Про залишення позову без розгляду
Справа № 495/7609/17
Номер провадження 2-а/495/15/2026
03 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області,
у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.,
секретаря Чибукової О.В.
Справа № 495/7609/17
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському Одеської області матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - військова прокуратура Білгород - Дністровського гарнізону, про стягнення з суб'єкта владних повноважень грошових коштів - компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати,-
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - військова прокуратура Білгород - Дністровського гарнізону, про стягнення з суб'єкта владних повноважень грошових коштів - компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати.
У підготовче судове засідання сторони не з'явились, причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи за відсутності сторін, належним чином повідомлених, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів п. 3, 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За результатами дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що 01 серпня 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області клопотання представника відповідача про поновлення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - військова прокуратура Білгород - Дністровського гарнізону, про стягнення з суб'єкта владних повноважень грошових коштів - компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати - задоволено.
Поновлено провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - військова прокуратура Білгород - Дністровського гарнізону, про стягнення з суб'єкта владних повноважень грошових коштів - компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати.
Підготовче судове засідання призначено на 30 вересня 2025 року.
Втім, сторони у судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили.
У подальшому підготовче судове засідання відкладалось на 18.11.2025, 15.01.2026, 03.03.2026.
Однак сторони, зокрема і позивач, попри те, що повідомлялись про день, час та місце розгляду справи належним чином, у судові засідання не з'являлись, причини неявки не повідомляли.
Судові повістки вручені позивачу ОСОБА_1 та отримані ним особисто, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними у матеріалах справи, а отже позивач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів (ч. 5 ст. 205 КАС України).
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21 зазначив, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Важливо також наголосити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення Де Жуфр де ла Прадель проти Франції, пункт 28 рішення Станєв проти Болгарії). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Враховуючи викладене, з огляду на наявність в матеріалах справи достатніх доказів належного повідомлення позивача, з урахуванням того, що до суду від позивача не надходили повідомлення про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження), заяви про поважність причин, з яких позивач позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях, клопотань про відкладення розгляду справи, так само як і заяв про розгляд справи за його відсутності, суд приходить переконання, що наявність для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 121, 122, 183, 205, 229, 240, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - військова прокуратура Білгород - Дністровського гарнізону, про стягнення з суб'єкта владних повноважень грошових коштів - компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 03 березня 2026 року.
Суддя