Справа № 569/5028/26
04 березня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Харечко С.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди, -
До Рівненського міського суду Рівненської області звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бреус Сергій Михайлович із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди, в якій просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі, еквівалентній 6 200 євро за курсом Національного банку України на день виконання рішення; стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних заборгованості у сумі, еквівалентній 22,92 євро за курсом Національного банку України на день виконання рішення а також стягнути з відповідача 50 000 грн моральної шкоди.
Також разом із позовною заявою представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на транспортний засіб MERCEDES-BENZ E 270 CDI, 2002 року випуску, об'єм двигуна 2685 см?, дата реєстрації 01.07.2025, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); заборонити відчужувати до вирішення спору по суті транспортний засіб MERCEDES-BENZ E 270 CDI, 2002 року випуску, об'єм двигуна 2685 см?, дата реєстрації 01.07.2025, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язань, та маскував реальні правовідносини щодо поставки авто під «договір позики». Такі дії свідчать про прихований характер діяльності відповідача та ймовірний намір уникнути майнової відповідальності. Існує реальна загроза, що відповідач дізнавшись про позов, здійснить відчуження належного йому рухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Як характер спору (майновий або немайновий), так і те чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення у дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду в конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами
Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що вимогою застосування заходів забезпечення позову є стягнення грошових коштів, а тому приходить до висновку про задоволення заяви частково в межах суми 368423 гривень 00 копійок, шляхом накладення арешту на грошові кошти належні відповідачу ОСОБА_2 , що буде відповідати наявності спору між сторонами, та співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах суми стягнення 368423 гривень 00 копійок, які знаходяться, або можуть поступити на рахунки в банках на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Харечко С.П.