про відкриття провадження у цивільній справі
04 березня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Калієвський Ігор Дмитрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
На підставу своїх вимог спирається на те що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Маньківка Маньківського району Черкаської області у віці 67 років померла позивача мати ОСОБА_3 , про що 23.02.1996 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис №26, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.02.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Маньківської районної Ради народних депутатів Черкаської області.
На час смерті мати проживала у власному будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою державного реєстратора відділу ЦНАП виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 24.02.2024 року №260/05-15.
Після смерті матері позивач подав заяву про прийняття спадщини за законом до Маньківської державної нотаріальної контори, де за заявою було заведено спадкову справу №160 за 1996 рік. Також заяви про прийняття спадщини подали позивача брат ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_2 .
Після смерті матері ОСОБА_3 залишилось спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Належність вказаного майна спадкодавцеві підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 26.07.1989 року Маньківською державною нотаріальною конторою у спадковій справі №133 за 1989 рік, яке зареєстроване в реєстрі за №877.
Від часу смерті матері та заведення спадкової справи подальші дії щодо оформлення спадщини не вчинялись. Тим часом позивача брат (син спадкодавиці) - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 62 років в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, про що 23.01.2018 року складено відповідний актовий запис №8, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 13.11.2025 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. На час смерті брат проживав одиноко у будинку покійної матері по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою державного реєстратора відділу ЦНАП виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 24.02.2024 року №261/05-15.
Оскільки до цього часу належна спадщина у вигляді житлового будинку залишилась не переоформленою, тому для її оформлення він звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Однак при цьому виявилось, що у нього немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно.
Згідно листа за вих. №1186/02-31 від 19.11.2025 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.11.2025 року. Даною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який належав матері - ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне покійній матері майно мотивована тим, що крім заявника - позивача наявними є інші спадкоємці, що є свідченням спору про спадщину та у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що на підставі заяви в тому числі ОСОБА_1 від 10.07.1996 року про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Ствросвітською О.Г., була відкрита спадкова справа №160 за 1996 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, заповіти, спадкові договори та спадкові справи на ім'я та від імені ОСОБА_3 були відсутні. Таким чином, нотаріусом підтверджено, що спадкоємець - позивач є таким, що прийняв спадщину, є спадкоємцем за законом, також повідомлено, що заяви про прийняття спадщини подали також брат позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Однак, брат позивача (син спадкодавиці) - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 62 років в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області. Інша спадкоємиця, яка подала заяву про прийняття спадщини - ОСОБА_2 , жодних дій на оформлення спадщини не вчиняла, що є свідченням про небажання оформлення спадщини протягом досить тривалого часу, фактично по спливу майже 30 років. У свою чергу, протягом цього часу він опікувався спадковим майном, фактично доглядав свого брата до смерті, поховав його, та продовжую фактично володіти та управляти спадковим майном, яке залишилось після смерті матері.
Тобто, у зв'язку із смертю брата позивача - ОСОБА_4 , єдиним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує володіти та управляти спадковим майном та виявляє волю та активні дії по оформленню спадщини, залишився ОСОБА_1 , позивач по справі. Відповідно, право на оформлення у спадщину належного спадкодавці - матері житлового будинку, залишилось лише у позивача як спадкоємця за законом першої черги, який прийняв вказану спадщину.
Скориставшись правом на прийняття спадщини, відповідач не виконує обов'язків, покладених законом на спадкоємця в частині виконання законодавчого припису звернутись до нотаріуса за одержанням свідоцтва про право на спадщину, що в кінцевому рахунку призводить до порушення прав позивача - спадкоємця та не дає змоги реалізувати право на спадкування та обов'язок одержання свідоцтва про право на спадщину. Домовившись попередньо про розподіл спадщини, надавши усно згоду на оформлення спадщини, відповідач не надає письмової заяви про викладене, яка у свою чергу надала б можливість оформити спадщину. При цьому, у даному випадку відповідачем фактично пропущено процесуальний строк позовної давності на звернення до суду, що є свідченням про невиконання обов'язку як звернення за отриманням свідоцтва про право на спадщину, так і щодо тягаря утримання майна відповідно до ст. 322 ЦК України, за якою власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Однак, невиконання цих обов'язків відповідачем не може ставити в залежність та невизначеність право позивача.
На замовлення позивача Комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 та виготовлено технічний паспорт станом на 26.01.2026 року.
Згідно даних технічної інвентаризації житловий будинок збудовано у 1961 році, інші будівлі збудовано у 1970-19868 роках.
Довідка Маньківського відділку Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 28.01.2026 №532о підтверджує зміни у складі об'єкта нерухомого майна, що відповідно до постанови КМУ №406 від 07.06.2017 року, не потребують документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та не підлягає прийняттю в експлуатацію, а саме за рахунок уточнення площ приміщень у житловому будинку змінилась загальна площа з 61,0 кв.м., на 61,1кв.м., побудовано криницю.
Довідка Маньківського відділку Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 28.01.2026 року №532 підтверджує, що становить на 01.01.2013 року право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , зареєстровано у Комунальному підприємстві «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за р.№278 кн.№1 за ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори 26.07.1989 року за реєстром №877. Згідно розпорядження №245 від 18.05.2016 року Черкаської обласної державної адміністрації змінено назву з вулиці Ватутіна на вулицю Липинського В'ячеслава.
Згідно ч. 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися за оформленням права на спадщину за правилами позовного провадження.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі №610/3162/18 (провадження №61-5373св21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц».
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України. Як способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
У зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача - спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає, і в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є саме вимога про визнання права власності, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Відкрити провадження в цивільній справі №701/231/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Проведення підготовчого засідання призначити на 19 березня 2026 року о 8 годині 10 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще. Маньківка Уманського (Маньківського) району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачам для надання зустрічного позову встановити строк до 19 березня 2026 року.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Копію ухвали направити учасникам справи разом з судовими повістками.
Повідомити учасникам веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Д.Калієвський