;

затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;

визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

передача повноважень Асоціації про обмеження або припинення постачання комунальних послуг співвласникам та користувачам (наймачам), які своєчасно не вносять плату за спожиті послуги та/або не компенсують витрати на утримання загального та неподільного майна житлового комплексу тощо.

Водночас, судом зазначено, що вирішення на загальних зборах Об'єднання питань затвердження звітів, кошторису витрат та внесення змін до Статуту Асоціації, яка є самостійною юридичною особою, не передбачено ані положеннями Статуту ОСББ, ані чинним законодавством.

Вступ ОСББ до Асоціації нічого не змінює у статусі об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи. А для того, щоб Асоціація управляла будинком ОСББ, загальні збори останнього мають право прийняти рішення про передачу їй функцій з управління будинком.

При цьому третя особа підтвердила в судовому засіданні, що рішення загальних зборів Об'єднання з питань наведених вище (друге, третє та п'яте питання), стосується не Об'єднання, а Асоціації.

На думку господарського суду, за таких обставин, рішення загальних зборів з наведених вище питань прийняті загальними зборами з перевищенням власних повноважень та з порушенням законодавства.

Проте, погодитися з такими висновками неможливо з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, багатоповерховий житловий комплекс «Олімпік-2» складається з трьох багатоквартирних житлових будинків під АДРЕСА_6 , 9-б, 9-в, які розташовані за адресою: вул. 8 Марта сел. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області. Всі три багатоквартирні будинки зі спорудами та інженерними мережами утворюють цілісний майновий комплекс «Олімпік-2», також розташовані на одній земельній ділянці, мають одну назву згідно Рішення виконавчого комітету Ювілейної селищної ради від 15.06.05 №170. Житловий комплекс має цілісне технічне обладнання, інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно - гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир та нежитлових приміщень.

12.04.2010 року співвласниками кожного багатоквартирного будинку було створено та зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку з найменуваннями ОСББ «Олімпік-2А» (відповідач); ОСББ «Олімпік-2Б»; ОСББ «Олімпік-2В».

В подальшому, для утримання спільного майна власників 10.06.2010 року співвласниками всього житлового комплексу було створено Асоціацію «ОСББ «Олімпік-2» (третя особа), до складу якої увійшли ОСББ «Олімпік-2А», ОСББ «Олімпік-2Б», ОСББ «Олімпік-2В». Асоціація ОСББ «Олімпік-2» зареєстрована у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №567996 від 10.06.2010 року.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про ОСББ»:

- Асоціація об'єднань співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Як передбачено ст. 4 ЗУ «Про ОСББ Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ОСББ» управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Крім того, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 від 09.11.2017 року визначає, що послуги з управління будинком - це результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямовані на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання та ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

За положеннями Статуту ОСББ «Олімпік-2А»:

- до виключної компетенції загальних зборів належить затвердження Статуту Об'єднання, внесення змін до нього, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, прийняття рішень про делегування частини своїх повноважень Асоціації «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» та інше (п. 3.3.);

- за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або Асоціації (п. 3.12.).

На підставі Протоколу №2 від 08.11.2012 року співвласники всіх трьох ОСББ передали певну частину своїх повноважень щодо управління багатоквартирними будинками Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» (а.с.53-55 том 2).

В свою чергу, відповідно до Статуту Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» предметом діяльності Асоціації є: управління спільним майном співвласників житлового комплексу «Олімпік-2», а також забезпечення його належної експлуатації та представлення спільних інтересів співвласників, а саме: укладання договорів, здійснення благоустрою прибудинкової території, розвиток інфраструктури будинків та його ремонтів, прибирання сходових кліток, прибирання прибудинкової території, вивезення та утилізація твердих побутових і негабаритних відходів, прибирання підвалів прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливової каналізації, дератизація, дезінсекція, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, проведення поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішьобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження (в тому числі дитячих та інших майданчиків), прибирання і вивезення снігу, посипання прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, освітлення місць загального користування і підвальних приміщень, підкачування води, енергопостачання ліфтів, та інше.

Згідно з п. 1.1. Статуту Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» до складу Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» входять члени: ОСББ «Олімпік-2А»; ОСББ «Олімпік-2Б»; ОСББ «Олімпік-2В».

При цьому органами управління Асоціації є загальні збори її членів, правління, ревізійна комісія (п. 3.1.).

Як передбачено п. 3.3. Статуту Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» до виключної компетенції загальних зборів її членів затвердження кошторису, балансу Асоціації та річного звіту про виконання кошторису по статтям витрат, визначення порядку, переліку, розмірів сплати внесків та платежів співвласників житлових та нежитлових приміщень будинків житлового комплексу, питання щодо прийняття майна на баланс Асоціації та його передачі.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та положень Статуту, можливо дійти висновку, що кожний власник житлового або нежитлового приміщення входить до складу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку внаслідок того, що всі ОСББ є членами Асоціації, відтак, фактично кожний співвласник є не тільки членом ОСББ, а й членом Асоціації.

Пунктом п.2.3. Статуту Асоціації визначено, що завданням діяльності Асоціації є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном будинків, забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань пов'язаних з діяльністю Асоціації.

Таким чином, Статутна діяльність Асоціації направлена на захист прав та інтересів саме співвласників, а не її членів (ОСББ).

Відповідний висновок прослідковується з того, що керуючись Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №190 від 27 липня 2018 року «Про затвердження обов'язкового переліку робіт (послуг) витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території» Асоціація «ОСББ «Олімпік-2» визначає перелік робіт, вартість яких включається до складу витрат на утримання спільного майна співвласників багатоквартирних будинків, що входять до складу Асоціації.

При цьому Асоціація ОСББ «Олімпік-2» самостійно здійснює функції управління і за договором з постачальниками комунальних послуг є колективними замовниками таких послуг, на якого покладена відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих співвласниками комунальних послуг.

Тобто у даному випадку саме Асоціація здійснює управління та утримання спільного майна житлового комплексу «Олімпік-2» в інтересах співвласників ОСББ «Олімпік-2А», ОСББ «Олімпік-2Б», ОСББ «Олімпік-2В», адже спільне майно всіх співвласників багатоквартирних будинків перебуває на балансі Асоціації. Натомість Відповідач - ОСББ «Олімпік-2А» не здійснює самостійно господарську-фінансову діяльність, не володіє власним розрахунковим рахунком у банківській установі, не укладає договори з комунальними та іншими підприємствами, не отримує кошти від співвласників.

Однак, висновок суду першої інстанції про те, що рішення загальних зборів з наведених вище спірних питань прийняті загальними зборами з перевищенням власних повноважень та з порушенням законодавства, фактично зводиться до неправильного тлумачення норм Закону «Про ОСББ2 та Закону № 417-VІІІ у поєднанні з положеннями Статутів ОСББ «Олімпік-2А» та Асоціації ОСББ «Олімпік-2», адже затвердження звіту правління про фінансово-господарську діяльність за 2023 рік, оцінка роботи правління, затвердження кошторису витрат на 2024 рік та його складових в цілому по всьому комплексу належить до компетенції загальних зборів членів Асоціації, тобто ОСББ, а не безпосередньо до їх органів управління - голів кожного правління ОСББ, чим також спростовуються відповідні заперечення позивача.

При цьому, погодившись з вимогами позивача щодо визнання неправомірними переліку питань порядку денного, суд не врахував, що сам позивач надав таблицю змін до статуту Асоціації, а питання, які були ним запропоновані, були включені до питань порядку денного загальних зборів співвласників ОСББ «Олімпік-2А» (питання порядку денного №6).

Також, суд помилково визнав встановленими обставини підтвердження Асоціацією «ОСББ «Оліміпк-2» того, що рішення загальних зборів з питань порядку денного стосується не об'єднання, а саме Асоціації, оскільки в дійсності такі зачіпають інтереси усіх трьох об'єднань, які входять до складу Асоціації, та які розглядали і голосували за однаковий порядок денний загальних зборів з означених питань. За наслідком голосування загальними зборами ОСББ «Олімпік-2А», ОСББ «Олімпік-2Б» та ОСББ «Олімпік-2В», кожен голова правління з цих ОСББ вже голосував на загальних зборах Асоціації.

Господарський суд не надав оцінки поясненням Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» про те, що згідно зі Статутом та усталеної практики голова правління має голосувати на загальних зборах членів Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» тільки так, як голосували співвласники будинку (у якому він/вона є головою правління).

Наведене кореспондується з приписами ст. 18 ЗУ «Про ОСББ», якими передбачено обов'язки Об'єднання забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання та дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Як вже зазначалося, спірні питання стосуються кожного співвласника, оскільки ними сплачуються членські внески та інші платежі на рахунок Асоціації, яка веде господарську діяльність як балансоутримувач житлового комплексу. Натомість ОСББ, які входять до складу Асоціації, не мають на балансі майна, не здійснюють господарську діяльність по управлінню та обслуговуванню будинків, не мають розрахункових рахунків в банківських/фінансових установах, відповідно не можуть складати та затверджувати власні кошториси.

У п. 96-97 постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 Верховний Суд звертав увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом. Подібні висновки викладено у постановах від 16.01.2025 у справі № 916/1126/24, від 05.02.2025 у справі № 924/1270/23, від 30.07.2025 у справі № 908/1117/24, від 17.09.2025 у справі № 904/1548/23 тощо.

У згаданій постанові, а також у постановах від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21, від 10.07.2024 у справі № 924/1225/21, від 14.01.2026 у справі № 925/1351/24 Верховний Суд вказав, що суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

В свою чергу, у постанові Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 925/1351/24 наголошено, що порушення порядку персонального повідомлення співвласника про проведення загальних зборів за умови, що цей співвласник особисто брав у них участь, не є підставою для скасування рішень, ухвалених на таких зборах. Більш того, не всі порушення процедури скликання зборів ОСББ є підставою для визнання рішень недійсними. Суд має встановити факт порушення прав позивача, враховуючи баланс інтересів усіх співвласників.

Судом першої інстанції залишено без уваги посилання відповідача на той факт, що провести загальні збори співвласників з питань порядку денного (які визнані неправомірними) не вбачається за можливе, адже після загальних зборів 03.02.2024 були проведені збори ще двічі, а оскаржуване рішення суду створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ та призводить до негативних наслідків у діяльності ОСББ.

Натомість при вирішенні справи апеляційним судом враховується необхідність дотримання балансу між приватним інтересом позивача (як одного з співвласників) та інтересами інших співвласників (переважна більшість з яких, а саме 59-61 співвласників від загальної кількості співвласників у 62 особи, тобто >95%, виявили бажання прийняти відповідні рішення з 2, 3, 5 питань порядку денного, проголосувавши «за»).

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вже вказував на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, і які були присутні на загальних зборах, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких у разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

На цьому неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, а також Верховний Суд у постановах від 27.05.2020 у справі № 927/813/19, від 18.06.2020 у справі № 922/1393/19, від 04.08.2020 у справі №910/10764/19, від 23.12.2020 у справі № 926/4729/16, від 15.06.2022 у справі № 908/2289/20, від 01.06.2023 у справі № 914/596/22, від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21, від 02.11.2023 у справі № 902/45/20 вбачається, що визнаватися недійсними мають лише ті рішення загальних зборів, якими безпосередньо порушено конкретні права позивача, про які ним зазначено, також слід враховувати, що визнання недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені права одного співвласника, зачіпає права інших співвласників та, відповідно, порушує баланс інтересів, має наслідком непропорційність втручання у правовідносини загальної більшості співвласників та створеного ними об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та фактично є втручанням у діяльність останнього.

Враховуючи обставини цієї справи, зокрема, що усі питання, які були прийняті на загальних зборах, були пов'язані із метою статутної діяльності Асоціації та спрямовані на виконання її цілей та завдань, тобто відповідали інтересам її членів (співвласників, які власне й об'єдналися для задоволення своїх соціальних, побутових та інших потреб та здійснення діяльності з управління, утримання, користування і розпорядження спільним майном), а також баланс інтересів усіх співвласників, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про наявність правових та фактичних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів з питань порядку денного №№ 2, 3, 5, в тому числі з огляду на те, що права одного власника не можуть превалювати над правами та інтересами інших власників, нівелювати дійсне волевиявлення їх домінуючої більшості, що проголосувала «за».

В той же час, судом слушно зауважено, що порушення строків затвердження кошторису витрат на 2024 рік та його складових не є підставою для визнання недійсним прийнятого рішення, оскільки незначні порушення та недоліки не можуть вплинути на легітимність проведених зборів та нівелювати дійсне волевиявлення переважної більшості співвласників багатоквартирного будинку.

Усе вищевикладене у своїй сукупності є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у відповідній частині із прийняттям по ній нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Також, Позивач просив визнати недійсним рішення щодо відключення електроенергії за порушення тиші в нічний час та за проведення ремонтних робіт з підвищеним рівнем шуму в вихідні та святкові дні. Доручити це співробітникам охорони (питання 7 порядку денного).

Відповідач та третя особа заперечували проти цих вимог з тих підстав, що Асоціація є колективним споживачем електроенергії, тому має право вирішувати питання відключення від її споживання.

Щодо цього судом першої інстанції зазначено, що обмеження електроенергії є компетенцією енергопостачальника, а не ОСББ. ОСББ має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх, встановлених ЗУ "Про ОСББ" та Статутом об'єднання, внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду з вимогою відшкодувати збитки.

Право відключити електроенергію має енергопостачальник у випадках, передбачених законом, зокрема, у разі самовільного підключення до електричної мережі, розкрадання електричної енергії, навмисне пошкодження приладу обліку тощо.

Втручання ОСББ у право власників квартир на безпечне і належне користування житловим приміщенням не може бути визнано правомірним.

Доводів щодо незгоди із оскаржуваним рішенням в цій частині апеляційна скарга не містить.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку. Для цього п. 4 ч. 1 ст. 57 Закону визначено, що електропостачальники мають право звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених правилами роздрібного ринку, крім випадків постачання вразливим споживачам.

Отже, правом на відключення споживача від електроживлення наділені також й оператори системи передач / системи розподілу, до яких ані Асоціація "ОСББ "Олімпік-2" ані ОСББ "Олімпік-2А" не належать, що не спростовано скаржником.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом за результатом розгляду спорів співвласників, членів юридичної особи щодо оскарження дій ОСББ, юридичних осіб, пов'язаних з самовільним відключенням споживача від електроживлення, зокрема, у постановах від 12.12.2018 у справі № 766/22228/17, від 03.02.2022 у справі № 520/8072/16-ц, від 31.10.2022 у справі № 755/19009/20.

Таким чином, рішення у вказаній частині належить залишити без змін.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, відтак колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Олімпік-2А» яке оформлено протоколом №1 від 03.02.2024 щодо затвердження звіту правління про фінансово господарську діяльність Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» за 2023 рік, оцінка роботи правління (друге питання порядку денного), затвердження кошторису витрат Асоціації «ОСББ «Оліміпік-2» на 2024 рік та його складових (трете питання порядку денного), внесення змін до статуту Асоціації «Олімпік-2» запропонованих правлінням (питання п'яте порядку денного, з огляду на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права та прийняття в цій частині нового рішення - про відмову в задоволені позову. В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 належить залишити без змін.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду від 27.06.2025 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Апеляційний суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 922/2749/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21)).

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи засвідчується наступне.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат, до складу яких віднесено витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та на професійну правничу допомогу з розрахунку 3 200 грн за одну годину роботи адвоката.

В свою чергу, у відзиві на позовну заяву відповідач повідомляв, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс, становить витрати на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн. Опис робіт та докази оплати будуть надані суду та стороні окремою заявою з додатками.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Асоціація "ОСББ "Олімпік-2" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 03.02.2024, яке оформлено протоколом №1, задоволено частково:

- визнано недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А", яке оформлене протоколом №1 від 03.02.2024 в частині:

- в іншій частині рішення загальних зборів від 03.02.2024 № 1 залишено без змін;

- стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн.

09 червня 2025 року від ОСОБА_1 до господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 036,48 грн.

З поданої заяви та додатків до неї вбачається, що ОСОБА_1 (позивач, клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Бізнес Енд Лекс" (адвокатське об'єднання) укладено договір №BL10-11/23 від 24 листопада 2023 року про надання правничої допомоги (а.с. 35-36 том 4).

За умовами пунктів 1.1, 1.2 клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором. Клієнт уповноважує адвокатське об'єднання представляти його інтереси в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування та підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування.

Адвокатське об'єднання, протягом строку дії договору, зобов'язується надавати клієнтові правничу допомогу, що включає в себе надання наступних послуг: усні та письмові консультації з правових питань; підготовка, оформлення та подання необхідних документів, в тому числі процесуальних; представництво, у встановленому порядку, інтересів клієнта в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування (п. 2.2 договору).

Під час виконання даного договору адвокатське об'єднання має право без погодження з клієнтом залучати інших профільних спеціалістів (в т.ч. адвокатів, що не входять до складу адвокатського об'єднання) (п. 2.4 договору).

За послуги надані адвокатським об'єднанням клієнт сплачує гонорар у розмірі згідно домовленості сторін. Сплата гонорару за цим договором здійснюється шляхом безготівкового банківського перерахування відповідної грошової суми на банківський рахунок адвокатського об'єднання (п. 4.1 договору).

На підтвердження факту надання послуг відповідно до умов цього договору складається акт наданих послуг, який підписується сторонами (п. 4.2 договору).

Оплата гонорару за надані послуги здійснюється клієнтом на підставі рахунку протягом трьох банківських днів з дати отримання такого рахунку (п. 4.3 договору).

Клієнт компенсує адвокатському об'єднанню фактичні витрати, пов'язані із виконанням цього договору на підставі окремо виставлених рахунків (п. 4.4 договору).

В залежності від досягнення адвокатським об'єднанням необхідного результату, клієнт має право сплатити адвокатському об'єднанню гонорар успіху у визначеному клієнтом на власний розсуд розмірі. Сплата гонорару успіху не є оплатою за надані послуги адвокатським об'єднання (п. 4.5 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. договору та закінчується 31 грудня 2024 року. Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення дії договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвання (п. 8.1 - 8.3 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.

23 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 (позивач, клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Бізнес Енд Лекс" (адвокатське об'єднання) укладено додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №BL10-11/23 (а.с. 33 том 4).

Вартість правничої допомоги адвокатського об'єднання, яка надається клієнту в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції при розгляді справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" про визнання недійсним рішення загальних зборів, яке оформлене протоколом №1 від 03.02.2024 визначається на підставі погодинної оплати. Вартість складає 3 200,00грн за одну годину роботи адвоката.

Сторони узгодили, що кінцевий розрахунок має бути здійснений клієнтом не пізніше ніж через 60 (шістдесят) календарних днів з дня складення та підписання сторонами акту наданих послуг.

У разі не підписання клієнтом акту наданих послуг протягом трьох робочих днів без вмотивованих заперечень з боку клієнта, акт вважається підписаним клієнтом та є підставою для проведення клієнтом оплати.

Між ОСОБА_1 (позивач, клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Бізнес Енд Лекс" (адвокатське об'єднання) складено та підписано Акт №1 наданих послуг від 05.06.2025 (а.с. 34 том 3).

На підставі договору про надання правничої допомоги №BL10-11/23 від 24.11.2023, додаткової угоди від 23.10.2024, адвокатським об'єднанням було надано правничу допомогу (послуги), а саме:

23.10.2024 - складення (аналіз доказів, нормативно-правових актів, статутів, актуальних правових висновків викладених у постановах Верховного суду, викладення сформованої правової позиції в тексті позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви) та направлення до суду позовної заяви з додатками, 3год, вартістю 9 600,00 грн;

23.10.2024 - складення та направлення до суду заяви про витребування у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" листів письмового опитування з питань порядку денного Загальних зборів ОСББ "Олімпік-2А", що відбулись 03.02.2024, 30 хв., вартістю 1 599,90 грн;

участь у судовому засіданні, яке відбулось в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області у с. №904/4690/24 27.11.2024 о 14:30, 13 хв., вартістю 623,29 грн;

участь у судовому засіданні, яке відбулось в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області у с. №904/4690/24 23.12.2024 о 14:10, 35 хв., вартістю 1 866,55 грн;

участь у судовому засіданні, яке відбулось в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області у с. №904/4690/24 04.03.2025 об 11:00, 9 хв., вартістю 49,97 грн;

участь у судовому засіданні, яке відбулось в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області у с. №904/4690/24 31.03.2025 о 14:10, 10 хв., вартістю 533,30 грн;

складення та направлення до суду письмових пояснень у справі № 904/4690/24, 2 год, вартістю 6 400,00 грн;

участь у судовому засіданні, яке відбулось в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області у с. №904/4690/24 22.04.2025 о 15:30, 1 год, вартістю 3 200,00 грн;

участь у судовому засіданні, яке відбулось приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області у с. №904/4690/24 08.05.2025 о 14:10, 2 год 4 хв., вартістю 6 612,92 грн;

участь у судовому засіданні, яке відбулось в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області у с. №904/4690/24 27.05.2025 о 10:00, 1 год 56 хв., вартістю 6 186,28 грн;

участь у судовому засіданні, яке відбулось приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області у с. №904/4690/24 05.06.2025 о 10:00, 2 год 19 хв., вартістю 7 412,87 грн;

витрати, понесені клієнтом на отримання п'яти витягів про реєстрацію права власності співвласників ОСББ "Олімпік 2А", вартістю 450,00 грн.

Вартість години роботи адвокатського об'єднання складає 3 200,00 грн за 1 годину. Загальна вартість наданих послуг склала 45 036,48 грн.

Клієнт не має претензій до об'єму, кількості, вартості та строкам надання послуг адвокатським об'єднанням.

Доказів оплати позивачем послуг, наданих йому адвокатом у межах вказаного договору, на момент розгляду справи не надано.

Втім, за змістом пункту 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір про надання правничої допомоги №BL10-11/23 від 24.11.2023 (а.с. 35-36 том 4); ордер серії АЕ №1320312 від 11.10.2024 (а.с. 45 том 1). Статус адвоката Зарвій Руслана Леонідовича підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3618 від 09.02.2018 (а.с. 46 том 1).

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 45 036,48 грн.

В свою чергу, 10 червня 2025 року від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" до господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 600,00 грн. 05 листопада 2024 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" (сторона - 2), Асоціацією "ОСББ "Олімпік-2А" (сторона - 3) та Адвокатом Стрюк Світланою Вікторівною (сторона - 1 / адвокат) укладено договір №05/11-2024 про надання правничої допомоги (а.с. 4-5 том 4).

В порядку та на умовах, визначених цим договором сторона-1 зобов'язується надати стороні-2 правову допомогу, а сторона-2 зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до порядку визначеному дійсним договором (п. 1.1 договору).

За цим договором сторона-1 має надати правову допомогу/юридичні послуги Стороні-2 у Господарському суді Дніпропетровської області по справі №904/4690/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСББ "Олімпік-2А" про визнання недійсним рішення загальних зборів (п. 1.6 договору).

Сторона-1 зобов'язується: вивчити документи та надати стороні-2 консультаційні послуги щодо захисту прав та інтересів; здійснити захист прав та законних інтересів в суді; представити інтереси сторони-2 з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та/або відповідачу), третій особі, у тому числі з правом пред'явлення відзиву на позовну заяву, позову, пред'явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу (п. 2.1 договору).

Сторона-3 зобов'язується: здійснити оплату за договором у порядку визначеному п. 3.1. цього договору; підписати акт прийому передачі наданих послуг (п. 2.6 договору).

За правову допомогу, що надається за цим договором сторона-3 оплачує винагороду у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок на підставі рахунку. При розрахунку розміру винагороди за надання правової допомоги враховується кваліфікація, досвід, час витрачений стороною-1 (п. 3.1, 3.2 договору).

У випадку понесення адвокатом додаткових витрат (судові витрати, витрати на проведення досліджень, або експертиз сторона-3 зобов'язана компенсувати понесені додаткові витрати, а у разі відсутності коштів на їх оплату, своєчасно повідомити про це сторону-1 (п. 3.2 договору).

За результатами надання правової допомоги складається акт, який підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої стороною-1 правової допомоги, її вартість, та наслідки виконання умов договору. Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання стороною-2/стороною-3, останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на акт (п. 3.7 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30 червня 2025 року (п. 7.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.

12 травня 2025 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" (відповідач, сторона - 2), Асоціацією "ОСББ "Олімпік-2А" (сторона - 3) та Адвокатом Стрюк Світланою Вікторівною (сторона - 1 / адвокат) укладено додаткову угоду до договору №05/11-2024 про надання правничої допомоги (а.с. 8 том 4).

3а взаємною згодою сторони домовились внести зміни до п.3.1 договору та викласти в наступній редакції:

"За правову допомогу, що надається за цим договором сторона - 3 оплачує стороні-1 винагороду (гонорар) у розмірі 20 600 (двадцять тисяч шістсот) гривен 00 копійок на підставі рахунку. З урахуванням часткової оплати стороною - 3 послуг у розмірі 12 000 гривень остання має здійснити доплату стороні -1 у розмірі 8 600 гривень 00 копійок (з урахуванням Єдиного податку - 5% від суми та воєнний збір у розмірі 1% від суми гонорару.".

05 червня 2025 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" (відповідач, сторона - 2), Асоціацією "ОСББ "Олімпік-2А" (сторона - 3) та Адвокатом Стрюк Світланою Вікторівною (сторона - 1 / адвокат) складено та підписано Акт приймання-передачі послуг (а.с. 51 том 4).

Відповідно до умов договору №05/11-24 від 05.11.2024 та додаткової угоди б/н від 12.05.2025 від сторона-1 надала стороні-2, а сторона-2 отримала надані послуги з правової допомоги на загальну суму 20 600 гривень 00 копійок, перелік яких зазначено у опису, який і додатком до цього акту, а саме:

- вивчення та аналіз позовної заяви та доказів наданих позивачем ОСОБА_1 , 2 год, вартістю 1 000,00 грн;

- вивчення та аналіз доказів наданих ОСББ "Олімпік-2", 2 год, вартістю 1 000,00 грн;

- складання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 та направлення до суду, 10 год, вартістю 5 000,00 грн;

- складання додаткових пояснень та направлення до суду, 5,5 год, вартістю 2 484,00 грн;

- участь у судових засіданнях які відбулися приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області 27.11.2024, 23.12.2024, 04.03.2025, 31.03.2025, 22.04.2025, 08.05.2025, 27.05.2025, 05.06.2025, в середньому 16год, вартістю 10 000,00 грн.

До вартості, послуг включено: єдиний податок у розмірі 5 % від вартості послуг, що становить 600 гривень 00 копійок та 430 гривень 00 копійок, всього 1030 гривень 00 копійок; воєнний збір у розмірі 1% від вартості послуг, що становить 86 гривень 00 копійок (а.с. 52 том 4).

Сторони засвідчують, що послуги надано якісно та в повному обсязі й після перерахування вказаної суми на рахунок виконавця претензій одна до одної не мають (п. 2 акту).

Асоціація "ОСББ "Олімпік-2А" перерахувала на розрахунковий рахунок ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №375 від 08.11.2024 на суму 12 000,00 грн; №161 від 13.05.2025 на суму 8 000,00 грн (а.с. 6, 7 том 4).

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів відповідача у справі є: договір №05/11-2024 про надання правничої допомоги від 05.11.2024 (а.с. 4-5 том 4); ордер серії АЕ №1331789 від 05.11.2024 (а.с. 62 том 1). Статус адвоката Стрюк Світлани Вікторівни підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1921 від 17.11.2008 (а.с. 64 том 1).

Відповідач просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 600,00 грн.

Як встановлено судом:

- в додатковій угоді до договору №BL10-11/23 про надання правничої допомоги, яка укладена між ОСОБА_1 (позивач, клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Бізнес Енд Лекс" (адвокатське об'єднання), сторони визначили порядок обчислення, форму та ціну послуг, які надаються адвокатом, а саме: вартість правничої допомоги адвокатського об'єднання визначається на підставі погодинної оплати та складає 3 200,00грн за одну годину роботи адвоката;

- в додатковій угоді до договору №05/11-2024 про надання правничої допомоги, яка укладена між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" (відповідач, сторона - 2), Асоціацією "ОСББ "Олімпік-2А" (сторона - 3) та Адвокатом Стрюк Світланою Вікторівною (сторона - 1 / адвокат), сторони визначили порядок обчислення, форму та ціну послуг, які надаються адвокатом, а саме: за правову допомогу, що надається за цим договором сторона - 3 оплачує стороні-1 винагороду (гонорар) у розмірі 20 600,00 грн (з урахуванням Єдиного податку - 5% від суми та воєнний збір у розмірі 1% від суми гонорару).

Розподіляючи витрати ОСОБА_1 та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А", господарський суд дійшов мотивованого висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Процесуальні документи, наявні у справі, а також участь у судових засіданнях:

27.11.2024, 23.12.2024, 04.03.2025, 31.03.2025, 22.04.2025, 08.05.2025, 27.05.2025, 05.06.2025, підтверджують надання правової допомоги позивачу у цій справі адвокатом Зарвій Р.Л.;

27.11.2024, 23.12.2024, 17.02.2025, 31.03.2025, 22.04.2025, 08.05.2025, 27.05.2025, 05.06.2025 підтверджують надання правової допомоги відповідачу у цій справі адвокатом Стрюк С.В.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Так, зокрема, Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 45036,48 грн, яка складається з вартості правничої допомоги в сумі 44 585,08 грн та витрат на отримання витягів про реєстрацію права власності співвласників ОСББ "Олімпік-2А" в сумі 450,00 грн.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, позовна заява у даній справі за своїм предметом та підставами позову не є складною, матеріали справи не об'ємні.

Категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів та врегульована нормами права. Практика щодо розгляду даної категорії спору є сталою та не потребує значного часу для її дослідження.

За таких умов, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у заявленому позивачем розмірі 44 585,08 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги обставини, про які наведено вище, а також категорію і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість компенсації позивачу витрат за професійну правничу допомогу на суму 10 000,00 грн.

Апеляційним судом приймається до уваги, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності та неминучості таких витрат, а заявлена позивачем до стягнення сума витрат на оплату правничої допомоги становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

Суд вкотре наголошує, що процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідає процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 20/156-09, від 12.12.2024 у справі №920/882/23(920/234/19), від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 26.11.2024 у справі №922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача).

Так, вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

У рішенні від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Аналогічний підхід при розподілі судових витрат відображений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові 29.09.2022 у справі №904/6499/20 (904/1373/21).

Водночас, слід зазначити, що додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Із аналізу змісту ст. 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати (п. 24 постанови Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 911/132/14).

Звідси додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі №927/229/19, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 21.09.2022 у справі № 925/632/19.

Крім того, за приписами п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги ОСББ "Олімпік-2А" (скасування оскаржуваного рішення в частині) та результат вирішення справи (часткове задоволення позову), з ОСББ «Олімпік-2А» в особі Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» на користь ОСОБА_1 належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 5 000,00 грн, поклавши решту на позивача.

При цьому судом відхиляються посилання апелянта на відсутність в реєстрі Національної Асоціації Адвокатів України інформації про те, що адвокат Зарвій Р.Л. здійснює індивідуальну адвокатську діяльність або є учасником Адвокатського об'єднання «Бізнес Енд Лекс», оскільки такі не спростовують обставини надання правничої допомоги позивачу означеним адвокатом за укладеним з адвокатським об'єднанням договором.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на отримання витягів про реєстрацію права власності співвласників ОСББ "Олімпік-2А" в сумі 450,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 128 ГПК України розмір витрат, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Встановивши, що ОСОБА_1 просить відшкодувати вартість витрат, які пов'язані із наданням відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.164-169 том 2), які були необхідні для спростування позиції відповідача щодо результатів голосування на загальних зборах 03.02.2024, вартість послуг з отримання витягів повністю оплачена позивачем (а.с.37-42 том 4), суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги, так як докази не були надані самим відповідачем, але є необхідними для правильного вирішення спору.

За таких умов, з ОСББ «Олімпік-2А» в особі Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» на користь ОСОБА_1 належить стягнути витрати в сумі 450,00 грн.

Однак апеляційний суд не може погодитися з господарським судом про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1.4. Договору №05/11-2024 від 05.11.2024 про надання правничої допомоги, який укладено між адвокатом Стрюк С.В. (сторона-1), ОСББ "Олімпік-2А" (сторона-2) та Асоціацією ОСББ "Олімпік-2" (сторона-3) адвокат здійснює, в установленому законом порядку, захист прав та законних інтересів сторони-2.

На підставі ордеру від 05.11.2024 Серія АЕ №1331789 представництво інтересів ОСББ "Олімпік-2А" в Господарському суду Дніпропетровської області здійснювала адвокат Стрюк С.В.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону).

Клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Суд першої інстанції виснував, що оскільки адвокат Стрюк С.В. представляв інтереси ОСББ "Олімпік-2А", який є відповідачем у цій справі, а вимога заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу стосується Асоціації ОСББ "Олімпік-2", заява про стягнення витрат на правничу допомогу з ОСОБА_7 на користь Асоціації ОСББ "Олімпік-2" задоволенню не підлягає.

Проте поза увагою суд залишились обставини того, що ОСББ «Олімпік-2А» самостійно не здійснює фінансову-господарську діяльність, не має відкритих у банка чи фінансових установах рахунків, як і відсутня у штаті об'єднання посада юриста, який міг би здійснювати представництво інтересів відповідача в суді, право на що гарантується Конституцію України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та профільним процесуальним кодексом.

Як свідчать матеріали справи, всі витрати відповідача у справі: зі сплати судового збору, витрати на професійну правничу допомогу, здійснювалися Асоціацією «ОСББ «Олімпік-2» від імені та в інтересах ОСББ «Олімпік-2А».

При цьому відповідач просив стягнути витрати на користь Асоціації «ОСББ «Олімпік-2», як особи, яка понесла такі витрати. Сам факт понесених витрат було досліджено судом.

Так, в інтересах відповідача Асоціацією «ОСББ «Олімпік-2» було здійснено оплату витрат на правничу допомогу у розмірі 10 700 гривен 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № 204 від 12.06.2025 року.

Більше того, посилаючись на те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 позовні вимоги задоволені частково, а тому витрати по справі покладаються як на позивача, так і на відповідача, суд не врахував положення ч. 13 ст. 129 ГПК України, за якими судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

У даній справі третя особа - Асоціація «ОСББ «Олімпік-2» заперечувала проти позовних вимог.

А як вже було зазначено, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 в частині, з прийняттям по ній нового рішення про відмову у позові.

Таким чином, будучи послідовним, суд застосовує аналогічний вищевикладеному підхід щодо оцінки понесених витрат, вбачаючи за можливе здійснити їх відшкодування за рахунок позивача, виходячи з розміру пропорційно незадоволених вимог та опираючись на критерії розумності, справедливості та співмірності таких витрат.

За наведеним умов, з ОСОБА_7 на користь ОСББ "Олімпік-2А" в особі Асоціації ОСББ "Олімпік-2" належить стягнути витрати за професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5 000,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Апелянт просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 31300 гривень 00 копійок.

11.06.2025 між Адвокатом Стрюк Світланою Вікторівною (сторона - 1 / адвокат), Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" (сторона - 2) та Асоціацією "ОСББ "Олімпік-2А" (сторона - 3) укладено договір №11/06-2025 про надання правничої допомоги.

За цим договором сторона-1 має надати правничу допомогу/юридичні послуги Стороні-2: підготувати та направити до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/4690/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСББ «Олімпік-2А» про визнання недійсним рішення загальних зборів та прийняти участь в 1 судовому засіданні (п. 1.6 договору).

За правову допомогу, що надається за цим договором сторона-3 оплачує винагороду у розмірі 10 700 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок на підставі рахунку-фактури. При розрахунку розміру винагороди за надання правової допомоги враховується кваліфікація, досвід, час витрачений стороною-1 (п. 3.1, 3.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.

25.11.2025 року між Адвокатом Стрюк Світланою Вікторівною (сторона - 1 / адвокат), Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" (сторона - 2) та Асоціацією "ОСББ "Олімпік-2А" (сторона - 3) складено та підписано Акт приймання-передачі послуг.

Зі змісту вказаного Акту вбачається, що Адвокат надала правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а ОСББ "Олімпік-2А" прийняло надані послуги, а саме:

- вивчення рішення суду першої інстанції;

- складання апеляційної скарги та направлення до суду;

- участь у судовому засіданні.

Сторони засвідчують, що послуги в повному обсязі та із дотриманням інших умов Договору (п. 2 акту).

Претензії щодо якості наданих послуг відсутні (п. 3 акту).

Загальна вартість наданих послуг складає 10 700,00 грн (п. 4 акту).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1158/23 до правової допомоги належать: - консультації та роз'яснення з правових питань; - складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; - представництво у судах тощо.

Крім того, колегія суддів зауважує, що висновки щодо можливості здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта в суді та надання інших видів правової допомоги як окремо (тобто незалежно від участі адвоката в судовому засіданні), так і в їх сукупності та зумовленої цим наявності підстав для повного або часткового відшкодування учаснику справи понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 911/739/15, від 08.08.2023 у справі № 903/1959/22 та в додатковій постанові Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 904/1711/22, в яких зазначено про те, що, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.

При цьому в пунктах 54, 55 постанови Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №911/739/15 сформульовано висновок про те, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Отже, до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Підсумовуючи, варто відзначити, що обумовлення такого розміру судових витрат на правничу допомогу хоч і узгоджується з досягнутою домовленістю з адвокатом у договорі про надання правової допомоги та складеному на його виконання акті приймання-передачі наданих послуг, відповідає їх потребам та інтересам, проте, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, апеляційний суд констатує, що розмір гонорару є завищеним до складності справи, змісту та обсягу наданої правничої допомоги, а отже, не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 10 700,00 грн у суді апеляційної інстанції у даній справі.

Відтак, опираючись на критерії, що визначені частинами 4-7, 9 статті 129 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе не присуджувати всю суму понесених витрат на професійну правничу допомогу, а тому з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Олімпік-2А» в особі Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» належить стягнути суму відповідних витрат у розмірі 5 000,00 грн, виходячи з результату вирішення позову та апеляційної скарги, відмовивши в решті вимог.

Щодо поданих позивачем заперечень, колегія суддів зазначає, що на підтвердження наявності повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу, апелянтом, у тому числі надано ордер серії АЄ №1398066, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги №11/06-2025 від 11.06.2025, згідно з яким ОСББ "Олімпік - 2-а" уповноважує Стрюк С.В. представляти інтереси в Центральному апеляційному господарському суді, тобто повноваження особи представника є належним чином підтвердженими.

Доказів, що спростовували б надання послуг з професійної правничої допомоги у визначеній кількості та обсязі, як і понесення відповідних витрат у справі, матеріали справи не містять, з огляду на що, вказані заперечення судом відхиляються.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до платіжної інструкції №223 від 26.06.2025 року в інтересах відповідача ОСББ «Олімпік-2А» було сплачено Асоціацією «ОСББ «Олімпік-2» судовий збір у розмірі 4542 гривен 00 копійок.

Так як апеляційну скаргу частково задоволено, рішення суду першої інстанції частково скасовано, апеляційний суд відповідно змінює розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог наступним чином: судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 1 211,20 грн, витрати на отримання витягів про реєстрацію права власності співвласників ОСББ "Олімпік-2А" в сумі 450,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн належить відшкодувати з ОСББ «Олімпік-2А» в особі Асоціації «ОСББ «Олімпік-2», а судові витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 10 000,00 грн, стягнути з позивача на користь ОСББ «Олімпік-2А» в особі Асоціації «ОСББ «Олімпік-2».

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2025 у справі № 904/4690/24 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 у справі №904/4690/24 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Олімпік-2А» яке оформлено протоколом №1 від 03.02.2024 щодо затвердження звіту правління про фінансово господарську діяльність Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» за 2023 рік, оцінка роботи правління (друге питання порядку денного), затвердження кошторису витрат Асоціації «ОСББ «Оліміпік-2» на 2024 рік та його складових (трете питання порядку денного), внесення змін до статуту Асоціації «Олімпік-2» запропонованих правлінням (питання п'яте порядку денного) скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 у справі №904/4690/24 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2025 у справі № 904/4690/24 скасувати.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" (ідентифікаційний номер 37055469; вул. 8 Марта, будинок 9А, смт. Слобожанське, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52005) в особі Асоціації «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» (ідентифікаційний номер 37160161, вул. 8 Марта б. 9-б, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська обл., 52005) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_7 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 211,20 грн, витрати на отримання витягів про реєстрацію права власності співвласників ОСББ "Олімпік-2А" в сумі 450,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн, про що видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_7 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпік-2А" (ідентифікаційний номер 37055469; вул. 8 Марта, будинок 9А, смт. Слобожанське, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52005) в особі Асоціації «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» (ідентифікаційний номер 37160161, вул. 8 Марта б. 9-б, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська обл., 52005) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 10 000,00 грн, про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 05.03.2026

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя О.Г. Іванов

Суддя А.Є. Чередко

Попередній документ

134576820

Наступний документ

134576822

Інформація про рішення:

№ рішення:	134576821
№ справи:	904/4690/24
Дата рішення:	04.02.2026
Дата публікації:	06.03.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (18.03.2026)
Дата надходження:	17.03.2026
Предмет позову:	визнання недійсним рішення загальних зборів

Розклад засідань:

Минулі засідання (13)

27.11.2024 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
23.12.2024 14:10	Господарський суд Дніпропетровської області
20.01.2025 15:10	Господарський суд Дніпропетровської області
17.02.2025 14:10	Господарський суд Дніпропетровської області
04.03.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
31.03.2025 14:10	Господарський суд Дніпропетровської області
22.04.2025 15:30	Господарський суд Дніпропетровської області
08.05.2025 14:10	Господарський суд Дніпропетровської області
27.05.2025 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
05.06.2025 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
27.06.2025 15:00	Господарський суд Дніпропетровської області
26.11.2025 10:00	Центральний апеляційний господарський суд
04.02.2026 11:30	Центральний апеляційний господарський суд