Справа № 708/948/25
Провадження № 2/708/84/26
04 березня 2026 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Попельнюха А. О.,
з участю:
секретаря судових засідань Омельченко Ю. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про повернення завдатку, компенсацію моральної шкоди та
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про повернення завдатку в сумі 34 000,00 грн та стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 15.12.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, справа призначена до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 14.01.2026 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.
Під час судового розгляду протокольною ухвалою суду у судовому засіданні 11.02.2026 була оголошена перерва для виклику свідка у судове засідання.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про забезпечення позову, яким просив накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у тому числі на земельну ділянку та житловий будинок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачеві ОСОБА_2 та заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження об'єктів рухомого та нерухомого майна, яке належить відповідачам.
Під час розгляду зазначеного клопотання позивач ОСОБА_1 його підтримав та просив суд задовольнити. Додатково зазначив, що спір виник у зв'язку із досягненням сторонами домовленості укласти договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідачі, після отримання завдатку, свої зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу не виконали та не повернули позивачеві отримані від нього кошти. Наразі житловий будинок та земельна ділянка, що були предметом домовленості, продовжує перебувати у власності ОСОБА_2 , у свою чергу позивачеві достеменно відомо, що відповідач неодноразово вчиняв дії, спрямовані на повторний продаж цього майна іншим особам, про що свідчать розміщені на різних інтернет-платформах оголошення. Наведене дає підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити подальше виконання рішення суду, тому просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про місце, день та час судового розгляду були повідомлені судом належним чином.
Заслухавши позивача, дослідивши подану ним заяву та матеріали справи у частині, що стосується заявленого клопотання, а також наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про належність об'єкта, на який позивач просить накласти арешт, судом установлено таке.
Підстави для забезпечення позову зазначені у статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Види забезпечення позову регламентовані статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що визначена законодавцем можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту або шляхом заборони вчиняти дії може стосуватися майна, яке належить відповідачеві (відповідачам), або майна, яке є предметом спору.
З отриманої судом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2025, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е. А., зареєстровано в реєстрі за № 11704, належить ОСОБА_4 .
Таким чином, жоден із відповідачів не є власником об'єкта нерухомості, на який позивачеві ініційовано накладення арешту, у свою чергу безпосередньо цей об'єкт не є предметом спору у даній цивільній справі, відповідно підстави для накладення на нього арешту судом не встановлені. За таких обставин подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 259, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Вступна та резолютивна частина ухвали проголошені судом 03.03.2026, повний текст ухвали складений 04.03.2026
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ