Справа № 583/402/26
2/583/550/26
03 березня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №8 в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
28.01.2026 позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20.07.2025 і до повноліття дітей.
Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 18.02.2017 сторони зареєстрували шлюб. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак сімейне життя не склалося, судовим рішенням від 06.10.2025 шлюб було розірвано. На даний час діти проживають разом з позивачкою, відповідач матеріальної допомоги на утриманні дітей не надає, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
02.02.2026 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на подання відзиву не скористався, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги викладене, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.
Встановлено, що з 18.02.2017 по 06.11.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.10.2025 пор справі №583/3533/25 (а.с. 11-12).
Сторони є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 13.06.2017 Охтирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 08.11.2019 Охтирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а.с. 13, 16).
Наразі між сторонами виник спір у сфері правовідносин щодо утримання батьками неповнолітніх дітей, який підлягає врегулюванню відповідно до положень глави 15 СК України.
За приписами ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися змаксимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 (ратифікованою Україною 27.02.1991) та ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України встановлено гарантії утримання дітей до їх повноліття батьками.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За приписами ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального. Морального, культурного, духовного та соціального розвитку, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За приписами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже позивачка скористалася своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у частці від доходу батька дитини.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що праву дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття кореспондує обов'язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, який має бути виконаний батьками з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини. За загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що малолітні сини сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на даний час проживають разом з нею, вона не в змозі самостійно нести витрати на утримання дітей.
Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади від 21.01.2026, довідок про реєстрацію місця проживання особи від 28.11.2019 №7472/15-13 та 3256 від 12.06.2017, жовідки про склад сім'ї від 11.09.2025 малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно проживають з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а отже презюмується, що діти перебувають на її утриманні, що відповідачем не спростовувалося(а.с. 5, 14, 17, 19).
Таким чином, відповідач, як батько малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на їх утримання, а тому з нього підлягають стягненню аліменти на утримання малолітніх дітей.
Суд враховує матеріальне становище сторін, те, що відповідач являється особою працездатного віку, проходить військову службу, має стабільний заробіток, задовільний стан здоров'я, інших утриманців не має, що ним не спростовано, тому, відповідно до положень ст. 183 СК України, дійшов висновку про задоволення вимог й щодо розміру аліментів на утримання дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
При цьому, відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Згідно вимог ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 75, 84, 180, 181, 182, Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 258, 264, 265, 280-282, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 28 січня 2026 року.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення складено 03.03.2026.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко