Справа № 592/2375/26
Провадження № 2/592/1319/26
про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2026 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Сумська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
Позивач, через свого представника, звернулася до суду та просить:
- встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 ;
- встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на квартиру АДРЕСА_1 .
Розглянувши клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. (Постанова ВП ВС від 26.09.2024 №990/220/24)
Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, в порушення ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено:
- ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Суд вважає, що дану заяву подано без додержання вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК, позивачем не надані докази, що підтверджують вказані в позові обставини, а саме: в позовній заяві вказана ціна позову, проте не надані докази вартості майна, станом на час подання позову.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Так, позивач ставить три позовні вимоги, дві немайнового характеру та одну майного характеру.
Враховуючи вищевикладене, позивачем за подання позовної заяви необхідно сплатити двічі судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за дві вимоги немайнового характеру.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір підлягає оплаті в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1331,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 16640 грн.
Положенням п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, вказується, що ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Згідно ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12 липня 2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Слід звернути увагу, що процедура оцінки майна встановлюється нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч.2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Тому позивачу необхідно провести оцінку майна станом на 2026 рік при подачі позову до суду та сплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток від дійсної ринкової вартості майна на момент звернення з позовною заявою до суду.
Також суд зазначає, що до матеріалів позовної заяви не додано Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на момент подачі позовної заяви до суду на квартиру за адресою АДРЕСА_2 .
До матеріалів позовної заяви не додано Технічний паспорт станом на момент подачі позовної заяви до суду на квартиру за адресою АДРЕСА_2 .
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження родинних зв'язків між померлою ОСОБА_4 та померлим ОСОБА_3 , тому необхідно надати письмові докази родинних відносин.
Також, у позовній заяві не зазначено всіх спадкоємців після смерті ОСОБА_4 та після смерті ОСОБА_3 та не залучено їх до участі у справі.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи недоліки, наявні при поданні позовної заяви до суду, суд приходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху з метою надання можливості позивачу усунути недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Сумська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр ЛИТОВЧЕНКО