Справа № 583/5048/25
2/583/140/26
02 березня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Савєльєвої А.І.,
з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,
представника позивача (відповідача) ОСОБА_1 ,
представника відповідача (позивача)
(в режимі відеоконференції) Брайляк Е.Я.,
за результатами підготовчого засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Ковальчук Валентина Миколаївна про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , представник позивача ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Ковальчук Валентина Миколаївна про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування,
27.10.2025 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 - адвокат Кудін О.М. звернувся до суду з позовом, згідно з яким просить ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на 2/3 частини житлового будинку «А,а,а1» загальною площею 100, 7 кв.м, житловою площею 32,2 м.-3, з господарськими спорудами: літньою кухнею «В,в», сараєм «Г», колодязем №3 та земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:21:007:0032, площею 0,1 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка була свекрухою ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла 2/3 частини житлового будинку «А,а,а1» загальною площею 100, 7 кв.м, житловою площею 32,2 м.-3, з господарськими спорудами: літньою кухнею «В,в», сараєм «Г», колодязем №3 та земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:21:007:0032, площею 0,1 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , і належали спадкодавцю на праві приватної власності, своїй невістці ( ОСОБА_2 ), а іншу 1/3 частину заповіла ОСОБА_3 (співмешканцю, з яким останній час проживала як з чоловіком, але без укладення шлюбу). Решту спадкового майна, окрім вказаних будинку та земельної ділянки, ОСОБА_5 заповіла виключно позивачці, у зв'язку з чим остання вже оформила зазначену частину спадщини.
Однак, при оформленні вищевказаного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки виявилося, що у позивачки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на право власності, а є лише копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_5 , яка до шлюбу мала прізвище « ОСОБА_6 ». У відповідача ОСОБА_3 також відсутні вказані документи.
У зв'язку з наведеним, з огляду на те, що оформити частку спадщини у нотаріуса неможливо, ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Соколової Н.О. від 03.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Відповідно до Розпорядження № 79 від 16.12.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі наказу голови суду від 16.12.2025 №5-К «Про відрахування судді ОСОБА_7 зі штату суду», призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 583/5048/25.
Як вбачається з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025, вказана справа надійшла в провадження судді Савєльєвої А.І.
18.12.2025 до суду від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 - адвоката Брайляк Е.Я. надійшов зустрічний позов, згідно з яким просить постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/3 частини житлового будинку «А,а,а1» загальною площею 100, 7 кв.м, житловою площею 32,2 м.-3, з господарськими спорудами: літньою кухнею «В,в», сараєм «Г», колодязем №3 та земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:21:007:0032, площею 0,1 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги за зустрічним позовом вмотивовані тим, що вродовж 37 років ОСОБА_3 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу в органах РАЦС. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла 2/3 частини житлового будинку «А,а,а1» загальною площею 100, 7 кв.м, житловою площею 32,2 м.-3, з господарськими спорудами: літньою кухнею «В,в», сараєм «Г», колодязем №3 та земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:21:007:0032, площею 0,1 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , і належали спадкодавцю на праві приватної власності, своїй невістці ( ОСОБА_2 ), а іншу 1/3 частину заповіла ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 спадщину прийняв шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном померлої, але юридично її не оформив у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Крім того, 17.12.2025 направив заяву про прийняття спадщини за заповітом, проте нотаріус не може видати свідоцтво без оригіналів документів на майно.
Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєвої А.І. від 24.12.2025 справу прийнято до провадження судді Савєльєвої А.І. та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02.02.2026 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Ковальчук Валентина Миколаївна про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування, зустрічний позов ОСОБА_3 , представник позивача ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Ковальчук Валентина Миколаївна про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування; об'єднано позовні вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом; закрито підготовче провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 - адвокат Кудін О.М. вимоги за первісним позовом підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Проти задоволення вимог за зустрічним позовом не заперечував. Понесені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) судові витрати просив залишити за позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом).
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 - адвокат Брайляк Е.Я., яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вимоги за зустрічним позовом підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в зустрічній позовній заяві. Проти задоволення вимог за первісним позовом не заперечувала. Понесені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) судові витрати просила залишити за відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом).
Повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть від 15.01.2025 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Охтирка Сумської області у віці 70 років, про що 15 січня 2025 року складено відповідний актовий запис № 27. (а.с. 7).
Відповідно до складеного за життя ОСОБА_5 заповіту, зареєстрованого в реєстрі за № 2028, посвідченого приватним нотаріусом Ковальчуком С.П. 08 липня 2024 року, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті розпорядилася 1/3 частину житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - заповісти ОСОБА_3 ; решту її майна, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом матиме право - заповісти ОСОБА_2 (а.с. 8).
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Ковальчук Валентини Миколаївни за вих. № 342/01-16 від 11.11.2025 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа № 11/2025 та видано 1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно спадкоємцю ОСОБА_2 . Спадкоємець ОСОБА_3 подав заяву на прийнятя спадщини, але за видачею свідоцтва про право на спадщину ще не звертався (а.с. 29).
Належність вищевказаних житлового будинку та земельної ділянки спадкодавцеві ОСОБА_5 підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 2523, виданого державним нотаріусом Другої Охтирської державної нотаріальної контори 24.10.1977 (а.с. 11).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають оригіналу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 2523, виданого державним нотаріусом Другої Охтирської державної нотаріальної контори 24.10.1977, тому не можуть оформити у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у раз його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до норми статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Суд зазначає, що набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, зокрема на нерухоме майно (будівлі, квартири, земельні ділянки тощо). Можливість виникнення права власності безпосередньо на підставі рішення суду передбачено лише у статті 335 (набуття права власності на безхазяйну річ), статті 344 (набувальна давність) та статті 376 (самочинне будівництво) ЦК України, в усіх інших випадках право власності набувається з незаборонених законом підстав, зокрема в порядку спадкування (ст.ст.328, 1216 ЦК України).
В свою чергу, рішення суду про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України в контексті спадкування не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах (тобто позивач вже став власником спірного майна, а не намагається ним стати через пред'явлення позову), у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно в порядку спадкування є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності, набуття такого права на законних підставах.
Крім того, оскільки цивільні права можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства (ст.11 ч.3 ЦК України), то в такому випадку позивачу необхідно довести перед судом наявність передбачених такими актами законодавства обставин та умов, безпосередньо на підставі яких у нього за законом виникло спірне право власності, за захистом якого він і звертається до суду із позовом про визнання за ним цього права власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Тобто метою подання позову про визнання прав власності в порядку спадкування є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою, якщо зробити це іншим шляхом неможливо.
Зазначена правова позиція суду повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 07 вересня 2016 року по справі №6-727цс16, правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 жовтня 2019 року по справі №344/11473/13-ц, від 31 жовтня 2019 року по справі №447/2434/16-ц, від 18 грудня 2019 року по справі №127/9250/14-ц, від 03 червня 2020 року по справі №159/4837/15-ц, від 03 червня 2020 року по справі №161/12411/17, від 01 липня 2020 року по справі №216/5834/15-ц, від 15 липня 2020 року по справі №175/1765/16, від 19 серпня 2020 по справі №569/6008/19, правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 21 березня 2018 року по справі №760/14438/15-ц, від 07 листопада 2018 року по справі №520/6819/14-ц.
При розгляді справи суд зобов'язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У відповідності з правилами, встановленими п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженими Наказом Мін'юсту від 22.02.2012 N 296/5, для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно з ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника. Якщо у разі смерті власника нерухомого майна первинна реєстрація прав власності на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
В п. 3.1 узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 встановлено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 - що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
З огляду на вказані норми чинного законодавства, а також на те, що обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув або володів спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним поховом) оформити право на спадкове майно не мають можливості з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, враховуючи зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що як первісний, так і зустрічний, позови є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Ковальчук Валентина Миколаївна про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на 2/3 частини житлового будинку «А,а,а1» загальною площею 100, 7 кв.м, житловою площею 32,2 м.-3, з господарськими спорудами: літньою кухнею «В,в», сараєм «Г», колодязем №3 та земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:21:007:0032, площею 0,1 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_3 , представник позивача ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Ковальчук Валентина Миколаївна про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/3 частини житлового будинку «А,а,а1» загальною площею 100, 7 кв.м, житловою площею 32,2 м.-3, з господарськими спорудами: літньою кухнею «В,в», сараєм «Г», колодязем №3 та земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:21:007:0032, площею 0,1 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.І.Савєльєва