Справа №705/3696/20
2/705/59/26
04.03.2026 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Заповітряній Д.В.
за участю прокурораБурлаки В.П.
представника відповідача Стамбули В.М.
представника третьої особи Малатай Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Ладижинська сільська рада Уманського району Черкаської області, про визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Ладижинська сільська рада Уманського району Черкаської області, про визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Стамбула В.М. подав до суду клопотання про залишення без руху позовної заяви, в зв'язку з невнесенням позивачем коштів на депозитний рахунок суду у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, що передбачено змінами, внесеними до ЦПК Законом України від 12.03.2025р. № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
У судовому засіданні представник відповідача Стамбула В.М. підтримав подане клопотання та просив залишити позовну заяву без руху.
Прокурор та представник третьої особи заперечували проти клопотання про залишення позовної заяви без руху зазначивши про те, що підстави для цього відсутні, оскільки, на їх думку, положення Закону України від 12.03.2025 № 4292-IX не мають зворотної дії в часі, тому просили відмовити представнику відповідача в задоволенні клопотання.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд вислухавши думку присутніх учасників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України (в редакції закону № 4292-IX від 12.03.2025), до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
09 квітня 2025 року набув чинності Закон України від 12.03.2025 № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
Відповідно до п.2 розділу II цього закону «Прикінцеві та перехідні положення»: «Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.»
В позовній заяві прокурор просить суд серед іншого витребувати:
- земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 7124387300:02:000:2339, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19.09.2017 №23-8465/14-17-СГ у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Рижавської сільської ради Уманського району Черкаської області.
За вказаних обставин зазначена вимога є вимогою майнового характеру.
При зверненні з даним позовом до суду прокурором не зазначено ціну позову, не надано дійсних станом на день подачі позову до суду документів на підтвердження вартості спірного майна, а саме земельної ділянки площею 2 га за кадастровим номером 7124387300:02:000:2339, розташованої в адміністративних межах Рижавської сільської ради Уманського району Черкаської області, визначеної згідно експертно-грошової оцінки.
Разом із цим, після набуття чинності Законом України від 12.03.2025 № 4292-IX прокурором не було додано документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, як це передбачено ст. 177 ЦПК України.
Отже прокурор при зверненні до суду з даним позовом зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду (код отримувача ЄДРПОУ 26261092, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Коди банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652) грошові кошти у розмірі вартості земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7124387300:02:000:2339.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
У відповідності до ст.5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
При цьому, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Тобто у цьому випадку, дійсна вартість земельної ділянки має визначатися на підставі експертної оцінки суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Суд не враховує посилання прокурора на обставини щодо можливості продовжити розгляд позовної заяви в зв'язку з наступним.
Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» є спеціальним нормативним актом, який застосовується до правовідносин зокрема щодо витребування майна з чужого незаконного володіння. Вимоги закону спрямовані на захист прав добросовісних набувачів земельних ділянок, а отже передбачають компенсаційний механізм у разі прийняття судом рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади. У такому випадку передумовою прийняття такого рішення має бути попереднє внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду.
При цьому слід врахувати, що внесення вартості майна на депозитний рахунок суду є певним запобіжним заходом та не має на меті безповоротного позбавлення права органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора на ці кошти, які, в разі відмови в задоволенні позову, підлягатимуть поверненню в передбаченому законом порядку.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно абз.3 ч.2 ст.185 ЦПК України (в редакції Закону № 4292-IX від 12.03.2025), якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати прокурору строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів, роз'яснивши необхідність надати до суду документи щодо експертно-грошової оцінки земельної ділянки площею 2 га за кадастровим номером 7124387300:02:000:2339, здійсненої в порядку, визначеному законом, та докази внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, а також зазначити в позовній заяві ціну позову.
Відповідно до положень ч.12 та ч.13 ст.187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 187, 260, 263, 383 ЦПК України, суд -
Позовну заяву керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Ладижинська сільська рада Уманського району Черкаської області, про визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Визначити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання до суду документів експертно-грошової оцінки земельної ділянки площею 2 га за кадастровим номером 7124387300:02:000:2339, здійсненої в порядку, визначеному законом;
- надання до суду доказів внесення на депозитний рахунок Уманського міськрайонного суду Черкаської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7124387300:02:000:2339, оцінка якої здійснена в порядку, визначеному законом;
- зазначення у позовній заяві ціни позову.
Встановити прокурору строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Попередити прокурора, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Піньковський