Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2683/25
Номер провадження 1-кп/945/437/26
04 березня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді- ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ;
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 ;
потерпілої ОСОБА_6 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження №12018150260000153 від 10.03.2018 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, офіційно працевлаштованого, механіка ТОВ «Укрспецобладнання», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
09 березня 2018 року приблизно о 21 год. 00 хв., у темний час доби, в туманну погоду, водій ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ИЖ2117-90», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вологій, чистій, асфальтобетонній проїзній частині автодороги «Миколаїв-Доманівка-Березки», в районі 22 км + 300 м., зі сторони м. Миколаїв Миколаївської області в напрямку с. Кринички Миколаївського району Миколаївської області, маючи в салоні автомобіля двох пасажирів - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У той же час, у попутному для водія ОСОБА_5 напрямку рухався у колоні бронетранспортер «БТР-70» зі стройовим номером 274 (заводський номер НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з увімкненим ближнім світлом фар та габаритними вогнями.
Рухаючись у вказаному напрямку, водій ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями, будучи зобов'язаним знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил та розуміючи, що його дії не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно, не реагував на її зміни, рухаючись в умовах темної пори доби. В умовах недостатньої видимості та при виникненні небезпеки на проїзній частині у вигляді бронетранспортеру «БТР-70» зі стройовим номером 274 (заводський номер НОМЕР_2 ), не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з задньою частиною бронетранспортеру «БТР-70».
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «ИЖ 2117-90» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді скальпованої рани голови, забою головного мозку 3 ст., перелому лівої лобної та височних кісток, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Також, пасажир ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2 ст., після травматичного плевриту, вдавленого перелому лобової кістки, перелому верхньої та нижньої щелепи, що за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 ПДР України, які знаходяться у прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні винуватість визнав та суду повідомив, що 09 березня 2018 року у вечірній час йому зателефонувала ОСОБА_8 та попросила відвезти її та матір - ОСОБА_7 в с. Степове. Погодився. Біля 21.00 приїхав до с. Надбузьке та забрав пасажирів. ОСОБА_7 сиділа попереду, ОСОБА_8 позаду. Направлялись в сторону с. Степове. Дорога була асфальтована, видимість мінімальна через густий туман. Під час поїздки спілкувався з потерпілою ОСОБА_11 , тому відволікся від дорожньої обстановки та не побачив габаритні вогні БТР. Пам'ятає сильний удар, а потім як його звільняли з авто.
Алкоголь 09.03.2018 не вживав, проте під час вечері куштував цукерки «Вишня в шоколаді», які мають алкогольний наповнювач (лікер), що і могло показати наявність алкоголю у крові.
Винуватість визнав, розкаявся у вчиненому.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що обвинувачений визнав свою вину, надав покази та не оспорює фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, а тому вважає недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. З огляду на викладене просила суд обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, документів, що стосуються процесуальних витрат та долі речових доказів.
Згідно свідоцтва про смерть від 16.11.2021, потерпіла ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Смерть не пов'язана з ДТП.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 , яка є дочкою потерпілої ОСОБА_7 не заперечувала проти застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Обвинувачений та його захисник вважали недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та проти порядку та обсягу дослідження доказів, запропонований прокурором не заперечували.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, суд роз'яснив учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого щодо визнання винуватості, не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини чи визнає їх під примусом.
З огляду на позицію сторін кримінального провадження щодо порядку та обсягу дослідження доказів, суд здійснив судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла свого підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно, скарг до сільської ради на поведінку не надходило. З досудової доповіді вбачається, що за місцем роботи обвинувачений також характеризується позитивно. Він одружений, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Суд також враховує, що ОСОБА_5 винуватість визнав, щиро розкаявся, а тому наявні обставини, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття. Наявні і обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. З боку потерпілої матеріальні та моральні претензії відсутні.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання судом повинні враховуватись тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, його вік, який має офіційне працевлаштування, перебування на утриманні неповнолітніх дітей, позитивну характеристику та відсутність судимостей, наявність обставин пом'якшуючих покарання, а також позицію прокурора та приходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання в мінімальній межі санкції ч.2 ст. 286 КК України без застосування додаткового покарання із застосуванням ст. 75 КК України, ухваливши звільнення його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що буде достатнім покаранням, необхідним для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Речовий доказ у справі - транспортний засіб марки «ИЖ-2717-90» реєстраційний номер НОМЕР_1 слід повернути власнику ОСОБА_5 , скасувавши попередньо накладений на нього арешт.
Речовий доказ у справі - транспортний засіб «БТР-70» стройовий номер НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_2 слід повернути власнику - ВЧ НОМЕР_4 , скасувавши попередньо накладений на нього арешт.
Витрати за проведення експертиз на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь Держави.
Потерпілими цивільні позови в межах кримінального провадження не подавались.
Обвинуваченому в даний час запобіжний захід не обраний і суд вважає недоцільним обирати його до набрання вироком законної сили, оскільки досі він сумлінно виконував свої процесуальні обов'язки і не засуджується до реального відбування покарання.
Керуючись статтями 368-371, 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та робот; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь Держави судові витрати в загальній сумі 13 224 грн 40 коп. за проведення судових експертиз, а саме:
- судової автотехнічної експертизи №18-358 від 27.09.2018 - 2 002 грн 00 коп.;
- судової автотехнічної експертизи № 18-359 від 02.10.2018 - 3 575 грн 00 коп.;
- судової транспортно-трасологічної експертизи № 18-360 від 11.02.2019 - 3 861 грн 00 коп.;
- судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин розвитку ДТП № CE-19/115-24/12171-ІT від 19.09.2024 - 3 786 грн 40 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.03.2018 у справі № 490/1699/18 провадження № 1-кс/490/2038/2018 на транспортний засіб марки «ИЖ-2717-90» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 та зберігається на території майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне Поле, 5, та повернути вказаний автомобіль власнику.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.03.2018 у справі № 490/1699/18 провадження № 1-кс/490/2042/2018 на транспортний засіб «БТР-70» стройовий номер НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_2 , який належить ВЧ НОМЕР_4 та зберігається на території ВЧ НОМЕР_4 у АДРЕСА_2 , та вважати повернутим за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
В умовах дії воєнного стану проголошена резолютивна частина вироку у порядку ч.15 ст. 615 КПК України.
Суддя ОСОБА_13
04.03.2026