Справа № 703/1153/26
2/703/1369/26
04 березня 2026 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., вирішуючи питання про направлення за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За загальним правилом, що відображене у ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За правилами альтернативної підсудності передбачена можливість звернення до суду за місцем проживання позивача. Крім того, законом встановлена також виключна підсудність.
Загалом перелік справ з альтернативною підсудністю закріплений у статті 28 ЦПК України, зокрема, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Тобто, не виключаючи можливість звернення позивача до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), законодавець встановлює альтернативну підсудність. При цьому, правила альтернативної підсудності застосовуються самим позивачем.
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги.
Визначаючи підсудність за Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є інвалідом ІІІ групи, що ускладнює її переміщення до місця проживання відповідача, і, відповідно, до можливого розгляду справи.
На підтвердження викладеного ОСОБА_1 приєднала до матеріалів справи пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , згідно з яким вона отримує пенсію по інвалідності як інвалід 3 групи загального захворювання.
Суд звертає увагу на ту обставину, що альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду територіальної підсудності полягає в тому, що залежно від характеру матеріальних правовідносин та предмета спору, особистих обставин (стан здоров'я, наявність малолітніх дітей, тощо) позивач може обирати серед декількох судів, які будуть компетентними розглянути таку справу.
Проте, наявність особистих обставин (у даному випадку стан здоров'я) не може бути формальною, а повинна підтверджуватись відповідними доказами.
Судом установлено, що позивач дійсно є інвалідом 3 групи, однак наявність інвалідності 3 групи не свідчить про те, що ОСОБА_1 має проблеми зі здоров'ям такого ступеню, що позбавляють її можливості проїзду до місця проживання відповідача.
Водночас, як убачається з позовної заяви, місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Будьоннівського районного суду м. Донецька.
Відповідно до розпорядження Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №2710/38-14 від 02.09.2014 року, територіальну підсудність Будьоннівського районного суду м. Донецька було змінено на Красноармійський міськрайонний суд Донецької області.
У подальшому Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів» № 4273-IX від 26.02.2025, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на Покровський міськрайонний суд Донецької області.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ураховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 29.08.2024 №2584/0/15-24 змінила територіальну підсудність судових справ Покровського міськрайонного суду Донецької області на Заводський районний суд міста Дніпродзержинська (Заводський районний суд міста Кам'янського).
Оскільки будь яких доказів, які б вказували на можливість застосування альтернативної підсудності, позивачем не надано, тому питання щодо підсудності вказаної справи вирішується судом на загальних підставах відповідно до вимог ч.1 ст.27 ЦПК України, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача по справі.
Частиною 9 статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи наведене, суд уважає за необхідне передати справу до Заводського районного суду міста Кам'янського для розгляду за підсудністю.
При цьому суд зауважує, що згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, 258, 260 ЦПК України, суддя
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати до Заводського районного суду міста Кам'янського для розгляду за підсудністю.
Передачу справи за підсудністю здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом 15 днів може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: І.Я. Биченко