Справа № 495/7529/25
Номер провадження 3/495/664/2026
18 лютого 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровського міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засідання Тюпа Є.С.,
за участю:
представника ОСОБА_1 адвоката Царенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському Одеської області матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП Головного управління НП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.09.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Із матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 466347 від 27.09.2025 року, 27.09.2025 о 07.30 годин в м. Білгород-Дністровський, по вул. Ігоря Іванова, водій ОСОБА_1 керував мопедом марки «Хонда Джо», з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей). Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Драгер 6810, з результатом 0,92 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Пояснень, зауважень, або незгоду з вказаним протоколом ОСОБА_1 вказаний протокол не містить, містить підписи ОСОБА_1 у графі 13 «підпис особи, якій роз'яснені права та обов'язки та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», у графі 14 «пояснення особи, яка притягається до відповідальності», та у 18 «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені дані про мене - правильні».
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Адвокат Царенко О.О. в інтересах ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подане ним 27 січня 2026 року клопотання про закриття провадження у даній справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з мотивів, які викладені у вказаному клопотанні. Так, адвокат Царенко О.О. вказує, що поліцейські Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області які перебували в екіпажі, який склав протокол у відношенні ОСОБА_1 не отримували у встановленому порядку боді-камеру №1314 та портативний відео реєстратор, встановлений на патрульному автомобілі, тобто, як вказує адвокат Царенко О.О., за відсутності належного отримання вказаних засобів відео фіксації будь-які посилання на відеозаписи з цього пристрою не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні чинного законодавства. Також, адвокат Царенко О.О. вказує на той факт, що ним була отримана відповідь на адвокатський запит від ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернейшенл», що є офіційний ексклюзивним дистриб'ютором в Україні концерну «Drager SafetyAG&Co.KGaA», який є виробником газоаналізатора «DragerAlcotest 6810», щодо проходження сертифікації та повірки газоаналізатора «DragerAlcotest 6810», яким проводилось освідування ОСОБА_1 . Згідно цієї відповіді компанія повідомляє, що у період з 05.12.2004 року по 05.06.2025 року вказаний газоаналізатор до уповноваженого сервісного центру не надходив та відповідно, не обслуговувався, у зв'язку з чим його результати, отримані 27.09.2025 року є такими, що отримані з порушенням правил експлуатації, що є порушенням Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою. Беручи до уваги те, що у судовому засіданні інтереси ОСОБА_1 представляє захисник адвокат Царенко О.О., суд вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого та законного рішення без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до наступних висновків.
Пояснення учасників справи.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Царенко О.О. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУПАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з мотивів, викладених у відповідному клопотанні від 27.01.2026.
Застосоване судом законодавство.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до частини 1 статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає, зокрема, у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного (наркотичного) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Висновок суду.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд, заслухавши позицію захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази у справі, переглянувши додані до справи диски з відеофайлами, дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З огляду на зміст протоколу про адміністративні правопорушення від 27.09.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , та заперечення ним своєї вини, службові особи територіального органу Національної поліції повинні довести той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Протокол серії ЕПР1 № 466347 від 27.09.2025 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 466347 від 27.09.2025 року у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- рапортом від 27.09.2025 року про зупинення 27.09.2025 року під час несення служби по вул. Братів Іванових, 7 у м. Білгород-Дністровському, Одеської області транспортного засобу - мопеда, водій якого керував мопедом без мотошолому, в ході бесіди з ним від водія було чутно різкий запах алкоголю з порожнини рота. Зі згоди водія огляд на стан сп'яніння був проведений за допомогою приладу «Драгер 6810», результат 0,92 проміле, в подальшому на водія був складений адміністративний протокол за ст. 130 ч. 1 КПАП , з чим водій був згоден;
- тестом Drager «Alcotest 6810» ARCD0486, ОСОБА_1 , результат якого позитивний 0,92 ‰;
- письмовим направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, згідно з яким ОСОБА_1 27.09.2025 року о 07:35 год. направлено на огляд до КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня», у зв'язку із позитивними результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння. Однак ОСОБА_1 на огляд в лікарню не доставлявся;
- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager «Alcotest 6810» згідно з яким огляд водія проба позитивна, з результатом тесту ОСОБА_1 згоден, про що мається відповідний підпис та написано власноручно «згоден»;
- оптичними дисками DVD-R із відеозаписами з місця події, яка відбулась 27.09.2025 року.
Так, на першому відеозаписі 2025-09-29-10-25-26 зафіксовано факт керування ОСОБА_1 27.09.2025 року о 07.33 годині, транспортним засобом мопедом марки «Хонда Джо», його зупинку працівниками поліції, та встановлення його особи шляхом пред'явлення документів.
На другому відеозапису № 01314_00131420250927080735_0002А зафіксовано як працівник поліції оголошує ОСОБА_1 про складений у відношенні нього протокол та роз'яснює що у відношенні ОСОБА_3 складений протокол щодо керування ним мопедом без шолому та без реєстрації, не маючи відповідного посвідчення водія категорії А1, а також роз'яснює про складений у відношенні нього протокол за ст.. 130 КУпАП, пропонує йому розписатись у ньому, щоі зробив ОСОБА_1 ,та оголошує дату та час розгляду даного протоколу у Білгород-Дністровському міськрайонному суді, на що ОСОБА_1 пояснив, що він з усім згоден.
На третьому відеозапису № 01314_00131420250927074322 _0001А ОСОБА_1 продуває алкотестер Драгер та показує на боді-камеру його результат, який показав 0,92 проміле.
Щодо доводів адвоката Царенко О.О. щодо того, що поліцейські, які складали вищевказаний адміністративний протокол у відношенні ОСОБА_1 під час несення служби не отримували у встановленому порядку боді-камеру № 1314 та портативний відеореєстратор, який встановлений на службовому автомобілі, суд зазначає наступне.
Згідно відповіді начальника Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Бобчинського П. № 208278-2025 від 07.10.2025 року на адвокатський запит ОСОБА_2 № 2835аз-2025 від 03.10.2025 року, надані, серед іншого, копії аркушів журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора, карт пам'яті, копіювання цифрової інформації та копії аркушів журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних записів, згідно яких вбачається наступне.
Згідно копії книги видачі-повернення приладів вимірювання алкоголю в повітрі, що видихається «DRAGER» Білгород-Дністровського РВП вбачається, що 26.09.2025 року ОСОБА_4 (поліцейський, який складав вищевказаний протокол у відношенні ОСОБА_1 ) отримав прилад Alcotester 6810 ARCD 0486. Згідно копії журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора, карт пам'яті, копіювання цифрової інформації 26.09.2025 року, вбачається, що 26.09.2025 року ОСОБА_4 отримав обладнання «б/к 23 (ймовірно) іспр.». Згідно копії журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів з технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які закріплені за працівниками ВРПП Білгород-Дністровського РВП, 29.09.2025 року CD-диск до протоколу ЕПР1 № 466347 був виданий відповідальними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Таким чином, суд приймає до уваги доводи адвоката Царенко О.О. щодо не співпадіння номеру боді-камери ОСОБА_4 , який вказаний у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності - «боді-камера 1314» із номером бодікамери, яка вказані у відповідному журналі їх видачі - «б/к 23(ймовірно) іспр.». Однак, суд не може погодитись із доводами адвоката Царенко О.О., що це унеможливлює використання цих відеоматеріалів як доказів та ставить під сумнів сам факт документування події адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , тобто, що вказані відеозаписи є неналежними та недопустимими доказами у даній справі.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Надані поліцією відеозаписи є такими, що узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення, надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення,здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, сумнівів у достовірності подій або осіб, які зафільмовані на ньому, у суду не викликає. Оцінюючи факт, на який посилається адвокат Царенко О.О. - не співпадіння номерів боді-камер у сукупності із іншими доказами у цій справі, суд не може розцінити це як факт, який нівелює дані, надані працівниками поліції на CD-диску, долученому до протоколу.
Щодо доводів сторони захисту - адвоката Царенко О.О. щодо того, що газоаналізатор, яким проводилось освідування ОСОБА_1 на предмет вживання алкоголю є таким, що не має законних підстав використовуватись з 05.06.2025 до 16.12.2025 р., а його результати у зазначений період є такими, що отримані з порушенням правил експлуатації приладу, суд зазначає наступне.
До клопотання про закриття провадження у справі адвокатом Царенко О.О. була додана відповідь Начальника Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Бобчинського П. №208278-2025 від 07.10.2025 року, до якої, серед іншого, додано копію сервісної книжки на газоаналізатор Alcotester 6810 ARCD 0486, з якої вбачається, що останні державні повірки були здійснені 29.11.2023 року, та 05.12.2024 року ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», а також копію Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM2369 103 24, виданого Державним підприємством Київський обласний науково-виробничим центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» на газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810» Зав. №ARCD 0486 , яке чинне до 05 грудня 2025 року. Згідно вищевказаного Свідоцтва засіб вимірювальної техніки газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810» Зав. № ARCD 0486 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 "Метерологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика повірки. Розділ експлуатаційної документації". Таким чином, оскільки вказаний прилад проходив державну повірку Державним підприємством «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», та визнаний таким, що відповідає нормам стандартизації (Свідоцтво дійсне до 05.12.2025 року, дата освідування цим прибором ОСОБА_1 - 27.09.2026 року) у суду не має підстав не вважати належним та допустимим доказом результат проходження огляду на визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Drager Аlkotest 6810», як і застосування вказаного приладу.
Щодо проведення сертифікації саме Державним підприємством «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», то у відповіді на адвокатський запит адвоката Царенко О.О. від ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернейшенл», що є офіційний ексклюзивним дистриб'ютором в Україні концерну «Drager SafetyAG&Co.KGaA», який є виробником газоаналізатора «DragerAlcotest 6810», вказано, що на сьогодні ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернейшенл», має діючий договір із ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» на проведення операцій «Повірка» приладів DragerAlcotest, за результатами яких видається Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки згідно з вимогами чинного Закону України «Про метрологію та метролоічну діяльність» , порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №193 від 08.02.2016 року.
Також, суд зазначає, що відповідно до листа Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 04.04.2017 № 28-10/60 Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери), виробництва компанії Drager Safeti AG & CO KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі, за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік. Таким чином, вказаний газоаналізатор дозволений МОЗ України, має свідоцтво про державну реєстрацію та сертифікат відповідності, а також відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.
Як вбачається із сервісної книжки до Drager, остання державна повірка газоаналізатора Alkotest 6810 прилад № ARCD 0486, із застосуванням якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння 27.09.2025 року, відбувалося 05.12.2024 року, що свідчить про те, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам встановленим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747. Поряд з цим, як слідує з відеозапису ОСОБА_1 при проходженні огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу - приладу «Drager Alcotest 6810» не заявляв жодних зауважень щодо справності такого приладу.
Також суд зазначає, що встановлений приладом у ОСОБА_1 вміст алкоголю 0,92 проміле значно перевищує допустимі показники алкоголю (допустимим значенням є 0,2 проміле алкоголю в крові), навіть із врахуванням можливої похибки приладу, яким проводилось вимірювання показників, яка згідно з даними наданого суду свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальнох техніки № П 51 QM 236910324, виданого Державним підприємством Київським обласним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», на прилад «Alcotest 6810» в діапазоні вимірювань від 0,84 ‰ до 5 ‰ становить +-5%. У даному випадку при показнику Драгера 0,92, 5% похибки становить 0,046 ‰, і навіть з урахуванням такої похибки показник алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі значно перевищував допустимий.
Таким чином, дослідивши вищевказані докази та перевіривши доводи сторони захисту, суддею не встановлено порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).
Також суддею враховується те, що ОСОБА_1 , та його захисник адвокат Царенко О.О. дії працівників поліції щодо складання вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржували, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього - суду не надавались.
Окремо слід наголосити, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. За таких обставин, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
На переконання суду, інформація, що міститься на відеозаписах, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях водія ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП,оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
Накладення стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушниці до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки її вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Судом також враховується характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху (водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб), загрожує їх життю, здоров'ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу (до адміністративної відповідальності правопорушниця притягується вперше), ступінь його вини, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність та вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.
Згідно з довідкою старшого інспектора САП Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області Л. Петреченко, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав 22.04.2022 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 . Отже, суд застосовує до порушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судові витрати
Відповідно до змісту ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 33, 34, 35, 39-1, 40-1, 283-285, 268, 294 КУпАП,ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп.
Згідно з ст. 307 КУпАП - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно з ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Юлія ШЕВЧУК