Справа № 716/2119/25
03.03.2026 місто Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22025260000000119 від 02.09.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Заставна Чернівецького району Чернівецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, раніше судимого: 29.06.2024 Заставнівським районним судом Чернівецької області за ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі строком 5 років 6 місяців, звільненого ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області на підставі ст.81-1 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Заставна Чернівецького району Чернівецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, учасника бойових дій, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.113 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника цивільного позивача ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
В провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачених за ч.2 ст.28 ч.2 ст.113 КК України.
03.03.2025 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 , ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, адже, раніше обраний запобіжний захід спливає, а ризики, які існували для його обрання не зменшилися та не зникли.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_9 не заперечували проти клопотання прокурора, водночас обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_10 заперечуючи проти клопотання прокурора, посилалися на недоведеність прокурором ризиків, зазначених у клопотанні, а отже їх припущення.
Заслухавши думку у часників кримінального провадження з приводу клопотання прокурора, суд приходить до наступного.
Так, ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20.01.2026 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 20.03.2026.
Відповідно до частин 1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Метою тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення (п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачуються у злочині, передбаченому ч.2 ст.113 КК України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, який є особливо тяжким злочином проти основ національної безпеки, вчинений в умовах воєнного стану за який передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватими, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 можуть переховуватися від суду, а також можуть продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Про це неодноразово заявляв Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Ilijkov проти Болгарії», «Letellier проти Франції»).
Проте, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою. Підстави для тримання особи під вартою мають оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Так, ОСОБА_5 у 2023 році засуджений за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, наразі обґрунтовано підозрюється у вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, що свідчить про його незадовільну репутацію, схильність до вчинення злочинів.
Обидва обвинувачені до затримання не навчалися, не працювали, стійких соціальних зв'язків не мали, що також свідчить про відсутність стримуючих чинників від переховування від суду.
Крім того, продовження тримання під вартою може бути виправдано за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом до свободи особистості; в кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Характер злочину, в якому обвинувачуються ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вказує на пряму загрозу національній безпеці під час воєнного стану, в тому числі життю невизначеного кола осіб, а суспільний інтерес, в даному випадку, полягає у забезпеченні невідворотності покарання за особливо тяжкий злочин для захисту безпеки громадян.
З наведеного вбачаються достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
А тому, за наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.113 КПК України, має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинувачених спливає 20.03.2026, але до закінчення такого строку кримінальне провадження розглянути неможливо, то суд вважає, що клопотання прокурора є достатньо обґрунтованим, ризики, передбачені ст.177 КПК України встановлені та є вагомими, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Згідно абз.8 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405,407,408,429,437-442-1Кримінального кодексу України.
Беручи до уваги з'ясовані судом обставини, суд вважає за необхідне на підставі абз. 8 ч.4 ст.183 КПК України не визначити розмір застави.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Інші клопотання від учасників кримінального провадження, в тому числі клопотання обвинувачених про здійснення кримінального провадження судом присяжних, під час підготовчого судового засідання не надходили.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 01.05.2026 року включно.
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 01.05.2026 року включно.
Копію ухвали після проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам та направити для виконання начальнику ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор», де утримуються обвинувачені.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено о 14:00 годині 03.03.2026.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3