Справа № 139/99/26
04 березня 2026 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Коломійцева В.І., за участі прокурора Запорожчука А.С., який приймає участь в режимі відеоконференції, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Муровані Курилівці, Вінницької області, громадянина України, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , колишнього офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України, -
04 лютого 2026 року уповноваженою посадовою особою складено протокол № 136 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з протоколом, ОСОБА_1 , будучи звільненим з військової служби та з посади офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 з 22.08.2024, будучи відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог абзацу першого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, лише 09.06.2025 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні за період з 01.01.2024 - 22.08.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт неподання декларації у встановлений законом строк та зазначив, що з вимогами антикорупційного законодавства щодо обов'язку її подання був ознайомлений. Пояснив, що декларацію своєчасно не подав у зв'язку з тим, що забув про необхідність її подання, а також через відсутність навичок користування комп'ютерною технікою, у зв'язку з чим потребував допомоги іншої особи та додаткового часу для її пошуку. Разом з тим на запитання суду про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення вину не визнав, мотивуючи це тим, що не погоджується з установленим законодавством обов'язком подання декларації для осіб його категорії.
Прокурор Запорожчук А.С., в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього стягнення в межах санкції статті.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25.02.2022 року проходив військову службу за мобілізацією у ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи (військове звання - капітан).
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) №201 від 22 серпня 2024 року капітана ОСОБА_1 звільнено наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 08.06.2024 №248 з військової служби у відставку відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком), виключено зі списків особового складу з 22 серпня 2024 року.
Згідно з частиною дванадцятою статті 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» військові посадові особи Збройних Сил України є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Частиною сьомою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено особливості подання декларацій військовослужбовцями в умовах воєнного стану. Водночас дія цієї норми не поширюється на військовослужбовців, які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів).
Отже, на ОСОБА_1 , який є суб'єктом, відповідальним за корупційні правопорушення, поширювалися загальні строки подання декларацій, визначені частинами першою-четвертою статті 45 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а","в-г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний був подати декларацію після звільнення не пізніше 21.09.2024.
Однак згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування він подав декларацію після звільнення лише 09.06.2025 о 14:51 год., тобто з істотним порушенням установленого законом строку.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні (тобто подання поза строком, визначеним законом) без поважних причин декларації.
При цьому, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Матеріали справи не містять доказів наявності поважних причин несвоєчасного подання декларації, і ОСОБА_1 у судовому засіданні таких доказів не надав.
Таким чином, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Його винуватість також підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: обставинами зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення №136 від 04.02.2026, який складено уповноваженою посадовою особою органу Національної поліції з дотриманням вимог ст.256 КУпАП; повідомленням НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №1021 від 09.04.2025, складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 старшого лейтенанта ОСОБА_2 ; витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 №201 від 22.08.2024; інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; послідовністю дій користувача; розписками про ознайомлення ОСОБА_1 з вимогами антикорупційного законодавства та іншими матеріалами справи.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є особою пенсійного віку, та вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 172-6, 268, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: