ЄУНСС: 453/223/26
НП: 2-о/453/25/26
іменем України
03 березня 2026 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Микитина В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
заінтересована особа 1 - ОСОБА_2 ;
заінтересована особа 2 - Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
зміст заяви - про встановлення факту смерті особи у певний час;
розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами окремого провадження, за участі заявника ОСОБА_1 , його представника - адвоката Мундяка М.М., заінтересованої особи 1 ОСОБА_2 , -
Стислий виклад заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заявник ОСОБА_1 у порядку представництва, котре здійснює адвокат Мундяк М.М., 10.02.2026 року через канцелярію подав у Сколівський районний суд Львівської області заяву у порядку окремого провадження, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 965, в якій просить ухвалити рішення про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семигинів Стрийського району Львівської області, жителя с. Красне Стрийського району Львівської області, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Красне Стрийського району Львівської області.
Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Семигинів Стрийського району Львівської області, є батьком заявника ОСОБА_1 та чоловіком заінтересованої особи 1 ОСОБА_2 , якому на праві приватної власності належав цілий жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1 , де він й проживав до дня своєї смерті, що натяла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник ОСОБА_4 має намір прийняти спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як прийняв спадщину. Однак, звернувшись у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, йому повідомлено про відсутність відомостей про смерть спадкодавця ОСОБА_3 у відповідному реєстрі, що унеможливлює заведення спадкової справи та вчинення будь-яких дій щодо спадкування після його смерті. За таких обставин заявниця ОСОБА_1 , задля можливості реалізації свого права щодо спадкування, за захистом був змушений звертатися до суду в обраний ним спосіб, зокрема просити про встановлення факту, що має юридичне значення, - про встановлення факту смерті особи у певний час.
Заяви та клопотання учасників справи.
Заразом, у змісті вищевказаної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заявником ОСОБА_1 у порядку представництва, котре здійснює адвокат Мундяк М.М., заявлено також про виклик про виклик ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , жителів с. Сможе Стрийського району Львівської області, для їх допиту в якості свідків.
Інших заяв та/чи клопотань від учасників цієї справи до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 11.02.2026 року, заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті особи у певний час, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. За власною ініціативою залучено до участі у цій справі в якості ще однієї заінтересованої особи Турківський відділ ДРАЦС у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено у залі судових засідань приміщення Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, на 03.03.2026 року о 14:00 год., з урахуванням особливостей, визначених у статтях 294, 315 ЦПК України. Задоволено заяву ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Мундяка М.М., про виклик свідків. Викликано у призначене судове засідання у цій справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , для їх допиту в якості свідків.
Інші процесуальні дії у цій справі Сколівським районним судом Львівської області не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі.
Заявник ОСОБА_1 у призначене судове засідання з'явився, а також забезпечив явку свого уповноваженого представника - адвоката Мундяка М.М., обоє вимоги заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, підтримали у повному обсязі, просили таку заяву задовольнити з підстав, що у ній викладені.
Заінтересована особа 1 - ОСОБА_2 , у призначене судове засідання з'явилася, про задоволення вимог заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не заперечувала, а обставин, що у ній викладені, не оспорювала.
Заінтересована особа 2 - Турківський відділ ДРАЦС у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, свою позицію по справі не навела, як і письмових пояснень не подавала.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд дійшов такого висновку.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (рішення Європейського Суду з прав людини від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70).
Згідно із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
В силу частин 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст правовідносин із оцінкою відповідних доказів.
Судом під час розгляду даної справи у порядку окремого провадження встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, уродженець с. Верхнячка Сколівського району Львівської області, що стверджується його паспортом громадянина України (копія міститься у справі, а. с. 4), а його зареєстрованим місцем проживання на території України є АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про реєстрацію місця проживання особи від 05.05.2021 року за вих. № 245/09-13 (копія міститься у справі, а. с. 5).
Згідно свідоцтва про народження на бланку серії НОМЕР_1 , виданого повторно Верхнячківською сільською радою Сколівського району Львівської області 24.03.1993 року (копія міститься у справі, а. с. 6), батьками заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , обоє за національністю - українці.
Отож встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з довідки, виданої Козівською сільською радою Стрийського району Львівської області 05.02.2026 року за вих. № 12 (копія міститься у справі, а. с. 10), 11.09.2025 року відбувся чин похорону ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с. Красне Стрийського району Львівської області, й останній похований на місцевому кладовищі при церкві ОСОБА_7 .
Як вбачається з довідки, виданої Релігійною організацією «Релігійна громада парафії Архістратига Михаїла Дрогобицько-Самбірської єпархії Української православної церкви у с. Красне Стрийського району Львівської області» 05.02.2026 року за вих. № 12 (копія міститься у справі, а. с. 11), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Красне Стрийського району Львівської області, та похований 11.09.2025 року там же, на місцевому кладовищі.
Про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с. Красне Стрийського району Львівської області ствердили також допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , жителі с. Сможе Стрийського району Львівської області, які також додали, що у с. Красне Стрийського району Львівської області на місцевому кладовищі наявна могила ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - батька заявника ОСОБА_1 , й вони обоє також були присутні під час чину похорону.
Судом встановлено й те, що актовий запис про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутній, як і відсутні також дані про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , й в документах КНП Сколівської міської ради «Сколівська центральна лікарня», в силу того, що ані заявник ОСОБА_1 , ані заінтересована особа 1 ОСОБА_2 , про смерть свого батька/чоловіка ОСОБА_3 ь відповідні установи не повідомляли, в силу незнання відповідних процедур, та вважали достатнім для цього довідки органу місцевого самоврядування.
Заявник ОСОБА_1 внаслідок відсутності відповідної реєстрації факту смерті свого батька ОСОБА_3 не може у передбачений законом спосіб реалізувати своє право щодо спадкування після його смерті.
Норми права та роз'яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, та мотиви їх застосування.
Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для усіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на усій території України.
В силу пункту 5 ч. 2 ст. 293 та пункту 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема й смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Як роз'яснюється у пунктах 2, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на
докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому, слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою, яке провадиться за правилами іншої глави ЦПК України. На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.
В силу статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, які прийняли спадщину, та той з подружжя, який пережив іншого.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 1268, частин 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Частина 1 ст. 1270 ЦК України встановлює строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого у ст. 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» внесення відомостей про смерть особи здійснюється органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
За встановлених обставин цієї справи та перевірки зібраних у ній доказів у їх сукупності й взаємозв'язку, а також беручи до уваги те, що факт смерті особи у певний час, виходячи із відсутності спору з цього приводу, може бути встановленим у порядку окремого провадження, виходячи також з інтересів заявника ОСОБА_1 щодо захисту його права на спадкування, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву, зокрема встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семигинів Стрийського району Львівської області, жителя с. Красне Стрийського району Львівської області, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Красне Стрийського району Львівської області.
Ухвалене рішення суду про встановлення зазначеного факту має наслідком виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків заявника ОСОБА_1 , зокрема буде служити підставою для реалізації ним свого права на спадкування за законом, так як підтверджуватиме обставину про смерть спадкодавця ОСОБА_3 , без чого спадкування не представляється можливим.
При цьому, судом було враховано, що уповноважений орган реєстрації актів цивільного стану на даний час не наділений можливістю здійснити реєстрацію події смерті ОСОБА_3 , котра настала ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , при відсутності одночасно лікарського свідоцтва про смерть.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Судові витрати у справі, котрі полягають у справлянні заявником ОСОБА_1 судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп. за подання ним до Сколівського районного суду Львівської області заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, слід залишити за останнім, оскільки покладення їх на державу або ж на інших осіб при ухваленні рішення у справі у порядку окремого провадження чинним ЦПК України не передбачено.
Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 234, 247, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб - ОСОБА_8 та Турківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи у певний час, - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семигинів Стрийського району Львівської області, жителя с. Красне Стрийського району Львівської області, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Красне Стрийського району Львівської області.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.
Заінтересована особа 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.
Заінтересована особа 2: Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код у ЄДРПОУ: 20849720; місцезнаходження юридичної особи: м-н. Т. Шевченка, 26-Б, м. Турка, Самбірський район, Львівська область, 82500; адреса електронної пошти: vcs@tk.lv.drsu.gov.ua; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.
Повне рішення суду складено: 05 березня 2026 року.
Суддя Володимир МИКИТИН