Справа № 138/1976/25
Провадження №:2/138/641/26
03.03.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю секретаря Бугери І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,
Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба по лінії матері ОСОБА_4 , яка до дня своєї смерті проживала в с.Юрківці Могилів-Подільського району. 31.10.1984 ОСОБА_4 зробила заповітне розпорядження, яким на випадок своєї смерті заповіла належну їй частини житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_5 01.12.2008 батько зробив заповітне розпорядження, яким заповів позивачу належну йому частину житлового будинку по АДРЕСА_1 . Після смерті баби та батька відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначений будинок належав спадкодавця на праві спільної сумісної власності. Позивач звернулась до Могилів-Подільської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у зв'язку з тим, що будинок належав спадкодавцям на праві спільної сумісної власності без визначення часток кожного. Позивач прийняла спадщину фактичним шляхом, оскільки проживала разом з спадкодавцями на момент їх смерті. Іншим спадкоємцем є відповідач, який спадщину прийняв та оформив свідоцтво про право на спадщину на автомобіль. У позасудовому порядку виділити частку кожного із співвласників неможливо, оскільки вони померли.
Зважаючи на викладене, позивач просить суд ухвалити рішення, яким встановити, що частки померлих у праві власності були рівними по частині, визнати за нею право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за нею право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.07.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2025 витребувано докази за клопотання представника позивача та продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21.10.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 .
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.12.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги підтримала.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явились. Представник відповідача подала до суду заяву про відкладення судового розгляду у зв'язку з тим, що відповідач не отримав повістку про виклик до суду та вона повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки за твердженням відповідача батько заповіт не складав та у заповіті не його підпис, вважає, що підпис підроблений.
Третя особа в судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце проведення судового розгляду щоразу повідомлялась завчасно та належним чином за адресою проживання, однак поштове відправлення кожного разу було повернуто до суду з відміткою «адресат відмовився», що відповідно до ст.128,130 ЦПК України є належним повідомленням.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи, суд звертає увагу на те, що відповідач останні два рази в судове засідання не з'явився. Щоразу повістка про виклик до суду поверталась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. При цьому, представник відповідача про дату судового засідання була повідомлена завчасно та належним чином, що відповідно до ч.5 ст.130 ЦПК України теж вважається належним повідомленням. Тобто, відповідач повторно не з'явився на судовий розгляду без поважних причин. Також, представником відповідача необґрунтовано неможливість розгляду справи без участі відповідача, за наявність у нього представника. Зважаючи на викладене, суд вважає, що підстав для відкладення судового розгляду немає та слід вирішити спір по суті.
Оцінивши докази, дослідивши матеріали справи суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи таке.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_6 , батьками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Дана обставина підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації народження №00020109053 від 10.05.2018 (а.с.17).
30.07.1961 ОСОБА_8 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.18).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_10 батьками якої є ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.19).
31.10.1984 ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого зробила заповітне розпорядження, а саме частину жилого будинку заповіла ОСОБА_10 (а.с.7).
29.08.1989 ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_13 ». Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.6).
01.12.2008 ОСОБА_5 склав заповіт, відповідно до якого зробив заповітне розпорядження, а саме належну його частину житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1 , заповів своїй доньці ОСОБА_1 (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 25.04.1989 будинок по адресі АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.11). Зазначена обставина також підтверджується копію довідки КП «Могилів-Подільське МБТІ» №357 від 30.06.2016 (а.с.80).
У вказаному вище свідоцтві та довідці відсутні відомості про визначення частки кожному із власників.
Як слідує з довідки Юрковецької сільської ради Могилів-Подільського району №2-24/1152 від 08.06.2016 згідно рішення сесії сільської ради від 19.02.2016 за №39-4/2016 адреса житлового будинку змінена з АДРЕСА_1 , на АДРЕСА_2 (а.с.16).
Також, позивачем надано до суду копію технічного паспорту на вказаний вище будинок (а.с.12-14).
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру №82817168 від 08.10.2025 до майна померлої ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась (а.с.46).
Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру №45709434 від 08.11.2016 до майна померлого ОСОБА_5 було заведено спадкову справу №768/2015 (а.с.10).
Відповідно до довідки Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району №2-25/299 від 08.07.2025 останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , було АДРЕСА_1 . Не день її смерті за даною адресою були зареєстровані та проживали: онука ОСОБА_1 , чоловік онуки ОСОБА_12 , правнучка ОСОБА_14 (а.с.21).
Як слідує з довідки довідки Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району №2-25/300 від 08.07.2025 спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , яка проживала разом з померлою на момент її смерті та яка продовжила проживати у вказаному будинку та користуватись ним (а.с.22).
Відповідно до довідки Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району №2-25/298 від 08.07.2025 спадкоємцем за заповітом від 01.12.2008 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 , а за заповітом №29.07.2013 ОСОБА_2 (а.с.24).
Згідно довідки Юрковецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області №1033 від 15.12.2015 останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 , 1935 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , було АДРЕСА_1 . Не день її смерті за даною адресою були зареєстровані та проживали: дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_12 (а.с.55).
Також, згідно заповіту від 29.07.2013 ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповів належний йому автомобіль марки ВАЗ 21214, 2006 року випуску (а.с.68).
В матеріалах спадкової справи №768/2015 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 наявна заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини від 15.12.2015 (а.с.50), а також заява відповідача про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.07.2013 на легковий автомобіль марки ВАЗ 21214, 2006 року випуску (а.с.67).
29.06.2016 державним нотаріусом Могилів-Подільської державної нотаріальної контори видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказаний вище автомобіль (а.с.72).
Згідно довідки Юрковецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області №2-19/330 від 06.12.2016 виділити частку у спільному майні можливо лише за спільною заявою співвласників, однак у даному випадку всі співвласники домоволодіння померли, а тому сільська рада не вбачає можливості внести зміни до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння (а.с.15).
Позивач зверталась до державного нотаріуса Могилів-Подільської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.74), однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №02-31/526 від 10.05.2018 позивачу було відмовлено, оскільки нерухоме майно перебуває у спільній сумісній власності померлих та за їх життя частки не були виділені (а.с.84).
Згідно ст.112 ЦК УРСР (у редакції станом на момент набуття права власності на домоволодіння) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність.
Згідно ч.1 ст.368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішення суду.
Виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст.364 цього Кодексу.
У відповідності до ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно ст.534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права.
Аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що оскільки розмір часток у спільній сумісній власності на житловий будинок між співвласниками встановлено не було, то їхні частки є рівними і становлять 1/2 кожного.
Суд, зважаючи на положення вказаних вище норм та встановленні обставини справи, зокрема, те, що позивач є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а також те, що до складу спадкової маси входить право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , вважає, що для захисту прав позивача слід ухвалити рішення про визнання за позивачем в порядку спадкування за заповітом право на частку після смерті ОСОБА_5 та на частки після смерті ОСОБА_4 на вказаний будинок.
Заперечення сторони відповідача з приводу того, що заповіт ОСОБА_5 ним не підписувався, а його підпис підроблений, не зазначив про жодні докази на підтвердження таких обставин і такі суду надані не були. Так само в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачем зазначений заповіт оспорювався, тоді як судове рішення не може грунтуватись лише на припущеннях відповідача.
При вирішенні спору суд зважає на те, що якщо за життя спадкодавці набули права власності на вказаний вище будинок, то спадкоємець також набуває таке права у порядку спадкування. До спадкоємця переходять визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
На підставі викладеного вище та ст. 112, 534, 548, 549 ЦК УРСР, ст.355, 368, 370, 392, 1218, 1268 ЦК України, керуючись ст.12,13,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити, що частки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , становлять по частки кожному.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у порядку спадкування за заповітом право власності на частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у порядку спадкування за заповітом право власності на частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
Третя особа: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_6 .
Суддя: Т.Б.Київська