Справа № 727/2502/26
Провадження № 2/727/1409/26
про залишення позовної заяви без руху
05 березня 2026 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суд м. Чернівців Дубець О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення способу виконання аліментного зобов'язання,
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівців із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення способу виконання аліментного зобов'язання, в якому просить:
1.Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 573 від 06.05.2009.
2. Визначити спосіб виконання аліментного обов'язку ОСОБА_2 щодо утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом передачі у власність матері дітей - ОСОБА_1 , квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 43,70 кв.м.
3. Визнати передачу зазначеної квартири способом виконання аліментного обов'язку відповідно до статті 190 Сімейного кодексу України.
4. Визнати аліментний обов'язок ОСОБА_2 щодо утримання дітей виконаним у повному обсязі шляхом передачі зазначеного нерухомого майна.
Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вивчивши матеріали позовної заяви з доданими до неї документами суд вважає, що вона не може бути прийнята до розгляду, як така, що містить недоліки, зокрема.
Відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Так, відповідно частини 7 статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстави позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
В порушення наведених норм, позивачкою не додано доказів того, що відповідачу було направлено копію даної позовної заяви з додатками в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв'язку з описом вкладення, оскільки інформація про те, що відповідач має електронний кабінет в підсистемі «Електронний Суд», відсутня.
Крім того, пунктом 3 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).
З урахуванням наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.
Позивачкою заявлена вимога про визначення способу виконання аліментного обов'язку шляхом передачі у власність позивачки квартири АДРЕСА_1 , що є майновою вимогою пов'язаною із визнанням за позивачкою права власності на нерухоме майно.
Разом з тим з позовної заяви та доданих до неї документів не можливо визначити ціну позову станом на день його подання, оскільки неможливо встановити дійсну вартість нерухомого майна, яку позивачка просить передати їй у власність.
Суд зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов'язком саме позивача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.
Оскільки позовна заява ОСОБА_1 не містить інформації про вартість спірного майна в національній валюті (орієнтовну ціну позову), суд позбавлений можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору за розгляд позовних вимог, пов'язаних з визнанням права власності на квартиру.
Крім того, згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн).
Так, ОСОБА_1 просить суд передати їй у власність квартиру АДРЕСА_1 , що є майновою вимогою, за розгляд якої слід сплатити судовий збір в порядку та розмірі, визначеному законом, та докази сплати надати суду або навести підстави звільнення від сплати судового збору з посиланням на відповідні докази.
Крім наведеного, відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, на підтвердження того, що відповідачу належить квартира АДРЕСА_1 , позивачка надає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 жовтня 2020 року, який є неактуальним на даний час.
За таких обставин вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху та надати позивачці строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 175, 176, 177, 184, 185, 258-260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення способу виконання аліментного зобов'язання - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що у разі не усунення нею недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: https://court.gov/ua/sud2414.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дубець О.С.