04.03.2026 м. Дніпро Справа № 904/4540/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Джепи Ю.А., Мартинюка С.В.,
за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.
та представників:
від скаржника (відповідача): Крижовий Д.В. (в режимі відеоконференції);
прокурор: Риженко В.О.;
від позивача: Сергієнко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 (ухваленого суддею Загинайко Т.В. у м. Дніпрі, повне рішення складене 26.12.2025) у справі №904/4540/25
за позовом Виконувача обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра (м. Дніпро) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" (м. Київ)
про стягнення 1 270 869 грн 74 коп.,
У серпні 2025 року Виконувач обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" 1 270 869 грн. 74 коп. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по вулиці Зимових Походів, 2Б в місті Дніпро з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232, площею 1,1332 га за період з 26.08.2022 по 21.11.2024 у розмірі 1 270 869 грн 74 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з 26.08.2022 по 21.11.2024 безоплатно користувався земельною ділянкою, на якій знаходилися належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна, чим порушив інтереси держави в особі Дніпровської територіальної громади, внаслідок чого прокурор звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232 за період з 26.08.2022 по 21.11.2024 в розмірі 1 270 869 грн 74 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у справі №904/4540/25 позов задоволено повністю та:
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" на користь Дніпровської міської ради 1 270 869 грн 74 коп. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по вулиці Зимових Походів, 2Б в місті Дніпро з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232, площею 1,1332 га за період з 26.08.2022 по 21.11.2024;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 15 250 грн 43 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1 211 грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 2 422 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову у забезпеченні позову до подачі позову.
Рішення обґрунтовано наступним:
- за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лютурус" у період з 26.08.2022 до 21.03.2025 було зареєстровано право власності на будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Молодогвардійська (нове найменування - вул. Зимових Походів), буд. 2Б; Опис:1. A-2-адміністративна будівля, ганки літ.а, а1, ганок з балконом літ.а2}, естакада, сходи, літ.а3}, а4}, пожежні сходи літ.а5}, загальною площею 683, 5 кв.м.; 2. А'-1-склади, загальною площею 408,2 кв.м.; 3.Ж,Ж {1}-1,Ж11}-1, ж-1 -склади, ж'-ганок, ж-ганок з навісом, загальною площею 854,4 кв.м.; 4. Б-1-прохідна, ганки літ.б, б', б2}, загальною площею 16,7 кв.м.; 5. B-2-дрібнооптовий магазин, ганок літ.в, загальною площею 248,4 кв.м.; 6. Г-2 побутові приміщення, ганки літ.г, г', г2}, сходи г3}, загальною площею 404,3 кв.м.; 7. Д-туалет; 8. Е-майстерня; 9. 3-1-майстерня, ганок літ.з, загальною площею 128,0 кв.м; 10. Т, Т'-естакада з навісом; 11. К-1, К'-1-ангари, загальною площею 430,3 кв.м.; 12. Л-склад; 13. М, О, П-ангари; 14. Р-1-склад, загальною площею 403,7 кв.м.; 15. С-навіс; 16. Х-1-блок охолоджувальних камер, естакада літ.х, загальною площею 596,2 кв.м.; 17. №1 -ворота; 18.1-мостіння; 19. № 2-огорожа; 20. У-теплогенераторна; 21.Ш-пісобна будівля; 22. Ф-1 - підсобна будівля, загальною площею 8,3 кв.м.; 23. Ч-навіс; 24. Ц вагончик (тимчас.); 25. Щ-навіс (тимчас.); Примітка: в літ.А-2 загальна площа зменшилася на 3,4 кв.м. за рахунок встановлення легких перегородок в поз. 102, 202, зменшення загальної площі в літ. В-2 на 0,7 кв.м. за рахунок установлення перегородки на 1-му поверсі зменшення загальної площі в літ.Ж-1 на 9,8 кв.м за рахунок установлення перегородок, в літ.А1}-1 загальна площа зменшена на 7,1 кв.м за рахунок встановлення перегородки в поз. 3, зменшення загальної площі на 10,6 кв.м. з літ.3-1 за рахунок установлення перегородок та уточнення площі, зменшення загальної площі в літ.Р-1 на 6,6 кв.м. за рахунок установлення перегородок (Інформаційна довідка від 06.08.2025 № 438337382);
- у спірний період: з 26.08.2022 по 21.11.2024 між Дніпровською міською радою та відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232, відповідачем зазначеного не спростовано. Отже, відповідач, як власник об'єктів нерухомого майна, у спірний період користувався земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розташовані, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти;
- фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Отже, територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, внаслідок користування відповідачем без оформлення договору такою земельною ділянкою має право на компенсацію недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України;
- розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач у спірний період, був затверджений рішенням Комісії, оформленим протоколом від 19.12.2024 № 12, яке є діючим і в судовому порядку не визнавалось недійсним. Відповідач мав можливість надати свої заперечення Комісії щодо розрахунку, однак, будучи повідомленим про розгляд Комісією матеріалів, не приймав участі в засіданні та не скористався своїм правом;
- відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, визначений Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс" розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232 за 2022 та 2023 роки.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лютурус" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. № суду 48433 від 16.01.2026), в якій просить:
- витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію та належним чином завірені копії документів щодо стану розрахунків з бюджетом по земельній ділянці, що знаходиться по вулиці Зимових Походів, 2Б в місті Дніпро за період з 26.08.2022 року по 29.09.2023, а саме: 1) відомості про суми нарахованого та фактично сплаченого земельного податку за вказану земельну ділянку за кожен місяць зазначеного періоду; 2) інформацію про суб'єкта (платника), який здійснював оплату земельного податку за вказаний період;
- скасувати повністю рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у справі № 904/4540/25 та прийняте нове рішення , яким відмовити у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" 1 270 869 грн 74 коп.;
- стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" судові витрати в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- відповідно до вимог чинного земельного законодавства та з метою оформлення права користування земельною ділянкою у встановленому порядку, ТОВ "Лютурус" звернулося до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232 орієнтованою площею 1,1400 га. Дане клопотання було прийнято Дніпровською міською радою та зареєстровано під вхідним № 36/251 від 07.02.2024. 05.03.2024 ТОВ "Лютурус" було долучено додаток до клопотання від 07.02.2024 вх. №36/251. Додаток до раніше поданого клопотання було прийнято Дніпровською міською радою та зареєстровано під вхідним № 36/501 від 12.03.2024. Рішенням Дніпровської міської ради №123/56 від 23.10.2024 вирішено надати ТОВ "Лютурус" дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Зимових Походів, 2 Б по фактичному розміщенню будівель та споруд. Протягом місяця відведеного рішенням Дніпровської міської ради № 123/56 від 23.10.2024, ТОВ "Лютурус" було укладено Договір з ТОВ "Геолідер Дніпро" щодо розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. Зимових Походів, 2Б. Згідно з положеннями рішення Дніпровської міської ради № 123/56 від 23.10.2024, право на вжиття заходів щодо визначення та стягнення збитків, у тому числі шляхом звернення до суду, могло виникнути виключно у разі неподання ТОВ "Лютурус" проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки протягом восьми місяців з дня прийняття зазначеного рішення;
- 21.03.2025 між ТОВ "Лютурус" та ТОВ "Сінгл-Ойл ЛТД" було укладено Договір купівлі продажу нерухомого майна. Отже, починаючи з 21.03.2025, власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Зимових Походів, будинок 2 Б, є ТОВ "Сінгл-Ойл ЛТД";
- на момент спливу восьмимісячного строку, передбаченого рішенням міської ради, ТОВ "Лютурус" вже не мало правового інтересу у землекористуванні, а отже не мало й обов'язку подавати проєкт землеустрою, що об'єктивно унеможливлює виконання такого обов'язку, оскільки через втрату права власності на нерухоме майно, розміщене на зазначеній земельній ділянці, ТОВ "Лютурус" втратило право пріоритету на отримання земельної ділянки у користування на підставі статті 120 Земельного Кодексу України. ТОВ "Лютурус" упродовж спірного періоду додержувався правил здійснення господарської діяльності, вживав необхідних заходів для оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою, вносив плату за землю у формі земельного податку. Суд першої інстанції не дослідив причин неоформлення договору оренди та не оцінив дії органу місцевого самоврядування, від якого безпосередньо залежить оформлення відповідних правовідносин. Таким чином, суд фактично поклав негативні наслідки адміністративної та процедурної бездіяльності органу влади на суб'єкта господарювання, що суперечить принципам справедливості та правової визначеності;
- відсутні правові підстави вважати, що орган місцевого самоврядування - Дніпровська міська рада, є неспроможним самостійно реалізувати свої повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади у судовому порядку. Навпаки, зміст відповіді Департаменту правового забезпечення від 21.03.2025 свідчить про обізнаність та активну правову позицію міської ради, яка володіє необхідними правовими інструментами для ініціювання позовів про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками. Листування між Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра та Дніпровською міською радою не містить обґрунтувань щодо причин, з яких Дніпровська міська рада не вживала заходів, а посилання лише на те, що Дніпровська міська рада не заперечує щодо подання позову, не може свідчити про бездіяльність та неналежне виконання компетентним органом покладених законодавством обов'язків. Наявна стала практика самостійного звернення органу місцевого самоврядування до суду з метою захисту інтересів громади, що унеможливлює застосування виключного механізму прокурорського представництва відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Це свідчить про спроможність органу місцевого самоврядування ефективно реалізовувати свої повноваження у сфері захисту майнових прав та інтересів територіальної громади без залучення представництва з боку органів прокуратури. Позовна заява, подана прокурором, та додані до неї матеріали (докази) не містять жодних відомостей про те, що Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра розпочато будь-яке досудове розслідування щодо посадових осіб Дніпровської міської ради. Суд першої інстанції не встановив та не навів жодних доказів, які б підтверджували, що Дніпровська міська рада відмовилась від захисту своїх прав, ухилялась від їх реалізації або об'єктивно була позбавлена можливості самостійно звернутися до суду;
- хоча ТОВ "Лютурус" юридично визнавалось власником нерухомого майна з 26.08.2022, починаючи лише з 26.09.2023 фактично отримало його у володіння, після підтвердження судом за результатом розгляду справи № 904/3491/22 законності набуття у власність ТОВ "Лютурус" нерухомого майна, а саме: будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 2б;
- ТОВ "Лютурус" у період часу з 26.08.2022 по 26.09.2023 не було здійснено плату за землю, адже у випадку визнання недійсним Договору купівлі-продажу з відстроченням платежу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстрований у Реєстрі за № 899 та припинення права власності ТОВ "Лютурус", нерухоме майно могло бути залишено у власності ТОВ "Дайсі". Лише після набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі № 904/3491/22 у ТОВ "Лютурус" виник обов'язок щодо сплати земельного податку. Однак, задля визначення розміру земельного податку необхідно провести нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки;
- відповідно до розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 та 2023 році було здійснено КП ДРМ "МЗО" - 30.05.2024. Незважаючи на відсутність нормативно-грошової оцінки, ТОВ "Лютурус", починаючи з жовтня 2023 року по січень 2025 року було здійснено наступні оплати: 30.11.2023 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за жовтень 2023 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 63; 15.10.2024 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за листопад 2023 у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №335; 01.02.2024 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за грудень 2023 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 97; 29.04.2023 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за січень-лютий 2024 року у розмірі 76 539 грн 52 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 186; 30.05.2024 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за березень-квітень 2024 року у розмірі 76 539 грн 52 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 210; 28.06.2024 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за травень 2024 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 234; 29.07.2024 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за червень 2024 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 251; 29.08.2024 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за липень 2024 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 296; 27.09.2024 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за серпень 2024 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 322; 25.10.2024 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за вересень 2024 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 337; 27.11.2024 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за жовтень 2024 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 375; 27.12.2024 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за листопад 2024 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 409; 29.01.2025 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за грудень 2024 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 427; 28.02.2025 перераховано на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області кошти за земельний податок за січень 2025 року у розмірі 38 269 грн 76 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 458;
- в період з 26.08.2022 по 26.09.2023 дані оплати було проведено попереднім власником ТОВ "Дайсі", оскільки в період судового процесу останній здійснював господарську діяльність на об'єкті нерухомого майна. На підтвердження господарської діяльності попереднім власником ТОВ "Дайсі" в оскаржуваний період, ТОВ "Лютурус" було долучено до відзиву наступні документи, які суд першої інстанції не дослідив належним чином: - платіжна інструкція № 274 від 12.10.2023 про сплату ЄСВ 22% із зарплати за 1 пол.жовтня 2023 року, відпускні за жовтень 2023 року; - платіжна інструкція № 270 від 12.10.2023 про сплату земельного податку за вересень 2023 року; платіжна інструкція № 276 від 12.10.2023 про сплату військового збору із зарплати за 1 пол. жовтня 2023 року, відпускні за жовтень 2023 року; - платіжна інструкція № 272 від 12.10.2023 про сплату єдиного податку за 3 квартал 2023 року; - платіжна інструкція № 273 від 12.10.2023 про сплату єдиного податку за 4 квартал 2023 року; - платіжна інструкція № 277 від 12.10.2023 про сплату заробітної плати ТОВ «ДАЙСІ» згiдно вiдомостi № 24 вiд 12.10.2023 за 1 пол. жовтня 2023 року, відпускні за жовтень 2023 року; - платіжна інструкція № 275 від 12.10.2023 про сплату податку на доходи із зарплати за 1 пол. жовтня 2023 року, відпускні за жовтень 2023 року; - платіжна інструкція № 271 від 12.10.2023 про сплату податку на нерухоме майно за 3 кв. 2023 року; - платіжна інструкція № 269 від 12.10.2023 про сплату зг дог від 25.09.2023 про виконання обов'язку боржника іншою особою за електроенергію, поставлену КП "Комбінат виробничих підприємств". Вищезазначені документи, ТОВ "Лютурус" було отримано від ТОВ "Дайсі" після набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі № 904/3491/22. Однак, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача щодо факту сплати земельного податку попереднім власником об'єкта нерухомого майна ТОВ "Дайсі", що має істотне значення для правильного вирішення спору;
- протокол № 12, на який посилається суд першої інстанції, містить суму 1 347 409 грн 26 коп. Таким чином, з наведених у матеріалах справи розрахунків вбачається, що Комісією при визначенні суми коштів за користування земельною ділянкою фактично було враховано здійснені відповідачем платежі, що прямо підтверджується відніманням від розрахункової суми розміру коштів, сплачених землекористувачем. Зокрема, у розрахунках за 2023 та 2024 роки Комісією прямо зазначено та арифметично віднято суми коштів, сплачені ТОВ "Лютурус", що свідчить про визнання факту здійснення оплат за користування земельною ділянкою у спірному періоді. Однак, з поданого позивачем розрахунку суми коштів, які нібито зберіг у себе землекористувач, вбачається, що за період з 26.08.2022 по 31.12.2022 нараховано 237 826 грн 34 коп. При цьому у зазначений період фактичним платником плати за землю був попередній власник об'єкта нерухомого майна - ТОВ "Дайсі", і саме цим товариством здійснювалася сплата земельного податку, у зв'язку з чим існували об'єктивні підстави для врахування таких платежів при визначенні розміру заявлених до стягнення сум, чого судом першої інстанції зроблено не було. У разі якщо за відповідний період земельний податок за земельну ділянку вже був сплачений, бюджет територіальної громади фактично отримав плату за користування цією земельною ділянкою. За таких обставин стягнення з відповідача повної суми орендної плати без урахування вже сплаченого земельного податку призводить до подвійного надходження коштів до бюджету за одну й ту саму земельну ділянку, що суперечить принципам справедливості, розумності та положенням статті 1212 Цивільного кодексу України. При цьому не має правового значення особа платника земельного податку (попередній власник об'єкта нерухомого майна чи відповідач), оскільки визначальним є сам факт надходження коштів до бюджету територіальної громади;
- суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, які мали істотне значення для правильного вирішення спору, чим порушив принципи змагальності та повного з'ясування обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення. Так, відповідачем було подано клопотання від 12.09.2025 про витребування у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області офіційної інформації та належним чином завірених документів, які підтверджують: надходження від ТОВ "Дайсі" на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області земельного податку; відомості про розмір та дати фактичних сплат земельного податку у період з 26.08.2022 по 26.09.2023. Витребування цієї інформації було та залишається необхідним для точного визначення розміру фактично сплачених сум, недопущення подвійного нарахування та забезпечення повного й справедливого вирішення спору по суті. Однак, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" про витребування доказів, яке міститься у відзиві на позовну заяву. Ігнорування судом необхідності витребування таких відомостей створює ризик подвійного нарахування плати за землю за один і той самий період, що суперечить правовій природі плати за землю як публічного обов'язкового платежу та принципам справедливості й правової визначеності. Відповідач реалізує своє право на апеляційне оскарження зазначеної процесуальної ухвали шляхом включення відповідних заперечень до апеляційної скарги на остаточне рішення суду, що повністю відповідає вимогам чинного процесуального законодавства. Таким чином, наведені у цій апеляційній скарзі доводи щодо незаконності відмови у витребуванні доказів не є пропущеними чи несвоєчасними, а подані у єдиний процесуально допустимий спосіб, визначений законом, у зв'язку з відсутністю у відповідача можливості оскаржити таку ухвалу окремо від рішення суду першої інстанції;
- висновки суду про те, що "відповідач мав можливість надати свої заперечення Комісії щодо розрахунку, однак будучи повідомленим про розгляд Комісією матеріалів, не приймав участі в засіданні та не скористався своїм правом" є необґрунтованими, формальними та такими, що не ґрунтуються на вимогах матеріального і процесуального права, оскільки участь або неучасть відповідача у засіданні Комісії не позбавляє його права на судовий захист та не може підміняти обов'язок суду здійснити самостійний, повний і всебічний розгляд спору по суті. Більше того, висновки Комісії не мають преюдиційного характеру, а її розрахунки підлягають перевірці судом у межах судового провадження незалежно від того, чи реалізовував відповідач своє право на подання заперечень на адміністративній стадії. Перекладання судом обов'язку з перевірки обґрунтованості нарахувань на стадію розгляду Комісією фактично звужує зміст права на справедливий судовий розгляд та суперечить принципам доступу до правосуддя і змагальності сторін. Однак, ТОВ "Лютурус" брало участь у засіданнях Комісії, забезпечивши участь свого представника, а також подавало письмові пояснення та заперечення щодо здійснених розрахунків. Саме з огляду на надані відповідачем пояснення та долучені платіжні документи, що підтверджували сплату земельного податку ТОВ "Лютурус", Комісією було враховано відповідні суми сплаченого податку при визначенні розміру нарахувань;
- у період з 26.08.2022 по 26.09.2023 фактичним платником плати за землю був попередній власник нерухомого майна - ТОВ "Дайсі", який здійснював відповідні платежі до бюджету у формі земельного податку. Водночас із розрахунку суми коштів, поданого позивачем та покладеного в основу позовних вимог, убачається, що за період з 26.08.2022 по 31.12.2022 відповідачу нараховано 237 826 грн 34 коп., незважаючи на те, що в зазначений період фактичні платежі за землю надходили від ТОВ "Дайсі". Інформація про нарахування та фактичну сплату земельного податку, а також про особу платника за відповідний період належить до податкової таємниці та перебуває виключно у володінні податкового органу, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості самостійно отримати такі відомості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Мартинюка С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні 04.03.2026.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 1837/26 від 16.02.2026), в якому він просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на таке:
- з моменту виникнення у ТОВ "Лютурус" права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований по вул. Зимових походів, 2 Б (Молодогвардійська), відповідач фактично набув відповідних прав та обов'язків орендаря, у тому числі в аспекті сплати орендної плати за користування земельною ділянкою;
- як було правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Лютурус" користувалось земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232 без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим зберегло у себе кошти, які підлягають поверненню власнику земельної ділянки - Дніпровській міській раді. Щодо вірності розрахунку безпідставно збережених коштів ТОВ "Лютурус" за використання земельної ділянки комунальної власності. Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та користувачами при використанні земельних ділянок Дніпровської міської ради (далі - Комісія), було проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою ТОВ "Лютурус" (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачами земельної ділянки, а саме: за період з 26.08.2022 по 21.11.2024, який затверджено Протоколом № 12 від 19.12.2024. Так, відповідно до розрахунку Комісії розмір орендної плати за використання земельної ділянки становить 1 347 409 грн 26 коп., з яких: за період з 26.08.2022 по 31.12.2022: 237 826 грн 34 коп.; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023: 741 633 грн 43 коп.; за період з 01.01.2024 по 21.11.2024: 367 949 грн 49 коп. Зазначений розрахунок здійснено за формулою: нормативна грошова оцінка * 3% (встановлена ставка орендної плати) * кількість днів користування земельною ділянкою / загальна кількість днів у році. Розрахунок суми коштів за період з 01.01.2024 по 21.11.2024 здійснювався з урахуванням суми коштів, сплачених землекористувачем в якості земельного податку в розмірі 420 967 грн 36 коп. При цьому ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 19.05.2025 № 4259-25 надало інформацію про задекларовані та сплачені суми земельного податку за 2024 рік в розмірі 497 506 грн 88 коп. З урахуванням цього, Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра під час подачі позовної заяви було вирахувано ще 76 539 грн 52 коп., які не були враховані Комісією під час здійснення розрахунку. Таким чином, загальна сума безпідставно збережених коштів відповідачем внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави складає 1 270 869 грн 74 коп.;
- судом першої інстанції було здійснено перерахунок коштів, збережених відповідачем без достатньої правової підстави за вказаний період, за результатами якого сума склала 1 285 009 грн 05 коп., що є більшим, ніж заявлено до стягнення з вказаний період Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра, а отже підстави для відмови в задоволенні позовної заяви відсутні. Крім того, судом першої інстанції було правильно встановлено, що розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач у спірний період, був затверджений рішенням Комісії, оформленим протоколом від 19.12.2024 № 12, яке є діючим і в судовому порядку не визнавалось недійсним. Відповідач мав можливість надати свої заперечення Комісії щодо розрахунку, однак, будучи повідомленим про розгляд Комісією матеріалів, не приймав участі в засіданні та не скористався своїм правом. Також відповідачам не спростовано належними та допустимими доказами розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232 за 2022 та 2023 роки, визначений Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс". Рішенням Дніпровської міської ради № 12/57 від 20.05.2020 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра" у пунктах 1, 2, 3 вказано: "Затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, розроблену ДП "Діпромісто". Ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв. м землі станом на 01.01.2019 - 644 грн 05 коп. Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпра підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства". Затверджена вказаним рішенням нормативна грошова оцінка земель м. Дніпра застосовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при укладанні договорів оренди землі та при перегляді річної орендної плати за землю в чинних договорах.
Від прокурора за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 1897/26 від 17.02.2026), в якому він просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області.
У відзиві на апеляційну скаргу прокурор посилається на таке:
- посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що ТОВ "Лютурус" з 21.03.2025 не є власником майна, що розташоване на вказаній земельній ділянці та не мало правового інтересу у землекористуванні, є необґрунтованим, оскільки сума завданих збитків за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави нарахована за період з 26.08.2022 по 21.11.2024, тобто за чотири місяці до реалізації майна;
- орендна плата є одним із ключових джерел наповнення місцевого бюджету територіальної громади, від стабільності й повноти якого безпосередньо залежить реалізація широкого кола важливих завдань, покладених на органи місцевого самоврядування. Саме завдяки достатньому фінансовому ресурсу бюджет забезпечує фінансування як місцевих, так і загальнодержавних програм, підтримку соціально вразливих категорій населення, проведення заходів з благоустрою міста, розвитку його інфраструктури, культурної та соціальної сфери. Разом з цим, чим вищий рівень надходжень до бюджету, тим ширше спектр функцій, які може реалізовувати Дніпровська міська рада на благо громади, спрямовуючи ресурси на розширення її потенціалу, модернізацію та підвищення якості життя мешканців. Водночас, недоотримання запланованих надходжень, зокрема й від орендної плати, на які територіальна громада міста Дніпра Дніпропетровської області обґрунтовано розраховувала, суттєво обмежує фінансові можливості громади, ускладнює реалізацію запланованих проектів і стримує її подальший розвиток. Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо надходження коштів до місцевого бюджету територіальної громади міста Дніпра, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників, що комплексно та беззаперечно свідчить про винятковий суспільний інтерес та високий ступінь суспільної значущості даної справи.
- розрахунок НГО спірної земельної ділянки здійснено комунальним підприємством на підставі діючої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, яку затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра", яка відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (пункт 7.28 постанови), та постановах Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 538/14/21, від 27.07.2022 у справі № 644/3932/18-ц, від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19, від 13.03.2024 у справі № 161/8273/20 є належним та допустимим доказом. Розрахунки нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки здійснені КП "Муніципальний землевпорядний офіс" на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра" є належними та допустимими доказами. При цьому ставку орендної плати за землю у розмірі 3 % за земельні ділянки житлової та громадської забудови, встановлено рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" (зі змінами). З урахуванням викладеного, розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника земельної ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави здійснено з дотриманням вимог законодавства та з урахуванням сталої судової практики. Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025 № 4259-25 проінформовано Лівобережну окружну прокуратуру про задекларовані та сплачені суми земельного податку за 2024 рік в сумі 497 506 грн 88 коп. Тобто, з розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки у 2024 році віднято суму самостійно сплачених грошових коштів відповідно до інформації наданої ГУ ДПС у Дніпропетровській області в сумі 76 539 грн 52 коп.;
- відомості про нібито сплату ТОВ "Дайсі" коштів орендної плати, які відповідач просив витребувати у ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не стосуються предмету спору, оскільки даний спір стосується використання ТОВ "Лютурус" земельної ділянки без достатньої правової підстави. Нерухоме майно із власності ТОВ "Лютурус" з 26.08.2022 до 21.03.2025 не вибувало.
У судове засідання 04.03.2026 з'явилися прокурор, представники скаржника (відповідача) та позивача.
У судовому засіданні 04.03.2026 представник скаржника (відповідача) підтримав заявлене в апеляційній скарзі клопотання про витребування у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформації та належним чином завірених копій документів щодо стану розрахунків з бюджетом по земельній ділянці, що знаходиться по вулиці Зимових Походів, 2Б в місті Дніпро за період з 26.08.2022 року по 29.09.2023, а саме: 1) відомостей про суми нарахованого та фактично сплаченого земельного податку за вказану земельну ділянку за кожен місяць зазначеного періоду; 2) інформацію про суб'єкта (платника), який здійснював оплату земельного податку за вказаний період.
Заслухавши думку учасників справи, колегією суддів протокольно було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування зазначених в клопотанні доказів, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Отже, звертаючись із клопотання про витребування доказів судом, учасник має зазначити, які дії ним вживались для самостійного отримання доказів, про витребування яких він заявляє до суду.
При цьому причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, у якої знаходиться доказ, надати цей доказ; законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо.
Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказів, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу з урахуванням достатнього часу на складання такої відповіді.
Всупереч наведеному, скаржником (відповідачем) у клопотанні (яке наведено в тексті апеляційної скарги) не було наведено відомостей щодо вчинення ним дій задля самостійного отримання доказів, обставин щодо неможливості вчинення таких дій, відмови у наданні таких доказів відповідачу тощо, що свідчить про те, що відповідачем клопотання подане із порушенням порядку, визначеного статтею 81 Господарського процесуального кодексу України (не доведена неможливість самостійного отримання доказів).
Враховуючи вказане, у судовому засіданні 04.03.2026 протокольною ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання скаржника (відповідача) про витребування доказів.
Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні 04.03.2026 просив апеляційний господарський суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" 1 270 869 грн 74 коп., посилаючись на доводи, наведені в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні 04.03.2026 прокурор просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області без змін, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні 04.03.2026 представник позивача просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області без змін, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу позивача.
Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.
У судовому засіданні 04.03.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка площею 1,1332 га з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул.Зимових Походів (колишнє найменування - вул. Молодогвардійська), 2Б, є сформованою. Цільове призначення земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лютурус" у період з 26.08.2022 по 20.03.2025 було зареєстровано право власності на будівлі та споруди, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Молодогвардійська (нове найменування - вул.Зимових Походів), буд. 2Б; Опис:1. A-2-адміністративна будівля, ганки літ.а, а1, ганок з балконом літ.а2}, естакада, сходи, літ.а3}, а4}, пожежні сходи літ.а5}, загальною площею 683, 5 кв.м.; 2. А'-1-склади, загальною площею 408,2 кв.м.; 3.Ж,Ж {1}-1,Ж11}-1, ж-1 -склади, ж'-ганок, ж-ганок з навісом, загальною площею 854,4 кв.м.; 4. Б-1-прохідна, ганки літ.б, б', б2}, загальною площею 16,7 кв.м.; 5. B-2-дрібнооптовий магазин, ганок літ.в, загальною площею 248,4 кв.м.; 6. Г-2 побутові приміщення, ганки літ.г, г', г2}, сходи г3}, загальною площею 404,3 кв.м.; 7. Д-туалет; 8. Е-майстерня; 9. 3-1-майстерня, ганок літ.з, загальною площею 128,0 кв.м; 10. Т, Т'-естакада з навісом; 11. К-1, К'-1-ангари, загальною площею 430,3 кв.м.; 12. Л-склад; 13. М, О, П-ангари; 14. Р-1-склад, загальною площею 403,7 кв.м.; 15. С-навіс; 16. Х-1-блок охолоджувальних камер, естакада літ.х, загальною площею 596,2 кв.м.; 17. №1 -ворота; 18.1-мостіння; 19. №2-огорожа; 20. У-теплогенераторна; 21.Ш-пісобна будівля; 22. Ф-1 - підсобна будівля, загальною площею 8,3 кв.м.; 23. Ч-навіс; 24. Ц вагончик (тимчас.); 25. Щ-навіс (тимчас.); Примітка: в літ.А-2 загальна площа зменшилася на 3,4 кв.м. за рахунок встановлення легких перегородок в поз. 102, 202, зменшення загальної площі в літ. В-2 на 0,7 кв.м. за рахунок установлення перегородки на 1-му поверсі зменшення загальної площі в літ.Ж-1 на 9,8 кв.м за рахунок установлення перегородок, в літ.А1}-1 загальна площа зменшена на 7,1 кв.м за рахунок встановлення перегородки в поз. 3, зменшення загальної площі на 10,6 кв.м. з літ.3-1 за рахунок установлення перегородок та уточнення площі, зменшення загальної площі в літ.Р-1 на 6,6 кв.м. за рахунок установлення перегородок (Інформаційна довідка від 06.08.2025 №438337382) (арк.с. 49-50 в томі 1).
Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Зимових Походів (колишнє найменування - вул. Молодогвардійська, 2Б (кадастровий номер 1210100000:09:265:0232), загальною площею 1,1332 га, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки від 24.07.2024 № 24/07/24-К/4 (арк.с. 31-33 в томі 1).
З вказаного акта вбачається, що:
- інформація щодо загальних відомостей щодо землевласника (землекористувача) згідно з даними з державних реєстрів - відсутня;
- інформація про нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці згідно з даними з державних реєстрів: Опис:1. A-2-адміністративна будівля, ганки літ.а, а1, ганок з балконом літ.а2}, естакада, сходи, літ.а3}, а4}, пожежні сходи літ.а5}, загальною площею 683, 5 кв.м.; 2. А'-1-склади, загальною площею 408,2 кв.м.; 3.Ж,Ж {1}-1,Ж11}-1, ж-1 -склади, ж'-ганок, ж-ганок з навісом, загальною площею 854,4 кв.м.; 4. Б-1-прохідна, ганки літ.б, б', б2}, загальною площею 16,7 кв.м.; 5. B-2-дрібнооптовий магазин, ганок літ.в, загальною площею 248,4 кв.м.; 6. Г-2 побутові приміщення, ганки літ.г, г', г2}, сходи г3}, загальною площею 404,3 кв.м.; 7. Д-туалет; 8. Е-майстерня; 9. 3-1-майстерня, ганок літ.з, загальною площею 128,0 кв.м; 10. Т, Т'-естакада з навісом; 11. К-1, К'-1-ангари, загальною площею 430,3 кв.м.; 12. Л-склад; 13. М, О, П-ангари; 14. Р-1-склад, загальною площею 403,7 кв.м.; 15. С-навіс; 16. Х-1-блок охолоджувальних камер, естакада літ.х, загальною площею 596,2 кв.м.; 17. №1 -ворота; 18.1-мостіння; 19. №2-огорожа; 20. У-теплогенераторна; 21.Ш-пісобна будівля; 22. Ф-1 - підсобна будівля, загальною площею 8,3 кв.м.; 23. Ч-навіс; 24. Ц вагончик (тимчас.); 25. Щ-навіс (тимчас.); Примітка: в літ.А-2 загальна площа зменшилася на 3,4 кв.м. за рахунок встановлення легких перегородок в поз. 102, 202, зменшення загальної площі в літ. В-2 на 0,7 кв.м. за рахунок установлення перегородки на 1-му поверсі зменшення загальної площі в літ.Ж-1 на 9,8 кв.м за рахунок установлення перегородок, в літ.А1}-1 загальна площа зменшена на 7,1 кв.м за рахунок встановлення перегородки в поз. 3, зменшення загальної площі на 10,6 кв.м. з літ.3-1 за рахунок установлення перегородок та уточнення площі, зменшення загальної площі в літ.Р-1 на 6,6 кв.м. за рахунок установлення перегородок; наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64610755 від 26.08.2022 12:41:13, приватний нотаріус Лозенко Валентина Володимирівна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл., документи подані для реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 899, виданий 26.08.2022, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В.;
- загальні відомості щодо власника нерухомого майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лютурус", ідентифікаційний код 40173489, розмір частки: 1/1, юридична адреса: м. Київ, вул. Прахових Сім'ї, буд. 58/10, телефон: +38 (093)-374-77-87, Електронна пошта: luturus15@gmail.com;
- під час обстеження встановлено, що доступ до земельної ділянки частково обмежений. На земельній ділянці розташовано будівлі та споруди, прохідна, будівля магазину. Двоповерхова будівля магазину облаштована металопластиковими дверима та вікнами, фасад виготовлений із білих сайдинг панелей, над вхідними дверима розміщено рекламний банер із написом "BARDAHL Автосклад". Праворуч від магазину розташована прохідна, до якої прибудовані колони, в які вмонтовані металеві ворота та хвіртка, що ведуть на територію земельної ділянки. Під час обстеження в прохідній знаходився охоронець, зі слів якого, майно, розташоване на обстежуваній земельній ділянці, належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лютурус". Праворуч від воріт розташовано рекламний банер із написом "TSG Автоскло від виробника". Проїзд до обстежуваної земельної ділянки здійснюється по вул. Нерівній. Здійснити всебічне обстеження не виявилося можливим, оскільки державного інспектора не було допущено на територію земельної ділянки. Площа земельної ділянки орієнтовно становить 1,1332 га.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області листом від 08.05.2025 №21905/5/04-36-04-05-11 (арк.с. 46-48 в томі 1) повідомлено прокуратуру, що відповідно до переліків договорів оренди землі, наданих Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради у відповідності до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу на 2024-2025 роки, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості стосовно оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Лютурус" на земельну ділянку за адресою: м. Дніпро, вул. Зимових Походів (Молодогвардійська), 2Б. Податкові декларації з плати за землю Товариством з обмеженою відповідальністю "Лютурус" на 2024-2025 роки не надавалися. Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС України по Товариству з обмеженою відповідальністю "Лютурус" за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 "Земельний податок з юридичних осіб" у період з 01.01.2024 по 30.04.2025 обліковується сплата на загальну суму 574 046 грн 40 коп., так: у 2024 році - сплачено 497 506 грн 88 коп. плати за землю; у 2025 році - сплачено 76 539 грн 52 коп. З питання подання податкової звітності по платі за землю на 2024-2025 роки платнику направлено запит від 08.05.2025 № 42656/6/04-36-04-07-15 про надання пояснень щодо сплати грошових коштів по земельному податку без надання податкових декларацій по платі за землю.
Згідно з листом Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 29.01.2025 № 2/13-25 "Про надання інформації" за 2024 рік та у січні 2025 року (станом на 27.01.2025) кошти, зокрема, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" (ідентифікаційний код 40173489) на розрахунковий рахунок UA118999980314060611000004569 по коду бюджетної класифікації доходів 24062200 "Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; відшкодування збитків за погіршення якості ґрунтового покриву тощо та за неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок" не надходили (арк.с. 16 в том 1).
Позивач зазначає, що сума безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232 за період з 26.08.2022 по 21.11.2024 складає 1 270 869 грн 74 коп., що підтверджується, зокрема, розрахунком, який затверджений протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власниками землі та землекористувачами при використанні земельних ділянок від 19.12.2024 № 12 (надалі - Протокол) (арк.с. 17-24 в томі 1).
Так, відповідно до вказаного Протоколу Комісією, зокрема, розглянуто наявні матеріали щодо суми кошів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лютурус" щодо земельної ділянки за адресою: вул. Зимових Походів, 2Б (кадастровий номер 1210100000:09:265:0232) та вирішено визнати таким, що втратив чинність пункт 14 Комісії № 11 від 21.11.2024 та затвердити розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого складає 1 347 409 грн 26 коп.
В подальшому позивачем на адресу відповідача було скеровано вимогу від 07.01.2025 №1/5-8 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (арк.с. 25 в томі 1).
Прокурор зазначає, що відповідач у період з 26.08.2022 по 21.11.2024 безоплатно користувався земельною ділянкою, на якій знаходилися належні йому на праві власності об'єкти, чим порушив інтереси держави в особі Дніпровської територіальної громади, внаслідок чого прокурор звертається до суду про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232 за період з 26.08.2022 по 21.11.2024 в розмірі 1 270 869 грн 74 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення прокурора з позовом до суду.
Щодо доводів скаржника в частині відсутності у даній справі підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором апеляційний господарський суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки встановлені частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:
1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;
2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів;
3) наявність/відсутність компетентного суб'єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;
4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб'єктом владних повноважень (у разі його наявності).
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів (далі по тексту - Рекомендації), якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.
"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 810/2763/17 дійшла висновку відповідно до якого, за загальним визначенням "публічним інтересом" є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб'єктами публічної адміністрації.
Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Відтак, представництво прокурором інтересів держави у суді: по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі не вчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", навівши відповідне обґрунтування цього.
Згідно із частиною 2 статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України, статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Таким чином, з огляду на зазначену норму закону, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.
Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (статті 3, 8).
Крім того, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (стаття 140 Конституції України).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
Положення статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі статтями 12, 83, 122 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
Зокрема, статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Враховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Дніпровська міська рада як орган місцевого самоврядування, що виконує повноваження власника земельних ділянок комунальної власності на території міста Дніпро, а також суб'єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпро.
З огляду на положення статті 1, частини 1 статті 83, частини 1 статі 84, статті 122 Земельного кодексу України, статей 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
Безкоштовне користування земельною ділянкою комунальної форми власності порушує інтереси держави в особі Дніпровської територіальної громади, оскільки міський бюджет за період з з 26.08.2022 по 21.11.2024 не доотримав 1 270 869 грн 74 коп. При цьому недостатні обсяги надходження плати за землю до місцевих бюджетів не дозволяють фінансувати з місцевих бюджетів важливі видатки, у тому числі землеохоронні заходи.
Враховуючи складну економічну ситуацію в умовах воєнного стану питання повноти та своєчасності внесення до бюджету плати за використання земельних ділянок є особливо важливим.
Ураховуючи те, що земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування реалізують права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про розпорядження землями державної чи комунальної власності, правовідносини, пов'язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.
При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на стягнення безпідставно збережених коштів з ТОВ "Лютурус" за користування земельною ділянкою, Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра скеровано лист (від 13.03.2025 № 52-2079вих-25) (арк.с. 13-14 в томі 1) на адресу міської ради, в якому повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства під час використання земельної ділянки по вулиці Зимових Походів, 2Б в місті Дніпро щодо використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лютурус" указаної земельної ділянки без укладеного договору оренди, що призвело до зберігання останнім коштів орендної плати, тим самим протиправно позбавляючи територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати.
У відповідь Дніпровська міська рада листом № 12/9-20 від 21.03.2025 (арк.с. 15 в томі 1) надала до окружної прокуратури матеріали для подальшого вжиття заходів претензійно - позовного характеру.
Проте, Дніпровською міською радою та її уповноваженими виконавчими органами не вжито належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом звернення до суду.
На виконання вимог абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України "По прокуратуру" Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра на адресу Дніпровської міської ради скеровано повідомлення щодо звернення прокурора з позовом до суду (арк.с. 73-74 в томі 1).
Таким чином прокурор звернувся із позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради як власника землі та отримувача плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності на території м. Дніпра.
Отже, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Дніпровської міської ради у порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Частиною 4 статті 173 Земельного кодексу України визначено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статті 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Плата за землю відповідно до пункту 10.1 Податкового кодексу України належить до місцевих податків, які згідно зі статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
Згідно зі статтею 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.
Отже, в порушення вимог статті 206 Земельного кодексу України, безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.
Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин 1. 2 статті 120 цього Земельного кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Як убачається з матеріалів справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лютурус" у період з 26.08.2022 до 20.03.2025 було зареєстровано право власності на будівлі та споруди, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Молодогвардійська (нове найменування - вул. Зимових Походів), буд. 2Б; Опис:1. A-2-адміністративна будівля, ганки літ.а, а1, ганок з балконом літ.а2}, естакада, сходи, літ.а3}, а4}, пожежні сходи літ.а5}, загальною площею 683, 5 кв.м.; 2. А'-1-склади, загальною площею 408,2 кв.м.; 3.Ж,Ж {1}-1,Ж11}-1, ж-1 -склади, ж'-ганок, ж-ганок з навісом, загальною площею 854,4 кв.м.; 4. Б-1-прохідна, ганки літ.б, б', б2}, загальною площею 16,7 кв.м.; 5. B-2-дрібнооптовий магазин, ганок літ.в, загальною площею 248,4 кв.м.; 6. Г-2 побутові приміщення, ганки літ.г, г', г2}, сходи г3}, загальною площею 404,3 кв.м.; 7. Д-туалет; 8. Е-майстерня; 9. 3-1-майстерня, ганок літ.з, загальною площею 128,0 кв.м; 10. Т, Т'-естакада з навісом; 11. К-1, К'-1-ангари, загальною площею 430,3 кв.м.; 12. Л-склад; 13. М, О, П-ангари; 14. Р-1-склад, загальною площею 403,7 кв.м.; 15. С-навіс; 16. Х-1-блок охолоджувальних камер, естакада літ.х, загальною площею 596,2 кв.м.; 17. №1 - ворота; 18.1-мостіння; 19. №2-огорожа; 20. У-теплогенераторна; 21.Ш-пісобна будівля; 22. Ф-1 -підсобна будівля, загальною площею 8,3 кв.м.; 23. Ч-навіс; 24. Ц вагончик (тимчас.); 25. Щ-навіс (тимчас.); Примітка: в літ.А-2 загальна площа зменшилася на 3,4 кв.м. за рахунок встановлення легких перегородок в поз. 102, 202, зменшення загальної площі в літ. В-2 на 0,7 кв.м. за рахунок установлення перегородки на 1-му поверсі зменшення загальної площі в літ.Ж-1 на 9,8 кв.м за рахунок установлення перегородок, в літ.А1}-1 загальна площа зменшена на 7,1 кв.м за рахунок встановлення перегородки в поз. 3, зменшення загальної площі на 10,6 кв.м. з літ.3-1 за рахунок установлення перегородок та уточнення площі, зменшення загальної площі в літ.Р-1 на 6,6 кв.м. за рахунок установлення перегородок (Інформаційна довідка від 06.08.2025 № 438337382)
Як вірно встановив суд першої інстанції, у спірний період: з 26.08.2022 по 21.11.2024 між Дніпровською міською радою та відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232, відповідачем зазначеного не спростовано.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, як власник об'єктів нерухомого майна, у спірний період користувався земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розташовані, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).
Як зазначалось судом, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232 за адресою: м. Дніпро, вул. Зимових Походів (колишнє найменування - вул. Молодогвардійська, 2Б (кадастровий номер 1210100000:09:265:0232), загальною площею 1,1332 га - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Отже, територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, внаслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
У пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на якій індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною 3 статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Таким чином, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.01.2024 № НВ-9903472912024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232 складає 27 188 659 грн 71 коп. (арк.с. 37 на звороті в томі 1).
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, 24.07.2024 Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Зимових Походів, 2Б (кадастровий номер 1210100000:09:265:0232), за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки від 24.07.2024 № 24/07/24-К/4 (арк.с. 31-33 на звороті в томі 1).
Відповідно до зазначеного Акту - інформація щодо загальних відомостей щодо землевласника (землекористувача) згідно з даними з державних реєстрів - відсутня; - інформація про нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці згідно з даними з державних реєстрів: Опис:1. A-2-адміністративна будівля, ганки літ.а, а1, ганок з балконом літ.а2}, естакада, сходи, літ.а3}, а4}, пожежні сходи літ.а5}, загальною площею 683, 5 кв.м.; 2. А'-1-склади, загальною площею 408,2 кв.м.; 3.Ж,Ж {1}-1,Ж11}-1, ж-1 -склади, ж'-ганок, ж-ганок з навісом, загальною площею 854,4 кв.м.; 4. Б-1-прохідна, ганки літ.б, б', б2}, загальною площею 16,7 кв.м.; 5. B-2-дрібнооптовий магазин, ганок літ.в, загальною площею 248,4 кв.м.; 6. Г-2 побутові приміщення, ганки літ.г, г', г2}, сходи г3}, загальною площею 404,3 кв.м.; 7. Д-туалет; 8. Е-майстерня; 9. 3-1-майстерня, ганок літ.з, загальною площею 128,0 кв.м; 10. Т, Т'-естакада з навісом; 11. К-1, К'-1-ангари, загальною площею 430,3 кв.м.; 12. Л-склад; 13. М, О, П-ангари; 14. Р-1-склад, загальною площею 403,7 кв.м.; 15. С-навіс; 16. Х-1-блок охолоджувальних камер, естакада літ.х, загальною площею 596,2 кв.м.; 17. №1 -ворота; 18.1-мостіння; 19. №2-огорожа; 20. У-теплогенераторна; 21.Ш-пісобна будівля; 22. Ф-1 - підсобна будівля, загальною площею 8,3 кв.м.; 23. Ч-навіс; 24. Ц вагончик (тимчас.); 25. Щ-навіс (тимчас.); Примітка: в літ.А-2 загальна площа зменшилася на 3,4 кв.м. за рахунок встановлення легких перегородок в поз. 102, 202, зменшення загальної площі в літ. В-2 на 0,7 кв.м. за рахунок установлення перегородки на 1-му поверсі зменшення загальної площі в літ.Ж-1 на 9,8 кв.м за рахунок установлення перегородок, в літ.А1}-1 загальна площа зменшена на 7,1 кв.м за рахунок встановлення перегородки в поз. 3, зменшення загальної площі на 10,6 кв.м. з літ.3-1 за рахунок установлення перегородок та уточнення площі, зменшення загальної площі в літ.Р-1 на 6,6 кв.м. за рахунок установлення перегородок; наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:64610755 від 26.08.2022 12:41:13, приватний нотаріус Лозенко Валентина Володимирівна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл., документи подані для реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 899, виданий 26.08.2022, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В.; - загальні відомості щодо власника нерухомого майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лютурус", ідентифікаційний код 40173489, розмір частки: 1/1, юридична адреса: м. Київ, вул. Прахових Сім'ї, буд. 58/10, телефон: +38 (093)-374-77-87, Електронна пошта: luturus15@gmail.com.
Під час обстеження встановлено, що доступ до земельної ділянки частково обмежений. На земельній ділянці розташовано будівлі та споруди, прохідна, будівля магазину. Двоповерхова будівля магазину облаштована металопластиковими дверима та вікнами, фасад виготовлений із білих сайдинг панелей, над вхідними дверима розміщено рекламний банер із написом "BARDAHL Автосклад". Праворуч від магазину розташована прохідна, до якої прибудовані колони, в які вмонтовані металеві ворота та хвіртка, що ведуть на територію земельної ділянки. Під час обстеження в прохідній знаходився охоронець, зі слів якого, майно, розташоване на обстежуваній земельній ділянці належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лютурус". Праворуч від воріт розташовано рекламний банер із написом "TSG Автоскло від виробника". Проїзд до обстежуваної земельної ділянки здійснюється по вул. Нерівній. Здійснити всебічне обстеження не виявилося можливим, оскільки державного інспектора не було допущено на територію земельної ділянки. Площа земельної ділянки орієнтовно становить 1,1332 га.
Як зазначає прокурор, отримана з офіційних джерел інформація та Акт перевірки Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель від 24.07.2024 №24/07/24-К/4 стали підставою для звернення до Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (надалі - Комісія) при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232.
За результатами звернення, Комісія розглянула наявні матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї земельної внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме: власник майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лютурус" щодо земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Зимових Походів, 2Б (кадастровий номер 1210100000:09:265:0232).
В протоколі Комісії від 19.12.2024 № 12 (питання 2) зазначено, що запрошення на дане засідання Комісії було направлено землекористувачу листом від 09.12.2024 № 1/5-37, а також на минулі засідання листами від 12.11.2024 № 1/5-360, від 10.10.2024 № 1/5-308. Отже, повідомлення про розгляд Комісією матеріалів здійснено належним чином. Враховуючи це та можливість проведення засідання Комісії без явки землекористувача згідно з Положенням про Комісію, засідання було проведено за відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус". Враховуючи наявні матеріали, Комісія вирішила затвердити розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого за період з 26.08.2022 по 19.12.2024 складає 1 347 409 грн 26 коп.
З долученого до позовної заяви розрахунку Комісії суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника внаслідок користування земельною ділянкою, площею 11 332 кв.м. розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Зимових Походів, 2Б (кадастровий номер 1210100000:09:265:0232), без достатньої правової підстави у період з 26.08.2022 по 19.12.2024 (арк.с. 24 в томі 1) вбачається, що сума безпідставно збережених коштів складає:
- за період з 26.08.2022 по 19.12.2024 загальна сума коштів складає 1 347 409 грн 26 коп., з якої 237 826 грн 34 коп. за період з 26.08.2022 по 31.12.2022, 741 633 грн 43 коп. за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, 367 949 грн 49 коп. за період з 01.01.2024 по 19.12.2024.
При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що у верхній частині розрахунку зазначено, що розрахунок здійснено за період з 26.08.2022 по 19.12.2024, проте, у тексті розрахунку (третій період), вказано, що розрахунок здійснено за період з 01.11.2024 по 21.11.2024, при цьому з самого розрахунку (з формули) вбачається, що його здійснено саме за період з 01.01.2024 по 19.12.2024.
Як убачається, розрахунок за 2022-2023 роки було здійснено на підставі даних, наданих Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс" (арк.с. 38-39 в томі 1).
Перевіривши вказані розрахунки, враховуючи, що в процесі розгляду справи, відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами їх невірність, господарський суд вважав, що розрахунок, затверджений протоколом Комісії № 12 від 19.12.2024, щодо суми коштів, збережених без достатньої правової підстави, здійснений вірно.
Проте, з позовної заяви вбачається, що прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки по вул. Зимових Походів, 2Б в місті Дніпро, з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232, загальною площею 1,1332 га за період з 26.08.2022 по 21.11.2024 у розмірі 1 270 869 грн 74 коп.
У зв'язку з викладеним, судом першої інстанції здійснено перерахунок коштів, збережених без достатньої правової підстави за вказаний період, за результатами якого сума безпідставно збережених коштів за період з 26.08.2022 по 21.11.2024 склала 1 285 009 грн 05 коп., що є більшим, ніж заявлено до стягнення за вказаний період прокурором.
При цьому відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи вказане, а також те, що прокурором розраховано та заявлено до стягнення суму коштів, збережених відповідачем без достатньої правової підстави за період з 26.08.2022 по 21.11.2024, в розмірі 1 270 869 грн 74 коп., суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважав, що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.
Доводи скаржника щодо невірно визначеної нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у спірний період, а також невірного розрахунку заборгованості колегією суддів розцінюються критично, з огляду на таке.
Відповідач не надав іншого витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який би спростовував зазначений у Розрахунку Комунального підприємства "Муніципальний землевпорядний офіс" розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232 за 2022 та 2023 роки.
При цьому з цього приводу колегія суддів наголошує, що відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Таким чином, відповідач, посилаючись під час розгляду справи судом першої інстанції на неправомірність застосування позивачем нормативної грошової оцінки та невірно здійснений розрахунок, мав надати витяги з нормативної грошової оцінки за 2022, 2023, 2024 роки, обов'язок з щорічного формування яких (у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки) покладений саме на відповідача (землекористувача) в силу пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України.
Таких доказів відповідач у даній справі не надав, у зв'язку з чим колегією суддів апеляційного господарського суду розцінюються критично доводи відповідача в частині заперечення розрахунку, здійсненого позивачем за період з 26.08.2022 по 21.11.2024.
Щодо неврахування позивачем та прокурором часткових оплат, здійснених ТОВ "Дайсі" та відповідачем, апеляційний господарський суд зазначає таке.
Під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів проаналізовані наявні в матеріалах справи платіжні інструкції.
Так, платежі, здійснені відповідачем у період з 30.11.2023 по 27.12.2024 (арк.с.145-150 у томі 1) були враховані позивачем під час визначення заборгованості з оплати за користування спірною земельною ділянкою в період з 26.08.2022 по 21.11.2024. Зазначене було підтверджено представником скаржника (відповідача) у судовому засіданні 04.03.2026.
Платежі, здійснені 29.01.2025 та 28.02.2025 (арк.с. 151 в томі 1), стосуються грудня 2024 року та січня 2025 року, які не входять в спірний період у даній справі.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи платіжні інструкції, за якими ТОВ "Дайсі" здійснювало платежі на користь ГУК у Дніпропетровській області (арк.с.161-165 у томі 1), колегія суддів зазначає, що всі платежі, крім одного (арк.с.164 в томі 1), стосуються сплати військового збору із зарплати, відпускних, єдиного податку, ЄСВ із зарплати, відпускних, заробітної плати, за електроенергію, податку на нерухоме майно, податку на доходи із зарплати, які не є доказами сплати земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232, площею 1,1332 га за період з 26.08.2022 по 21.11.2024.
Більше того, платіжна інструкція в національній валюті № 270 від 12.10.2023 також не є таким доказом, оскільки в призначенні платежу зазначено "земельний податок за вересень 2023 року", однак не зазначено, що цей платіж здійснено саме щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0232, площею 1,1332 га. Очевидним є той факт, що у користуванні ТОВ "Дайсі" могла бути інша/інші земельні ділянки щодо яких останнім здійснювалась сплата земельного податку. Доказів іншого матеріали справ не містять.
Доводи відповідача щодо вчинення ним всіх необхідних дій для оформлення з міською радою правовідносин щодо користування спірною земельною ділянкою (до моменту переходу права власності 21.03.2025 до ТОВ "Сінгл-Ойл Лтд") також розцінюються апеляційним господарським судом критично, з огляду на те, що, незалежно від наявності вини, сам факт несплати за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
При цьому колегія суддів зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків для відповідача, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які мали бути сплачені за звичайних умов землекористувачем.
Доводи скаржника щодо неправомірності відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів (ухвала від 28.10.2025, арк.с. 53-57 у томі 1) колегією суддів відхиляються, з огляду на те, що відповідачем у клопотанні (аналогічно, як і під час апеляційного перегляду) не було наведено відомостей щодо вчинення ним дій задля самостійного отримання доказів, обставин щодо неможливості вчинення таких дій, відмови у наданні таких доказів відповідачу тощо, що свідчить про те, що відповідачем клопотання до суду першої інстанції було подане із порушенням порядку, визначеного статтею 81 Господарського процесуального кодексу України (не доведена неможливість самостійного отримання доказів), у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні такого клопотання.
Таким чином скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.
За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду таким, що підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у справі №904/4540/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у справі №904/4540/25 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лютурус".
4. Матеріали справи № 904/4540/25 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 05.03.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Ю.А. Джепа
Суддя С.В. Мартинюк