Справа №478/1061/24 пров. №2/478/10/2026
03 березня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Шинкарюка М.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в режимі відеоконференції у судовому засіданні в залі суду с-ще Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,
22 серпня 2024 року ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 01 березня 2015 року між позивачем ОСОБА_3 (за договором - Позикодавець) та відповідачем ОСОБА_4 (за договором - Позичальник) було укладено договір позики. Відповідно до умов даного договору Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у сумі 1550 доларів США, а Позичальник зобов'язується їх повернути та сплатити проценти за користування грошовими коштами у розмірі 36% річних від суми позики за період з дня їх отримання і до дня повернення. Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві кошти не пізніше 7 днів з дня направлення йому Позикодавцем письмової вимоги про повернення коштів.
Крім того, 01 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_4 згідно ОСОБА_5 розписки отримав від позивача ОСОБА_3 в борг грошові кошти в розмірі 8000 доларів США, під 3% в місяць, які зобов'язався повернути до 01 грудня 2021 року.
Позивач ОСОБА_3 свої зобов'язання виконав в повному обсязі, та надав відповідачу ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 1550 доларів США та в розмірі 8000 доларів США. Проте, відповідач ОСОБА_4 не виконав взятих на себе обов'язків щодо повернення отриманих сум позики, грошові кошти в сумі 9550 доларів США не повернув.
На підставі викладеного, представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 заборгованість за Договором позики від 01 березня 2015 року та за Борговою розпискою від 01 лютого 2018 року, у розмірі 32920.61 доларів США, яка складається з: 9550 доларів США - основна заборгованість, 23370.61 доларів США - заборгованість за процентами, та судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 40000 грн та витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 10889 грн 06 коп.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2024 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання (а.с.21-22 том 1).
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження в справі та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.96-99 том 2).
05 листопада 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про призначення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, в якому зазначив, що відповідач ОСОБА_4 заперечує факт укладання Договору позики від 01 березня 2015 року та ОСОБА_5 розписки від 01 лютого 2018 року, та стверджує, що не підписував вказаних документів і грошових коштів не отримував. Посилаючись на те, що для правильного вирішення спору по суті необхідно встановити чи знаходиться підпис відповідача ОСОБА_4 на вказаному Договорі позики та ОСОБА_5 розписці, що потребує спеціальних знань та встановити ці обставини можливо лише шляхом проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи, просив призначити по справі комплексну судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу документів виконання якої просить доручити експертам Сумського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 8) та поставити на вирішення експертам наступні питання:
1. Щодо Боргової розписки від 01 лютого 2018 року про отримання ОСОБА_4 в борг у ОСОБА_3 8000 (всім тисяч) доларів США, під 3% в місяць, строком до 01 грудня 2021 року:
1.1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 тією особою, від імені якої він зазначений, а саме ОСОБА_4 , чи іншою особою, чи є сам підпис від імені ОСОБА_4 на цих документах, визначених відповідачем як оригінал копією підпису?;
1.2. Чи містить документ ознаки технічної підробки підпису ОСОБА_4 у виді наслідування почерку особи, від імені якої виконано підпис, або використання різних технічних пристосувань?;
1.3. Чи не скопійовано підпис ОСОБА_4 з якогось іншого підпису за допомогою технічних засобів, якщо так, то яких саме?; чи не скопійовано підпис на досліджуваному документі з якогось іншого підпису, поданого для порівняння?;
1.4. Чи містить документ ознаки технічної підробки підпису ОСОБА_4 у виді наслідування почерку особи, від імені якої виконано підпис, або використання різних технічних пристосувань?;
1.5. Чи виконаний підробний підпис від імені ОСОБА_4 у документі тією ж особою, що виконала підпис від імені ОСОБА_3 в договорі позики від 01 березня 2015 року на суму 1550 доларів США, чи іншою особою?;
1.6. Чи відповідає давність виконання документа періоду (даті) вказаній на ньому?;
1.7. Яка давність часу виконання надрукованої частини документа?;
1.8. Яка давність часу виконання підписів від імені ОСОБА_4 в документі?;
1.9. Чи можливо, що текст та підписи у документі виконанні друкарськими речовинами виробленими в недавній час (кілька років)?;
1.10. Чи наявні на документі сліди штучного старіння?;
2. Щодо Договору позики, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 01 березня 2015 року:
2.1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у документі на сторінці №1 та підпис на сторінці №2тією особою, від імені якої він зазначений, а саме ОСОБА_4 , чи іншою особою, чи є сам підпис від імені ОСОБА_4 , на цих документах, визначених відповідачем як оригінал копією підпису?;
2.2. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у документі на сторінці №1 і №2 тією особою, від імені якої він зазначений, а саме ОСОБА_3 чи іншою особою?;
2.3. Чи містить документ ознаки технічної підробки підпису ОСОБА_4 у виді наслідування почерку особи, від імені якої виконано підпис, або використання різних технічних пристосувань?;
2.4. Чи не скопійовано підпис ОСОБА_6 з якогось іншого підпису за допомогою технічних засобів, якщо так, то яких саме?; чи не скопійовано підпис на досліджуваному документі з якогось іншого підпису, поданого для порівняння?;
2.5. Чи містить документ ознаки технічної підробки підпису ОСОБА_4 у виді наслідування почерку особи, від імені якої виконано підпис, або використання різних технічних пристосувань;
2.6. Чи виконаний підробний підпис від імені ОСОБА_4 у документі тією ж особою, що виконала підпис від імені ОСОБА_3 чи іншою особою?;
2.7. Чи відповідає давність виконання документа періоду (даті) вказаній на ньому?;
2.8. Яка давність часу виконання надрукованої частини документа?;
2.9. Яка давність часу виконання підписів від імені ОСОБА_4 в документі на першій та на другій сторінках?;
2.10. Яка давність часу виконання підписів від імені ОСОБА_3 в документі?;
2.11. Чи можливо, що текст та підписи у документі виконанні друкарськими речовинами виробленими в недавній час (кілька років)?;
2.12. Чи наявні на документі сліди штучного старіння? (а.с.149-151).
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні, посилаючись на те, що позов у цій справі було подано у серпні 2024 року, провадження у справі відкрито 26 серпня 2024 року, підготовче провадження у справі закрито 06 жовтня 2025 року, клопотання про призначення експертизи було подано відповідачем 05 листопада 2025 року, тобто більше ніж через рік після подання позову. Клопотань про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення експертизи та про повернення до стадії підготовчого провадження заявлено не було. Поважності причин пропуску процесуального строку для подання клопотання про призначення експертизи також не було, тому просив клопотання відповідача про призначення у справі комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів залишити без задоволення.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 раніше подане клопотання про призначення у справі комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів підтримав, просив задовольнити.
Вислухавши думку сторін щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Як вбачається із матеріалів справи, що 07 жовтня 2024 року відповідачем ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подано до суду відзив на позов (а.с.41-51 том 1), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність та недоведеність обставин, на які позивач посилається як на правову підставу своїх вимог. Зазначив, що не отримував від позивача ОСОБА_3 жодних коштів за Договором позики, будь-яких договорів та документів не підписував, позивачем не надано достовірних, належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт передачі йому грошових коштів. Крім того, відповідач ОСОБА_4 вказує, що позивач ОСОБА_3 пропустив встановлений ст.256 ЦК України трирічний строк позовної давності для звернення до суду з указаним позовом щодо стягнення заборгованості за Договором позики від 01 березня 2015 року, який закінчився - 31 березня 2018 року. Однак з даним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду лише 22 серпня 2024 року, тобто, поза межами строку позовної давності. Звертає увагу, що згідно зі ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.
07 жовтня 2024 року відповідачем ОСОБА_4 подано до суду клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи (а.с.52 том 1).
Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, зупинене в зв'язку з призначенням судово-почеркознавчої експертизи (а.с.65-67 том 1).
Судом проведення експертизи доручено Миколаївському науково - дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
04 грудня 2024 року від Миколаївського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи (а.с.71 том 1).
Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 13 грудня 2024 року клопотання експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Сологуб Г.А. про надання матеріалів, задоволено. Матеріали цивільної справи №478/1061/24 повернуто експерту для вирішення питання щодо подальшого проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 04 листопада 2024 року. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.121-122 том 1).
Втім, 12 лютого 2025 року до суду від Миколаївського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, разом з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/115-24/21415-ПЧ від 03 лютого 2025 року, у зв'язку з відсутністю оплати за проведення експертизи (а.с.134-135 том 1).
Ухвалою суду від 13 лютого 2025 року поновлено провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та призначено до підготовчого судового засідання на 11 год. 03 березня 2025 року. Крім того, скасовано ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 04 листопада 2024 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи по зазначеній цивільній справі (а.с.136-137 том 1).
17 березня 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подано до суду відзив на позов (а.с.166-174 том 1), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність та недоведеність обставин, на які позивач посилається як на правову підставу своїх вимог. Зазначив, що відповідач ОСОБА_4 жодних договірних відносин із позивачем ОСОБА_3 не мав, Договір позики від 01 березня 2015 року та Боргову розписку від 01 лютого 2018 року, не укладав і не підписував. Позивачем ОСОБА_3 доказів підписання договору та боргової розписки саме відповідачем ОСОБА_4 , не надано. Так само як і не надано доказів отримання відповідачем ОСОБА_4 від позивача ОСОБА_3 грошових коштів. Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 вказує, що позивач ОСОБА_3 пропустив встановлений ст.256 ЦК України трирічний строк позовної давності для звернення до суду з указаним позовом щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 заборгованості за Договором позики від 01 березня 2015 року, оскільки перебіг позовної давності розпочався з 20 липня 2018 року, коли відповідачем ОСОБА_4 були повернуті позивачу ОСОБА_3 грошові кошти за Договором позики не в повному обсязі, та відповідно до ст.257 ЦК України така позовна давність сплила - 20 липня 2021 року. Однак з даним позовом позивач ОСОБА_3 звернулося до суду лише 22 серпня 2024 року, тобто, поза межами строку позовної давності. Звертає увагу, що згідно зі ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_4 заборгованості за Договором позики від 01 березня 2015 року (а.с.163-164 том 1).
17 березня 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про призначення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів (а.с.175-178 том 1).
Ухвалою суду від 31 березня 2025 року призначено у справі комплексну судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу. Судом проведення експертизи доручено експертам Київського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» (а.с.219-226 том 1).
30 травня 2025 року від заступника директора - завідувача Київського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Чабанець Т.М. надійшло клопотання експертів щодо уточнення питань поставлених на вирішення експертизи та надання вільних зразків підпису і почерку ОСОБА_4 (а.с.232-233 том 1).
Ухвалою суду від 02 червня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року в задоволенні клопотання судових експертів Київського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» про уточнення питань, надання додаткових матеріалів, зразків необхідних для проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, відмовлено. Матеріали цивільної справи №478/1061/24 повернути експертам для вирішення питання щодо подальшого проведення експертизи, призначеної ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року. Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи (а.с.246-247 том 1).
Втім, 28 липня 2025 року до суду від Київського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, разом з повідомленням про неможливість надання висновку №1421/1422 від 22 липня 2025 року (а.с.1-6 том 2).
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів, задоволено (а.с.33-36 том 2).
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, відмовлено (а.с.73-79 том 2).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Частиною 1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом ч.ч.2, 3 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст.12 ЦПК України).
Частиною 5 ст.81 ЦПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно до ч.ч.1, 2, 8 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Оскільки у цій справі було проведено підготовче засідання всі докази мали бути надані сторонами у підготовчому судовому засіданні.
За загальним правилом процесуальні дії повинні вчинятися у строки, встановлені законом або судом (ст.120 ЦПК України).
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.127 ЦПК України, пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.
Враховуючи те, що судом двічі було задоволено клопотання відповідача ОСОБА_4 про призначення експертизи, але зазначені експертизи не були проведені через бездіяльність самого відповідача, клопотань про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення експертизи стороною не заявлялося, тому суд, керуючись вимогами ст.126 ЦПК України, залишає подане клопотання про призначення експертизи без розгляду.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 126, 127, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про призначення у справі за позовною заявою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Сябренко І.П.