Справа № 569/27359/25
04 березня 2026 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Білецькій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат,-
В Рівненський міський суд Рівненської області позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат звернувся представник АТ КБ «Приватбанк» у якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 листопада 2011 року у розмірі 34138,34 грн. станом на 14 листопада 2025 року, що складається з: 27342,85 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6795,49 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача; позовні вимоги підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку банку відсутні; в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «Приватбанк» не заперечує проти розгляд у справи за відсутності представника банку та внесення заочного рішення судом.
В судове засідання відповідач повторно не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом за місцем реєстрації. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позов не надходив.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 24 листопада 2011 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та власноруч підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (надалі - договір) та погодив викладені у анкеті умови, а саме: йому було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 33000,00 грн.
Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідачем було отримано кредитну картку номер - НОМЕР_1 строк дії - 09/15 тип - Універсальна.
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору, здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.
Вказані обставини безпосередньо підтверджуються і розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача, які долучені до позовної заяви.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, представником позивача до позовної заяви долучено первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за кредитним договором, які є належними доказами заборгованості відповідача. З вказаної виписки по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Крім того, з виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.
Отже, відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані додаткові картки.
Дана обставина підтверджується дослідженою в судовому засіданні довідкою реєстр. №0000004945135595 від 17.11.2025 з якої вбачається, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: 1. Номер картки: НОМЕР_2 ; дата відкриття: 24.11.2011; термін дії: 09/15; тип картки: Карта Універсальна; 2. Номер картки: НОМЕР_3 ; дата відкриття: 26.03.2012; термін дії: 09/15; тип картки: Карта Універсальна; 3. Номер картки: НОМЕР_4 ; дата відкриття: 21.12.2016; термін дії: 07/20; тип картки: Карта Універсальна; 4. Номер картки: НОМЕР_5 ; дата відкриття: 08.11.2018; термін дії: 09/22; тип картки: Карта Універсальна GOLD; 5. Номер картки: НОМЕР_6 ; дата відкриття: 09.02.2022; термін дії: 03/26; тип картки: Карта Універсальна GOLD.
У процесі користування рахунком відбулась зміна відсоткової ставки на 40,80 % річних.
В позовній заяві представник позивача зазначив, що у процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни.
У зв'язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону «Про споживче кредитування» паспорту споживчого кредиту - відповідач підписав паспорт споживчого кредиту від 09 лютого 2022 року, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. При цьому, відповідачем не було надано банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому він частково погашав заборгованість, що свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.
У процесі користування рахунком 09 лютого 2022 року відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (копія додається до позовної заяви), на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_6 строк дії - 03/26 тип Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» .
При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви заборгованість відповідача становила 2003,33 грн., що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.
Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 09.02.2022 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8%. При цьому за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 6795,49 грн.
Також судом встановлено, що у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому із 01 квітня 2022 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
В свою чергу відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Запропоновані банком умови публічного договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Аналіз положень ст.ст.633, 634 ЦК України дає підстави для висновку, що споживач послуг банку (особа, яка підписує Анкету-заяву) приєднується до тих умов, з якими ця особа ознайомлена.
Аналіз положень ст.ст.549, 551,1048,1049,1050,1056-1 ЦК України дають підстави для висновку, що у разі укладення договору кредитного договору, проценти за користування кредитом та неустойка може встановлюватись законом та договором.
Як зазначено у позовній заяві, у зв'язку з зазначеним порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідача станом на 14 листопада 2025 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 34138,34 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 27342,85 грн., заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 6795,49 грн.
Як було зазначено вище, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами, повертав використану суму позики та частково сплачував відсотки за користування кредитом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем, який про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом за місцем реєстрації, однак в судове засідання не з'явився та письмовий відзив на позов не подав, а тому заявлені вимоги вони підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. згідно платіжного доручення, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273, 280,282-289,354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 на користь АТ КБ «Приватбанк», м.Київ, вул.Ак.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором №б/н від 24 листопада 2011 року в розмірі 34138,34 грн. (яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 27342,85 грн., заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 6795,49 грн.) станом на 14 листопада 2025 року та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: АТ КБ «Приватбанк», м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов