Постанова від 26.02.2026 по справі 902/981/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Справа № 902/981/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

скаржника - Лобанов О. О.

боржника - ОСОБА_1

арбітражний керуючий Бобрук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на постанову Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №902/981/24

за заявою: ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №902/981/24, серед іншого, прийнято до відома звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. б/н від 26.11.2025 у справі № 902/981/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за звітний період.

Відмовлено у задоволенні клопотання представника АТ "Державний ощадний банк України" №55/5.8-03/152011/2025 від 27.11.2025 про закриття провадження у справі №902/981/24 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 .

Задоволено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 08/11 від 27.11.2025 про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та пропорційне стягнення грошової винагороди із кредиторів у справі № 902/981/24, частково.

Затверджено звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 04.04.2025 по 01.12.2025 у справі № 902/981/24 про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 97 691,00 грн основної винагороди, яка не відшкодована.

Відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 08/11 від 27.11.2025 в частині стягнення із Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" грошових коштів в сумі 97 691,00 грн в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича за виконання повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 .

Задоволено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 07/11 від 27.11.2025 про визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів у справі № 902/981/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи - ОСОБА_1 у справі № 902/981/24.

Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича у справі № 902/981/24.

Визнано ОСОБА_1 у справі № 902/981/24 банкрутом.

Введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 у справі №902/981/24.

Призначено керуючим реалізацією майна боржника - ОСОБА_1 у справі № 902/981/24 - арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича.

Оприлюднено на офіційному веб-порталі Судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів по справі №902/981/24.

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. №07/11 від 27.11.2025 в частині визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів у справі № 902/981/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , врахував: розмір заборгованості Боржника перед Кредитором, який значно перевищує розміри його доходу; відсутність майна, за рахунок якого можливо було б погасити заборгованість перед Кредитором; наявність ознак неплатоспроможності Боржника; відсутність встановлених судом та недоведеність Кредитором обставин, які б свідчили про недобросовісну поведінку Боржника з метою приховування доходів, або наявність наміру ухилитись від погашення боргу перед Кредитором у будь-який спосіб; незгоду Кредитора із запропонованим планом реструктуризації боргів; відсутність схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів Боржника.

Не погоджуючись із ухваленою постановою, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" 25.12.2025, поштовим зв'язком, звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю постанову Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №902/981/24 про відмову в задоволенні клопотання кредитора про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника ОСОБА_1 . Винести нову постанову про закриття провадження у справі №902/981/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- запропонований боржником ОСОБА_1 план реструктуризації фактично передбачає прощення (списання) 98,64% від всієї суми визнаних вимог кредитора, що робить такий план реструктуризації економічно необґрунтованим, оскільки його виконання призведе до явного порушення прав єдиного кредитора щодо отримання боргу в розумні строки. План реструктуризації боргів ОСОБА_1 прямо суперечить меті процедури реструктуризації, а саме - найповнішому задоволенню вимог кредиторів боржника, шо унеможливлює перехід до процедури погашення боргів. Зазначене свідчить про намір боржника ОСОБА_1 ухилитись від погашення більшої частини заборгованості перед кредитором;

- незаконність і необґрунтованість постанови Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 полягає, значною мірою, у неправильності установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, що спричинило неправильну кваліфікацію судом першої інстанції поведінки боржника ОСОБА_1 як добросовісної;

- пропозиції щодо плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 АТ "Ощадбанк" не надавались у зв'язку з повною невідповідністю його змісту інтересам банку та вимогам КУзПБ, до того ж, це є правом, а не обов'язком кредитора. Відтак, комунікація кредитора з сторонами процесу здійснювалась у межах, необхідних і достатніх для провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;

- кредитор вважає, що затвердження звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 04.04.2025 по 01.12.2025 у справі № 902/981/24 про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 97 691,00 грн основної винагороди є незаконним та необґрунтованим;

- у звіті арбітражного керуючого від 03.12.2024 відсутня інформація від банківських та небанківських установ, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу про наявність рахунків та/або залишок коштів на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах)/електронних гаманцях, рух коштів та операції на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах)/електронних гаманцях, а також інформація про договори боржника та членів сім'ї боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;

- в матеріалах справи відсутні відповіді від банківських фінансових установ про відкриті рахунки фізичної особи ОСОБА_1 та членів його сім'ї. Також матеріали справи не містять доказів походження коштів на оплату авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 45 420,00 грн. Наведене викликає обґрунтовані сумніви щодо джерел існування боржника та його сім'ї протягом тривалого часу, щодо реальності та достовірності задекларованих боржником доходів та відповідності їх витрат, рівня та способу життя боржника, ініціювання справ про банкрутство, в межах яких передбачено сплату авансування винагороди арбітражного керуючого;

- ОСОБА_1 не надав доказів щодо вжиття ним певних заходів, спрямованих на покращення свого фінансового стану та отримання доходів, співмірних з середнім показником у регіоні за відповідною спеціальністю, а, натомість, у проекті плану реструктуризації заборгованості від 03.12.2024, запропонував погашати заборгованість перед Кредитором в загальному розмірі 50,00 грн щомісячно протягом 5 років, а більшу частину заборгованості списати. Банк вважає, що боржник недобросовісно використовує судову процедуру неплатоспроможності, адже визначені у плані умови, з урахуванням інших обставин, не свідчать про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника, так і кредитора, та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредитором, а не її списання/прощення;

- зловживання процесуальними правами боржником ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Бобруком Т.В. виявилось у їхній суперечливій поведінці стосовно розробки плану реструктуризації;

- наявні всі підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2026 витребувано у Господарського суду Вінницької області матеріали справи №902/981/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність. Відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі № 902/981/24.

27.01.2026 матеріали справи №902/981/24 надійшли до суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на постанову Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №902/981/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин такого пропуску.

06.02.2026 на адресу суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" про поновлення строку на оскарження постанови Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №902/981/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 поновлено строк на подання апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на постанову Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №902/981/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на постанову Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №902/981/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на "26" лютого 2026 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 25.02.2026 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

25.02.2026 на адресу суду від арбітражного керуючого надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення. Постанову Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі № 902/981/24 залишити без змін.

25.02.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому боржник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні у режимі відеоконференції арбітражний керуючий заперечив доводи апеляційної скарги.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови суду, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа №902/981/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.10.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Бобрука Т.В., попереднє засідання призначено на 19.11.2024.

В подальшому, постановою суду від 30.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання АТ "Державний ощадний банк України" від 16.01.2025 про закриття провадження у справі №902/981/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Задоволено заяву арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 02/04 від 02.04.2025 про перехід до процедури погашення боргів боржника. Припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 . Введено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бобрука Т.В..

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 постанову Господарського суду Вінницької області від 30.05.2025 у справі №902/981/24 скасовано. Справу № 902/981/24 направлено до Господарського суду Вінницької області для розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів.

Судом встановлено, що з клопотання № 55/5.8-03/152011/2025 від 27.11.2025 убачається, що 28.10.2025 арбітражним керуючим Бобруком Т.В. подано до Господарського суду Вінницької області звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій Боржника - ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 21.10.2025 Боржником було надано в матеріали справи декларації про майновий стан за 2021 р., 2022 р., 2023 р. та 2024 р. з коригуванням, відповідно до висновків постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 у справі № 902/981/24.

Також судом установлено, що 25.11.2025 Банком направлено арбітражному керуючому відповідь Кредитора щодо голосування за запропонований проект рішення зборів кредиторів, в якій, серед іншого, Банком не було схвалено звіт з підстав того, що з постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 вбачається, що Судом відмічено факти ігнорування Боржником інтересів Кредитора у запропонованому Плані реструктуризації, позбавлення Кредитора та Суду можливості оцінити реальний фінансовий стан Боржника та членів його сім"ї, намагання ввести в оману Суд та Кредитора щодо реальних витрат коштів за останні три роки.

На думку кредитора, наявні обґрунтовані сумніви щодо джерел існування Боржника та його сім'ї протягом тривалого часу, щодо реальності та достовірності задекларованих Боржником доходів та відповідності їх витрат, рівня та способу життя Боржника, ініціювання справ про банкрутство, в межах яких передбачено сплату авансування винагороди арбітражного керуючого.

Банк вважає, що Боржник недобросовісно використовує судову процедуру неплатоспроможності, адже визначені у плані умови, з урахуванням інших обставин, не свідчать про реальні та беззаперечні наміри Боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як Боржника, так і Кредитора, та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед Кредитором, а не її списання/прощення.

На підставі викладеного, Кредитор просить суд закрити провадження у справі №902/981/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Судом установлено, що згідно клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 07/11 від 27.11.2025, 21.10.2025 боржником було надано в матеріали справи декларації про майновий стан за 2021 р., 2022 р., 2023 р., та 2024 р. з коригуванням, відповідно до висновків постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 р. у справі №902/981/24.

Також, з метою поліпшення матеріального стану Боржник влаштувався на роботу на посаду юриста та надав копію наказу про працевлаштування № 7-О від 08.10.2025.

При цьому, з метою поліпшення матеріальною стану та здійснення перепрофілювання діяльності у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, Боржник вступив на очну (денну) форму навчання за спеціальністю С4 Психологія, та надав копію наказу № 75 від 01.09.2025 про зарахування на здобуття освіти до Комунального Закладу Вищої Освіти Вінницька Академія Безперервної Освіти.

Водночас, у зв'язку із поліпшенням матеріального стану Боржником запропоновано нові умови плану реструктуризації боргів.

Також, 25.11.2025 арбітражним керуючим від АТ "Ощадбанк" отримано відповідь по питанням порядку денного зборів кредиторів призначених на 26.11.2025 (лист від 25.11.2025, № 55/5.8-04/150914/2025).

За результатами розгляду вищезазначеної відповіді, арбітражним керуючим було складено Протокол зборів кредиторів від 26.11.2025, яким встановлено :

1. По першому питанню порядку денного - Утриматись від прийняття рішення щодо прийняття до відома звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. у справі № 902/981/24 та звітний період;

2. По другому питанню порядку денного - Не прийнято рішення щодо схвалення звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство ОСОБА_1 за період із 04.04.2025 по 01.12.2025 відповідно до якого арбітражному керуючому Бобруку Т.В. нараховано основну і грошову винагороду в сумі 97 691,00 грн;

3. По третьому питанню порядку денного - Не прийнято рішення про відмовлення від розроблення плану реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 та його розгляду, інших пропозицій щодо розроблення плану реструктуризації у справі не надходило.

4. По четвертому питанню порядку денного :

- не прийнято рішення щодо звернення до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника - ОСОБА_1 та визнання ОСОБА_1 банкрутом;

- утриматись від прийняття рішення щодо звернення до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про призначення керуючим реалізацію майна боржника - ОСОБА_1 арбітражного керуючою Бобрука Тараса Володимировича;

- не прийнято рішення щодо уповноваження арбітражного керуючою Бобрука Тараса Володимировича надати суду відповідні клопотання (протокол зборів кредиторів від 26.11.2025).

Отже, з огляду на викладене, кредитор - АТ "Ощадбанк" протягом усього часу не надав будь яких пропозицій щодо плану реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 та будь яких рішень щодо подальших судових процедур боржника. Не проявив жодного наміру брати участь у комунікації з сторонами процесу.

Такі дії, на думку керуючого реструктуризацією, можуть свідчити про затягування процедури реструктуризації боржника в зв'язку із повною незацікавленістю процедурою реструктуризації Боржника.

На даний час погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів не подано до суду, що свідчить про недосягнення мети процедури реструктуризації боргів.

Також, відповідно до положень КУзПБ арбітражним керуючим були здійснені всі необхідні дії передбачені ухвалами Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024р. та від 15.10.2025 для виявлення майна, коштів боржника та проведення зборів кредиторів, також керуючим реструктуризацією не допускалось затягування розгляду справи.

В свою чергу, Боржник діяв добросовісно, виконав всі вимоги, які передбачені КУзПБ для врегулювання своєї кредиторської заборгованості у судовому порядку.

Таким чином, припинення провадження у справі призведе до порушення прав боржника, який скористався законним правом та виконав всі вимоги КУзІІБ для врегулювання своєї кредиторської заборгованості шляхом проведения процедури про неплатоспроможність фізичної особи.

Зважаючи на викладене, арбітражний керуючий просить суд визнати боржника фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедури погашення боргів боржника; призначити керуючим реалізацією майна у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича.

Згідно долученого до клопотання № 07/11 від 27.11.2025 звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. б/н від 26.11.2025 у справі № 902/981/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за звітний період, зокрема, повідомлено наступне.

Керуючим реалізацією направлені листи та запити до Вінницької митниці (лист від 28.07.2025 № 15/07), Державної інспекції архітектури та містобудування України (лист від 28.07.2025 № 17/07), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (лист від 25.08.2025 № 15/08), Державної служби України з надзвичайних ситуацій (лист від 28.07.2025 № 18/07), Державної служби морською і внутрішнього водною транспорту (лист від 25.08.2025 № 22/08), ДП "Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин" (лист від 25.08.2025 № 16/08), Головною управління Національної поліції у Вінницькій області (лист від 25.08.2025 № 17/08), Державної авіаційної служби України (лист від 25.08.2025р. № 18/08), Державною агентства меліорації та рибного господарства України (лист від 25.08.2025 № 19/08), ГУ Держпродспоживслужба у Вінницькій області (лист від 25.08.2025 № 20/08), ГУ ДІІС у Вінницькій області (лист від 25.08.2025 № 21/08), Територіального сервісною центру № 0546 (лист від 25.08.2025 № 23/08), Управління Держпраці у Вінницькій області (лист від 25.08.2025 р. № 24/08), РВ Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (лист від 25.08.2025 № 25/08).

Також, керуючим реструктуризацією було проведено роботу по інвентаризації майна боржника за результатами якої було виявлено наступне майно боржника: 1/2 частка в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 (дані про вартість відсутні; відповідна частка в квартирі не є предметом забезпечення та іпотеки).

Отже, боржнику належить в спільній частковій власності квартира, а саме: 1/2 квартири за АДРЕСА_2 , загальною площею - 50,6 м.кв, відповідно до Свідоцтва на право власності на житло від 28.12.2000.

На зазначену квартиру накладено арешти та остання відображена в поданих суду деклараціях.

Водночас члену його сім'ї - матері ОСОБА_2 належить в спільній частковій власності квартира, а саме 1/2 квартири за АДРЕСА_2 , загальною площею 50,6 м.кв., відповідно до Свідоцтва на право власності на житло від 28.12.2000.

Також, ОСОБА_2 належить на праві власності: земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний/кадастровий номер 0523782600:05:002:0087, що розташована в АДРЕСА_3 , площею 0,5458 га.

Земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний кадастровий номер 0523782600:05:002:0088, що розташована в АДРЕСА_3 , площею 0,25 га.

Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний кадастровий номер 0523782600:01:000:0130, що розташована в Вінницькій області, Тенлицький район, Кивачівська сільська рада, площею 2,3584 га.

Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний кадастровий номер 0523782600:01:000:0132, що розташована в Вінницькій області, Теплицький район, Кивачівська сільська рада, площею 2,3582 га.

Квартира та земельні ділянки відображені в поданих суду деклараціях.

За членом йою сім'ї - сином ОСОБА_3 відсутнє будь яке нерухоме майно.

Водночас, відповідно до отриманої інформації від державних реєстраційних органів та реєстрів прав власності на майно встановлено наступне:

Державною прикордонною службою надано інформацію про перетин кордону ОСОБА_1 та членами його сім'ї за період з 02.10.2021 по 02.10.2024. Під час аналізу даної інформації керуючим реструктуризацією було встановлено, що ОСОБА_1 перетин кордону не здійснював. Разом з тим, члени його сім'ї: ОСОБА_2 перетин кордону не здійснювала, ОСОБА_3 здійснив виїзд із території України 07.10.2024 в пункті пропуску Могилів-Подільський (лист від 08.10.2024 № 19-69142/18/ 24). З пояснень боржника такий виїзд за кордон сина ОСОБА_3 був пов'язаний із оздоровленням та відпочинком. Станом на 10.11.2025 ОСОБА_3 знаходиться на території України.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців інформація про те, що боржник є засновником інших юридичних осіб відсутня.

Відповідно до інформації, яка отримана із веб сайту Інституту інтелектуальної власності, за ОСОБА_1 та членами його сім'ї об'єкти інтелектуальної та промислової власності (патент, винаходи, торгова марка та ін.) не зареєстровані.

Середньомісячний дохід боржника після порушення справи про банкрутство та на даний момент, складаються з пенсії по інвалідності та заробітної платні та неповний (4 години) робочий день.

Разом із тим, відповідно до довідки наданої ГУ ПФУ у Вінницькій області від 11.11.2024 № 0200-0901-7/115775 - станом на 07.11.2024 в Реєстрі "зарахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявні відомості про суми нарахованого доходу застрахованої особи ОСОБА_1 , а саме в період з жовтня 2021 року по березень 2024 року нараховано дохід зареєстрованої особи на загальну суму - 441 105,37 грн (з 10.2021 по 12.2021 31 730,00 грн; з 01.2022 по 12.2022 - 33 100,00 грн; з 01.2023 по 12.2023 - 276 882,04 грн; з 01.2024 по 03.2024 - 99 393,00 грн).

Однак в поданих суду деклараціях, боржником вказано інші суми.

В зв'язку із викладеними обставинами керуючим реструктуризацією було повідомлено боржника, що за наявними отриманими відповідями станом на 11.11.2024 виявлено розбіжності у поданих деклараціях щодо суми доходів ОСОБА_1

12.11.2024 боржником було надано в матеріали справи уточнені декларації про майновий стан за 2022 р., 2023 р. та 2024 р.

Також, за даними ГУ ДПС Вінницької області, згідно інформаційних баз даних ГУ ДПС у Вінницькій області податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021-2024 роки ОСОБА_1 до територіальних органів ГУ ДПС у Вінницькій області не подавались. Разом з тим члени його сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в зведеній базі даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків не значаться (лист від 11.10.2024 № 12594/5/02- 32-12-01-15).

За даними Територіального сервісною центру МВС № 0546 за ОСОБА_1 та членами його сім'ї транспортні засоби не зареєстровані та в період з 02.10.2021 по теперішній час, реєстраційні операції з транспортними засобами не проводилися (лист від 30.10.2024 №31/31/0546-9011-2024).

За даними ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" у інформаційній системі "Єдиний державний реєстр тварин" відсутня інформація про тварин, оскільки, ОСОБА_1 та члени його сім'ї не зареєстровані у Реєстрі тварин як власники (утримувачі) тварин (лист віл 22.10.2024 № 1875/8-11).

За даними ГУ Національної поліції у Вінницької області, власниками будь-якої вогнепальної зброї та пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії ОСОБА_1 та члени його сім'ї не являються (лист від 24.10.2024 №14347-2024).

За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій за ОСОБА_1 в інформаційній системі відсутні відомості про наявність захисних споруд цивільного захисту у власності (лист від 29.07.2025 № 16-18287/162-2).

За даними Державної митної служби України Вінницька митниця, ОСОБА_1 до Реєстру осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи не включені, зовнішньоекономічна діяльність не здійснювалась (лист від 30.07.2025 № 7.12-1/27/8.19/ 4795).

За даними ГУ Держпродспоживслужбн у Вінницькій області в реєстрі машин за ОСОБА_1 транспорті засоби не зареєстровано (лист від 05.08.2025 № 12/6306-25).

За даними Державної інспекції архітектури та містобування України, в Реєстрі будівельної діяльності та Кравець В.В., інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату надання відповіді не виявлено (лист від 07.08.2025 № 4872/03/18-25).

За даними РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях, ОСОБА_1 не передавались на відповідальне зберігання об'єкти державної власності (лист від 25.08.2025 № 10-905-02-247).

За даними Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за ОСОБА_1 великотоннажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, не зареєстровані (лист від 27.08.2025 № ЦЗ/1/10446-25).

За даними Державіаслужби України, інформація у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, за ОСОБА_1 , повітряні судна не зареєстровані, з метою отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом до Державіаслужби не зверталась (лист від 29.08.2025 р. № 1.16-1537-25).

За даними Державною агентства України з розвитку меліорації, рибною господарства та продовольчих програм, документ дозвільного характеру у галузі рибного господарства ОСОБА_1 , не видавались (лист від 03.09.2025 № 20-20-16/5721-25).

За даними Національної комісії з цінних паперів та фондовою ринку, відповідно до реєстру професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, ОСОБА_1 будь-яких ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках не отримував, серед власників пакетами голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, ОСОБА_1 відсутній (лист від 07.08.2025 № 34/02/13501).

За даними Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, інформація, яка міститься у електронних версіях Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, відсутні відомості щодо зареєстрованих суден, власником або судновласником яких є ОСОБА_1 (лист від 05.09.2025 № 14652/02-1-2/15-25).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.

Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина 5 статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 2 статті 122 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Приписи частини 11 статті 126 та частини 1 статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Слід зауважити, що встановлення обов'язку із затвердження плану реструктуризації боргів боржника, навіть схваленого кредиторами та боржником, не звільняє господарський суд від необхідності зайняття активної процесуальної позиції при його затвердженні та дотримання принципу судового контролю як невід'ємної складової провадження у справах про банкрутство та неплатоспроможність, зумовленої необхідністю досягнення специфічної мети такого провадження, яка відрізняється від мети позовного провадження.

Наявність принаймні однієї з передбачених частиною 8 статті 126 КУзПБ підстав виключає затвердження господарським судом плану реструктуризації, не залежно від факту схвалення її відповідними особами, а зумовлює необхідність вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом або закриття провадження у справі про неплатоспроможність (за наявності обставин, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ).

Близька за змістом позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2025 у справі № 918/1054/23.

Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї;

2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 цього Кодексу свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Водночас судам слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.

При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Норми частини одинадцятої статті 126 КУзПБ кореспондуються з частиною першою статті 130 цього Кодексу, згідно якої господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Системне тлумачення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у взаємозв'язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

При цьому за змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

Приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 цього Кодексу є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 904/6042/20, від 17.01.2023 у справі №914/3085/21, від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21, у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, у постанові Верховного Суду від 25.11.2025 у справі №921/240/23.

Судом встановлено, що згідно матеріалів цієї справи, ухвалою суду від 19.11.2024 встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Бобруком Т.В. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :

- АТ "Державний ощадний банк України" з грошовими вимогами у розмірі 6622053,90 грн, з яких: 5 555 953,23 грн - незабезпечені вимоги (основний борг) (друга черга задоволення); 960 081,28 грн - вимоги за відсотками (друга черга задоволення); 106 019,39 грн - пеня (третя черга задоволення), а також 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).

Згідно з протоколом зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 від 26.11.2025 (наявний у справі), серед іншого, вирішено: утриматись від прийняття рішення щодо прийняття до відома звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. у справі № 902/981/24 та звітний період; не прийнято рішення про відмовлення від розроблення плану реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 та його розгляду. Інших пропозицій щодо розроблення плану реструктуризації у справі не надходило; не прийнято рішення щодо звернення до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника - ОСОБА_1 та визнання ОСОБА_1 банкрутом.

Отже, єдиним кредитором у цій справі - АТ "Державний ощадний банк України" не було прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.

Судом встановлено, що кредитором у цій справі - АТ "Державний ощадний банк України" подано до суду клопотання № 55/5.8-03/152011/2025 від 27.11.2025 про закриття провадження у справі № 902/981/24 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , зокрема, з тих підстав, що умови реструктуризації боргів, викладені в планах реструктуризації від 10.11.2025 та від 26.11.2025, є неприйнятними для Банку, а саме: прощення (списання) у результаті виконання плану реструктуризації боргів становитиме 98,64% визнаних Господарських судом Вінницької області вимог Банку у результаті виконання такого плану, а саме: погашення розміру визнаних вимог Банку за кредитним договором № 56 від 25.06.2008 в сумі 90 000,00 грн (1,36% від визнаних вимог) та списання заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 538 109,90 грн, без достовірного майнового стану Боржника.

Таким чином, на переконання Кредитора, проекти плану реструктуризації боргів Боржника від 10.11.2025 та від 26.11.2025 не відповідають у повній мірі вимогам ст. 124 КУзПБ та передбачають, по своїй суті, прощення (списання) 98,64% від всієї суми заборгованості за кредитним договором.

При цьому, Кредитором стверджується, що Боржник недобросовісно використовує судову процедуру неплатоспроможності, адже визначені у плані умови, з урахуванням інших обставин, не свідчать про реальні та беззаперечні наміри Боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як Боржника, так і Кредитора, та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед Кредитором, а не її списання/прощення.

Судом встановлено, що до поданого клопотання № 07/11 від 27.11.2025, арбітражним керуючим Бобруком Т.В. долучено проект плану реструктуризації боргів Боржника фізичної особи ОСОБА_1 станом на 26.11.2025 року, який запропоновано Боржником та яким, серед іншого, передбачені такі відомості та умови.

Боржник повідомив суд про те, що в 2024 році його визнано інвалідом ІІІ-групи загального захворювання по зору (копія - Довідки МСЕК № 691296 додається). Статусу фізичної особи-підприємця Боржник не має. Зір є робочим органом Боржника, оскільки Боржник постійно працював юристом. За таких обставин Боржник був позбавлений можливості здійснювати свою робочу діяльність, а також можливості займані відповідні посади та отримувати доходи від професійної діяльності. Навіть перекваліфікація потребує ознайомлення з матеріалами через візуальний контакт та потребує значного часу.

Також, Боржником зазначено, що починаючи з 2010 року, щодо нього відкрите виконавче провадження згідно якого виконавча служба стягувала кошти на користь Кредитора.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказані обставини у сукупності зі значним розміром кредитних зобов'язань погашення яких не можливе протягом всього життя людини, навіть при отриманні заробітної платні на рівні середніх показників, є причиною неплатоспроможності Боржника та унеможливлює повну виплату кредитних зобов'язань.

Рух активів відбувся шляхом оплати договору купівлі продажу земельної ділянки, що одразу передана в іпотеку банку. Витрачання отриманих від кредиторів коштів не відбувалось.

Також суд звертає увагу, що боржник вжив інших заходів, спрямованих на покращення майнового стану та задоволення вимог кредиторів, зокрема, перекваліфікація (Наказом № 75 від 01.09.02025 Боржника зараховано студентом І курсу денної форми здобуття освіти за напрямком С4 "Психологія" другого магістерського рівня до КЗВО ВАБО) та працевлаштування (Наказом № 7-0 від 08/10/2025 на посаду Юрисконсульта до ПрАТ СБК Водпроект).

Розмір вимог кредитора - ВАТ "Державний ощадний банк України" на суму 6628109,90 грн, з яких: 5 555 953,23 грн вимоги, що не забезпечені майном боржника - друга черга задоволення вимог кредиторів; 960 081,28 грн вимоги за відсотками - третя черга задоволення вимог кредиторів; 106 019,39 грн пеня - третя черга задоволення вимог кредиторів; 6 056,00 грн відшкодування судового збору - відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

За результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника встановлено наявність у боржника наступного майна: 1/2 квартири за АДРЕСА_2 , загальною площею - 50,6 м.кв. (Свідоцтво на право власності на житло від 28.12.2000), яка на даний час є єдиним житлом боржника та членів його сім'ї, і не може увійти до складу ліквідаційної маси, згідно до ч. 6 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства.

Джерелами доходів боржника є пенсія по інвалідності, розмір якої, складає 3 030,00 грн та буде перерахований в сторону зменшення у зв'язку із працевлаштуванням Боржника, та заробітна платня за неповний робочий день в розмірі 10 000 грн (7700 грн після відрахування податків).

Дохід витрачається боржником на побутові потреби, відшкодування оплати комунальних платежів, харчування, витрати які пов'язані із медичним забезпеченням (медикаменти, медичне обстеження тощо). Інших доходів боржник не має.

Протягом одного місця боржник може виділити на погашення вимог кредиторів грошові кошти в сумі - 1 500,00 грн в місяць.

Вимоги кредитора - ВАТ "Державний ощадний банк України", які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів в сумі 6 538 109,90 грн.

Розмір суми, яка необхідна боржнику на задоволення побутових потреб, сплата комунальних платежів, становить 6 224,00 грн щомісяця. Прожитковий мінімум з 01.01.2025 працездатної особи становиш 3 028,00 грн, дітей віком від 6 до 18 років - 3196,00 грн. Така сума визначена боржником, виходячи із доходів матері, та утримання сина.

Загальна сума заборгованості в розмірі - 90 000,00 грн (або іншому розмірі після прийняття рішення про часткове або повне списання сум боргу) буде погашена протягом 60 місяців рівними щомісячними платежами в розмірі 1 500,00 грн, які будуть розподілятись у пропорційному розмірі від суми заборгованості.

Графік реструктуризації боргу: (дата та сума сплати коштів будуть розраховані після прийняття рішення про часткове або повне списання сум боргу).

Боржник може достроково провесні погашення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність відповідно до даного пункту плану реструктуризації.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 124 КУзПБ, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).

Отже, проект плану реструктуризації боргів Боржника станом на 26.11.2025 відповідає вимогам статті 124 КУзПБ.

Крім того, доказами наявними у матеріалах справи підтверджується вжиття боржником заходів стосовно покращення свого фінансового стану та щодо намірів, спрямованих на погашення заборгованості перед кредитором.

Так, згідно наказу ПрАТ "СБК Водпроект" № 7-О від 08.10.2025 "Про прийняття на роботу юрисконсульта" (копія наявна у справі), ОСОБА_1 прийнято з 09 жовтня 2025 року на посаду юрисконсульта (радника юридичного) з оплатою праці 20 000,00 на місяць згідно штатного розпису, на умовах неповного робочу часу.

Крім цього, відповідно до наказу Комунального Закладу Вищої Освіти "Вінницька Академія Безперервної Освіти" № 75 від 01.09.2025 про зарахування на навчання та Додатку до наказу про зарахування на навчання (копії наявні у справі), Боржника - ОСОБА_1 зараховано з 01 вересня 2025 року студентом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю "С4 Психологія".

З огляду викладене, спростовується твердження Кредитора про те, що ОСОБА_1 не надав доказів щодо вжиття ним певних достатніх заходів, спрямованих на покращення свого фінансового стану та отримання доходів, співмірних з середнім показником у регіоні за відповідною спеціальністю.

Також, судом встановлено, що до наданого суду клопотання б/н від 21.10.2025 про долучення доказів по справі № 902/981/24, ОСОБА_1 додані скориговані відповідно до положень ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларації про майновий стан боржника за 2021 р., 2022 р., 2023 р., та 2024 р.

У вказаних деклараціях боржником відображена інформація про майно та доходи Боржника і членів його сім'ї, а також заповнено розділ XIV "Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України", в якому вказані суми коштів, зокрема, витрат боржника на побутові потреби та інші грошові витрати.

Поряд з цим, інших можливих джерел доходів або майна членів сім'ї боржника у процедурі реструктуризації боргів не встановлено.

Водночас, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про недостовірність даних внесених боржником до зазначених декларацій.

При цьому, судом не встановлено та Кредитором не зазначено, із посиланням на відповідні докази, щодо підтвердження наявності у Боржника та/або членів його сім'ї будь яких інших доходів, майна, витрат тощо, які були ним приховані від учасників справи та суду та не були вказані у деклараціях про майновий стан, що б свою чергу могло б свідчити про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 .

Також, у звіті б/н від 26.11.2025, арбітражним керуючим повідомлено, що за даними ГУ ДПС Вінницької області, згідно інформаційних баз даних ГУ ДПС у Вінницькій області податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021-2024 роки ОСОБА_1 до територіальних органів ГУ ДПС у Вінницькій області не подавались. Разом з тим, члени його сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в зведеній базі даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків не значаться (лист від 11.10.2024 № 12594/5/02- 32-12-01-15).

Наведені обставини, спростовують твердження Кредитора щодо ненаправлення арбітражним керуючим запиту до ГУ ДПС у Вінницькій області стосовно доходів Боржника та членів його сім'ї.

Також суд звертає увагу, що загальна сума, яка Боржником пропонується для погашення кредитних зобов'язань в розмірі 90 000,00 грн (погашення протягом 60 місяців рівними щомісячними платежами в розмірі 1 500,00 грн), розрахована саме на виконання положень ст. 124 КУзПБ, оскільки, вона є реальною, враховуючи реальні доходи Боржника, а саме: 3 030,00 грн - пенсія по інвалідності та 10 000 грн (7 700 грн після відрахування податків) - заробітна платня за неповний робочий день, що робить план реструктуризації економічно виконуваним, згідно вимог законодавства.

Поряд з цим, доказів того, що Боржник має інші джерела доходу, майно за рахунок якого може погасити існуючу заборгованість перед Кредитором - АТ "Державний ощадний банк України", наявні матеріли справи не містять, а учасниками справи суду не надано.

Крім цього, згідно абз. 3 ч. 4 ст. 123 КУзПБ, кредитори мають право до дня надсилання повідомлення про проведення зборів кредиторів вносити арбітражному керуючому пропозиції щодо включення питань до порядку денного. Питання, запропоновані кредиторами, є обов'язковими до включення арбітражним керуючим до порядку денного зборів кредиторів.

Однак, матеріали справи не містять доказів щодо надання будь яких пропозицій Кредитором - АТ "Державний ощадний банк України" після проведення попереднього засідання у цій справі щодо плану реструктуризації боргів Боржника - ОСОБА_1 ..

Також судом встановлено, що в п. 8 плану реструктуризації, Боржником вірно було розраховано та застосовано суму, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, а саме у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні (в даному випадку неповнолітній син боржника) і становить 6 224,00 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що не є підставою для закриття справи з мотивів неприйняття плану реструктуризації для кредитора - АТ "Державний ощадний банк України", та прощення (списання) 98,64% від всієї суми визнаних вимог кредитора, оскільки, приписами ст.ст. 90, 123, 124 КУзПБ не передбачено закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у випадку пропозиції Боржника у плані реструктуризації боргів прощення (списання) більшої частини визнаних вимог кредиторів.

Згідно звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. б/н від 26.11.2025 по справі № 902/981/24, керуючим реструктуризацією зроблено запити до державних реєструючих установ з метою виявлення майна боржника, на які надано описані вище відповіді про відсутність у Боржника майнових активів, крім згаданої вище 1/2 квартири за АДРЕСА_2 , загальною площею - 50,6 м.кв..

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доказів походження коштів на оплату авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 45 420,00 грн, оскільки нормами КУзПБ не передбачено надання боржником доказів підтвердження походження таких коштів, та відсутність відповідних доказів не може бути підставою самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Таким чином, наявними у справі доказами спростовуються твердження Кредитора про те, що Боржник недобросовісно використовує судову процедуру неплатоспроможності.

Отже, оцінивши в сукупності надані учасниками справи докази та пояснення, суд не встановив фактів приховування відомостей, які впливають на визначення майнового стану Боржника та можливості задоволення кредиторських вимог, а відповідно його недобросовісності та наявності підстав, передбачених статтею 123 КУзПБ, для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність.

Беручи до уваги викладене, кредитором не надано належних та допустимих доказів стосовно наведених у клопотанні тверджень щодо недобросовісної поведінки Боржника, в зв'язку з чим, клопотання представника АТ "Державний ощадний банк України" № 55/5.8-03/152011/2025 від 27.11.2025 про закриття провадження у справі № 902/981/24 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , за наведених у ньому підстав, задоволенню не підлягає.

Отже, судом встановлено наступне:

- розмір заборгованості Боржника перед Кредитором, який значно перевищує розміри його доходу;

- відсутність майна, за рахунок якого можливо було б погасити заборгованість перед Кредитором;

- наявність ознак неплатоспроможності Боржника;

- відсутність встановлених судом та недоведеність Кредитором обставин, які б свідчили про недобросовісну поведінку Боржника з метою приховування доходів, або наявність наміру ухилитись від погашення боргу перед Кредитором у будь-який спосіб;

- незгода Кредитора із запропонованим планом реструктуризації боргів;

- відсутність схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів Боржника.

Колегія суддів виснує, що підлягає задоволенню клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 07/11 від 27.11.2025 в частині визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів у справі № 902/981/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Також арбітражним керуючим подано клопотання №08/11 від 27.11.2025 про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та пропорційне стягнення грошової винагороди із кредиторів у справі № 902/981/24.

Згідно долученого до вказаного вище клопотання звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 902/981/24 за період з 04.04.2025 по 01.12.2025 загальна оплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 902/981/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відповідно до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства за період з 04 квітня 2025 року по 01 грудня 2025 року становить 97 691,00 грн, згідно викладеного у цьому звіті розрахунку.

Також, за змістом клопотання № 08/11 від 27.11.2025, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.05.2025 затверджено звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 02.10.2024 по 03.04.2025 у справі № 902/981/24 про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі - 92 247,00 грн основної винагороди, з яких відшкодовано - 45 420,00 грн, не відшкодовано - 46 827,00 грн.

Разом з цим, постановою Північно-західний апеляційний господарський суд від 18.09.2025 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30 травня 2025 року у справі № 902/981/24 залишено без змін.

30.05.2025 Господарським судом Вінницької області по справі № 902/981/24 винесено постанову про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника. Призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бобрука Т.В.

Однак, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 року постанову Господарського суду Вінницької області від 30.05.2025 у справі № 902/981/24 скасовано. Справу № 902/981/24 направлено до Господарського суду Вінницької області для розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів.

Отже, у періоди з 04.04.2025 по 29.05.2025, та з 18.09.2025 по 01.12.2025 арбітражний керуючий Бобрук Т.В. виконував повноваження керуючого реструктуризацією у справі № 902/981/24, а у період з 30.05.2025 року по 17.09.2025 року останній виконував повноження керуючого реалізацією.

Таким чином, встановлений ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень керуючого реструктуризацією становить 15 140,00 грн (3 028 х 5 = 15 140) за кожен місяць виконання повноважень керуючого реструктуризацією, а розмір основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень керуючого реалізацією становить 9 084,00 грн (3028 х 3 = 9 084) за кожен місяць виконання повноважень керуючого реалізацією.

Відтак, за відповідні періоди згідно розрахунку, приписів ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та ст. 30 КУзПБ, розмір винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією склав 97 691, 00 грн, яка не відшкодована.

Разом з тим, 25.11.2025 арбітражним керуючим від AT "Ощадбанк" отримано відповідь по питанням порядку денного зборів кредиторів призначених на 26.11.2025р. (лист від 25.11.2025 № 55/5.8- 04/150914/2025).

За результатами розгляду вищезазначеної відповіді, арбітражним керуючим було складено протокол зборів кредиторів від 26.11.2025, яким крім іншого, кредитор проти схвалення звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство ОСОБА_1 за період із 04.04.2025 р. по 01.12.2025 р. відповідно до якого арбітражному керуючому Бобруку Т.В. нараховано основну грошову винагороду в сумі 97 691,00 грн.

Водночас, на переконання арбітражного керуючого, ухилення від схвалення звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування та виплату основної грошової винагороди суперечить нормам КУзПБ та правовим позиція ВС КГС у справах про банкрутство та є незаконною.

Також, підстави для відхилення нарахованої грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 відсутні, оскільки, за весь період виконання повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією від кредиторів не було подано жодної скарги на дії або бездіяльність арбітражного керуючого Бобрука Т.В.

Зважаючи на викладене, арбітражний керуючий просить суд затвердити звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 04.04.2025 р. по 01.12.2025 р. у справі № 902/981/24 про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 97 691,00 грн основної винагороди, яка не відшкодована.

Згідно ч. ч. 1, 2, 6 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

За змістом ч. 2 ст. 30 КУзПБ, сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2025 у справі № 5017/1773/2012, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав.

Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 23.01.2024 у справі №910/65/14.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 902/626/20, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, а тому судами попередніх інстанцій помилково не враховано правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 24.04.2018 у справі № 910/2923/15-г, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15.

Отже, викладена вище судова практика свідчить про можливість покладення на кредиторів (кредитора) оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника, у випадку відсутності утвореного кредиторами фонду оплати послуг арбітражного керуючого та відсутності коштів боржника від реалізації його активів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, арбітражний керуючий Бобрук Т.В. виконував повноваження керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією у справі № 902/981/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у відповідні періоди з 04.04.2025 по 29.05.2025, з 18.09.2025 по 01.12.2025, та з 30.05.2025 по 17.09.2025.

За вказані періоди виконання повноважень керуючого реструктуризацією боржника та керуючого реалізацією у цій справі арбітражному керуючому Бобруку Т.В. нараховано основну грошову винагороду в сумі 97 691,00 грн, про що складений звіт по нарахованій грошовій винагороді, в якому викладено розрахунок основної грошової винагороди.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.

Отже, є обгрунтованою нарахована основна грошова винагорода арбітражному керуючому Бобруку Т.В. в загальному розмірі 97 691,00 грн за період виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією у справі № 902/981/24 (з 04.04.2025 по 01.12.2025).

При цьому, судом встановлено, що згідно протоколу зборів кредиторів від 26.11.2025, вирішено: не прийнято рішення щодо схвалення звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство ОСОБА_1 за період із 04.04.2025 по 01.12.2025 відповідно до якого арбітражному керуючому Бобруку Т.В. нараховано основну і грошову винагороду в сумі 97 691,00 грн.

Отже, вказаний вище звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. не було схвалено зборами кредиторів боржника згідно вимог ч. 6 ст. 30 КУзПБ.

Однак, арбітражний керуючий Бобрук Т.В. у поданому клопотанні № 08/11 від 27.11.2025 просить суд: затвердити звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 04.04.2025 р. по 01.12.2025 у справі № 902/981/24 про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 97 691,00 грн основної винагороди, яка не відшкодована.

Слід зазначити, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 24.07.2018 у справі № 5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі № Б-24/172-09, суди вказали на те, що неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.

Також, рішення зборів кредиторів не є нормативними актами (пункт 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство"), вони є доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства.

Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 року у справі № 903/160/22 вказано, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Як вбачається із матеріалів цієї справи, учасники справи № 902/981/24 не зверталися до суду із скаргами чи запереченнями щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Бобрука Т.В., які б свідчили про неналежне виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією у цій справі в період із 04.04.2025 р. по 01.12.2025 р..

Таким чином, підлягає задоволенню клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 08/11 від 27.11.2025 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 04.04.2025 по 01.12.2025 у справі № 902/981/24 про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 97 691,00 грн основної винагороди, яка не відшкодована.

Водночас, судом установлено, що нарахована грошова винагорода арбітражного керуючого Бобрука Т.В. за період із 04.04.2025 по 01.12.2025 в розмірі 97 691,00 грн за виконання повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією арбітражному керуючому Бобрука Т.В. не виплачувалась.

Згідно ч. 2 ст. 130 КУзПБ, не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 131 КУзПБ, майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

Оскільки, наразі провадження у цій справі триває, та керуючим реалізацією майна мають бути здійснені заходи по виявленню майна Боржника, яке підлягає включенню до складу ліквідаційної маси, а тому існує можливість оплати основної винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. згідно наведених приписів ст.ст. 30, 133 за рахунок майна Боржника у процедурі погашення боргів боржника.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що до моменту подання керуючим реалізацією майна звіту у цій справі, який буде підтверджено відсутність у Боржника майнових активів, стягнення із єдиного кредитора у цій справі АТ "Державний ощадний банк України" основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. в сумі 97 691,00 грн є передчасним.

Отже, суд виснує про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 08/11 від 27.11.2025 в частині стягнення із Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" грошових коштів в сумі 97691,00 грн в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича за виконання повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, постанову Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №902/981/24 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на постанову Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №902/981/24 залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №902/981/24 - без змін.

2. Справу №902/981/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "04" березня 2026 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Крейбух О.Г.