Справа № 143/90/26
Іменем України
25.02.2026 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Бойко А. В., розглянувши матеріали які надійшли від Відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.126 КУпАП, -
Встановив:
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №569137, 17.01.2026 о 16:52 год. в м. Погребище по вул. Чкалова водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2107», д. н. НОМЕР_1 , який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Під час перевірки документів було встановлено, що у водія відсутнє посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. п. 2.1а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, поліса страхування.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 , в присутності батька ОСОБА_2 пояснив, що дійсно того дня керував автомобілем не маючи права керування транспортним засобом.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини першої ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування, зокрема, прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
За змістом закону, розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, здійснювати перекваліфікацію дій, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Суд також не має права змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, оскільки посвідчення водія ОСОБА_1 взагалі не видавалось, тоді як посадовою особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.
Разом з тим, норми КУпАП не передбачають можливості перекваліфікації судом дій особи за вчинене правопорушення, передбачене КУпАП.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись судом у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суддя вважає за необхідне відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 126, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд -
Постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд протягом десяти днів з часу її винесення.
Суддя