01 листопада 2010 р.Справа № 2-а-11975/09/1570
Категорія: 6.9Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.
суддів: Золотнікова О.С.,
Кравця О.О.,
за участю секретаря - Баязітової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до Одеського державного аграрного університету про стягнення необґрунтовано отриманої виручки та штрафу у сумі 2 707 722,48 грн., -
19.10.2008 року Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулась до суду першої інстанції з позовом до Одеського державного аграрного університету про стягнення в доход державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки та штрафу на загальну суму 2 707 722,48 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року відмовлено у задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 09.09.2010 року начальник Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року.
У своїй апеляційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою визнати чинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 273 від 28.07.2009 року про застосування економічних санкцій до Одеського державного аграрного університету за порушення державної дисципліни цін.
Позивач зазначає, що перевірка Інспекцією Одеського державного аграрного університету та ухвалення рішення № 273 від 28.07.2009 року здійснені у повній відповідності з вимогами діючого законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.06.2009 року по 14.07.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області була проведена планова перевірка Одеського державного аграрного університету з питань дотримання діючого порядку ціноутворення при наданні платних послуг за визначеним переліком згідно постанови КМУ від 20.01.1997 року № 38 за період з 01.01.2007 року по 01.07.2009 року.
За результатами проведення вказаної перевірки було складено акт від 14.07.2009 року № 000444, на підставі якого Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме вилучення у Одеського державного аграрного університету в доход державного бюджету 902574,16 грн. та стягнення штрафу в сумі 1805148,32 грн.
Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області, звертаючись до суду першої інстанції з позовом зазначила, що проведеною перевіркою були виявлені порушення Одеським державним аграрним університетом порядку формування та застосування плати за навчання та плати за проживання в студентських гуртожитках, що виразилось у порушенні вимог постанови КМУ від 17.08.2002 року № 1134, а саме у розрахуванні заробітної плати професорсько-викладацького складу для денної та заочної форми навчання виходячи з середньої заробітної плати за 2007 рік -1342,41 грн. з урахуванням плануємого підвищення заробітної плати за 2008 рік та індексу інфляції в розмірі 116,6 грн., внаслідок чого по всім спеціальностям денної та заочної форми навчання була завищена заробітна плата з нарахуваннями, а також у завищенні плати за проживання в гуртожитках для студентів бюджетної та контрактної форми навчання, у зв'язку з завищення витрат на житлово-комунальні послуги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні адміністративного позову Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про стягнення з Одеського державного аграрного університету необґрунтовано отриманої виручки та штрафу у сумі 2 707 722,48 грн. з огляду на наступне:
Згідно ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»№ 507-ХІІ від 3.12.1990р. державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 38 від 20.01.1997 р. затверджено перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, в тому числі навчання на умовах контракту з фізичними та юридичними особами та проживання в гуртожитках навчального закладу без встановлення конкретних цін та обмежень тарифів у сфері житлово-комунальних послуг.
Згідно п. 5 ст. 61 Закону України «Про освіту», п. 6 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту»розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється вищим навчальним закладом у грошовій одиниці України - гривні, з рахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік.
Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку навчання.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що вказані норми Закону визначають право навчального закладу самостійно встановлювати розмір плати за навчання з урахуванням рівня інфляції за попередній рік та жодним чином не запроваджує механізму встановлення і регулювання цін на послуги у сфері освітньої діяльності.
Таким чином, не встановлюються фіксовані ціни на плату за навчання на умовах контракту та плату за проживання у гуртожитках, яка включає плату за житлово-комунальні послуги, за якими здійснюється державний контроль.
Що стосується посилання позивача на те, що Одеським державним аграрним університетом порушено порядок формування та застосування плати за навчання, що виразилось у завищенні заробітної плати професорсько-викладацького складу з нарахуваннями, слід зазначити наступне:
Як зазначає відповідач для розрахунку вартості навчання на контрактній основі на 2008-2009 навчальний рік Одеським державним аграрним університетом використовувались фактичні витрати на проведення навчального процесу за 2007 рік, планові видатки та середньомісячний контингент студентів згідно із даними статистичної форми № 3-2 станом на 01.01.2008р.
Так, до розрахунків оплати за навчання увійшли: заробітна плата професорсько-викладацького складу, нарахування на заробітну плату, розраховані на підставі фактичних видатків по заробітній платі за 2007 рік у розрахунку на одного студента-контрактника при цьому також враховувався коефіцієнт зростання заробітної плати з 01.01.2008 року.
Крім того, відповідачем у зв'язку із введенням ІІІ етапу Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери застосовувався коефіцієнт тарифного співвідношення 16 тарифного розряду.
Таким чином, розрахунок заробітної плати здійснено відповідачем на підставі фактичних даних, обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.
Посилання Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на завищення відповідачем витрат на оплату праці при розрахунку плати за навчання на контрактній основі є безпідставними, оскільки позивачем не підтверджено економічно обґрунтованого розміру заробітної плати. Наявний в матеріалах справи розрахунок статті витрат «Оплата праці працівників»в вартості навчання студентів Одеського державного аграрного університету не ґрунтується на жодному нормативно-правовому актів та містить арифметичні помилки, тому не приймається до уваги колегією суддів апеляційного суду.
Що стосується посилання позивача на завищення Одеським державним аграрним університетом плати за проживання в гуртожитках для студентів бюджетної та контрактної форми навчання, у зв'язку з завищення витрат на житлово-комунальні послуги колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що вказані розрахунки є вірними, та спрямовані на покриття фактичних витрат на проживання в гуртожитках.
Так, згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548, пунктів 6, 6-1, 12 зазначено, що у сфері надання студентських гуртожитків для проживання, Міністерство освіти та науки України разом з Міністерством хорони здоров'я України, іншими Міністерствами та центральними органами виконавчої лади, до сфери управління яких належать навчально-виховні заклади, за погодженням з Мінфіном України, встановлюють граничні розміри плати за проживання в студентських гуртожитках.
Однак, граничний розмір плати за проживання у студентських гуртожитках не встановлений органами виконавчої влади, тому така плати формується навчальними закладами самостійно на підставі Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міносвіти України, Мінфіну України та Мінекономіки України від 7.10.1997р. № 383/239/131.
Відповідно до розділу 2 вказаного Порядку, розмір плати за той чи інший вид послуг визначається на підставі її ціни, при цьому, базою для визначення ціни послуги є розрахунок валових витрат, пов'язаний з наданням послуг, який передбачений ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Як вбачається з акту перевірки до розрахунку витрат на послуги з проживання студентів в гуртожитках включено витрати на комунальні послуги (електро-, водо-, теплопостачання, водовідведення), вивезення твердих побутових відходів, дезинфекція, прання білизни, заробітна плата обслуговуючого персоналу, поточний ремонт, витрати на експлуатацію гуртожитку.
На підставі проведеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області зроблено висновок про завищення витрат на житлово-комунальні послуги, що стало причиною завищення плати за проживання в гуртожитку.
Одеський державний аграрний університет зазначає, що при розрахунку вартості житлово-комунальних послуг враховувались фактична вартість послуг з теплопостачання, яка у розрахунковому періоді зросла на 85,5 %, вартість вивозу сміття, що зросла на 33,6 %, а також податок на додану вартість, який є витратною частиною кошторису вартості послуг з проживання.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем розрахунок вартості житлово-комунальних послуг здійснено на підставі фактичних витрат відповідно до договорів на вивезення твердих побутових та крупних будівельних відходів, додатків до вказаних договорів та розрахунку вартості послуг вивозу сміття.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вказані розрахунки є обґрунтованими та перерахунку не підлягають.
Крім того слід зазначити, що відповідно до п.п. 4, 5, ч. 4, ст. .61 Закону України «Про освіту»кошти, отримані навчальним закладом, зокрема, за послуги, перелік яких визначено постановою КМУ № 38 від 20.01.1997 р., є додатковим джерелом фінансування, не вважаються прибутком і не оподатковуються та не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевий бюджет.
Вірним також є висновок суду першої інстанції стосовно того, що кошти отримані відповідачем включаються до кошторису і не є виручкою, тому не можуть бути стягненні до Державного бюджету як необґрунтовано отримана виручка.
Відповідно до вимог КАС України адміністративні суди перевіряють, чи прийняті рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення Державної інспекції контролю за цінами в Одеській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Одеського державного аграрного університету є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Враховуючи вищенаведене і керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Бойко А.В.
Судді: Золотніков О.С.
Кравець О.О.