Додаткова постанова
04.03.2026 м. Дніпро Справа № 912/302/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду без повідомлення (виклику) учасників провадження у справі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Трейд» про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Трейд», м. Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця Медведкова Владислава Вікторовича, м. Кропивницький
про стягнення грошових коштів внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, -
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2025 позов задоволено повністю.
Стягнуто з ФОП Медведкова Владислава Вікторовича на користь ТОВ «ЛК Трейд» 97 699,00 грн основного боргу, 12 715,99 грн пені, 14 654,85 грн штрафу, 7 234,48 грн інфляційних втрат, 1 450,26 грн 3% річних, а також 3 028,00 грн судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2026 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Медведкова Владислава Вікторовича - залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2025 у справі № 912/302/25 - залишено без змін.
Судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі покладено на фізичну особу-підприємця Медведкова Владислава Вікторовича.
15.01.2026 від позивача по справі - ТОВ «ЛК Трейд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована не вирішенням судом апеляційної інстанції питання про розподіл судових витрат, зокрема витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Позивач зазначає, що ним належним чином було подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також надано докази понесених витрат на правничу допомогу у фіксованому розмірі 20 000 грн, що відповідає вимогам статей 123, 124, 126 та 129 ГПК України і усталеній практиці Верховного Суду.
Оскільки позовні вимоги фактично задоволені, а судові витрати не розподілені, позивач просить на підставі п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі.
Апеляційний господарський суд зауважує, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу заявляв попередній (орієнтовний) розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв'язку з розглядом апеляційної скарги.
Такі витрати підтверджуються Договором про надання правничої допомоги № 02-01/23 від 05.01.2023 та Додатковою угодою № 5 від 25.04.2025, укладеними між адвокатом Солошенком С.В. та ТОВ «ЛК Трейд», якими встановлено фіксований розмір гонорару за представництво в апеляційній інстанції - 20 000,00 грн.
На підтвердження обсягу наданих послуг подано Звіт із детальним описом виконаних робіт, підписаний сторонами без зауважень, а також Акт приймання-передачі послуг і рахунок-фактуру (а. с. 164-172).
Посилаючись на положення статей 123, 126 та 129 ГПК України, представник Позивача зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат і підлягають розподілу за результатами розгляду справи, незалежно від фактичної сплати, якщо їх розмір підтверджений належними доказами.
Також представник позивача акцентує увагу на усталеній практиці Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18 та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 щодо недопустимості втручання суду в погоджений сторонами фіксований розмір гонорару.
Відтак Позивач вважає заявлені витрати обґрунтованими, реальними та такими, що підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі в сумі 20 000,00 грн.
Фізична особа-підприємець Медведков Владислав Вікторович не скористався своїм правом на звернення до апеляційного господарського суду з заявою про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Апеляційний господарський суд зазначає, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ЛК Трейд» (замовник або клієнт) надало апеляційному господарському суду укладений 05.01.2023 з адвокатом Солошенком Сергієм Васильовичем (адвокат або виконавець) договір про надання правничої допомоги № 02-01/23; Додаткові угоди № 3 від 31.12.2024 та № 5 від 25.04.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 02-01/23 від 05.01.2023; Звіт про надання правової (правничої) допомоги за Додатковою угодою № 5 від 25.04.2025 до Договору від 04.06.2025 про надання правничої допомоги № 02-01/23 від 05.01.2023; Акт № 1 від 04.06.2025 приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою № 5 від 25.04.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 02-01/23 від 05.01.2023; Рахунок-фактуру № 1 від 04.06.2025 на суму 20 000,00 грн за надання правової допомоги; ордер на надання правничої допомоги від 15.05.2025 серії АЕ № 1122278; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000870 від 15.02. 2018 на ім'я Солошенка Сергія Васильовича.
Зазначені докази представник позивача надав апеляційному господарському суду у межах строків, встановлених положенням ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Згідно з п. 1. Акту приймання-передачі наданих послуг, адвокат, в порядку п.п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги № 02-01/23 від 05.01.2023 та Додаткової угоди № 5 від 25.04.2025 надав Клієнту правову (правничу) допомогу, визначену в Договорі і Додатковій угоді до нього, та перелік якої наведений в Звіті від 04.06.2025, а Клієнт прийняв надану Адвокатом правову (правничу) допомогу та зобов'язується її оплатити.
Деталізований перелік наданих Адвокатом послуг за Договором, наведений в Звіті від 04.06.2025 про надання правової (правничої) допомоги за Договором (п. 2).
Загальна вартість послуг (гонорару) адвоката за надання правової (правничої) допомоги відповідно до Звіту становить 20 000,00 грн та підлягають сплаті клієнтом протягом 20 (Двадцяти) робочих днів з дня підписання Звіту та Акту приймання-передачі послуг (п. 4, 5).
Відповідно до звіту від 04.06.2025 в межах Договору про надання правової (правничої) допомоги Адвокатом було надано правову допомогу під час розгляду справи, яка полягає в наступному:
- зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, підписання додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги, отримання документів по справі - 1 год.;
- правовий аналіз наданих клієнтом документів, апеляційної скарги та практики Верховного Суду, визначення правової позиції - 2 год.;
- підготовка і подання до суду відзиву на апеляційну скаргу - 4 год.;
Разом - 7 годин на суму 20 000,00 грн
Апеляційний господарський суд зазначає, що за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Lavents v. Latvia» за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Разом із тим, у ч. 5 ст. 129 цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України, так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись визначеними положеннями ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні на користь якої ухвалено рішення у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Дослідивши обставини даної справи, апеляційний господарський суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума 20 000,00 грн вартості наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги є завищеною по відношенню до складності справи та виконаної адвокатом роботи з огляду на наступне.
Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значну кількість часу.
Апеляційний господарський суд зазначає, що предметом спору є стягнення грошових коштів внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором доручення.
Дана категорія справ є типовою, має сталу судову практику та не потребує дослідження значного обсягу доказів або вирішення складних колізійних питань в галузі права; для професійного адвоката дана справа є нескладним спором, розглядалася без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного провадження; фактично обсяг правничої допомоги обмежився підготовкою та поданням відзиву на апеляційну скаргу, що не потребувало значного обсягу додаткових процесуальних дій.
Вказане свідчить про те, що заявлена до стягнення з відповідача сума гонорару у 20 000,00 грн за один документ у справі з ціною позову 133 754,58 грн є непропорційним, оскільки становить майже 15% від суми стягнення лише за стадію апеляційного оскарження, при тому, що правова позиція Позивача вже була сформована та викладена під час розгляду справи судом першої інстанції.
Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, а також обов'язок суду запобігати необґрунтованому стягненню коштів з іншої сторони, суд вважає за необхідне обмежити розмір відшкодування до 5 000,00 грн, що є справедливою та розумною ціною за надані послуги у даній категорії справи.
Керуючись статтями 129, 244, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Трейд» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Медведкова Владислава Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Трейд» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 20-В, офіс 1037, код ЄДР 39691908) 5 000,00 грн (П'ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
В іншій частині заяви - відмовити.
Доручити Господарському суду Кіровоградської області видачу відповідного наказу на виконання даної додаткової постанови.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов