Рівненський апеляційний суд
04 березня 2026 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ленартовича Олександра Вадимовича на постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , водія КАТП 1728 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП,-
Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на три місяці.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ленартович О.В. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Зауважує, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , чим порушив його право на захист та позбавив його можливості надати суду свої заперечення відносно обставин інкримінованого правопорушення.
Стверджує, що керований ним транспортний засіб належить КП «АТП-1728», де ОСОБА_1 працевлаштований на час відсутності основного водія.
Вважає, що ОСОБА_1 необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст.121 КУпАП, оскільки до його трудових обов'язків не входить нагляд за своєчасним проходженням службовими транспортними засобами обов'язкового технічного контролю.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши
______________________________________________________________________________ Справа №557/1932/25 Суддя в суді І інстанції - Тишкун П.В.
Провадження № 33/4815/195/26 Суддя в суді апеляційної інстанції - Шимків С.С.
учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №506042 від 07.11.2025 року вбачається, що 07.11.2025 року о 14 годині 07 хвилин, у с. Тучин, по вул. Шевченка, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗИЛ 131 СПГ», р.н. НОМЕР_1 , своєчасно не пройшовши обов'язковий технічний контроль, чим порушив вимоги п.п. 31.3.б Правил дорожнього руху та ст. 35 ЗУ "Про дорожній рух".
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Разом з цим, на переконання апеляційного суду вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 4 ст. 121 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведена.
Відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Згідно вимог ч. 3 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до вимог п. 31.3 б Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" транспортні засоби, які беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
У відповідності з ч. 2 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" обов'язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі всіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, які використовують для перевезення пасажирів або вантажів за плату за отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з оплатою прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Відповідно до вимог ч. ч. 7, 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: - для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; - для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; - для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Головний сервісний центр МВС забезпечує проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб'єктів здійснення обов'язкового технічного контролю.
Вищевказане передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 512 «Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг».
Однак, до матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП, не долучено належних доказів, які б підтверджували, що транспортний засіб, яким він керував, підлягає обов'язковому технічному контролю, у тому числі копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та доказів, які підтверджують, що після закінчення строку дії попереднього обов'язкового технічного контролю його повторно не пройдено.
У матеріалах справи відсутні відомості із загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортного засобу «ЗИЛ 131 СПГ», р.н. НОМЕР_1 ,, порушення періодичності проходження ним ОТК.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таких доказів матеріали справи не містять.
Водночас, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з цим, апеляційним судом враховується, що транспортний засіб «ЗИЛ 131 СПГ», р.н. НОМЕР_1 , належить не ОСОБА_1 , а перебуває у власності КАТП 1728, де він працює водієм, а вказаний транспортний засіб є єдиним засобом для надання підприємством послуг зі збирання та перевезення побутових відходів с. Тучин.
При цьому, згідно посадових обов'язків ОСОБА_1 не уповноважений здійснювати контроль за періодичністю проходження т/з ОТК та ініціювати його проведення.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч. 4 ст. 121, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ленартовича Олександра Вадимовича задовольнити.
Постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року - скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.