Справа № 583/6034/25
3/583/52/26
Іменем України
04 березня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Савєльєвої А.І.,
за участю секретаря Доценко Т.Г.,
представника особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності Собини П.М.,
розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.12.2025 о 16:45 год. в м. Охтирка по вул. Перемоги, 52 ОСОБА_1 керував автомобілем марки Subaru forester, д.н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія, відповідної категорії, а саме категорії В, тобто не маючи права керування транспортним засобом, чим вчинив ті самі дії повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а ПДР України (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
08.12.2025 о 16:45 год. в м. Охтирка по вул. Перемоги, 52 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Subaru forester, д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору, при ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 ПДР України - водій ТЗ не врахував безпечної швидкості руху особливостей вантажу, стану ТЗ, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М. у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 вину не визнає, оскільки 08.12.2025 взагалі не керував автомобілем. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом 08.12.2025, а отже, і докази його винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі статтею 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 5 ст. 126 КУпАП, ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідним державним службовцем.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту а пункту 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог статей 251, 252, 268, 280 КУпАП суд має
вжити всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження
всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідальність, передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, настає за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідальність, передбачена ст. 124 КУпАП, настає за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до пункту 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним..
Повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Для утворення повторності і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, останній має бути підданий протягом року адміністративному стягненню за частинами 2-4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно п. 2.1а. Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст. 124 КУпАП, суду надано: протоколи про адміністративне правопорушення від 08.12.2025 серії ЕПР1 № 535235, серії ЕПР1 № 535241; форму вивода АРМ про реєстрацію заяви ЄО № 20375 від 08.12.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 ; рапорт Інспектора ГРПП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Терещенко В.А від 08.12.2025; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6306283 у виді штрафу в сумі 425 грн; схему наслідків дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих від 08.12.2025 та фототаблицю; інформацію про пошук посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 - за відомостями ГСЦ МВС документ відсутній; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5901035 від 09.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн; довідку від 08.12.2025, виданою КНП Охтирської міської лікарні «Охтирська центральна районна лікарня», згідно з якою ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження.
Надаючи оцінку зазначеним доказам, суд вважає, що по суті вчинених правопорушень вони є належними доказами, проте як кожен окремо, так і в сукупності, є недостатніми, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст. 124 КУпАП, а саме - є недоведеним факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки Subaru forester, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент вчинення зазначених у протоколах адміністративних правопорушень.
До форми та змісту протоколу у суду зауважень немає, однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Суд звертає увагу на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення саме на посадову особу, яка його складає, покладається обов'язок надання суду доказів на підтвердження того правопорушення, яке зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зокрема, в протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що велася відеофіксація за допомогою технічного запису 003. Разом з тим, відеозапис до матеріалів справи долучено не було.
Крім того, з письмових пояснень свідка ОСОБА_2 вбачається, що 08.12.2025 о 16:54 год. в м. Охтирка по вул. Перемоги він став свідком ДТП. У даних поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що водій (чоловік близько 30 років у спортивному одязі) автомобіля (номерний знак не пам'ятає) скоїв наїзд на електроопору.
З наданих пояснень свідка та за відсутності відеозапису неможливо встановити факт, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення. Жодних інших доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Враховуючи викладене вище та приймаючи остаточне рішення у справі, враховується, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Так, згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності
Формальний підхід до розгляду справи є неприпустимим, а самого факту належності ОСОБА_1 автомобіля марки Subaru forester, д.н.з. НОМЕР_2 , недостатньо для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ст. 124 КУпАП без доведення належними, достатніми та допустимими доказами факту керування ним транспортним засобом, оскільки як було вказано вище, для об'єктивної сторони вказаних адміністративних правопорушень необхідна наявність керування особою транспортним засобом, докази чого в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, враховуючи недоведеність керування ОСОБА_1 автомобілем марки Subaru forester, д.н.з. НОМЕР_2 , 08.12.2025, суд дійшов висновку про сумнівний характер наявності протиправних дій ОСОБА_1 , а всі сумніви відповідно до правил ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності, тому справа про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 126, ст. 124 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зважаючи на недоведеність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності «поза розумним сумнівом».
На підставі викладеного, керуючись ст. 124, ч. 5 ст. 126, п. 1 ст. 247, ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя А.І.Савєльєва