вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" березня 2026 р. Справа№ 910/6925/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Сибіги О.М.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 05.03.2026,
розглянувши апеляційні скарги Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр»
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 (повний текст складено 16.01.2023)
у справі №910/6925/22 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр»
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Громадська організація «Захистимо Протасів Яр»
2. Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»
про встановлення земельного сервітуту
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр»
до Київської міської ради
про визнання частково недійсним рішення, -
Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог
У серпні 2022 року Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з первісним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» про встановлення земельного сервітуту для забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника місцевого значення «Протасів Яр».
Первісні позовні вимоги обґрунтовані необхідністю забезпечення доступу відвідувачів до території ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва, який було оголошено таким Рішенням Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022, в тому числі до складу якого входять території земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, які належать на праві приватної власності ТОВ «Протасів Яр». За доводами Київської міської ради зазначені земельні ділянки ТОВ «Протасів Яр» мають важливе природоохоронне та археологічне значення, фактично використовуються мешканцями територіальної громади м. Києва та Солом'янського району для рекреації, проведення особистого дозвілля, задоволення естетичних потреб, вигулу домашніх тварин, а сам відповідач за первісним позовом не здійснює на таких земельних ділянках господарської діяльності, тому втручання в його право шляхом встановлення сервітуту буде мінімальне. Також Київська міська рада зазначала, що забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва не може бути здійснено в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту, оскільки відповідач за первісним позовом може обмежити доступ відвідувачів до земельних ділянок, здійснити забудову або в інший спосіб перешкодити реалізації рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом - Громадську організацію «Захистимо Протасів Яр» (далі - ГО «Захистимо Протасів Яр», третя особа-1).
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом - Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (далі -Київзеленбуд, третя особа-2).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» (далі - позивач за зустрічним позовом, Товариство або ТОВ «Протасів Яр»), у свою чергу, звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Київської міської ради (далі - відповідач за зустрічним позовом або Рада), яка ухвалою від 29.09.2022 прийнята до спільного розгляду з первісним позовом про:
- визнання недійсним пункту 1 рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» та Додатку до нього в частині включення до меж ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» природної території площею 16,5749 га, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031;
- визнання недійсним пункту 3 рішення Київської міської ради №4907/4948 від 17.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр»;
- визнання недійсним пункту 4 рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» в частині внесення змін до показників розвитку зеленої зони, затверджених пунктом 1 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 №1583/1624, щодо додавання до переліку територій і об'єктів природно-заповідного фонду природної території площею 16,5749 га, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київською міською радою порушено визначений статтею 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» порядок оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення, без отримання погодження ТОВ «Протасів Яр» на включення його земельних ділянок до території ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр», у зв'язку з чим рішення №4907/4948 від 14.07.2022 в оспорюваній частині є таким, що порушує право позивача за зустрічним позовом на мирне володіння своїм майном.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Історія справи
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/6925/22 у задоволенні первісних позовних вимог Київської міської ради відмовлено повністю.
Зустрічні позовні вимоги ТОВ «Протасів Яр» задоволено повністю.
Визнано недійсним пункт 1 рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» та Додаток до нього в частині включення до меж ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» природної території площею 16,5749 га, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031.
Визнано недійсним пункт 3 рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр».
Визнано недійсним пункт 4 рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» в частині внесення змін до показників розвитку зеленої зони, затверджених пунктом 1 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 № 1583/1624, щодо додавання до переліку територій і об'єктів природно-заповідного фонду природної території площею 16,5749 га, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031.
Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь ТОВ «Протасів Яр» судовий збір у сумі 2 481,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Протасів Яр» не порушено права та законні інтереси Київської міської ради, оскільки остання не довела неможливість використання своєї власності та неможливість задоволення своїх потреб без обтяження сервітутом земельних ділянок ТОВ «Протасів Яр», заявлені умови сервітуту не відповідають законодавчо установленим вимогам в частині необхідності обґрунтування площі і меж чужих земельних ділянок, встановлення сервітуту на які вимагає позивач за первісним позовом, а також конкретно визначеного кола осіб, між якими можуть виникнути сервітутні правовідносини (встановлення сервітуту в інтересах невизначеного кола осіб чинним законодавством не передбачено). Крім того, суд першої інстанції наголосив, що позивачем за первісним позовом не обґрунтовано неможливість задовольнити потреби щодо функціонування заказника в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту, зокрема, шляхом відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції визнав порушеним право ТОВ «Протасів Яр» на користування своїм майном, а рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 в оскаржуваній частині таким, що прийняте з порушенням передбаченого статтею 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд» порядку оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів погодження ТОВ «Протасів Яр», як власником природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, включення до території зазначеного заказника земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, які перебувають у його приватній власності.
Не погоджуючись із прийнятим 21.12.2022 рішенням, Київська міська рада 08.02.2023 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/6925/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Київської міської ради; закрити провадження за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради.
Також, не погоджуючись із прийнятим рішенням, ГО «Захистимо Протасів Яр» 27.02.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/6925/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Київської міської ради про встановлення сервітуту; закрити провадження за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 (головуючий суддя Кравчук Г.А., судді Козир Т.П., Коробенко Г.П.) рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у даній справі скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов Київської міської ради задоволено.
Встановлено сервітут на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га, 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га, які належать на праві приватної власності ТОВ «Протасів Яр», для забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника місцевого значення «Протасів Яр», визначивши істотні умови сервітуту: 1.1. Строк сервітуту - безстроковий. 1.2. Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 16,5749 га. 1.3. Межі сервітуту - згідно з кадастровим планом земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:213:0031, 8000000000:72:210:0033. 1.4. Плата: звільнення ТОВ «Протасів Яр» від сплати земельного податку на земельні ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га, 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га.
Закрито провадження в частині зустрічної позовної заяви ТОВ «Протасів Яр» на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір у цій частині позову не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Стягнуто з ТОВ «Протасів Яр» на користь Київської міської ради 2 481,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 7 443,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ТОВ «Протасів Яр» на користь ГО «Захистимо Протасів Яр» 7 443,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Приймаючи постанову про задоволення первісних позовних вимог Київської міської ради, суд зазначив, що вид земельного сервітуту, право на який просив встановити позивач за первісним позовом у судовому порядку, відповідно до мети використання чужих земельних ділянок, які належать ТОВ «Протасів Яр», не суперечить вимогам статті 99 Земельного кодексу України і підпадає під визначення «інші земельні сервітути»; Київською міською радою належним чином доведено та обґрунтовано неможливість ефективного використання власності територіальної громади та задоволення її потреб без обтяження сервітутом земельних ділянок, що належать ТОВ «Протасів Яр», а також доведено площі і межі спірних земельних ділянок, встановлення сервітуту на які вимагає позивач; встановлення земельного сервітуту не є надто обтяжливим способом забезпечення реалізації прав Київської міської ради як розпорядника сусідніх земельних ділянок, оскільки встановлення такого виду сервітуту не веде до позбавлення власника земельних ділянок, які увійшли до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» і щодо яких заявлена вимога про встановлення сервітуту, прав володіння, користування та розпорядження ними, здійснення господарської діяльності на цих земельних ділянках у відповідності та у межах, визначених Законом України «Про природно-заповідний фонд України»; викуп чи відчуження належних ТОВ «Протасів Яр» земельних ділянок для суспільних потреб чи з метою суспільної необхідності є неможливим при оголошенні ландшафтного заказника місцевого значення та не є альтернативою земельного сервітуту, вимога про встановлення якого є предметом первісного позову; не надаючи згоди на укладення договору про встановлення сервітуту, заперечуючи його встановлення в судовому порядку, ТОВ «Протасів Яр» фактично порушує права позивача.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на встановлені обставини справи, предмет і підстави зустрічного позову спір між сторонами виник у зв'язку з недотриманням Київською міською радою як органом самоврядування, наділеним владними управлінськими повноваженнями щодо організації територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, порядку прийняття рішення від 14.07.2022 №4907/4948, тобто позовні вимоги у цій справі мають ознаки адміністративного спору, який не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатись за правилами адміністративного судочинства, що і стало підставою для закриття провадження у справі за зустрічним позовом відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/6925/22 касаційну скаргу ТОВ «Протасів Яр» задоволено частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі №910/6925/22 скасовано в частині закриття провадження у справі №910/6925/22 за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради від 14.07.2022 №4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» (пункт 6); в частині стягнення з ТОВ «Протасів Яр» судового збору за подання апеляційних скарг (пункти 8, 9), а справу в цій частині передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі №910/6925/22 залишено без змін.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що вирішуючи спір, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведення позивачем за первісним позовом у встановленому процесуальним законом порядку обставин, що свідчать про наявність правових підстав для встановлення сервітуту на земельних ділянках, що належать на праві приватної власності ТОВ «Протасів Яр», для забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника місцевого значення «Протасів Яр» відповідно до визначених істотних умов сервітуту.
Водночас, щодо доводів касаційної скарги стосовно зустрічного позову ТОВ «Протасів Яр», то суд касаційної інстанції зазначив про передчасність висновку суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, оскільки він зроблений без з'ясування та урахування всіх обставин щодо наявності підстав для застосування положень пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, під час її касаційного перегляду Верховний Суд передавав справу №910/6925/22 разом з касаційною скаргою ТОВ «Протасів Яр» на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 6 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 справу №910/6925/22 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «…Касаційний господарський суд не врахував, що Касаційний адміністративний суд у постановах від 26 березня 2020 року у справі №1340/6162/18, від 01 вересня 2021 року у справі №826/16328/18, від 21 травня 2020 року у справі №826/11912/17 (на які послався Касаційний господарський суд в ухвалі від 04 жовтня 2023 року), у протилежність висновкам суду апеляційної інстанції, викладеним у постанові від 05 липня 2023 року у справі №910/6925/22, виснував, що спори у правовідносинах, подібних цій справі, віднесенні до юрисдикції господарських судів та мають розглядатись за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Отже, відсутні висновки іншого касаційного суду щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, які б відрізнялись від висновків Касаційного господарського суду, тобто відсутній «конфлікт юрисдикції» між касаційними судами різних юрисдикцій». Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу для розгляду відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, хоч і дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду, однак в ухвалі від 09.11.2023 чітко зазначила про відсутність «конфлікту юрисдикції» між касаційними судами різних юрисдикцій щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах та віднесення такого спору до юрисдикції господарських судів.
Також Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно дослідити, у тому числі, належність (ефективність) обраного способу захисту з урахуванням фактичних обставин цієї справи.
За результатами нового апеляційного перегляду справи в частині позовних вимог ТОВ «Протасів Яр» постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 (головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Хрипун О.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 скасовано в частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Протасів Яр»; закрито провадження за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення. Присуджено до стягнення з ТОВ «Протасів Яр» на користь Київської міської ради витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 721,50 грн. Присуджено до стягнення з ТОВ «Протасів Яр» на користь ГО «Захистимо Протасів Яр» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 721,50 грн.
Ухвалюючи постанову про закриття провадження за позовом ТОВ «Протасів Яр», суд апеляційної інстанції таке рішення мотивував тим, що правова природа оспорюваного рішення Київської міської ради, коло учасників спірних правовідносин (підприємство та орган місцевого самоврядування), правові наслідки, які виникають у результаті реалізації такого рішення вказують на те, що спір носить характер публічно-правового і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що обставини у справах №1340/6162/18, №826/16328/18, №826/11912/17 не є релевантними обставинам даної судової справи, природа правовідносин, які виникли між ТОВ «Протасів Яр» та Київською міською радою, істотно відрізняється. У свою чергу в порядку адміністративного судочинства розглядались справи №640/16006/20 та №160/8226/20.
Також суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Протасів Яр» про передачу справи в частині зустрічних позовних вимог за встановленою юрисдикцією - до Київського окружного адміністративного суду, оскільки, зважаючи на об'єднання у цій справі в одне провадження вимог за первісним і зустрічним позовами, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, наявні виключення, встановлені частиною 2 статті 231 та частиною 4 статті 278 Господарського процесуального кодексу України, які унеможливлюють постановлення судом апеляційної інстанції за заявою позивача за зустрічним позовом ухвали про передачу справи в частині зустрічного позову до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №910/6925/22 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 у справі №910/6925/22 скасовано, справу №910/6925/22 передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Передаючи справу для продовження розгляду в частині позовних вимог ТОВ «Протасів Яр», суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції, обмежившись цитуванням в оскаржуваному судовому рішенні постанови Верховного Суду від 21.02.2024 у цій справі, у порушення норм господарського процесуального права взагалі не врахував як висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 09.11.2023, так і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.02.2024 у цій справі, та повторно закрив провадження у справі за позовом ТОВ «Протасів Яр» з огляду на непідвідомчість цього спору судам господарської юрисдикції. При цьому суд апеляційної інстанції, зазначивши про неподібність правовідносин у справі, що розглядається, з правовідносинами у справах №1340/6162/18, №826/16328/18 та №826/11912/17, проігнорував висновки Великої Палати Верховного Суду стосовно того, що спори у цих правовідносинах подібні правовідносинам у справі №910/6925/22, і віднесені до юрисдикції господарських судів та мають розглядатись за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Суд апеляційної інстанції також не врахував положення частини 6 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої спір щодо юрисдикції, як правило, не допускається.
Крім того, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові на підтвердження своїх висновків щодо юрисдикції цього спору за позовом ТОВ «Протасів Яр», послався на висновки щодо юрисдикції спору, викладені у постановах суду апеляційної інстанції в адміністративних справах №640/16006/20, №160/8226/20, проте поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися наведені вище положення законодавства щодо законодавчо визначеного судового органу, який наділений повноваженнями забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, та висновки якого щодо застосування норм права враховуються іншими судами при застосуванні таких норм. При цьому суд апеляційної інстанції не відноситься до того судового органу, який формує обов'язкові для застосування судами висновки щодо відповідних норм права.
Апеляційний господарський суд під час нового розгляду справи всупереч вимогам статті 316 Господарського процесуального кодексу України залишив поза увагою наведені вище вказівки суду касаційної інстанції та не розглядав спір за зустрічним позовом по суті. Відповідно, господарський суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки висновкам місцевого господарського суду та не перевірив правильність і повноту встановлених ним обставин щодо вирішення зустрічного позову, що є істотними для правильного вирішення цього спору.
Отже, за висновками Верховного Суду, суд апеляційної інстанції під час нового розгляду цієї справи не дотримався вимог статей 74, 86, 236, 269, 316 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів, а також застосуванням усіх наданих їм процесуальним законом повноважень, у зв'язку з чим порушив норми процесуального права, не врахувавши висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду, а також вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції.
Враховуючи те, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/6925/22 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі №910/6925/22 в частині задоволення первісних позовних вимог Київської міської ради й рішення суду в цій частині набрало законної сили, справа №910/6925/22 під час нового апеляційного розгляду переглядається в частині позову ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 та в межах доводів апеляційних скарг Ради і Громадської організації на рішення про задоволення поданого ТОВ «Протасів Яр» позову.
Узагальнені доводи апеляційних скарг Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» у частині незгоди з рішенням місцевого господарського суду про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр»
Київська міська рада, не погоджуючись із рішенням суду про задоволення позову ТОВ «Протасів Яр», зазначає таке:
- відсутність згоди ТОВ «Протасів Яр» на включення земельних ділянок до території ландшафтного заказника місцевого значення не є підставою для скасування оспорюваного рішення Київської міської ради та виключення цих земельних ділянок з території заказника, оскільки це суперечить положенням статті 41 Конституції України, якою передбачено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Частина 2 статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» не містить положення, що у випадку незгоди власника або користувача земельних ділянок на включення їх до території заказника такі землі виключаються з проєкту та не можуть бути частиною заказника;
- допущено порушення норм процесуального права в частині відмови у задоволенні клопотання ГО «Захистимо Протасів Яр» про закриття провадження у даній справі за вимогами зустрічного позову, оскільки спір щодо визнання частково недійсним рішення Київської міської ради, яке за своєю правовою природою є локальним нормативно-правовим актом, носить публічно-правовий характер і підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не господарського судочинства.
Громадська організація «Захистимо Протасів Яр», не погоджуючись із рішенням суду про задоволення позову ТОВ «Протасів Яр», зазначає таке:
- суд першої інстанції безпідставно, з порушенням визначеної статтею 20 Господарського процесуального кодексу України предметної і суб'єктної юрисдикції, а також в порушення вимог статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняв до розгляду зустрічний позов ТОВ «Протасів Яр», суть якого зводиться до оскарження нормативно-правового акта суб'єкта владних повноважень - Київської міської ради, прийнятого в межах здійснення владних повноважень на виконання своїх управлінських функцій (організація територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, що підлягають особливій охороні). Тобто, Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду і об'єднав в одному провадженні господарський спір (первісний позов про встановлення сервітуту) і публічно-правовий спір (зустрічний позов про оспорювання нормативно-правового акта суб'єкта владних повноважень) всупереч встановленій у статті 21 Господарського процесуального кодексу України прямій забороні на таке об'єднання. Отже, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Протасів Яр» підлягає скасуванню, а провадження у частині зустрічної позовної заяви має бути закрито.
Узагальнені доводи заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» на апеляційні скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» у відзивах на апеляційні скарги Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» щодо рішення Господарського суду міста Києва в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Протасів Яр» просить суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що заявлені ТОВ «Протасів Яр» позовні вимоги спрямовані на захист порушеного права користування (як складової права власності) товариства на земельні ділянки, як об'єкти нерухомого майна, а тому цей спір стосується приватноправових відносин і, відповідно, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Щодо доводів Ради про те, що відсутність згоди ТОВ «Протасів Яр» на включення спірних земельних ділянок до території заказника не є підставою для скасування рішення Ради в частині оскаржуваних пунктів, Товариство наголошує, що законодавством чітко врегульовано порядок створення та оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі заказників місцевого значення. Частина 2 статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» унормовує обов'язкову необхідність погодження клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих до заповідання. Однак, Товариство не погодило включення його земельних ділянок до територій, рекомендованих для створення заказника, тобто етап попереднього погодження не був завершений. Відмова ж у погодженні включення спірних земельних ділянок до територій заказника свідчить про неможливість реалізації наступного етапу (прийняття рішення про створення чи оголошення територій, об'єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон). З огляду на це посилання Ради на неабсолютність та небезумовність права власника відмовити у погодженні клопотання про включення земель до території заказника не відповідає нормам закону та є виключно власними висновками Ради, які не підтверджені жодною нормою чинного законодавства.
Дії суду апеляційної інстанції під час нового апеляційного перегляду справи
17.07.2025 матеріали справи №910/6925/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Скрипки І.М. суддів: Хрипуна О.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 задоволено заяву суддів Скрипки І.М., Хрипуна О.О. та Мальченко А.О. про самовідвід від розгляду справи №910/6925/22. Справу №910/6925/22 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду для розгляду справи в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 №09.1-07/340/25 у справі №910/6925/22 призначено повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.07.2025 справу №910/6925/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2025 у справі №910/6925/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/6925/22 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді: Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г. та призначено до розгляду апеляційні скарги Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/6925/22.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/499/25 від 21.08.2025 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку відповідно до підпункту 2.3.43, 2.3.44 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/6925/22.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025 справу №910/6925/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Владимиренко С.В.
У зв'язку із перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 25.08.2025 по 28.08.2025 у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1970/25 від 25.08.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 справу №910/6925/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 апеляційні скарги Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/6925/22 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Сибіга О.М., розгляд апеляційних скарг Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/6925/22 призначено на 30.09.2025 о 12 год. 00 хв.
29.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю.
30.09.2025 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника Київської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в іншій справі.
У судове засідання, призначене на 30.09.2025, до суду апеляційної інстанції з'явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 клопотання представників Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» про відкладення розгляду справи №910/6925/22 задоволені, розгляд справи №910/6925/22 відкладено на 22.10.2025 об 11 год. 00 хв.
21.10.2025 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від головного продюсера інформаційного мовлення дирекції інформаційного мовлення Христини Гаврилюк надійшло клопотання про дозвіл на проведення фото-, теле-, відео-, звукозапису, а також онлайн трансляції судового засідання.
У судове засідання, призначене на 22.10.2025, до суду апеляційної інстанції з'явилися представники Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр». Третя особа-2 у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
У судовому засіданні 22.10.2025 суд поставив на обговорення клопотання про онлайн-трансляцію судових засідань у справі №910/6925/22. Представник Київської міської ради висловила думку, що неможливо проводити судове засідання без онлайн трансляції. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» просив клопотання про онлайн трансляцію залишити без розгляду, а в іншій частині відмовити у задоволенні. Представник Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» Дикань А.П. заявив усне клопотання про онлайн трансляцію судових засідань технічними засобами Північного апеляційного господарського суду у справі №910/6925/22 на Youtube-каналі «Судова влада України» та на порталі «Судова влада України», оскільки справа має велике суспільне значення та представляє суспільний інтерес, адже справа стосується подальшої долі об'єкту природно-заповідного фонду України - ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр». Інший представник Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» Никоненко Т.М. підтримала позицію представника Диканя А.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 клопотання про трансляцію судових засідань Північного апеляційного господарського суду у справі №910/6925/22 на Youtube-каналі «Судова влада України» та на порталі «Судова влада України» задоволено, постановлено здійснювати трансляцію судових засідань Північного апеляційного господарського суду у справі №910/6925/22 на Youtube-каналі «Судова влада України» та на порталі «Судова влада України» (https://court.gov.ua/affairs/online/); розгляд справи №910/6925/22 відкладено на 18.11.2025 о 14 год. 30 хв.
У судове засідання, призначене на 18.11.2025, до суду апеляційної інстанції з'явилися представники Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр».
Третя особа-2 у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що у матеріалах справи міститься довідка про доставку ухвали суду від 22.10.2025 до електронного кабінету Київзеленбуд у підсистемі «Електронний суд».
Суд у судовому засіданні перейшов до розгляду апеляційних скарг по суті, заслухавши пояснення учасників судового процесу.
Протокольною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 у справі оголошено перерву до 17.12.2025.
15.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» Диканя А.П. до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його зайнятістю в іншій справі.
У судове засідання, призначене на 17.12.2025, до суду апеляційної інстанції з'явилися представники Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 клопотання представника Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» про відкладення розгляду справи №910/6925/22 задоволено, розгляд справи №910/6925/22 відкладено на 21.01.2026 об 11 год. 00 хв.
У судове засідання, призначене на 21.01.2026, до суду апеляційної інстанції з'явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр».
Представники позивача та третьої особи-2 за первісним позовом у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
У судовому засіданні 21.01.2026 представник Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» заперечував проти розгляду справи у відсутності представника Київської міської ради, а представник відповідача вирішення даного питання залишив на розсуду суду.
Суд у судовому засіданні розпочав дослідження доказів, які знаходяться у восьми томах матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 розгляд справи відкладено на 03.02.2026 о 12 год. 00 хв.
У судове засідання, призначене на 03.02.2026, до суду апеляційної інстанції з'явилися представники Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр».
Третя особа-2 у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що у матеріалах справи міститься довідка про доставку ухвали суду від 21.01.2026 до електронного кабінету Київзеленбуд у підсистемі «Електронний суд».
Суд протокольною ухвалою від 03.02.2026 оголосив про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами та про перехід до стадії судових дебатів, які відбудуться у судовому засіданні 24.02.2026 о 12 год. 00 хв.
У судове засідання, призначене на 24.02.2026, до суду апеляційної інстанції з'явилися представники Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр».
Представник Київської міської ради у судовому засідання просив суд задовольнити апеляційну скаргу Ради в частині зустрічного позову.
Представники Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» просили суд задовольнити апеляційну скаргу Громадської організації, рішення суду в частині задоволення позову ТОВ «Протасів Яр» скасувати та закрити провадження у справі в цій частині.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» просили суд у задоволенні апеляційних скарг відмовити, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» залишити без змін.
Після закінчення судових дебатів суд у судовому засіданні 24.02.2026 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначивши, що його проголошення відбудеться у судовому засіданні 05.03.2026 о 09 год. 30 хв.
У судовому засіданні 05.03.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Відповідно до договору купівлі-продажу від 09.07.2004, укладеного між Сергієнком Олександром Леонідовичем та ТОВ «Протасів Яр» (том 1, а.с. 13), останнє набуло право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, за адресою: м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Протасів Яр, 38; цей договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. та зареєстровано за реєстровим №1421.
Відповідне право ТОВ «Протасів Яр» також підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ №127962 від 19.11.2004 (том 1, а.с. 153-154).
Рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 №424/1834 (том 1, а.с. 25-27) затверджено проект відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів яр» для будівництва житлового комплексу з об?єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр і Солом?янської та в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом?янської у Солом?янському районі м.Києва. Віднесено земельну ділянку площею 15,28 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням її з категорії земель рекреаційного призначення. Змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,1045 га на вул. Протасів Яр, 38 у Солом?янському районі м. Києва, яка належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів яр» на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2004, та дозволено використання зазначеної земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об?єктами соціально-культурного та побутового призначення. Передано товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів яр», за умови виконання п.3 цього рішення, в короткострокову оренду на 1 рік земельні ділянки загальною площею 16,47 га для будівництва житлового комплексу з об?єктами соціально-культурного та побутового призначення у Солом?янському районі м.Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 16,27 га) та земель запасу житлової та громадської забудови площею 0,20 га), з них: ділянку №1 площею 14,87 га в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом?янської, ділянку №2 площею 1,60 га в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом?янської.
Згідно з витягами з Державного земельного кадастру від 26.05.2016 (том 1, а.с. 155-158) та 09.08.2022 земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га має наступні характеристики: цільове призначення - 02.07 для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення.
Рішенням Київської міської ради від 21.10.2004 №636/2046 (том 1, а.с. 136-137) вирішено продати ТОВ «Протасів Яр» земельні ділянки загальною площею 16,47 га для будівництва житлового комплексу з об?єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом?янської та в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом?янської у Солом?янському районі м. Києва, які перебувають в оренді у ТОВ «Протасів Яр» згідно з договором оренди від 20.10.2004 №72-6-00210.
На підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2005, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Протасів Яр» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. і зареєстрованого за реєстровим № 774 (том 1, а.с. 28-30), Товариство набуло право власності на земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га та кадастровий номер 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га, місце розташування яких у кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова та Солом'янської у м. Києві, що також підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку серії КВ №138680 від 16.11.2005 та серії КВ № 138679 від 16.11.2005 (том 1, а.с. 143-146).
Згідно з витягами з Державного земельного кадастру від 26.05.2016 (том 1, а.с. 160-164, 165-170) та 09.08.2022 земельні ділянки із кадастровими номерами 8000000000:72:213:0031 та 8000000000:72:210:0033 загальною площею 16,4704 га мають наступні характеристики: цільове призначення - 02.07 для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення.
02.02.2021 ГО «Захистимо Протасів Яр» звернулася до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням про створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва (том 1, а.с. 39-44), до якого було додано Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» від 29.01.2021 (том 1, а.с. 45-47) загальною площею 20,4 га та роздруківки інформації (витяги) з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки.
У цьому клопотанні ГО «Захистимо Протасів Яр» просила його погодити та розпочати процес узгодження із власниками і користувачами земельних ділянок; розробити проект ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва; оголосити територію, яка розташована в Солом'янському районі, де розміщені, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:72:213:0038, 8000000000:72:213:0145, 8000000000:72:213:0146, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:213:0048, територією природно-заповідного фонду місцевого значення та встановити охоронну зону; надати зазначеній вище території статус ландшафтного заказника місцевого значення.
У листі від 31.03.2021 №077/234-461 (том 2, а.с. 53-54) Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність заперечень проти створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва у порядку, встановленому чинним законодавством.
У листі від 01.04.2021 №077/226-1228 КО «Київзеленбуд» (том 2, а.с. 55-56) повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність заперечень щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва за умови дотримання вимог чинного законодавства, статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів створення природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.08.2018 №306.
У листі від 01.04.2021 №077/234-479 (том 2, а.с. 57-58) Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва повідомило Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію про відсутність заперечень проти створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва в порядку, передбаченому чинним законодавством.
У листі від 06.04.2021 №108-4232 (том 2, а.с. 59-60) Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність заперечень Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва проти створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Згідно з листом від 06.04.2021 №077-1750 (том 2, а.с. 61-64) Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило ГО «Захистимо Протасів Яр» про те, що Управління вважає за можливе створення на вказаній у клопотанні від 02.02.2021 території ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва за умови дотримання вимог статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», вирішення майнових питань та обов'язкового погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.
Відповідно до рішення постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики від 20.04.2021, оформленого протоколом №4/7 (том 2, а.с. 65-66), з питання №8 порядку денного вирішено підтримати звернення ГО «Захистимо Протасів Яр» щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва та звернутися до Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 45 днів напрацювати та подати на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики проєкт рішення Київської міської ради щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва.
Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направило ТОВ «Протасів Яр» лист від 10.08.2021 №077-4396 (том 2, а.с. 67), в якому наведено інформацію про надане Управлінню доручення підготувати проєкт рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр», а також з метою дотримання вимог статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» запропоновано товариству розглянути клопотання ГО «Захистимо Протасів Яр» від 02.02.2021 щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» та повідомити Управління про позицію ТОВ «Протасів Яр» стосовно надання погодження про можливість включення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до територій, рекомендованих для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр».
Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у листі від 06.09.2021 №077-4397 (том 2, а.с. 68) проінформувало постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики про підготовку проєкту рішення Київської міської ради про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва; про необхідність врахування порядку створення й оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, визначеного розділом VII Закону України «Про природно-заповідний фонд України»; розгляд та погодження клопотання ГО «Захистимо Протасів Яр» щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва; направлення листів ТОВ «Протасів Яр» як власнику та ТОВ «Бора» як первинному користувачу земельних ділянок щодо надання погодження про можливість включення земельних ділянок до територій, рекомендованих для створення заказника.
ТОВ «Протасів Яр» у листі від 05.10.2021 №05/10-21 (том 2, а.с. 74-76) повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про свою незгоду щодо включення власних земельних ділянок до територій, рекомендованих для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр».
За дорученням секретаря Київської міської ради від 15.11.2021 проєкт рішення від 15.11.2021 №08/231-4136/ПР направлений на розгляд Київської міської ради.
У листі від 06.07.2022 №225-КМГ-2083 (том 1, а.с. 48-53) Київський міський голова повідомив ТОВ «Протасів Яр» про те, що Київською міською радою планується оголосити ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва природну територію, в тому числі в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, які перебувають у власності ТОВ «Протасів Яр». Також для забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника Київським міським головою запропоновано укладення між ТОВ «Протасів Яр» та Київською міською радою безстрокового договору сервітуту щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 з встановленням плати за сервітут у розмірі податку на ці земельні ділянки. Проєкт договору про встановлення земельного сервітуту додано до зазначеного листа Київської міської ради.
14.07.2022 Київською міською радою прийнято рішення №4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» (далі - рішення від 14.07.2022 №4907/4948; том 1, а.с. 31-32), яким вирішено:
1. Оголосити ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» природну територію орієнтовною площею 21,6859 га у Солом'янському районі міста Києва в межах, зазначених у додатку цього рішення.
2. Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»:
2.1. Забезпечити охорону зазначеного об'єкта з оформленням охоронного зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об'єкта.
2.2. Вжити організаційно-правових заходів щодо оформлення права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:72:213:0145, 8000000000:72:213:0146, 8000000000:72:213:0048, 8000000000:72:213:0038, 8000000000:72:213:0046, 8000000000:72:213:0100 для збереження та використання заказників.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр»:
3.1. Забезпечити охорону зазначеного об'єкта з оформленням охоронного зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об'єкта.
3.2. Вжити організаційно-правових заходів щодо зміни діючого виду цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 на цільове призначення «для збереження та використання заказників».
4. Внести зміни до показників розвитку зеленої зони, затверджених пунктом 1 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 №1583/1624, додавши до переліку територій і об'єктів природно-заповідного фонду заказник місцевого значення, зазначений у пункті 1 цього рішення (таблиця 19).
5. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проінформувати Товариство з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Енсо Груп» про прийняття цього рішення.
6. Оприлюднити це рішення у спосіб, визначений чинним законодавством України.
7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики.
Як свідчить зміст Додатку до рішення Київської міської ради від 14.07.2022 №4907/4948 «Природна територія, яка оголошується ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» (том 1, а.с. 33) до загальної площі 21,6859 га природної території, яка оголошена ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр», увійшли також земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 площею 16,5749 га, землекористувачем яких є ТОВ «Протасів Яр».
ТОВ «Протасів Яр», вважаючи незаконним рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» в частині пунктів 1, 3, 4, звернулося до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним зазначеного рішення в частині включення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до території заказника місцевого значення «Протасів Яр».
Позовні вимоги ТОВ «Протасів Яр» мотивовані тим, що оскаржуване рішення в частині земельних ділянок Товариства прийняте поза межами порядку віднесення територій та об'єктів до природно-заповідного фонду, визначеного статтею 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а саме без погодження власника земельних ділянок - ТОВ «Протасів Яр» на їх включення до заказника «Протасів Яр», порушує право ТОВ «Протасів Яр» на вільне користування земельними ділянками, яке є складовою права власності Товариства на майно, а саме встановлює обмеження щодо користування такими земельними ділянками, суперечить принципам «добросовісності» та «справедливості».
Судом апеляційної інстанції за матеріалами справи також установлено, що 19.09.2024 Київською міською радою було прийняте рішення №27/9835 «Про організаційно-правові заходи щодо захисту ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» імені Романа Ратушного» (том 6, а.с. 218), яким Рада, з метою захисту прав та інтересів територіальної громади міста Києва, збереження території Протасового Яру та заказника місцевого значенням «Протасів Яр» імені Романа Ратушного, створеного рішенням Київської міської ради від 14.07.2022 №4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр», вирішила:
1. Визнати такими, що не відповідають інтересам територіальної громади міста Києва рішення Київської міської ради:
1.1. від 15.07.2004 №424/1834 «Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів яр» для будівництва житлового комплексу з об??єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр і Солом?янської та в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом?янської у Солом?янському районі м. Києва»;
1.2. від 21.10.2004 №636/2046 «Про продаж земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» для будівництва житлового комплексу з об?єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом?янської та в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом?янської у Солом?янському районі м. Києва».
2. Підпункт 1.1 пункту 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №424/1834 «Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів яр» для будівництва житлового комплексу з об?єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр і Солом?янської та кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом?янської Солом?янському районі м. Києва» виключити.
Крім того, 19.09.2024 Київською міською радою було прийняте рішення №29/9837 «Про викуп земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб» (том 7, а.с. 11-12), яким Рада у зв'язку з необхідністю використання земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб - створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» імені Романа Ратушного», вирішила викупити у Товариства для суспільних потреб земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, а також нерухоме майно (павільйон, майновий комплекс та житловий будинок), перелічене у пунктах 1.4.-1.6. даного рішення.
У пунктах 3.1., 3.2. Рішення №29/9837 від 19.09.2024 доручено секретаріату Ради у разі надання ТОВ «Протасів Яр» згоди на проведення переговорів щодо умов викупу земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, вжити організаційно-правових заходів щодо проведення переговорів стосовно визначення викупної ціни земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, погодження істотних умов договору про викуп земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, забезпечити проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок та оцінку об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, і підлягають викупу, а також вчиняти інші передбачені чинним законодавством дії з метою викупу земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, зазначених у пункті 1 цього рішення; подати на затвердження Київської міської ради розмір викупної ціни земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, зазначених у пункті 1 цього рішення.
Листом від 14.11.2024 №225-КР-4579 (том 7, а.с. 15) Київська міська рада направила для розгляду ТОВ «Протасів Яр» зазначене рішення №29/9837 від 19.09.2024.
У відповідь ТОВ «Протасів Яр» листом від 07.12.2024 вих.№07/12/24 (том 7, а.с. 13 зворот) повідомило Раду, зокрема про те, що надає згоду на проведення переговорів щодо умов викупу земельних ділянок та об'єктів нерухомості, просило повідомити умови викупу, відомості про нерухоме майно, що може бути надане Товариству замість земельних ділянок та об'єктів нерухомості, права та обов'язки Товариства, які виникли у зв'язку з викупом земельних ділянок та об'єктів нерухомості відповідно до Закону, замовити експертну грошову оцінку земельних ділянок, враховуючи їх правовий статус та обмеження, які існували до прийняття Київрадою рішення №4907/4948 від 14.07.2022.
Як було повідомлено представником відповідача у судовому засіданні 24.02.2026, наразі виконання вказаного рішення перебуває на стадії оцінки Київрадою земельної ділянки, яка досі не проведена.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, враховуючи вказівки, що містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2025 у даній справі, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційні скарги Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Протасів Яр» підлягає залишенню без змін із огляду на таке.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача.
Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись, зокрема, у тому, що обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах.
Як уже зазначалося, оскільки постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/6925/22 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі №910/6925/22 в частині задоволення первісних позовних вимог Київської міської ради, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду міста Києва лише в частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Протасів Яр» про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 й такий перегляд, враховуючи вимоги статті 269 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється у межах доводів та вимог апеляційних скарг Ради і Громадської організації в цій частині.
При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки первісні позовні вимоги про встановлення сервітуту задоволено, рішення суду в цій частині набрало законної сили, а справу в частині зустрічного позову про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції, то фактично наразі позов в цій частині не розглядається спільно із первісним, а отже, втратив статус зустрічного .
Як встановлено судом, 14.07.2022 Київською міською радою прийнято рішення №4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр», пунктами 1, 3, 4 якого вирішено:
1. Оголосити ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» природну територію орієнтовною площею 21,6859 га у Солом'янському районі міста Києва в межах, зазначених у додатку цього рішення.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр»:
3.1. Забезпечити охорону зазначеного об'єкта з оформленням охоронного зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об'єкта.
3.2. Вжити організаційно-правових заходів щодо зміни діючого виду цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 на цільове призначення «для збереження та використання заказників».
4. Внести зміни до показників розвитку зеленої зони, затверджених пунктом 1 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 №1583/1624, додавши до переліку територій і об'єктів природно-заповідного фонду заказник місцевого значення, зазначений у пункті 1 цього рішення (таблиця 19).
ТОВ «Протасів Яр» у позові просить суд визнати недійсними перелічені пункти рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 в частині включення до меж ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» природної території площею 16,5749 га земельних ділянок, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» на праві власності.
Доводи апеляційних скарг Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» у першу чергу зводяться до питання підвідомчості даного спору судам господарською юрисдикції.
Скаржники стверджують, що спір щодо визнання частково недійсним рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022, яке за своєю правовою природою є локальним нормативно-правовим актом, носить публічно-правовий характер і підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не господарського судочинства.
З огляду на це Київська міська рада та Громадська організація «Захистимо Протасів Яр» просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ТОВ «Протасів Яр» та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Надавши оцінку зазначеним доводам скаржників, враховуючи вказівки, наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 та від 02.07.2025 у даній справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового провадження.
Таким чином, якщо у тому чи іншому спорі відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предмет судового розгляду - його акт індивідуальної дії, це не означає автоматичне поширення на такий спір юрисдикції адміністративних судів. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово формувала правові позиції, відповідно до яких юрисдикція судового спору визначається за предметом спору, тобто за змістом та дійсним характером спірних правовідносин.
Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а). Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №804/14471/15).
Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до положень статті 21 Цивільного кодексу України.
У частині 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а у частині 6 статті 13 зазначеного Закону унормовано, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як вбачається з матеріалів справи, Верховний Суд при первісному розгляді цієї справи за касаційною скаргою ТОВ «Протасів Яр» дійшов висновку про необхідність передачі справи №910/6925/22 разом із касаційною скаргою ТОВ «Протасів Яр» на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 6 статті 302 ГПК України, проте ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 справу №910/6925/22 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Верховний Суд, скасовуючи у даній справі постанову суду апеляційної інстанції від 05.07.2023 в частині закриття провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог і направляючи справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, у постанові від 21.02.2024 зазначив, що з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені в ухвалі від 09.11.2023 у цій справі, спір у частині вимог за зустрічним позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.
Так, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 09.11.2023 у справі №910/6925/22 чітко зазначила про відсутність «конфлікту юрисдикції» між касаційними судами різних юрисдикцій щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах та віднесення такого спору до юрисдикції господарських судів.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «…Касаційний господарський суд не врахував, що Касаційний адміністративний суд у постановах від 26 березня 2020 року у справі №1340/6162/18, від 01 вересня 2021 року у справі №826/16328/18, від 21 травня 2020 року у справі №826/11912/17 (на які послався Касаційний господарський суд в ухвалі від 04 жовтня 2023 року), у протилежність висновкам суду апеляційної інстанції, викладеним у постанові від 05 липня 2023 року у справі №910/6925/22, виснував, що спори у правовідносинах, подібних цій справі, віднесенні до юрисдикції господарських судів та мають розглядатись за правилами, встановленими ГПК України. Отже, відсутні висновки іншого касаційного суду щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, які б відрізнялись від висновків Касаційного господарського суду, тобто відсутній «конфлікт юрисдикції» між касаційними судами різних юрисдикцій».
Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у цій справі зазначив, що Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу для розгляду відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, хоч і дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду, однак в ухвалі від 09.11.2023 чітко зазначила про відсутність «конфлікту юрисдикції» між касаційними судами різних юрисдикцій щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах та віднесення такого спору до юрисдикції господарських судів.
Враховуючи зазначене, оскільки позовні вимоги у даній справі обґрунтовані порушенням Радою права приватної власності позивача на нерухоме майно та його права користування спірними земельними ділянками відповідно до відведеної мети, суд, виходячи з характеру спірних правовідносин, зазначає, що розгляд даного спору має здійснюватися в порядку господарського судочинства.
З огляду на це відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову ТОВ «Протасів Яр» та закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржників про неподібність правовідносин у справі, що розглядається, з правовідносинами у справах №1340/6162/18, №826/16328/18 та №826/11912/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 09.11.2023 у справі №910/6925/22 зазначила, що спори у цих правовідносинах подібні правовідносинам у справі №910/6925/22 і віднесені до юрисдикції господарських судів та мають розглядатись за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.
Стосовно посилань скаржників на висновки щодо юрисдикції спору, викладені у постановах суду апеляційної інстанції в адміністративних справах №640/16006/20, №160/8226/20, то як наголосив Верховний Суд у постанові від 02.07.2025 у даній справі, суд апеляційної інстанції не відноситься до того судового органу, який формує обов'язкові для застосування судами висновки щодо відповідних норм права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційних скарг Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» щодо непідвідомчості даного спору судам господарської юрисдикції є безпідставними.
Як уже зазначалося, відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга Громадської організації «Захистимо Протасів Яр», окрім доводів про непідвідомчість позову ТОВ «Протасів Яр» господарським судам, не містить інших (по суті спору) мотивів незгоди з ухваленим місцевим господарським судом рішенням в частині задоволення зустрічного (який мав статус такого станом на дату прийняття рішення) позову.
У свою чергу Київська міська рада, хоча й виклала прохальну частину своєї апеляційної скарги у вигляді вимоги про закриття провадження за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради, в обґрунтування апеляційної скарги висловлює також доводи та заперечення по суті заявлених ТОВ «Протасів Яр» позовних вимог, зазначаючи, що відсутність згоди ТОВ «Протасів Яр» на включення земельних ділянок до території ландшафтного заказника місцевого значення не є підставою для скасування оспорюваного рішення Київської міської ради в частині та виключення цих земельних ділянок з території заказника, оскільки це суперечить положенням статті 41 Конституції України, якою передбачено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам, та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Частина 2 статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на яку посилається ТОВ «Протасів Яр», за доводами Ради, не містить положення, що у випадку незгоди власника або користувача земельних ділянок на включення їх до території заказника, такі землі виключаються з проєкту та не можуть бути частиною заказника.
Направляючи дану справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, Верховний Суд у постанові від 02.07.2025 зазначив:
«Апеляційний господарський суд під час нового розгляду справи всупереч вимогам статті 316 ГПК залишив поза увагою наведені вище вказівки суду касаційної інстанції та не розглядав спір за зустрічним позовом по суті. Відповідно, господарський суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки висновкам місцевого господарського суду та не перевірив правильність і повноту встановлених ним обставин щодо вирішення зустрічного позову, що є істотними для правильного вирішення цього спору.
Отже, суд апеляційної інстанції під час нового розгляду цієї справи не дотримався вимог статей 74, 86, 236, 269, 316 ГПК щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів, а також застосуванням усіх наданих їм процесуальним законом повноважень, у зв'язку з чим порушив норми процесуального права, не врахувавши висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду, а також вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції. Такі порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 ГПК меж розгляду справи.
Разом із тим Верховний Суд не розглядає доводи касаційної скарги, що стосуються суті спору, оскільки спір за зустрічним позовом остаточно вирішений не був, тому в силу положень статті 300 ГПК Верховний Суд позбавлений можливості надати оцінку відповідним доводам касаційної скарги.».
Також у постанові Верховного Суд від 21.02.2024 у даній справі суд касаційної інстанції зробив вказівку про необхідність дослідження судом належності (ефективності) обраного способу захисту з урахуванням фактичних обставин цієї справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів не приймає до уваги висловлені представниками ТОВ «Протасів Яр» у судових засіданнях суду апеляційної інстанції доводи з приводу того, що Північний апеляційний господарський суд під час нового апеляційного розгляду має надати оцінку лише доводам скаржників щодо підвідомчості даного спору та не повинен вирішувати спір по суті заявлених ТОВ «Протасів Яр» позовних вимог.
Щодо суті заявлених ТОВ «Протасів Яр» позовних вимог та доводів апеляційної скарги Київської міської ради в цій частині суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні в справіSunday Times v. United Kingdom. У цій справі Європейський суд з прав людини зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.
У справі Steel and others v. The United Kingdom Європейський суд з прав людини наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику у даній справі таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону та за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).
Право володіння майном - це право фактичного, фізичного та господарського панування особи над річчю, яке полягає в можливості особи безпосередньо тримати належну річ у себе.
Право користування майном - право на здобуття з речі її корисних властивостей, привласнення плодів та прибутків, що приносить річ.
Право користування земельною ділянкою як складова права власності - це юридично забезпечена можливість власника отримувати корисні властивості землі, вилучати її плоди та отримувати доходи, зводити будівлі та використовувати надра/поверхню на власний розсуд, дотримуючись цільового призначення та закону.
Право розпорядження майном - право власника визначати юридичну долю майна - вступити до тих чи інших правовідносин із третіми особами з приводу майна, що йому належить, припинити чи обмежити своє право власності.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом статті 14 Конституції України та частини 2 статті 1 Земельного кодексу України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із частинами 1-3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Протасів Яр» на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2004, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Протасів Яр», набуло право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, за адресою: м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Протасів Яр, 38.
Також на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2005, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Протасів Яр», Товариство набуло право власності на земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га та кадастровий номер 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га, місце розташування яких у кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова та Солом'янської у м. Києві.
Право власності ТОВ «Протасів Яр» на перелічені земельні ділянки підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки серії КВ №127962 від 19.11.2004, серії КВ №138680 від 16.11.2005 та серії КВ №138679 від 16.11.2005.
Законність підстав набуття ТОВ «Протасів Яр» права власності на спірні земельні ділянки Радою в даній справі не оспорюється та не є предметом спору в даній справі.
Наявними у матеріалах справи витягами з Державного земельного кадастру, як станом на 26.05.2016, так і станом на 09.08.2022, підтверджується також, що земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 загальною площею 16,5749 га мають наступні характеристики: цільове призначення - 02.07 Для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - Для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення.
За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Конституційний Суд України констатував, що зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 9 листопада 2011 року №14-рп/2011).
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Розглядаючи питання допустимих меж обмеження гарантованого Конституцією України права власності, Конституційний Суд України зазначав, що право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства; при обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів [абзац сьомий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року №3-р(I)/2019].
Оскаржуваним рішенням Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» природну територію орієнтовною площею 21,6859 у Солом'янському районі міста Києва в межах, зазначених у додатку цього рішення, та покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» обов'язок забезпечити охорону зазначеного об'єкта з оформленням охоронного зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об'єкта, а також вжити організаційно-правових заходів щодо зміни діючого виду цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 на цільове призначення «для збереження та використання заказників».
Згідно з Додатком до рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 природна територія, яка оголошується ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр», включає в себе належні ТОВ «Протасів Яр» на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031.
Обмеження у використанні земель територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначено статтею 46-1 Земельного кодексу України, за змістом якої землі територій та об'єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та положеннями про ці території, об'єкти. Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об'єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об'єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд України».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать, зокрема: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання (частина 5 статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).
Статтею 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Отже, рішення про оголошення території об'єктом природно-заповідного фонду із включенням до такої території земельних ділянок, які перебувають у власності підприємств, установ, організацій і громадян, покладає на таких власників визначену Законом заборону на вчинення буд-яких дій на такій землі, що можуть негативно вплинути на збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів, в тому числі певних видів господарської діяльності, а також визначають обов'язок таких осіб взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження таких земельних ділянок.
Статтею 90 Земельного кодексу України закріплено, що власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України (тут і надалі чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин) підприємництво як вид господарської діяльності, - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. У статті 43 цього Кодексу передбачено право підприємців без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. У статті 44 Господарського кодексу України наведено принципи підприємницької діяльності та зазначено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд.
Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління (стаття 133 Господарського кодексу України).
Стаття 134 Господарського кодексу України визначає право власності як основне речове право у сфері господарювання, та встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на положення статті 147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
За змістом зазначених положень ТОВ «Протасів Яр», як суб'єкт господарювання, є власником земельних ділянок із кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 та до прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення №4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» мав право на власний розсуд розпоряджатися вказаними земельними ділянкам та, за умови дотримання положень земельного та архітектурно-будівельного законодавства, використовувати земельні ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення.
З огляду на викладене, обґрунтованими є доводи ТОВ «Протасів Яр» відносно того, що у зв'язку з прийняттям Радою рішення №4907/4948 від 14.07.2022 відбулось втручання у майнове право Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» на користування належними йому земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення, з огляду на встановлені фактичні обставини та положення статей 9, 26, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Колегія суддів враховує те, що території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини можуть бути створені та оголошені без вилучення, зокрема, у підприємств земельних ділянок, що вони займають.
Водночас, за змістом положень частини 1 статті 51, частин 1, 4, 6, статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися: обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами - щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд. Клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк щодо територій та об'єктів місцевого значення - обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Проекти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Як підтверджується матеріалами справи, у листі від 31.03.2021 №077/234-461 (том 2, а.с. 53-54) на адресу Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та у листі від 01.04.2021 №077/234-479 (том 2, а.с. 57-58) на адресу Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва повідомляло про відсутність заперечень проти створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва в порядку, передбаченому чинним законодавством.
У листі від 01.04.2021 №077/226-1228 (том 2, а.с. 55-56) КО «Київзеленбуд» повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність заперечень щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва за умови дотримання вимог чинного законодавства, статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів створення природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.08.2018 №306.
У листі від 06.04.2021 №108-4232 (том 2, а.с. 59-60) Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація також повідомила Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність заперечень Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва проти створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Згідно з листом від 06.04.2021 №077-1750 (том 2, а.с. 61-64) Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило ГО «Захистимо Протасів Яр» про те, що Управління вважає за можливе створення на вказаній у клопотанні від 02.02.2021 території ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва за умови дотримання вимог статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», вирішення майнових питань та обов'язкового погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.
09.09.2021 Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» лист №077-4396 від 10.08.2021 (том 2, а.с. 67), в якому з метою дотримання вимог статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» запропонувало товариству розглянути клопотання ГО «Захистимо Протасів Яр» від 02.02.2021 щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» та повідомити Управління про позицію ТОВ «Протасів Яр» стосовно надання погодження про можливість включення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до територій, рекомендованих для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр».
Листом від 06.09.2021 №077-4397 (том 2, а.с. 68) Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проінформувало постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики про підготовку проєкту рішення Київської міської ради про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва; про необхідність врахування порядку створення й оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, визначеного розділом VII Закону України «Про природно-заповідний фонд України»; розгляд та погодження клопотання ГО «Захистимо Протасів Яр» щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом'янському районі міста Києва; направлення листів ТОВ «Протасів Яр» як власнику та ТОВ «Бора» як первинному користувачу земельних ділянок щодо надання погодження про можливість включення земельних ділянок до територій, рекомендованих для створення заказника.
Таким чином, уповноважені органи та організації при висловленні своєї позиції щодо відсутності заперечень проти створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» зазначали про те, що погоджують таке створення за умови дотримання вимог чинного законодавства, а Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у листі від 06.04.2021 №077-1750 прямо зазначило про необхідність дотримання вимог статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та необхідність обов'язкового погодження з власниками та первинними користувачами.
Разом із тим, у відповідь на лист №077-4396 від 10.08.2021 ТОВ «Протасів Яр» листом №05/10-21 від 05.10.2021 (том 2, а.с. 74-76) повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про свою незгоду щодо включення власних земельних ділянок із кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до територій, рекомендованих для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр».
Доказів погодження ТОВ «Протасів Яр» на включення належних йому земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до території ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» матеріали справи не містять.
Таким чином, обґрунтованими є доводи ТОВ «Протасів Яр» про недотримання Київською міською радою визначеного статтею 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» порядку оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр», що виключало можливість прийняття Київською міською радою рішення №4907/4948 від 14.07.2022 в частині включення до ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр».
Посилання Київської міської ради в апеляційній скарзі на те, що у разі незгоди власника або користувача земельних ділянок на включення їх до території заказника, такі землі не виключаються з проєкту та всеодно можуть бути частиною заказника ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником положень статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Спроба трактувати згоду як необов'язкову є порушенням вимог щодо створення та функціонування об'єктів природно-заповідного фонду. Положення статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» чітко унормовують необхідність існування відповідного погодження і така вимога не є формальністю, а спрямована на захист землевласників та землекористувачів від втручань у їх право власності та право користування земельними ділянками. У протилежному випадку, якщо існування такої згоди було б необов'язковим, то законодавець взагалі б не включав її до Закону, або ж вказав лише про обов'язок повідомити землевласників та землекористувачів про створення відповідного об'єкту природно-заповідного фонду.
Отже, рішення №4907/4948 від 14.07.2022 в частині включення земель приватної власності ТОВ «Протасів Яр» до території заказника прийняте з порушенням порядку оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення.
Оголошення Київською міською радою ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» за рахунок земель приватної власності ТОВ «Протасів Яр» без згоди останнього не може бути визнане законним з огляду на приписи положень статей 316 та 317 Цивільного кодексу України, які визначають зміст права власності, що являє собою такі три складові, як право володіння, право користування та право розпорядження майном.
Так, включення власних земельних ділянок до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» хоча і не позбавляє позивача права власності на земельні ділянки, однак, як уже наголошувалось, суттєво обмежує його право користування ними відповідно до цільового призначення.
У контексті спірних правовідносин колегія суддів також вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а тому в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до Конституції України та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права визнання, дотримання і захист права власності є обов'язком держави (абзац перший пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 16 жовтня 2008 року №24-рп/2008).
Конституційний імператив щодо непорушності права приватної власності скеровано насамперед на убезпечення власника від протиправного втручання в здійснення ним своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном вільно та на власний розсуд [друге речення абзацу одинадцятого пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року №6-р(II)/2022 ].
Як зазначив Конституційний Суд України в Рішенні від 22 червня 2022 року №6-р(II)/2022, приписи статті 41 Конституції України щодо права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, щодо заборони протиправного позбавлення права власності узгіднені з приписами статті 1 Першого протоколу до Конвенції (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).
Колегія суддів зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами даного спору, охоплюються змістом статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі, стаття 1 Першого протоколу).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою статті 1 Першого протоколу є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
При цьому згідно з усталеною практикою органів Конвенції, поняття «майно» може означати «існуюче майно» або «активи», включаючи «права вимоги», стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (пункти 32-35 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»).
Право власності в розумінні статті 1 Першого протоколу органами Конвенції тлумачиться в «автономному значенні», воно не зводиться до права власності на речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві. Так само як і речі, деякі інші права, що мають майновий характер, можуть розглядатися як «майнові права» і, отже, як «майно» (пункт 129 рішення у справі «Броніовськи проти Польщі»).
З огляду на вказане, прийняття Київською міською радою оспорюваного Рішення без погодження із власником спірних земельних ділянок на їх включення до території ландшафтного заказника місцевого значення, являє собою втручання у право позивача на мирне володіння належним йому на праві власності нерухомим майном, а також на право позивача як суб'єкта господарювання реалізувати свої «законні сподівання» на використання земельних ділянок згідно з метою, з якою Товариство набуло у власність такі земельні ділянки. Рішенням Київради визначено особливий охоронний режим користування земельними ділянками, який фактично визначає заборону здійснення Товариством своєї господарської діяльності на власних земельних ділянках у відповідності до їх цільового призначення, зобов'язує позивача вжити організаційно-правових заходів щодо зміни діючого виду цільового призначення спірних земельних ділянок на цільове призначення «для збереження та використання заказників».
З огляду на викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що Київською міською радою рішення №4907/4948 від 14.07.2022 прийнято з порушенням порядку оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення, а саме недотримано норми статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
У постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у даній справі суд касаційної інстанції зробив вказівку про необхідність дослідження судом належності (ефективності) обраного способу захисту з урахуванням фактичних обставин цієї справи.
На виконання цих вказівок Верховного Суду колегія суддів зазначає таке.
Право на звернення до господарського суду в установленому порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згідно із цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005).
Отже, зрештою ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина 1 статті 144 Конституції України).
Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу. Тобто, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов'язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
У разі звернення до суду з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, доведенню сторонами та встановленню судом підлягають як обставини, що оспорюваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Такі висновки Верховного Суду сформульовані в постановах від 20.08.2019 у справі №911/714/18, від 15.07.2021 у справі №924/48/19.
Відповідно до положень частини 6 статті 319 Цивільного кодексу України держава не втручається у здійснення власником права власності.
Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено право власника в судовому порядку визнавати незаконним та скасовувати правові акти органу місцевого самоврядування, які не відповідають законові та порушують права власника.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).
За змістом частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц (пункт 46)).
За змістом пункту 64 постанови від 30.05.2018 у справі №923/466/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно з яким відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.
Судом установлено, що оспорюване ТОВ «Протасів Яр» рішення №4907/4948 від 14.07.2022 в частині земельних ділянок приватної власності ТОВ «Протасів Яр» прийняте з порушенням встановленого статтею 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» порядку оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення (без згоди позивача на включення його земельних ділянок до об'єкту природно-заповідного фонду).
Рішення №4907/4948 від 14.07.2022 порушує право власності ТОВ «Протасів Яр» на належне йому нерухоме майно, а саме право позивача на користування земельними ділянками, про що детально зазначено у даній постанові.
Обраний ТОВ «Протасів Яр» у даному випадку спосіб захисту порушеного права є належним та ефективним, оскільки наслідком визнання недійсними пунктів 1, 3, 4 рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 та Додатку до нього в частині включення до меж ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» природної території площею 16,5749 га, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, стане відновлення становища ТОВ «Протасів Яр», яке існувало до порушення, а саме порушеного права позивача на користування належними йому на праві власності спірними земельними ділянками в межах їх цільового призначення.
Отже, оскільки рішення Київської міської ради №4907/4948 від 14.07.2022 в оскаржуваній частині є таким, що прийняте із порушенням норм законодавства, що регулює порядок створення та оголошення об'єктів природно-заповідного фонду, позивачем доведено факт порушення цим актом його цивільних прав та інтересів, а обраний ним спосіб захисту є належним та ефективним, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Протасів Яр» у даній справі підлягають задоволенню.
Київською міською радою під час апеляційного перегляду справи не спростовано висновків суду першої інстанції по суті прийнятого рішення про задоволення позову ТОВ «Протасів Яр».
Вирішуючи спір по суті заявлених ТОВ «Протасів Яр» позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують наведених висновків суду про задоволення позову ТОВ «Протасів Яр».
Поруч із цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Такий принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
Крім того, відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією з фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечувати виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість заподіяння своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Відповідно до частини 4 статті 11 цього Кодексу у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, зокрема, органів місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Так, із матеріалів справи вбачається, що після прийняття оскаржуваного рішення суду Київською міською радою 19.09.2024 було також прийняте рішення №27/9835 «Про організаційно-правові заходи щодо захисту ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» імені Романа Ратушного» (том 6, а.с. 218), яким Рада вирішила:
1. Визнати такими, що не відповідають інтересам територіальної громади міста Києва рішення Київської міської ради:
1.1. від 15.07.2004 №424/1834 «Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів яр» для будівництва житлового комплексу з об??єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр і Солом?янської та в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом?янської у Солом?янському районі м. Києва»;
1.2. від 21.10.2004 №636/2046 «Про продаж земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» для будівництва житлового комплексу з об?єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом?янської та в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом?янської у Солом?янському районі м. Києва».
2. Підпункт 1.1 пункту 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №424/1834 «Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів яр» для будівництва житлового комплексу з об?єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр і Солом?янської та кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом?янської Солом?янському районі м. Києва» виключити.
Крім того, попри те, що Київська міська рада стверджувала, що забезпечення функціонування створеного оскаржуваним рішенням Ради заказника може бути здійснено лише за рахунок встановлення сервітуту (який і було встановлено в судовому порядку постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у даній справі), оскільки Київській міській раді не потрібне повноцінне право користування земельною ділянкою, яке є ширшим за обсягом ніж право, встановлене сервітутом (такі доводи висловлені Радою у відзиві на касаційну скаргу; том 5, а.с. 107), 19.09.2024 Київською міською радою було прийняте рішення №29/9837 «Про викуп земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб» (том 7, а.с. 11-12), яким Рада у зв'язку з необхідністю використання земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб - створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» імені Романа Ратушного», вирішила викупити у Товариства для суспільних потреб земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, а також нерухоме майно (павільйон, майновий комплекс та житловий будинок), перелічене у пунктах 1.4.-1.6. даного рішення.
Наразі, як було повідомлено представником відповідача у судовому засіданні 24.02.2026 та не спростовано Радою, виконання зазначеного рішення №29/9837 перебуває на стадії оцінки Київрадою земельної ділянки.
Наведене свідчить про суперечливість дій Київської міської ради по відношенню до ТОВ «Протасів Яр» як власника спірних земельних ділянок та фактично підтверджує доводи землевласника про неможливість повноцінного здійснення ним права власності на спірні земельні ділянки за умови оголошення за рахунок його земель території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» без його згоди.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, чого скаржниками зроблено не було.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, пункт 58).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені під час апеляційного перегляду справи обставини колегія суддів вважає рішення суду у даній справі про задоволення позовних вимог ТОВ «Протасів Яр» обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Доводи апеляційних скарг Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ «Протасів Яр», не свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовом ТОВ «Протасів Яр».
Апеляційні скарги Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» задоволенню не підлягають.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судовий збір за подання зазначених апеляційних скарг згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржників у відповідних частинах.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Київської міської ради та Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/6925/22 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/6925/22 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» залишити без змін.
Матеріали справи №910/6925/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
О.М. Сибіга