Справа № 496/1447/21
Провадження № 1-кс/496/212/26
26 лютого 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка скаргу ОСОБА_3 , на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання щодо проведення процесуальних дій в рамках кримінального провадження № 1202162250000280 від 03.01.2021, -
05.02.2026 року до Біляївського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання щодо проведення процесуальних дій в рамках кримінального провадження № 1202162250000280 від 03.01.2021.
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою в якій просить: в якій просить: - противоправну постанову слідчого Одеського РУП № 2 ОСОБА_4 від 2201.2026 року скасувати;
- визнати неналежним проведення процесуальних дій про збору доказів обставин противоправного заволодіння павільйоном та майном в ньому, внесення в постанову недостовірних фактів та перекручення обставин, невиконання слідчими Одеського РУП № 2 своїх службових обов?язків, відсутність слідчих дій та заходів у вищевказаних кримінальних провадженнях. Визнати відсутність слідчих дій та заходів по розшуку коштів та майна, особливо у кримінальному провадженні № 12021162250000280 від 03.04.2021 р. та зобов'язати вчинити дії в досудовому розслідувані та накласти арешт на викрадене майно. Визнати відсутність слідчих дій та заходів у кримінальному провадженні № 12021162250000280 від 03.04.2021 р.;
- зобов'язати слідчого ОСОБА_4 надати до суду докази- підстави для реєстрації в ЄРДР копії заяв про злочин поданих ОСОБА_3 , ще до Ухвал суду про зобов'язання реєстрації цих заяв, які повідомляли факти події та суб'єкти скоєного правопорушення, які лягли в основу реєстрації в ЄРДР та результат досудового розслідування, що дали підстави для об'єднання вищевказаних кримінальних правопорушень по суб'єктам скоєного злочину, бо як потерпілий вважає що в ЄРДР введено недостовірну інформацію та результати досудового розслідування, бо ненадання доказів та пояснень слідчого і процесуального прокурора дає право потерпілому про витребування цих доказів, які знаходяться і в матеріалах провадження і в кореспонденції відповідей на заяви і клопотання потерпілого тощо;
- визнати противоправним незаконне переслідування ОСОБА_5 в провадженні № 12021162250000679 від 01.10.2022 року , яке протиправно об'єднано до кримінального провадження № 12021162250000280 від 03.04.2021 року по злочину скоєного ОСОБА_6 не має ніякого відношення до ОСОБА_5 і порушуються не тільки її конституційні права а і права і інтереси потерпілого Шубінського, передбачені Конституцією України, Європейкою Конвенцією захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародного пакта про громадянські і політичні права( ратифікованого Указом парезидії Верховної Ради УССР 2148-08 від 19.10.1973 року тощо;
- скасувати противоправну постанову про перекваліфікування злочину з ст.191 КК України в ст.356 КК України, яка злочинно шкодить правам та інтересам потерпілого- ОСОБА_3 і рішенням Верховного Суду, що зміна правової кваліфікації здійснюється для уточнення фактичних обставин, а Вами здійснено необ'єктивно і неправомірно заходи про уникнення від відповідальності суб'єктів злочину і здійснюється кримінальне противоправне переслідування ОСОБА_5 по злочинам на ринку ТОВ « Біляївський ринок, на яку ні я - потерпілий ні інші особи заяв про злочин не подавали, а дії злочинно шкодить правам та інтересам потерпілого-
ОСОБА_3 і рішенням Верховного Суду, що зміна правової кваліфікації здійснюється для уточнення фактичних обставин, а Вами здійснено необ'єктивно і неправомірно заходи про уникнення від відповідальності суб'єктів злочину і здійснюється кримінальне противоправне переслідування ОСОБА_5 по злочинам на ринку ТОВ « Біляївський ринок, на яку ні я - потерпілий ні інші особи заяв про злочин не подавали;
- визнати дії слідчим ОСОБА_4 слідчого відділу Одеського РУП № 2 ГУ НП в Одеській області, професійною процесуальною помилкою, незважаючи на обставини події здійснено перекваліфікацію з ч.1 191 в 356 КК України в супереч інтересам служби, показань потерпілого ОСОБА_7 в кримінальному провадженню № 12021162250000280 від 03.04.2021 року, з попередньою кваліфікацією злочину ч.1 ст. 191, ч, 1 ст. 185, ч.1 ст. 286 КК України а також внесенням в офіційні Документи завідомо неправдивих відомостей та коригування інформації в ЄРДР.
09.02.2026 року на адресу суду від ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення судового засідання.
11.02.2026 року на адресу суду від ОСОБА_3 надійшла заява-клопотання про отримання травми.
Крім того 23.02.2026 року ОСОБА_3 на адресу суду надав: заяву - клопотання про винесення окремої ухвали суду, відповідно до п.2 ст. 36 КК України; заяву - клопотання про витребування доказів; заяву-клопотання про перегляд рішення слідчого Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про закриття кримінального провадження № 12021162250000280 від 03.04.2021 року.
Крім того 24.02.2026 року ОСОБА_3 на адресу суду надав заяву клопотання - про винесення окремої ухвали суду про визнання зловживання процесуальними правами слідчим Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області та процесуальним прокурором ОСОБА_8 .
Скаржник у судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Слідчий та прокурор належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не прибули, що не перешкоджає розгляду скарги.
Слідчий надав заперечення в яких просив суд відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги, виходячи з такого.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, і даний перелік є вичерпним.
У відповідності до пункту 7 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
СД Одеського РУП ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202162250000280 від 03.01.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч.3 ст.185, ст. 356 КК України.
Частинами 1,2 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів скарги слідує, що ОСОБА_3 звертався до слідчого ОРУП №2 ГУНП в Одеській області із клопотанням щодо проведення процесуальних дій, а саме проведення документальної ревізії в суб'єкті господарювання, де знаходиться викрадене майно і як воно оформлене в бухгалтерському обліку та здійснення накладення арешту на викрадене майно та його повернення.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Встановлено, що за результатом розгляду вказаного клопотання, 22.01.2026 року слідчим ОСОБА_9 , прийнято процесуальне рішення у формі постанови про відмову в задоволенні клопотання щодо проведення процесуальних дій в рамках кримінального провадження № 1202162250000280 від 03.01.2021.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що підставою для відмови у задоволенні клопотання про проведення процесуальних дій в рамках кримінального провадження № 1202162250000280 від 03.01.2021 слугувала та обставина, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази того, що майно на яке вказує ОСОБА_3 належало безпосередньо йому, а також не підтверджено, що останній займався підприємницькою діяльністю.
Частина друга статті 22 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно частини першої статті 26 Кримінального процесуального кодексу України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Частина 2 статті 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку оскарження «рішень» і «дій». При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).
Стаття 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, в даному випадку постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення процесуальних дій.
Відповідно до частини 5 статті 40 КПК, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
КПК України не передбачає обов'язку органу досудового розслідування вчиняти абсолютно всі процесуальні дії, які зініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Тому орган досудового розслідування в залежності від фактичних обставин провадження, самостійно, за внутрішнім переконанням, визначає які саме процесуальні дії та коли належить здійснити для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у певному кримінальному провадженні, та відмовляє в задоволенні відповідних клопотань у разі відсутності належного обґрунтування необхідності їх проведення.
Збирання стороною обвинувачення доказів в порядку, встановленому КПК України, проводиться в рамках кожного кримінального провадження окремо. Докази, отримані в рамках одного кримінального провадження не є допустимими доказами в іншому кримінальному провадженні, якщо до них не отримано доступу в порядку, визначеному КПК України.
В свою чергу слідчий суддя, відповідно до зазначених вище положень КПК України, не має повноважень вирішувати питання та надавати вказівки слідчому які дії слідчий має вчинити на виконання завдань досудового розслідування та яким має бути результат таких дій по відношенню до ініціатора скарги.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, у відповідності до ст. 307 КПК України, слідчим суддею постановляється ухвала про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що слід відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУ НП в Одеській області про відмову в задоволенні клопотання про проведення процесуальних дій.
Крім того слідча суддя звертає увагу, що доводи, викладені у скарзі викладені неконкретно, суперечливо та без належної логічної послідовності. Мотивувальна та прохальна частини скарги не містять чітко сформульованого предмета оскарження, конкретних процесуальних вимог та зрозумілого обґрунтування, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості надати належну правову оцінку викладеним доводам.
Щодо вимоги скаржника про припинення кримінального переслідування ОСОБА_5 , слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до положень КПК України, право на оскарження процесуальних рішень щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності або припинення кримінального переслідування належить самій особі, стосовно якої здійснюється провадження, її захиснику або законному представнику.
Скаржник не є захисником чи законним представником ОСОБА_5 , а відтак не наділений процесуальними повноваженнями заявляти вимоги про припинення її кримінального переслідування.
Крім того, питання про наявність або відсутність підстав для кримінального переслідування конкретної особи вирішується органом досудового розслідування та прокурором у порядку, визначеному КПК України, та не належить до повноважень слідчого судді в межах розгляду скарги, поданої іншою особою. За таких обставин зазначена вимога задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про винесення окремої ухвали на виготовлення технічної документації, план -схему та технічний паспорт на торговий павільйон, загальною площею 20 м2; заяви - клопотання про винесення окремої ухвали суду, відповідно до п.2 ст. 36 КК України; заяви - клопотання про витребування доказів; заяви клопотання - про винесення окремої ухвали суду про визнання зловживання процесуальними правами слідчим Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області та процесуальним прокурором ОСОБА_10 , слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до положень глави 26 КПК України, предметом розгляду слідчого судді є перевірка законності конкретного рішення, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора в межах визначених законом повноважень.
КПК України не передбачає повноважень слідчого судді зобов'язувати сторонні органи чи осіб виготовляти технічну документацію, здійснювати дії, що не є процесуальними у кримінальному провадженні, а також визнавати дії посадових осіб «зловживанням» поза межами встановленого порядку кримінального переслідування.
Інститут окремої ухвали застосовується судом у випадках, прямо передбачених законом, та не може використовуватися як спосіб реагування на незгоду скаржника з процесуальними рішеннями органу досудового розслідування.
Заявлені вимоги виходять за межі предмета судового контролю, визначеного ст. 303 КПК України, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Окремо слідчий суддя звертає увагу, що у змісті заяв і клопотань заявник викладає міркування щодо «ідеології моралі», принципів справедливості, дискримінації, моральної відповідальності посадових осіб та загальної оцінки діяльності органів досудового розслідування з позицій етичних та світоглядних категорій.
Водночас кримінальне процесуальне законодавство України регулює порядок здійснення кримінального провадження виключно через систему чітко визначених процесуальних норм. Предметом розгляду слідчого судді є перевірка законності конкретних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора в межах повноважень, визначених КПК України.
Оцінка ідеологічних, моральних або філософських категорій не входить до компетенції слідчого судді та не може бути самостійною підставою для процесуального втручання у хід досудового розслідування.
Суб'єктивне сприйняття заявником подій та їх морально-етична оцінка не підміняють необхідності чіткого визначення предмета оскарження у розумінні ст. 303 КПК України та не можуть розширювати межі судового контролю.
Слідчий суддя зазначає, що у заяві-клопотанні міститься вимога надати скаржнику дозвіл на застосування фізичної сили для захисту торговельного павільйону на території ТОВ «Біляївський ринок». Кримінальне процесуальне законодавство України не передбачає повноважень слідчого судді надавати фізичним особам дозволи на застосування сили чи санкціонувати будь-які дії, пов'язані з фізичним впливом. Питання допустимості застосування фізичної сили регулюються нормами матеріального права та можуть оцінюватися виключно у разі настання відповідних правових наслідків у встановленому законом порядку. Зазначена вимога не належить до предмета судового контролю, визначеного главою 26 КПК України, та задоволенню не підлягає.
Із врахуванням викладеного, в задоволенні скарги, заяв, заяв-клопотань і клопотанні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 220, 303, 304, 306-307, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання щодо проведення процесуальних дій в рамках кримінального провадження № 1202162250000280 від 03.01.2021 - відмовити.
У задоволенні заяви - клопотання ОСОБА_3 про винесення окремої ухвали суду, відповідно до п.2 ст. 36 КК України - відмовити.
У задоволенні заяви - клопотання про витребування доказів - відмовити.
У задоволенні заяви-клопотання про перегляд рішення слідчого Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про закриття кримінального провадження № 12021162250000280 від 03.04.2021 року - відмовити.
У задоволенні заяви - клопотання про винесення окремої ухвали суду про визнання зловживання процесуальними правами слідчим Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області та процесуальним прокурором ОСОБА_10 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідча суддя ОСОБА_1